ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2022.05.16 10:23
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Олена Побийголод
2022.05.16 10:01
Із Володимира Висоцького

Хлопчик Вова, років сім, відкрити думав кран,
й тут його пойняв зненацька подив:
в раковині шастав неабиякий тарган,
вусами довжезними поводив.

Вова сперш злякався і ледь-ледь не заволав,

Віктор Кучерук
2022.05.16 05:35
Відчини скоріш віконце
І уважно подивись,
Як уже яскраве сонце
Освітляє синю вись.
Ще послухай, як привітно
Соловейка ллється спів
Там, де пахне білоцвіття
Вітром збуджених садів.

Ярослав Чорногуз
2022.05.15 22:50
Бездара пише й пише про війну.
Ракету геній випустив одну.
І корабель великий графомана --
Як та "Москва"* - ураз пішов "ко дну"!

15 травня 7530 р. (Від Трипілля) (2022)

Микола Дудар
2022.05.15 19:18
Нескорені міста - передова…
Безсилий ворог топчеться на місці.
Цвітуть каштани у моєму місті,
А під вікном - заплакана вдова…
Тече сльоза струмком поперед сліз
Ой важко як, бодай і не скорили…
І відомо, нескоро до могили,
Так і потуг замало на узві

Шон Маклех
2022.05.15 17:15
Годинник, що вимірює епохи
Замість циферблату має лише порожнечу
А замість стрілок галактики:
До нього причеплено тягарець –
Чи то не тягарець, а тягар
Чи то Долі нашої попелястої
Чи то Всесвіту сього незбагненного
Гомеостатичного.

Ігор Деркач
2022.05.15 16:30
Ми розминулись, як були зелені
у цій перипетії житія,
а нині не отьмарять теревені
ані твоє, ані моє ім’я.

Обоє обережні та учені,
отак би і жили – і ти, і я
у цій взаємодії потаємній,

Нічия Муза
2022.05.15 16:20
Паде роса на молоді отави,
а у гаю зозуля закує
і стрепенеться серденько моє –
немає у минуле переправи.

А ти ще є, і я ще ніби є,
і десь цвітуть мої волошки, мальви...
і дивиться із відти світ ласкавий

Микола Дудар
2022.05.15 13:31
Заночуємо у Небі…
Боже, дякую безмірно!
Я - Душа і Правди - Лебідь,
Ми ж служили Тобі вірно?!

Заночуємо у Полі…
Боже, вишивка між нами:
Я - Листок і Древо - Долі,

Тетяна Левицька
2022.05.15 08:03
Не важливо, коли доля зводить мости,
Хоч на мить блисне промінь багряний.
Я для тебе лілеєю буду цвісти,
У обіймах любові, коханий.

Хай війна не зриває пахучих лілей,
Нищить ніжність в серпанках рожевих!
Захлинається музикою соловей,

Ярослав Чорногуз
2022.05.14 21:53
Я все думаю нощно і денно,
В Боже небо дивлюсь голубе --
Україно моя ти стражденна,
Ну за що розпинають тебе?!

Ну за що знов тобі — стільки горя? -
Очі виплакав я у журбі.
То — сусід бездуховний і хворий

Сергій Губерначук
2022.05.14 16:09
Любити слід,
але любити – слід,
який лишається
рубцем червоно-синім після нього –
ненормально!

Отримувати ці рубці щоразу легше,
але любити легше вже не буде.

