ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
ШАНУЮЧИ БАТЬКА
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Юркодар - 103
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Марко Твеня
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
Нотний зошит
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
* * *
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Першотравневе
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Між радістю і болем
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
***
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Травневий ранок
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.

Віктор Кучерук
2024.05.01 05:27
Навесні
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.

Артур Курдіновський
2024.05.01 05:24
Зимова ніч (сонет)
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.

Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 чужа війна
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Павло Потелицький 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-06-06 17:35:25
Переглядів сторінки твору 8479
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.951 / 5.63  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.943 / 5.63  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 18:37:48 ]
Вау, як цікаво. Як цікаво читати, знайома дуже тема.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 18:38:36 ]
Мені дуже сподобалося, чесне слово

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 18:40:06 ]
Павло, дякую за розуміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 18:41:23 ]
Треба буде мамі почитати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-06-06 18:59:46 ]

Не нова дитяча трагедія подана дуже чутливо і тому
викликає довір"я і співрозуміння.Остання строфа -
геніально.Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:39:04 ]
Дякую, Вячеславе, за теплі слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:11:26 ]
Вандочко - мене вразило...
Є певні моменти, над котрими я подумав:
***
"стирається віра в дива" - щось воно не дуже зрозуміло.
Ніби то натягнуто за вухо до рими.
***
"лиш …надцять минуло - це ж точиться сотнями літ," - стільки
не живуть.
***
"на вулиці кине під ноги юрба." - це якось ту мач переборщено (ІМХО).

Закінчення - просто крик душі!!!

Із співчуттям до героїні,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:50:36 ]
Юрчику, рада тебе бачити, дякую за увагу...

Насправді деякі речі у творі не варто сприймати буквально - це гіперболізація, як от із "сотнями літ" - чвари тривають так довго, що героїні здається, що цілі століття...Та й це уже не зовсім мале дитинча - а швидше уже підліток, і складність самого цього віку і змін, які в ньому відбуваються, накладаються на сімейну драму...
А в такому віці думка про юрбу таки з"являється - це такий собі пошук небайдужості, хай вона і виявляється у агресії оточуючих...
Щодо "стирається віра в дива", насправді свідомість дитини на початку життя - це чиста дошка, tabula rasa, а життєвий досвід залишає на ній відмітки...Дитина вірить у дива, а коли дорослішає, то деякі речі - як от віра в дива, стирається...

Ще раз спасибі за увагу. Щиро, В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:12:07 ]
Ставлю "6" - за щирость.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:29:45 ]
Вандо, настільки правдиво, що аж спині холодно.
"В мінному полі"... "дешевий частунок"... Блін! Повбивала б нас, дорослих. І себе першу.
Юрцю, дозволь не погодитися, ой, не ту мач... Оті покинуті дівчатка так шукають тепла, що юрба заввиграшки об них, обдурених, ноги витре.
Вандочко - слова скінчилися, залишились оплески.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:35:50 ]
То файно, Ле` - ти любиш, коли перчику більше.
А мені видається, що дитинча про юрбу не думає - це надуманий самомазохізм. :))))
Ну принаймі - я це не купив за правдиву монетку (ІМХО).
Але кінцівка - то вже просто - в серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:53:30 ]
Лесю, велике та сердечне тобі спасибі за розуміння...Це важить дуже багато для мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:49:14 ]
Вандочко, це така болюча тема, що її торкатися - наче ножа - і треба, і боляче, і сам себе жалієш. Я про такі речі тільки прозу пишу, вірша боюся - серце розірветься. Є один - "Синьооке диво" називається, 18 років назад написала. Синові вже 23, а досі його мої студенти синьооким дивом кличуть. Але він занадто простий, щоб кидати його на зуби тутешнім снобам. Я тобі в інтерв'ю закину, ок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 21:01:51 ]
Лесю, думаю, найкраще може зрозуміти той, хто подібне пережив. Мені здається, писати про це виходить тільки тоді, коли спогади трохи потьмяніли, і ти ніби відсторонився на деякий момент і поглянув збоку на ситуацію - в той же час не перестаючи досить гостро її сприймати.
Дуже цікаво було б почитати твого вірша - будь ласка, надішли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 21:44:53 ]
Диво уже там. Писати потім, коли вже все не так гостро - правильно, бо із середини вулкана тече таке, що в рядок не увібгаєш - перетиснеш, пере... пере... А отак наче збоку - підіймаєшся і бачиш ширше. Вірш фантастичний, записала на твою сторінку до "непринцуватого принца", пам'ятаєш "Попелюшку"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 21:50:53 ]
Відповіла тобі на вірш на твоїй сторінці... Вразило.
Щиро тішуся, що зустріла розуміння. А "Попелюшку" як забудеш - це для подруг, та й просто дружньо для усіх кобіт писано :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:43:46 ]
Юр, а покинутими бувають тільки маленькі дівчатка? Коли дівчинці шістнадцять, а татко мамцю кидає, то їй як?
Одного хлопчика17-ти літ з петлі витягали, як матуся вирішила завести собі іншого чоловіка, а йому відповідно іншого тата. Підлітків такі речі ламають сильніше, аніж малюків. Тут вже просто хто собі кого уявив на місці героя вірша.
Як ту мач перчику - даруй великодушно.
Вандочко, пліз, героїні кіко рочків, поки ми з Юрком не побилися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:46:42 ]
Скоріше Вандочко - бо я вже подушку замучися тримати... :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:54:26 ]
Відповіла вище, у коментарі до твого відгуку, Юрію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:20:02 ]
Пане Отелло, ви подушкою когось надумали задуши... і кого - авторку чи героїню? чи використовуєте "для іних удовольствій"? Скоріш, Юрцю, дуже хоцця дізнацця про локалізацію подушки!