ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Серго Сокольник
2021.01.25 13:21
Вже сонце зимове вище,
Та стимул радіти зник,
Як малонатхненні вірші,
Закинуті у смітник,
Як малоцікаві люди,
"розведені" на брехні.
...весна, імовірно, буде...
...можливо також і ні...

Олександр Сушко
2021.01.25 10:46
Обарвлені у самоту літа
Згорали, не лишаючи ні сліду.
Але прийшла любов моя свята
І забуяло у сердечку літо.

На тебе я очікував давно,
Так само як весна шалену повінь.
Тепер чуття, п"янливі, як вино,

Домінік Арфіст
2021.01.25 10:34
Мело, мело по всій землі
На всесвіт цілий.
Горіла свічка на столі,
Усе горіла.

Як тьмою літня мошкара
Летить на пломінь,
Летіла сніжна мішура

Володимир Бойко
2021.01.25 10:18
Російсько-українська двомовність – фіговий листок російської одномовності. Держава на те і є, аби виправляти деформації, що загрожують її існуванню. Українізація потребує мотивації. Нації, як і окремі люди, повинні мати інстинкт самозбереження.

Ігор Шоха
2021.01.25 07:57
ІНаївні люди винайшли тотем,
аби було добро у всьому світі,
та граються, буває, із вогнем
як це уміють ще маленькі діти.

По цій дорозі весело іти,
та солоно на фініші до раю,
де юності ніколи не найти,

Сергій Губерначук
2021.01.25 05:52
Фон червоний.
Ліхтарі гой-да, гой-да!!
Униз головами, на довгих цепах,
мов лампади…
Скриплять очі,
відчиняючись, мов стопудові две-рі,
і зачиняючись…
Що буде з тобою?

Микола Соболь
2021.01.25 05:06
Давай зіграємо у шахи.
На упередженість думок.
Посеред впевненості й страхів
хай буде ще один урок.
Чом скачеш наче кінь буланий,
або ховаєшся в кущах?
Я просто учнем був старанним.
Поставлю для початку – шах!

Дума Козак
2021.01.24 18:31
Вже осінь, все навколо пожовтіло
і за вікном частіше йдуть дощі.
Птахи на південь знову полетіли,
роняють лист дерева і кущі.

Вже осінь, але сонце пригріває,
проміння розсіває з високості.
Утихнув дощ, мороз чогось чекає –

Олександр Панін
2021.01.24 18:02
Тема з Інтернету

"Гарному настрою, Мамо,
гаплик:
Дуже образив мене
Чоловік.
Сором пекучий відчує
нехай,

Тетяна Левицька
2021.01.24 15:51
В старенькім альбомі, розчулені миті
зібрало по крихтах, минуле життя.
Ромашки і маки застигли у житі
і я з ними поряд - сердечна, проста.

Розпущені кучері, очі зелені,
на щічках рум'янець, невже це теж я?
І яблучка райські, і жолуді в жмені -

Галина Сливка
2021.01.24 15:03
Живлом сніги напоять землю,
А люди скажуть, що відлига...
Себе в собі не відокремлю,
Як болем в серці - давня крига.
Чи досягне тепло любові
Ущелин темних у міжгір'ях?
Там слів гортанних щемна сповідь
Й молочно віку у сузір'ях.

Сергій Гупало
2021.01.24 13:14
Ця війна – не остання,
Буде кілька іще.
Ми пішли на заклання
Там, де слізно пече

Переспівана пісня,
Безголоса уже.
Буде млосно і тісно

Сергій Губерначук
2021.01.24 12:41
Поету місце – в стратосфері!
Напівживий лечу до втрат.
У шатрах раю в ефемері
стоїть нова епоха страт.

Уроджений слуга народу,
нового Риму кошовий –
поет – не я, мій сад – без плоду.

Алла Даниленко
2021.01.24 10:36
А сніг все йшов. По всій землі, за дальні межі.
Свіча горіла на столі
Немов пожежа.
Як влітку роєм мошкара
Летить бездумно
В вікно, дивись,
Летить сніжок,
На це полум' я.

Ярослав Чорногуз
2021.01.23 21:49
Печальні видива розвіяв
Мого уривчастого сну
Цей день сяйливий, наче мрія,
Коли зустрів тебе, ясну.