Ольга Олеандра
2022.05.14 11:42
То плине час, спливає у безодні.
Вже місяці тихенько пропливли,
мов тії течії глибоководні,
народжені з придонної імли.
Кудись пливуть. Куди? Чи є пристанок
у тих миттєвостей буденно-манівних?
Ніч пропливла, пливе за нею ранок –
плескочуть хвилі, с

Віктор Кучерук
2022.05.14 06:54
Тут нестерпно вітряно і пильно,
І круті дороги навсібіч, –
Тут повсюди бачиш мимовільно
Міць і велич нелегких сторіч.
Дух століть витає в сьогоденні
І отут сприймається, як дань,
Від котрої йде таке натхнення,
Що творити хочу без вагань…

Ігор Шоха
2022.05.13 20:58
ІДо себе ми не кликали біди,
але її хотіли біси вражі –
агенти віроломної орди.
Яка змія не повзає сюди,
криваві залишаючи сліди,
та шельму Бог усе одно покаже.

ІІКуратори «південної русі»:

Іван Потьомкін
2022.05.13 18:32
За солов’їв, котрих в Єрусалимі чомсь нема,
За горлиць, що росою полощуть горло ,
За дятла, що під кору дзьоб свій заганя,
За горобців, що не відають спокою,
Невтомний півник співати не вгава,
Аби могли ми відділити день од ночі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Алекс Чеська
2022.04.12

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Радченко Рудий Гриб Рудольф
2022.03.12

