ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Nostalgia for spring



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-04-06 20:46:32
Переглядів сторінки твору 83
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.05 09:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-26 19:12:49 ]
Доброго Вам вечора, чарівна леді Олено!)
Щось у мене із зв'язком жахливе - здебільшого я офф... Зараз ніби є, але чи надовго?(( Так чи інакше, доки він є, користуюсь нагодою... І читаю Вас - наче воду живу п'ю жадібно!!

Чудовий вірш, красунечко! Дуже співзвучний настрою!!

Що з тобою? Що зі мною?
Біль в тобі та біль в мені.
І до чого б за весною
Ностальгія навесні?
Скаже хтось, що це безглуздя
В романтичній цій порі.
Нібі ж ось воно – пелюстя.
Он світанок на Дніпрі.
Теплі ранки, ну а згодом
Романтичні вечори.
І здебільшого погода –
Навіть шорти – не екстрим.
Гарне личко на дісплеї -
Посміхаєшся там ти…
Квітнуть паркові алеї -
Обійнятися і йти…
І не мати навіть думки,
Скільки пролетить годин.
І численні поцілунки.
Але ще за хоч один –
Все б віддав, щоб не кортіло,
Дамі серця, геть усе.
А душа, здається, тіло
Зараз в небо піднесе.
Хай би грець їй, тій машині -
Я і тут не розгублюсь,
Де солодшими пташині
Співи є за рити-енд-блюз…
Ностальгію за весною
З миром вчасна навесні.
Будь-яка пора сумною
Здасться всім нам на війні.

Та віримо, що все буде добре) В кожного з нас)
Цілую Вашу талановиту ручку, граціозна майстрине!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-26 19:16:04 ]
Співи є за ритМ-енд-блюз…
НостальгіЯ за весною

Напомилявся знов) Так вже воно в мене - руки тремтять чогось, а серце - поготів... Та й нехай собі) Надихаєти Ви так, що нічого творити не заважає)
Захоплююсь Вами, Леді-Натхнення!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-26 19:45:09 ]
)))) дякую, Михайло.
Я теж рада вас бачити.
Справді хочу дуууже відповісти на всі ваші злети. Але трохи прихворіла ( якщо чесно, не трохи). Тому в голові просто шум.
Обіцяю надолужу. Немає зовсім змоги писати.
Не хвилюйтесь я про вас пам"ятаю. Про вас неможливо не пам'ятати! ...

Щось намагалась написати, по можливості.
Ти шукаєш крапку, а її нема!
Ну нема і все! Не шукай у сіні!
Просто закохалась я в молодика,
ну а ти в Поезію, а ще більше в Рими.

І кінця нема цим високим звичкам
У мені зависли віруси ліричні.
А твоя хвороба схожа на вагітність
і твою поезію творть сам Всевишній.

Затишного вам вечора, я повернусь, як трохи краще почуватимусь, самі розумієте, від буденності не заховаєшся ((((






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-26 19:54:50 ]
Ох, пані Олено, яка прикрість(((
Та ну хіба ж я такий безсердечний, щоб хвилюватися через відповіді та вірші, коли таке трапилось?(((( То хвилюватимусь, ще й як!!!!!
І подумки... не те щоб я і так надто відволікався, але тепер і поготів!!! А затишно буде, коли Ви одужаєте!!! Чого Вам і бажаю від усього серця!!!! А то все - діло п'яте: рими, тощо...






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-26 20:09:17 ]
Ніколи у житті не був святим.
Та не збрешу я в цім, Всевишній знає.
Поезія і Рими - все ж це дим.
Ну а вогонь - то дівчина одна є...

Заради неї видає флешденс
Перо... Бог дасть, відчує все ж вона, що
Без неї миттю все втрачає сенс.
І нащо тоді образність та? нащо?

Все прах. Натхнення, може, теж мине.
Але Кохання не мине ніколи.
Любовей много, а воно одне.
Любов - то рими, образи, приколи...

Любов виходить із очей слізьми.
Кохання - те хіба що з жил і кров'ю.
Не римами живемо, а людьми...
То богове - богам,
А Вам - здоров'я!!!

То дуже переживаю і хвилююсь, прекрасна Леді! І дуже-дуже сподіваюсь на те, що все скоро минеться! Бажаю Вам легкого одужання!!!