ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Православна / Вірші

 Присвята поетам
Бачиш, брате, як повниться світлом душа,
Сокровенне вплітаючи в вірш,
В небо думка злітає несмілим пташам,
І щемить в глибині все частіш?..

Онде місяць над стріхою спішно зійшов,
Сяє ясно зірок водограй...
Не зміряй своїм розумом Божу любов —
Лиш смиренням її пізнавай!

Б‘ється серце квапливо — зболілось либóнь,
Та спочити йому не пора —
У руках твоїх шпарко палає вогонь,
Ніч згорає під тиском пера!

Підіймайся і словом літай поміж хмар,
Та забути не смій одногó:
Варто помислом гордим привласнити дар —
І позбудешся, брате, його!
_____________________
2019 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-12-12 13:59:32
Переглядів сторінки твору 2823
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.009 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.692 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.679
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2023.02.03 12:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2019-12-12 16:39:56 ]
Вельми мудро, пані Ольго!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Православна (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-12 21:06:26 ]
Щиро дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 18:27:44 ]
Брате, бачиш [пропоную]

і

Онде місяць за стріху поспішно зайшов [чи якось інакше. Можливі варіанти]

замість немилозвучних збігів
"Бачиш, брате" ШБР
та "Онде місяць над стріхою". ДСТР
Дякую і сподіваюся на краще,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Православна (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-12 21:07:03 ]
Дуже вдячна! Завжди з нетерпінням чекаю на Ваші правки!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 18:33:27 ]
Далі теж не без проблем.
В цій же строфі.

В цілому чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Православна (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-12 21:07:45 ]
А можете про всі проблеми написати? Будь ласка. І як виправити на краще?))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 21:23:00 ]
Щонайменше "яєясно"
Лиш смиренням ШСМ.
У руках твоїх. ХТВ.
Ніч згорає. ЧЗГ.
Гордим привласнити дар. МПР.

Не всі збіги обов'язково мають бути усунутими.
Тут інше питання.
Про спеціальні знання - не з інститутів і академій, а з початку. З середини. З книжок.

Це може бути довга розмова і нецікавий коментар.

Вірш менший і цікавіший.

В цілому ж чудово.

Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Православна (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-14 02:20:30 ]
Дякую завжди і ціную кожний коментар, особливо критичний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 09:19:51 ]
Та нащо Вам та критика.
Пишіть краще, а дехто радить - що і більше.

Бозна-який критик і поганий порадник
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 10:19:50 ]
Приємно погоджуватися і мені з коментарями читачів, теж, авторів. І кожен з нас, зазвичай, здатен бачити доліки-недоліки і уявляти, як би воно могло бути найкраще.
Але тут є певні моменти особистого вибору, що пов'язаний в ідеалі з Вищим Промислом, з тим, за для чого кожен з нас тут, на Землі. )
З вашого дозволу - спробую помудрувати загалом про нашу спільну проблематику.
Отже, один побачить в більш ідеальному творі прекрасний ландшафт і свою зупинку в ньому, аж до повного поєднання, інший - щасливий рух над цим усім, а ще хтось вибудує з найкращих моментів власного життя цю картину, хтось "потягне" вгору, до ідеалів гармонії, цивілізацію... Тому, відчуваючи за собою такі світоглядні відмінності, більшість із нас дає поради обережно, з опиранням: на тонкощі і точність мовного звучання, інколи ще й на бАжані багатопланові взаємозв'язки автора (ліргероя) і середовища навколо нього в творі. Зазвичай, якщо авторський підхід "класичний", то коефіцієнт прозорості значно менший 0,75 (в укр.мові) свідчить про диктат ідей, які на передньому плані. Але фактично, все наше (чи навіяне нам, бо й так буває) мислення в нас завжди на передньому плані. Можна, певно, і без мислення спробувати писати, але це, схоже, вже перебір. ) Так чи так, характерне мислення підключаємо, але, найкраще, це робити ніби вслід "мисленню". Тобто, йти слідами важливої думки, що залишаються в образах - на образах, пов"язаних з тою думкою. Точність особистого підходу, звичайно, трішки розмивається при цьому, але краси чомусь більшає.
Тож, головне, не надто рефлексувати над можливими особистими (до пори - до часу не примітними) помилками, а пильніше і частіше приглядатися до образів, яких торкаємось, увиразнювати їх ( в тому числі і від необов'язкових збігів приголосних).

Одна лише печаль, шукаючи досконалості, ми змінюємося, і це не завжди до вподоби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-14 10:30:05 ]
У Вас свій стиль. Можна написати – у Вас є свій стиль. Це не міняє суті сказаного, але при декламації в першому випадку збіг приголосних заважає чіткій артикуляції. Це і вся премудрість і до збігу голосних не має ніякого відношення. Набагато важливіша граматика і прозорість думки.
Найперше я порадив би
прибрати наголоси, вони тут і так природні. Ну і напевне вірш ще краще звучав би у такому варіанті:

Бачиш, брате, як повниться світлом душа?
Сокровенне вплітаю у вірш.
В небо думка злітає несмілим пташам
І щемить моє серце частіш.

Онде місяць над стріхою хати зійшов,
Зорі сяють на весь небокрай...
Якщо хочеш увічнити Божу любов,
То смиренням її пізнавай!

Б‘ється серце зболіле — стомилось либонь,
Та заснути йому не пора —
У думках твоїх є Прометея вогонь,
а не завчена проба пера!

Підіймайся! І словом літай поміж хмар...
Та забути не смій одного –
Варто помислом гордим привласнити дар
І позбудешся, брате, його.

Пробачте за втручання у Вашу творчу кухню, але вірш того вартий.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 10:49:20 ]
Артикуляція тут ні до чого.
Можна було би і згадувати.
Йшлося за орфоепію.
А якщо Вам таки цікаве питання артикуляції, то від збігів голосних, які систематично зустрічаються у Ваших тестах, виникає певна оскома.
І давайте цю тему закривати.
Вам до вподоби Ваша задача "надзадача", то будь ласка.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 11:20:13 ]
Заперечувальну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-14 16:27:23 ]
Я теж з нетерпінням чекаю Вас із виваженою критикою, але на своїй сторінці.
Тут зауважу тільки, що Ви захищаєте не орфоепію, а стилі певної кон'юнктури або бажання бути істиною в останній інстанції. Якщо я у своїх публікаціях строго дотримуюсь правил, регламентованих насамперед РМ, а потім фонетики, морфології, орфографії, синтаксису, то це не великий гріх. Маніпуляція збігами – це справді оскомина із вуст майстрів.

Щодо орфоепії, згідно Вікіпедії:
« Культу́ра мо́влення, культура мови, мовна культура — це дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови, а також свідоме, невимушене, цілеспрямоване, майстерне вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування»
Одне слово вживання замість використання говорить, що це написано навіть не за Огієнка, а за царя Гороха і полемізувати є сенс хіба-що про «фіфкцію проізношєнія» лекторів, дикторів, ораторів і співаків.
Дякую.
І. Д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 10:50:41 ]
Можна було би і не згадувати.
Т9 "з'їв" заперечували ну частку або RER.