Сібіл Нотт
2022.03.09

Саша Серга
2022.02.01

Евеліна Гром
2021.11.08

Марія Артамонова
2021.09.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Водосвят
"Чому вас не убило на війні? Тому що замість таких Клізм, як ви, забрали кращих."
(Наталія Прокопенко)
Ось такий коментар на свою адресу нещодавно прочитав під одним зі своїх творів. Правда ж, гарний? Після таких ремарок і справді хочеться лягти в труну і заснути вічним сном.
Сподіваюся, що Ви ніколи не мали змоги насолоджуватися чимось подібним.
Минулого року на мою адресу лунали ось такі епітети:
"Щоб ти здох!", "Щоб тебе пранці з'їли!", "Скотиняка!" тощо. Про матюччя не кажу, нині це норма.
Лише рідна жінка ніколи не дозволяє нічого подібного, бо вона - казкова берегиня, яку свого часу, зовсім випадково, упіймав спінінгом під час враннішньої риболовлі у річці Тетерів. Є у неї крила та невеличкий фіолетовий хвостик, якого вона щоденно розчісує гребінцем. А іще вона уміє чаклувати, і так, що безнадійно хворі люди і тварини повертаються до нормального життя.
У її лексиконі відсутні лайливі слова та погрози, бо вона - чиста сутність, дитина богів, яких наші нерозумні предки прогнали з поліських лісів на догоду чужим.
Кожна її молитва розпочинається словами "Я -любов...", а зі мною вона вітається виключно словами" Добрий день, сонце моє ясне!". Найлайливіші слова, які чув коли-небудь від неї на свою адресу: "О, мій дорогий чоловіче!".
Сподіваюся, що і у ваших сім'ях сварки проходять у такому ж ключі. Чи ні?
А от у фейсбук останнім часом боюся заходити, бо інакше кабака може всохнути.
Нема в деяких людей поваги одне до одного. Зовсім незнайомі люди звертаються на ти, чоловіки ображають жінок, приниження честі та гідності стало нормою, а від проклять аж чорно в очах.
Показав якось дружині дописи на сайті "Українська поезія". Довго вона читала твори сучасних українських митців, супила чоло, злякано гикала та здригалася, немов від удару струмом. Потім гаряче обійняла мене та каже:
- Потрібно очиститися від негативної енергії. Інакше можна захворіти.
- Так давай вип'ємо мандрагори, яку ми настоюємо на хроні та редьці!
- Е ні, ця лікарська настоянка пробуджує невгамовний еротичний потяг. Тут треба діяти на інший орган - душу.
- Ну, тоді ходімо сніг відкидати, бо людям вже незручно ходити котячою стежкою до нашої хати.
- Теж не годиться. Ця процедура укріплює м'язи та налагоджує роботу ендокринної системи.
- Може, у лазню чкурнемо?
- Не те. Хоча б не завадило, оскільки після новорічного застілля стільки шлаків накопичилося в організмі, що може напасти "швидка Настя". Є один варіант, але тобі він не сподабається.
- Чому?
- Ти як востаннє вудив рибу на річці, то провалився під лід і ледь не пішов на харч ракам.
- Ой, не згадуй! І досі моторошно. Добре, що водяник підсобив: буцнув лобом у ґузно і я вилетів з ополонки на берег. Але валянки залишив собі. От скажи - нащо водяникові валянки? Невже хотів русалям подарувати?
- Та ні! У них же ніг немає, лише лускаті хвости.
- То чому не віддав?
- От підемо до нього і спитаємо. А заодно і очистимося духовно, на квантовому рівні.
- Це ж як?
- Що ми святкували 24 грудня?
- Божича Коляди.
- Правильно. А сьогодні який день?
- Третє січня, наче.
- Так от, на дванадцяту ніч після Різдва Божича Коляди (чоловічого начала Всесвіту) народжується Свята Вода (богиня Води – Дана, жіноче начало Всесвіту). Саме цього дня відзначають Водосвяття. Освячують воду молитвою та жертовним вогнем, відбуваються купання в ополонках з оздоровчою метою. Беруть воду з трьох джерел для очищення. Саме в цей час, згідно з астрономічними спостереженнями, Земля перебуває найближче до Сонця, тому вода набуває особливих цілющих властивостей.
- Ой, і справді! Як же я забув! От тільки плавки у мене порвалися.
- Не треба плавок. Це потрібно робити голяка.
- Гаразд. Але скажи, чому християни роблять це 19 січня?
- Це у них приурочено до хрещення їхнього Господа - Ісуса Христа в Йордані Іваном Хрестителем. А ми ж істоти грамотні, науково підковані. Ти думаєш я дарма вивчаю електродинаміку, квантові механіку та хімію вкупі з астрономією?
"Он воно що! Нарешті уторопав, чому в хаті всі полиці забиті науковими підручниками. Є там праці Стівена Хокінга та Роджера Пенроуза, є посібники з практичної кабали та астронавігації. Присутній репринт "Diablo erectus" та "Amore deliriun". Є навіть перше видання "Молота відьом" Ігнатія Лойоли. Рік тому зазирнув туди і перелякався до гикавки: на картинці святі мужі видирали розпеченими кліщами циці у мучениці, піднятій на дибу. Знизу була інструкція, як це вчинити майстерно, аби жінка передчасно не сконала від мук так і не зізнавшись, що вона відьма. Християнських мужів завжди ваблять причинні місця, бо торкатися їх руками зась, а хочеться. Ось чому у середньовічній Європі було перекалічено та вбито чверть жінок, а решта боялася носи з хат вистромити. Дякувати Сваргові, що в Україні ця благородна традиція не прижилася, оскільки жінки вважалися берегинями роду, яких належить шанувати та оберігати.
- А чому вода на Водосвята стає лікувальною?
- Чоловіче! Молекула води дипольна?
- Ага.
- Отже розчин води - електроліт?
- Звісно.
- А як себе поводять заряджені частинки в електромагнітному полі?
- Вибудовуються вздовж магнітних силових ліній...ага! второпав! Сонце - це гігантський магніт! Чим ближче до нього - тим сильніша напруга на землі!
- Який ти у мене молодець! Умієш складати два плюс два і робити правильні висновк. Сонячний екстренцисет З січня - найоптимальніший. А ще купальської ночі - 24 червня.
- Не в ніч з шостого на сьоме липня?
- Ні. То християнське свято Предтечі Івана Хрестителя. Там зовсім інший обряд.
- Душе моя, питання не по темі, але може ти знаєш відповідь?
- На яке?
- Читав, що Іван Хреститель народився у третьому столітті нашої ери. А Ісус Христос - у першому столітті до нашої ери. То як його могли хрестити, якщо Іван ще й на світ не з'явився?
- А це ти запитай у митрополита, коли він до нас завітає за тиждень. У нього є відповіді на усі питання, навіть найнермовірніші.
Почали готуватися до купелі.
- Жінко! Давай візьмемо ще й нашого шобтиздоха Амадея. Хай теж зробить омовіння, може блохи потопляться.
- Та ти що! Блохи води не бояться, а от гризтимуть ще лютіше. Та й собача шерсть на морозі довго сохнутиме. Цюцько може застудитися і відлетіти в собачий рай. Ти цього хочеш?
- Ні! - перелякано вигукнув я. - Хай сидить в буді та гризе кістку.
- Розумне рішення.
Попереду, легко ступаючи по неглибокому снігові з вишитим півнями рушником на плечі йшла супружниця. За нею з сокирою в руках - я. Дійшли до річки. Берегиня свиснула і з чортория вигулькнула голова водяника Хапуна.
- Добридень, брате мій,- чемно привіталася дружина.
- Добридень! Приємно, що такого святого дня ви з'явилися у гості. З літа не бачилися.
- Є прохання до тебе: пробий ближче до берега лобом ополонку, бо на середину річки виходити чоловікові страшнувато.
- Невже будете купатися?
- Ага.
- Ай момент! - вигукнув водяний чорт і пірнув у глибину. За кілька секунд пролунав оглушливий тріск і майже біля наших ніг піднявся фонтан бризок впереміш зі шматками льоду.
- Іди, чоловіче, обцюкай акуратно сокирою краї ополонки, щоб не подряпатися. А я буду роздягатися.
Обцюкав, крижану кашу вигріб руками і зазирнув у глибину. Звідтіля на мене зирив усміхнений анциболот і манив пальчиком.
"От жартівник! - подумав я. Ось нагадаю йому про валянки, хай застидається."
Купався довго, секунд п'ять, а то й шість. Кабака стала твердою, як надгробний камінь, Кулею вискочив з ополонки і давай обтиратися.
Вже й одягнувся, і навіть остограмитись устиг та прочитати книжку Ярослава Чорногуза "Вінок кохання", які завбачливо прихопив із собою , а супружниця все плавала та плавала, перемовлялася з водяником, одночасно виймаючи з його густої чуприни раків, які зробили там гніздо на зимівлю. Аж коли сонце почало сідати за обрій, вдягнула сорочку та кожушину.
От що значить - берегиня! Справжнє дитя природи, а не те що сучасні здихлики, які бояться вмочити пальця у воду, якщо та холодніша тридцяти градусів.
А удома жінка питає:
- А рушник де?
- Водяник в ополонку потягнув. Я краєчком ока бачив.
- Дивно, нащо йому рушник?
- А нащо йому валянки? Клептоман якийсь, чесне слово.
- Та хай бавиться. Ці речі - єдина пам'ять про зустрічі з людьми , яких він любить. Згоден?
- Згоден. Хай тішиться.
Того вечора у фейсбук я не заходив, у голові було ясно, а тіло налилося небаченою силою. І так мені закортіло любовних утіх, що губи самі потягнулися до вишнево-полум'яних вуст моєї супружниці.
І було нам добре.
10.01.2022р.









Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-01-11 11:18:18
Переглядів сторінки твору 304
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.842 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.031 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.05.15 15:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-01-11 22:10:21 ]
Ти хоч назву книги правильно називай - не "Вінок кохання", а "Світло кохання" - корона сонетів, а вінок сонетів мій називається "Симфонія кохання", до твого відома горе-критику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2022-01-17 22:09:14 ]
Вибач, ти правий. Я трохи помилився..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2022-01-17 22:09:15 ]
Вибач, ти правий. Я трохи помилився..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2022-01-12 19:04:49 ]
Прочитав з великою насолодою, подекуди з усмішкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2022-01-17 22:32:06 ]
Отжн. можнв у книжку?