Немов троянди, флокси, кали
Раптово почали цвісти.
Сніги розчулені розтали...

Алла Даниленко
2021.01.23 20:34
Д. Павличко
О, если б знать, как тяжко ранит слово
Забытое, но все -таки мое.
Оно меня ударило внезапно,
Тупое, будто камня острие.
Ну почему не убивает слово,
А только вновь оно стыдит меня?
Возможно, я писал его в испуге,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Олександр Панін
2020.01.12

Писака Писав
2019.11.07

Ігор Якименко
2019.07.12

Сергій Губерначук
2019.07.07

Зоя Войтович
2019.04.04

Костянтин Головко
2018.09.05

Томаш Кучерук
2018.06.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Панін (1948) / Поеми

 Фантасмагорія

Казка

Святкова пригода


Дива
трапляються часом.
Надія
на Диво
не згасне!

***


Воїтелька:

Привіт, мала!

Оксана:

Привіт, ти – «Карлсон?»,
Ой, ти - Тьотя!?

Воїтелька:

Цікаво.
Ну, «Карлсон»,
тому що у кватирку
зазирала,
а чому «тьотя» ти мені
сказала?

Я лише
рочки на 2 за тебе старша,
сонце.
До тебе можна,
у віконце?

Дякую,
щось важкувато:
чи віконце маленьке,
чи я – товстуха,
добре,
що пролазять
вуха.


Знайомі будьмо ,
зви мене – Воїтелька,
а ти, я знаю,
Оксанка,
Сорочка вишиванка -,
Гарнесенька білявочка,
шкода, що на візочку.

Ніжки не ходять?
Не хочуть, навіть
Ворухнутись?

Оксана:

На візочку
пересуваюсь,
а де візок не проходить –
ручками штовхаюсь.
Хоча вони в мене
не вельми дужі.
Сумно.
Коли ноги не служать.

Воїтеька:

Давай мінятись!
Питаєш – Як?
Поміняємось тілами
години на дві.

Ти у моєму тілі
походиш,
пострибаєш,
у садочку погуляєш,
а я збігаю на дискотеку,
потанцюю,
з хлопцями пошуткую.

Воїтелькам
не можна на людях
з’являтись,
давай у «обмінялки»
гратись.


Згодна? Бачу, що так.
Повторюй за мною:
«Чиберяк, чиберяк,
айн, цвай, драй,
Бряк!»

Вийшло, а ти боялась!


Оксана:

«Що зі мною сталось!?
Стою на ногах,
перший маленький крок…
А потім спробую,
потроху – «стриб, скок!»

А як, воїтелько, ти?
В мене ж ноги не годні…

Воїтелька:

Годні, ще як годні,
потанцюю сьогодні.
Я, Воїтелька,
трохи чари знаю,
ніжки твої затанцюють
і заспівають!

Ну, мала,
бай-бай,
через пару годин чекай,
по садочку погуляй,
доки твої батьки не повернулись.


Через 2 години



Воїтелька:

Привіт, як справи? Бачу,
що чудово,
мабуть, до ранку стрибати,
гуляти готова.
А я танцювала,
хлопців чарувала,
завтра прибіжать
до тебе до хати,
будуть бісиків пускати.

Ну, ол-райт,
Міняємось назад.
Повторюй за мною:
«Драй, цвай, айн –
Файн!»

Оксана:

– Ой, ходять ніжки,
ходять гарно, а не трішки!

Воїтелька:

Чари застосувала,
ніжки полікувала.
А твоє тіло
у мою сумну душу
світло проливало.

А твоїй душі
моє тіло
подарувало
трохи сили,
щоб ти себе боронила,
та людей захищала.

Батьки прийдуть,
відразу на ноги не ставай,
рідних не лякай,
повільне одужання удавай.

Пора мені відлітати,
іноді буду заглядати,
на хербату.

Оксана:

Дякую, тобі, Воїтелько!

Воїтелька:

Це я дякую, Оксанко.
Такі світлі дівчатка,
як ти,
допомагають таким воїтелькам,
як я,
не бути, аж занадто
суворими.

Ну, прощавай
і будь здорова!




















Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-08-05 13:55:30
Переглядів сторінки твору 315
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.623 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.559 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЕПОС
Автор востаннє на сайті 2021.01.24 22:41
Автор у цю хвилину відсутній