ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.19
08:03
До нас ішов напівтверезий "брат",
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
2024.03.19
05:44
Чайка жалібно кигиче,
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає ще раз ціль…
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає ще раз ціль…
2024.03.18
21:11
Рецензія на поетичну збірку Миколи Грицая "Під музику дощу")
Буває так, коли тебе зачепить за живе чиєсь слово і ти уже знаходишся у його колі, воно невидимими нитками тримає тебе на відстані і ти не можеш звільнитися від нього, а заглиблюєшся все бі
2024.03.18
13:46
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
2024.03.18
08:49
Поміж ромашок-штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
2024.03.18
05:40
Защеміло серце від сигналу
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
2024.03.18
05:14
Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
2024.03.18
01:03
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
2024.03.18
00:16
Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно.
Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати.
Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову.
Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті.
У гіганта мислі усе інше мізерне.
2024.03.17
19:32
Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
2024.03.17
18:57
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
2024.03.17
18:45
Чи можна, люди, все оте простити,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
2024.03.17
18:06
У час стрімкий , шалений, час смартфонів
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
2024.03.17
15:28
Прокинься синку! Час уже вставати! –
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
2024.03.17
15:23
Переважна більшість людей не знає як пишуться закони, хто і як їх насправді приймає. Приходять раз на кілька років до виборчих урн, кинули папірця з прізвищами уподобаних улюбленців та й усе. Але законодавство має свою специфіку та правила.
Перший раз я
2024.03.17
11:22
Чомусь на Галину Украйну не поширюється вимога: публікувати за добу в режимі «афішувати публікацію» не більше, ніж один твір!
Майже щодня бачу аж кілька її шедеврів, яких, до речі, практично ніхто й не читає.
Та сама історія, що й з Олександром Сушком:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
2022.04.25
2022.03.20
2020.03.12
2020.02.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Панін (1948) /
Поеми
Фантасмагорія
Казка
Святкова пригода
Дива
трапляються часом.
Надія
на Диво
не згасне!
***
Воїтелька:
Привіт, мала!
Оксана:
Привіт, ти – «Карлсон?»,
Ой, ти - Тьотя!?
Воїтелька:
Цікаво.
Ну, «Карлсон»,
тому що у кватирку
зазирала,
а чому «тьотя» ти мені
сказала?
Я лише
рочки на 2 за тебе старша,
сонце.
До тебе можна,
у віконце?
Дякую,
щось важкувато:
чи віконце маленьке,
чи я – товстуха,
добре,
що пролазять
вуха.
Знайомі будьмо ,
зви мене – Воїтелька,
а ти, я знаю,
Оксанка,
Сорочка вишиванка -,
Гарнесенька білявочка,
шкода, що на візочку.
Ніжки не ходять?
Не хочуть, навіть
Ворухнутись?
Оксана:
На візочку
пересуваюсь,
а де візок не проходить –
ручками штовхаюсь.
Хоча вони в мене
не вельми дужі.
Сумно.
Коли ноги не служать.
Воїтеька:
Давай мінятись!
Питаєш – Як?
Поміняємось тілами
години на дві.
Ти у моєму тілі
походиш,
пострибаєш,
у садочку погуляєш,
а я збігаю на дискотеку,
потанцюю,
з хлопцями пошуткую.
Воїтелькам
не можна на людях
з’являтись,
давай у «обмінялки»
гратись.
Згодна? Бачу, що так.
Повторюй за мною:
«Чиберяк, чиберяк,
айн, цвай, драй,
Бряк!»
Вийшло, а ти боялась!
Оксана:
«Що зі мною сталось!?
Стою на ногах,
перший маленький крок…
А потім спробую,
потроху – «стриб, скок!»
А як, воїтелько, ти?
В мене ж ноги не годні…
Воїтелька:
Годні, ще як годні,
потанцюю сьогодні.
Я, Воїтелька,
трохи чари знаю,
ніжки твої затанцюють
і заспівають!
Ну, мала,
бай-бай,
через пару годин чекай,
по садочку погуляй,
доки твої батьки не повернулись.
Через 2 години
Воїтелька:
Привіт, як справи? Бачу,
що чудово,
мабуть, до ранку стрибати,
гуляти готова.
А я танцювала,
хлопців чарувала,
завтра прибіжать
до тебе до хати,
будуть бісиків пускати.
Ну, ол-райт,
Міняємось назад.
Повторюй за мною:
«Драй, цвай, айн –
Файн!»
Оксана:
– Ой, ходять ніжки,
ходять гарно, а не трішки!
Воїтелька:
Чари застосувала,
ніжки полікувала.
А твоє тіло
у мою сумну душу
світло проливало.
А твоїй душі
моє тіло
подарувало
трохи сили,
щоб ти себе боронила,
та людей захищала.
Батьки прийдуть,
відразу на ноги не ставай,
рідних не лякай,
повільне одужання удавай.
Пора мені відлітати,
іноді буду заглядати,
на хербату.
Оксана:
Дякую, тобі, Воїтелько!
Воїтелька:
Це я дякую, Оксанко.
Такі світлі дівчатка,
як ти,
допомагають таким воїтелькам,
як я,
не бути, аж занадто
суворими.
Ну, прощавай
і будь здорова!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Фантасмагорія
Казка
Святкова пригода
Дива
трапляються часом.
Надія
на Диво
не згасне!
***
Воїтелька:
Привіт, мала!
Оксана:
Привіт, ти – «Карлсон?»,
Ой, ти - Тьотя!?
Воїтелька:
Цікаво.
Ну, «Карлсон»,
тому що у кватирку
зазирала,
а чому «тьотя» ти мені
сказала?
Я лише
рочки на 2 за тебе старша,
сонце.
До тебе можна,
у віконце?
Дякую,
щось важкувато:
чи віконце маленьке,
чи я – товстуха,
добре,
що пролазять
вуха.
Знайомі будьмо ,
зви мене – Воїтелька,
а ти, я знаю,
Оксанка,
Сорочка вишиванка -,
Гарнесенька білявочка,
шкода, що на візочку.
Ніжки не ходять?
Не хочуть, навіть
Ворухнутись?
Оксана:
На візочку
пересуваюсь,
а де візок не проходить –
ручками штовхаюсь.
Хоча вони в мене
не вельми дужі.
Сумно.
Коли ноги не служать.
Воїтеька:
Давай мінятись!
Питаєш – Як?
Поміняємось тілами
години на дві.
Ти у моєму тілі
походиш,
пострибаєш,
у садочку погуляєш,
а я збігаю на дискотеку,
потанцюю,
з хлопцями пошуткую.
Воїтелькам
не можна на людях
з’являтись,
давай у «обмінялки»
гратись.
Згодна? Бачу, що так.
Повторюй за мною:
«Чиберяк, чиберяк,
айн, цвай, драй,
Бряк!»
Вийшло, а ти боялась!
Оксана:
«Що зі мною сталось!?
Стою на ногах,
перший маленький крок…
А потім спробую,
потроху – «стриб, скок!»
А як, воїтелько, ти?
В мене ж ноги не годні…
Воїтелька:
Годні, ще як годні,
потанцюю сьогодні.
Я, Воїтелька,
трохи чари знаю,
ніжки твої затанцюють
і заспівають!
Ну, мала,
бай-бай,
через пару годин чекай,
по садочку погуляй,
доки твої батьки не повернулись.
Через 2 години
Воїтелька:
Привіт, як справи? Бачу,
що чудово,
мабуть, до ранку стрибати,
гуляти готова.
А я танцювала,
хлопців чарувала,
завтра прибіжать
до тебе до хати,
будуть бісиків пускати.
Ну, ол-райт,
Міняємось назад.
Повторюй за мною:
«Драй, цвай, айн –
Файн!»
Оксана:
– Ой, ходять ніжки,
ходять гарно, а не трішки!
Воїтелька:
Чари застосувала,
ніжки полікувала.
А твоє тіло
у мою сумну душу
світло проливало.
А твоїй душі
моє тіло
подарувало
трохи сили,
щоб ти себе боронила,
та людей захищала.
Батьки прийдуть,
відразу на ноги не ставай,
рідних не лякай,
повільне одужання удавай.
Пора мені відлітати,
іноді буду заглядати,
на хербату.
Оксана:
Дякую, тобі, Воїтелько!
Воїтелька:
Це я дякую, Оксанко.
Такі світлі дівчатка,
як ти,
допомагають таким воїтелькам,
як я,
не бути, аж занадто
суворими.
Ну, прощавай
і будь здорова!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію