ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.29
12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
2024.04.29
11:37
ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
2024.04.29
07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
2024.04.29
07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
2024.04.29
07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
2024.04.29
05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
2024.04.28
23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
2024.04.28
18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
2024.04.28
18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
2024.04.28
16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
2024.04.28
16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
2024.04.28
16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
2024.04.28
14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
2021.08.08
2021.07.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Іншомовна поезія
139. Для диригента. Псалом Давидів
Ти пізнав і вивчив мене, Господе,
Знаєш, коли сідаю і коли встаю,
Наміри знаєш мої оддалік.
Ще слова немає на язиці моїм,
А Ти уже, Господе, все знаєш.
Позаду і спереду Ти осягаєш мене
І кладеш на мене Свою долоню.
Дивовижна мудрість Твоя -
Недосяжна для мене.
Куди подінусь од Духа Твого
І куди втечу від лиця Твойого?
Підіймусь в небеса – там уже Ти,
Постелюся в пеклі – і там Ти.
Здіймуся на крилах зорі,
Оселюсь на краю моря,-
Там також Твоя рука,
Поведе мене й утрима Твоя правиця.
І сказав я: «Тільки імла сховає мене
І ніч, як день, для мене».
Але й імла не сховає од Тебе.
І ніч, як день, світить, імла – як світло.
Ти нирки створив мої,
Зіткав мене в череві материнськім.
Славлю Тебе, бо дивно створений я.
Дивовижні діла Твої,
І душа моя віда про це напевне.
Не сховалась од Тебе і суть моя,
Хоч і в таїні мене створено,
В глибинах землі надано форму.
Бовваном бачили мене очі Твої
І в книзі Твоїй записано всі дні,
Що створені будуть,
І один Ти призначив мені.
Які дорогі мені Твої помисли, Боже,
Яка ж їх сила-силенна!..
Намагаюся полічить,
А їх набагато більше, аніж піску.
Прокидаюсь – це значить, що я з Тобою.
Якби нечестивого Ти, Боже, вбив.
Кровожерці, одступіться од мене!
Злі речі вони говорять,
Вимовляють ім’я Твоє всує.
Тих, хто ненавидить Тебе,
Ненавиджу й я.
Хто ж виступа проти Тебе, з тим б’юся.
Лютою ненавистю ненавиджу їх,
Бо вони вороги й для мене.
Випробуй мене, Боже,
Пізнай моє серце й помилуй мене.
Пізнай і думки мої та побач,
Чи не йду шляхом печалі?
На вічну настанови дорогу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
139. Для диригента. Псалом Давидів
Ти пізнав і вивчив мене, Господе,
Знаєш, коли сідаю і коли встаю,
Наміри знаєш мої оддалік.
Ще слова немає на язиці моїм,
А Ти уже, Господе, все знаєш.
Позаду і спереду Ти осягаєш мене
І кладеш на мене Свою долоню.
Дивовижна мудрість Твоя -
Недосяжна для мене.
Куди подінусь од Духа Твого
І куди втечу від лиця Твойого?
Підіймусь в небеса – там уже Ти,
Постелюся в пеклі – і там Ти.
Здіймуся на крилах зорі,
Оселюсь на краю моря,-
Там також Твоя рука,
Поведе мене й утрима Твоя правиця.
І сказав я: «Тільки імла сховає мене
І ніч, як день, для мене».
Але й імла не сховає од Тебе.
І ніч, як день, світить, імла – як світло.
Ти нирки створив мої,
Зіткав мене в череві материнськім.
Славлю Тебе, бо дивно створений я.
Дивовижні діла Твої,
І душа моя віда про це напевне.
Не сховалась од Тебе і суть моя,
Хоч і в таїні мене створено,
В глибинах землі надано форму.
Бовваном бачили мене очі Твої
І в книзі Твоїй записано всі дні,
Що створені будуть,
І один Ти призначив мені.
Які дорогі мені Твої помисли, Боже,
Яка ж їх сила-силенна!..
Намагаюся полічить,
А їх набагато більше, аніж піску.
Прокидаюсь – це значить, що я з Тобою.
Якби нечестивого Ти, Боже, вбив.
Кровожерці, одступіться од мене!
Злі речі вони говорять,
Вимовляють ім’я Твоє всує.
Тих, хто ненавидить Тебе,
Ненавиджу й я.
Хто ж виступа проти Тебе, з тим б’юся.
Лютою ненавистю ненавиджу їх,
Бо вони вороги й для мене.
Випробуй мене, Боже,
Пізнай моє серце й помилуй мене.
Пізнай і думки мої та побач,
Чи не йду шляхом печалі?
На вічну настанови дорогу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію