Чудовий вірш, Юрію, особливо сподобалися "чорти на око сиплять зорі,/ в нічний казан,помішують, здувають пінку хмар / за виднокіл", і далі усе іронічно прекрасне!
(незбагнЕний)

Добре. Два моменти:
Готується, кипить, чорти на око сиплять зорі
впустити сонце з тріском в динозаврине яйце.
Тут. Подумайте.

Юрчику, вірш цікавий, фантазія автора незбагненна, але перша і друга строфа важко читається. "Зорі" і "узварі" якось туго римується, може краще "узорі"? Буде чудова сонарна рима.
І ще. Так сталося, що лікарський халат уже давно перестав бути білим. Усе голубе та зелене. Чи... :( жовте. Білими залишилися лікарняі стіни. Може тут використати за порівняння цноту чи стерильність лікарняних стін?
Решту виповім на нашій території ;)

Просто заворожена, Юрцю! Дуже файно!

Дякую Тетянко, п.Валентине, Юльцьо, Оксанко,Варцю :)
Вніс зміни - підмалював облуплені місця.
Одне, що залишив то - "впустити сонце з тріском в динозаврине яйце."
Може підкажете п.Валентин - що є не так з цим рядком?
Але ще подумаю.
З теплом,
Л.Ю.

Перевір пошту))

Динозаври - родичі курей, а у тих яйця курячі. ЕГЕ? Хіба що йдеться про якусь динозавру...

СИПАТИ, -плю, -плеш; мн. сиплють; недок. 1. перех. і без додатка. Змушувати падати куди-небудь, поступово випускаючи щось сипке або дрібне. // Висипаючи в одне місце, збирати докупи що-небудь. А це - до першого рядка.

Вірно п.Валентин.
Виправив. Але з цим динозавром - то цікаво:
динозаврове
динозавряче
динозаврине :)))

Велике спасибі!
Л.Ю.

Завжди радий!

Юрію, спроба цікава, але, як на мене, надмірна концентрація образів.

Внесені зміни вірш покращили і тепер він може слугувати об'єктом для досліджень мовників :)
А я вистежила деякий натяк на чиюсь біографічність у фразі "А всесвіт заважкий, щоб перелізти вушко часу ..." - цікаво: відколи то всесвіт відчув свою важкість ? ;-)

Це, пані Оксано, (добрий вечір!) перифраз про верблюда і вушко голки. Ось побачите, п.Юрій саме так іскаже...

Я знаю цю приказку, пане Валентине :) Але у моєму запитанні прихований зміст, зрозумілий, власне, Юрку Лазірку ;-) Та, якби ви уважніше подивилися на Севамі, то і ви би зрозуміли суть мого запитання :)

Тяжко панові Юркові проникнути на Севаму, як Всесвітові пропхатися у вушко голки? Ну, це вже шифрограми, як у того Штірліца!..

Пане Валентине, ви страшенно неуважний! Чи тільки прикидаєтеся таким ?! :Р

Я теж конспіруюся іноді, а тому вдаю з себе до дуже розумного, а то дуже сердитого чи надзвичайно доброго і поблажливого, а то тупого, впертого й неуважного. І, як не дивно, усі ролі мені подобаються, вдаються і пасують.

Про таке, Валентине, потрібно вчасно попереджати :)