ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2020.01.27 01:50
Цілу нічку вона не згаса,
Мов гердану сяйлива окраса…
Це – дорога кудись – в небеса –
Чарівлива неонова траса.

Мов каміння коштовного гра
Щирозлотне кольє увінчала –
Лівий берег старого Дніпра –

Вікторія Торон
2020.01.27 01:37
Почала писати під чиїмось твором, але оскільки до чужого твору це відношення не має, вирішила винести своє звернення (і діалог із редакцією) окремо. Можна було б написати «під кнопочкою», але питання, яке я підняла, не віднесеш до «адміністративних». Це

Королева Гір
2020.01.27 00:07
Замело снігами край Карпатський,
Різдвяна нічка білою була.
Пригадую я вік свій же юнацький
Й стежину, що до хати пролягла.
Замело снігами всі дороги,
Біла ковдра знов прикрила все .
Та заметіль забрала всі тривоги
І зустріч із батьками нам несе.

Ніна Виноградська
2020.01.26 22:10
Коханий мій, без тебе дуже гірко,
Сумна самотність мерзне у кутках.
А до вікна притискується гілка,
Що від морозу також утіка.

І ми удвох невидимо роздільні,
Я у кімнаті – гілка за вікном.
Печаль і біль однакові і спільні

Сергій Гупало
2020.01.26 17:50
Відцвіти, відійди, відлюби, не мене потривож,
Порозвіюй печалі, шалені французькі парфуми.
Ти втомилася дуже, завчасно спіткнулась. Отож
I завмерла даремно у кіптяві слова «парсуна»!

A поетка – залізна, як баба у казці, тебе
Потягнула подружн

Тетяна Роса
2020.01.26 16:39
«Я пацифіст! Насиллю –ні! Нам не потрібне військо!» -
отак позицію свою декларував Онисько.
Мовляв, як б’ють нас по щоці – то підставляймо другу.
Тут нагло трапилась із ним страшна біда-наруга:
сусіда капцями уліз у клумбу пацифіста…
Онисько винного

Олександр Сушко
2020.01.26 13:56
Не кохаються бевзі ледачі,
А розумні - удень і вночі.
Кум сьогодні мій - загнана кляча,
З ніг збиває легесенький чмих.

Може трішечки лиш нетверезий,
Бо хитає, троїться в очах.
Екологія, їжа та стреси -

Оксана Логоша
2020.01.26 13:45
ХатИ сопуть теплом у димарі.
До неба простягаються хиткими
До віку мріями. А там,десь у горІ,
Так свято пахне молоком і тмином.
І солодко січневим небесам,
І солоно,і гірко,і прозоро
Від видива,що гасне й воскреса
У будь-яку людську життєву пору.

Королева Гір
2020.01.26 12:45
В кохання осені нема
І зим у нього не буває,
Хоч і на скронях сивина,
Та серце щиро все кохає.
В кохання осені нема,
Його в багрянець не фарбує,
Й не підкрадається зима,
І візерунків не гаптує.

Сергій Губерначук
2020.01.26 11:54
На обличчя накладаєш
грим старий
і навіки покидаєш
хутір мій.

Чи тебе чи цілувати
чи клясти,
чи себе опанувати

Надія Тарасюк
2020.01.26 10:50
Потяг тихо вистукує ритм.
У запиленій шибі вікна
Ніч біжить, доганяючи дня,
День щодуху махнув і за мить
Залосніла за ним колія.
Потяг тихо вистукує ритм...
І біжать часоносці невлад,
Застогнав і погас циферблат,

Ніна Виноградська
2020.01.26 10:46
Він - мовчазний, надійний, наче скеля,
Вона – пуста, неначе мильна булька.
У нього справ щоденно – аж до стелі,
А їй – масаж, і сауна, і гульки.

Він – все у дім, вона – завжди із дому.
Для діток – няня, робітниця в хаті.
І для рідні і для усіх з

Тетяна Левицька
2020.01.26 10:09
На повні груди соловей співав,
лилися трелі у саду веснянім.
Цвіли дерева і плескався став
в сусальнім піднебеснім Божім храмі.

Птах умлівав у росах золотих
і захлинався в білих абрикосах.
Аж вітер в запашній леваді стих,

Галина Сливка
2020.01.26 08:45
Зачиняючи двері журбі,
Міццю в небо задивлених стебел
Я заплутаюся у тобі,
З неможливістю жити без тебе.
У обіймах долонь, крізь віки,
Зберегла у собі, як обнову,
Тайну світу на відстань руки,
Древню силу піднятися знову.

Микола Соболь
2020.01.26 04:02
Заколядую, мабуть, у життя.
У влади марно. Вона вічні злидні.
Ой, коляд, коляд, коляд, коляда…
Чому дурні? Певно тому, що бідні.

У полі рясно сходять будяки
І будуть нам родити вони доти –
Із хабарем воюють мідяки,

Ярослав Чорногуз
2020.01.26 03:40
Світлячки, як манливі принади,
Розлились між гілля вусібіч…
Ув обійми принишклого саду
Опустилась, як сон, біла ніч.

Мов потоками світлого лою
Розтеклась по алеях зима.
Насміхалась вона над імлою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Королева Гір
2020.01.22

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ріль
2020.01.18

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08

Янка Кара
2020.01.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Якубенко (1988) / Вірші

 Присвята поетам
Бачиш, брате, як повниться світлом душа,
Сокровенне вплітаючи в вірш,
В небо думка злітає несмілим пташам,
І щемить в глибині все частіш?..

Онде місяць над стріхою спішно зійшов,
Сяє ясно зірок водограй...
Не зміряй своїм розумом Божу любов —
Лиш смиренням її пізнавай!

Б‘ється серце квапливо — зболілось либóнь,
Та спочити йому не пора —
У руках твоїх шпарко палає вогонь,
Ніч згорає під тиском пера!

Підіймайся і словом літай поміж хмар,
Та забути не смій одногó:
Варто помислом гордим привласнити дар —
І позбудешся, брате, його!
_____________________
2019 р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-12-12 13:59:32
Переглядів сторінки твору 203
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.013 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.696 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.679
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2019.12.14 09:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./Л.П.) [ 2019-12-12 16:39:56 ]
Вельми мудро, пані Ольго!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Якубенко (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-12 21:06:26 ]
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 18:27:44 ]
Брате, бачиш [пропоную]

і

Онде місяць за стріху поспішно зайшов [чи якось інакше. Можливі варіанти]

замість немилозвучних збігів
"Бачиш, брате" ШБР
та "Онде місяць над стріхою". ДСТР
Дякую і сподіваюся на краще,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Якубенко (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-12 21:07:03 ]
Дуже вдячна! Завжди з нетерпінням чекаю на Ваші правки!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 18:33:27 ]
Далі теж не без проблем.
В цій же строфі.

В цілому чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Якубенко (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-12 21:07:45 ]
А можете про всі проблеми написати? Будь ласка. І як виправити на краще?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 21:23:00 ]
Щонайменше "яєясно"
Лиш смиренням ШСМ.
У руках твоїх. ХТВ.
Ніч згорає. ЧЗГ.
Гордим привласнити дар. МПР.

Не всі збіги обов'язково мають бути усунутими.
Тут інше питання.
Про спеціальні знання - не з інститутів і академій, а з початку. З середини. З книжок.

Це може бути довга розмова і нецікавий коментар.

Вірш менший і цікавіший.

В цілому ж чудово.

Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Якубенко (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-14 02:20:30 ]
Дякую завжди і ціную кожний коментар, особливо критичний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 09:19:51 ]
Та нащо Вам та критика.
Пишіть краще, а дехто радить - що і більше.

Бозна-який критик і поганий порадник
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 10:19:50 ]
Приємно погоджуватися і мені з коментарями читачів, теж, авторів. І кожен з нас, зазвичай, здатен бачити доліки-недоліки і уявляти, як би воно могло бути найкраще.
Але тут є певні моменти особистого вибору, що пов'язаний в ідеалі з Вищим Промислом, з тим, за для чого кожен з нас тут, на Землі. )
З вашого дозволу - спробую помудрувати загалом про нашу спільну проблематику.
Отже, один побачить в більш ідеальному творі прекрасний ландшафт і свою зупинку в ньому, аж до повного поєднання, інший - щасливий рух над цим усім, а ще хтось вибудує з найкращих моментів власного життя цю картину, хтось "потягне" вгору, до ідеалів гармонії, цивілізацію... Тому, відчуваючи за собою такі світоглядні відмінності, більшість із нас дає поради обережно, з опиранням: на тонкощі і точність мовного звучання, інколи ще й на бАжані багатопланові взаємозв'язки автора (ліргероя) і середовища навколо нього в творі. Зазвичай, якщо авторський підхід "класичний", то коефіцієнт прозорості значно менший 0,75 (в укр.мові) свідчить про диктат ідей, які на передньому плані. Але фактично, все наше (чи навіяне нам, бо й так буває) мислення в нас завжди на передньому плані. Можна, певно, і без мислення спробувати писати, але це, схоже, вже перебір. ) Так чи так, характерне мислення підключаємо, але, найкраще, це робити ніби вслід "мисленню". Тобто, йти слідами важливої думки, що залишаються в образах - на образах, пов"язаних з тою думкою. Точність особистого підходу, звичайно, трішки розмивається при цьому, але краси чомусь більшає.
Тож, головне, не надто рефлексувати над можливими особистими (до пори - до часу не примітними) помилками, а пильніше і частіше приглядатися до образів, яких торкаємось, увиразнювати їх ( в тому числі і від необов'язкових збігів приголосних).

Одна лише печаль, шукаючи досконалості, ми змінюємося, і це не завжди до вподоби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-14 10:30:05 ]
У Вас свій стиль. Можна написати – у Вас є свій стиль. Це не міняє суті сказаного, але при декламації в першому випадку збіг приголосних заважає чіткій артикуляції. Це і вся премудрість і до збігу голосних не має ніякого відношення. Набагато важливіша граматика і прозорість думки.
Найперше я порадив би
прибрати наголоси, вони тут і так природні. Ну і напевне вірш ще краще звучав би у такому варіанті:

Бачиш, брате, як повниться світлом душа?
Сокровенне вплітаю у вірш.
В небо думка злітає несмілим пташам
І щемить моє серце частіш.

Онде місяць над стріхою хати зійшов,
Зорі сяють на весь небокрай...
Якщо хочеш увічнити Божу любов,
То смиренням її пізнавай!

Б‘ється серце зболіле — стомилось либонь,
Та заснути йому не пора —
У думках твоїх є Прометея вогонь,
а не завчена проба пера!

Підіймайся! І словом літай поміж хмар...
Та забути не смій одного –
Варто помислом гордим привласнити дар
І позбудешся, брате, його.

Пробачте за втручання у Вашу творчу кухню, але вірш того вартий.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 10:49:20 ]
Артикуляція тут ні до чого.
Можна було би і згадувати.
Йшлося за орфоепію.
А якщо Вам таки цікаве питання артикуляції, то від збігів голосних, які систематично зустрічаються у Ваших тестах, виникає певна оскома.
І давайте цю тему закривати.
Вам до вподоби Ваша задача "надзадача", то будь ласка.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 11:20:13 ]
Заперечувальну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-14 16:27:23 ]
Я теж з нетерпінням чекаю Вас із виваженою критикою, але на своїй сторінці.
Тут зауважу тільки, що Ви захищаєте не орфоепію, а стилі певної кон'юнктури або бажання бути істиною в останній інстанції. Якщо я у своїх публікаціях строго дотримуюсь правил, регламентованих насамперед РМ, а потім фонетики, морфології, орфографії, синтаксису, то це не великий гріх. Маніпуляція збігами – це справді оскомина із вуст майстрів.

Щодо орфоепії, згідно Вікіпедії:
« Культу́ра мо́влення, культура мови, мовна культура — це дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови, а також свідоме, невимушене, цілеспрямоване, майстерне вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування»
Одне слово вживання замість використання говорить, що це написано навіть не за Огієнка, а за царя Гороха і полемізувати є сенс хіба-що про «фіфкцію проізношєнія» лекторів, дикторів, ораторів і співаків.
Дякую.
І. Д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 10:50:41 ]
Можна було би і не згадувати.
Т9 "з'їв" заперечували ну частку або RER.