"скип’ячений слиз" - і в такий романтичний вірш? :(

Я розумію, Ніко!
Я навіть глянула спершу в словник. "Тонути" - калька з російської "тонуть", наприклад "она тонет", а "топитись" українською мовою.
Отак. Дякую.

"ТОНУТИ, тону, тонеш, недок. 1. Занурюючись у воду, опускатися на дно під дією сили ваги; потопати. // Мати властивість опускатися на дно, не тримаючись на поверхні води. // Занурюючись у воду, в трясовину і т. ін., гинути, вмирати. 2. Занурюватися, провалюватись у що-небудь в'язке, сипке, м'яке; грузнути. 3. перен. Ставати чи бути ледве видним, заволікаючись, огортаючись чим-небудь. // Бути серед великої кількості чого-небудь, бути прикритим або укритим чимсь; утопати. // Бути мало чутним або ставати нечутним серед сильніших звуків, шумів. 4. перен. Повністю віддаватися чому-небудь (почуттю, мріям, праці, справі і т. ін.); мати багато, вдосталь чогось".
Вибачте, що втрутився, а ле не стерпів, бо сам вживаю це слово.
Врубель
Смердюче болото сягає вже рота
І п`явки висмоктують світло з очей,
А жаба потворна, криклива бридота,
Нахабно вмостилась мені на плече.
Щурі уже пальці обгризли до кості, -
Нема чим триматися за купину.
Вже серце ледь б`ється і б`ють мене млості...
Невже так ганебно в багні потону?
Зціли, Всемогутній, потрощені крила,
З мерзоти шеолу мене вознеси!
Допоки безодня мій дух не скорила,
Вповаю на Тебе і вірю: Єси!

Оооо, мені то лестить))
Дякую, Світлано))

ну... я собі так уявила... мо" згарячений?

Ух, Валентин, страшний вірш

Світлано, а що це взагалі за слиз..якийсь дивний образ...

Топитись - потопати, топитись, іти/спускатися на дно, грузнути (у снігу), поринути (у млі), утопати (у гаморі), губитися, розчинятися, купатися (у крові), зникати (в тумані), заглиблюватись (у праці), віддаватися (чому).
Дивіться - "тонути" немає!

Вандо, віршем я ілюструю гармонію ночі... Ви розумієте...

Я б не сказав, що проблема тут у слизі (він якраз природній, натуральний і необхідний). Просто натуралізм усього вірша може викликати у деяких людей неприємні образи та відчуття.

Що природньо - то не гріх.
Але частково погоджуюсь з Вами, Валентине.

Та є у нас два слова - і топитись (здебільшого про істоту), і тонути (про все): Що згорить, то не втоне.
І блідий місяць на ту пору... Доспівайте самі.

"чарувала, і в солод сльозився від любощів слиз." :)

Напишіть так і ніхто не буде особливо придиратися, Світлано.

Як на мене смілива і вельми оригінальна композиція - трішечки колись доробите і буде просто блиск!

Якщо Вам є що відповісти людям, котрі вважають поезію звичайним товаром з лотка, прошу висловити свою думку і прийняти участь у голосуванні! http://sevama.uaforums.net/--vt1509.html?sid=c060706b84c49d2c3943f08fc8e238a6

Редакції Майстерень велике спасибі за кращий вихід з дискусійної ситуації!

І ще вношу зміни у другий рядок, бо саме він визвав цю словечну суперечку

Ура, мене вперше в житті назвали переможцем. :)
Дякую, Світлано!