ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.29 13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…

Олександр Сушко
2024.04.29 12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.

За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,

Ігор Шоха
2024.04.29 11:37
                ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Проза

 Я - свідок




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-02-19 12:14:10
Переглядів сторінки твору 3255
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-02-19 17:35:58 ]
наразі оцей фрагмент скоріше про людський розпач, Ларисо
так, війна не розбирає, хто там ходив чи не ходив на мітинги
але те, що жителі України, які розмовляють українською,
тікають саме до Росії, це красномовне свідчення, мабуть

але є інші свідчення, від тих, хто втікали в західному напрямку
хай би навіть не розмовляли українською
їх навіть, чисто статистично, більше в рази, як не в десятки разів, чомусь



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-20 11:18:57 ]
свідчень більше,так, а скільки людей куди кинулось за порятунком, колись дізнаємось по статистиці...

і - так, оцей фрагмент дійсно про біду людську і про те, що війна не розбирає, хто за кого, а шматує всіх підряд


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2019-02-19 23:18:12 ]
Ці рани, ці процеси ще роки і десятиліття відгукуватимуться... як десятиліттями і століттями мішався той казан...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-20 11:19:57 ]
так, Галю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-02-20 05:46:02 ]
Мені дивна ця її логіка. Вона хоче сказати, що бомбили особисто її або конкретно її дитину? А "для чого" бомбили цивільне населення Німеччини, яке, можливо, також не було винне? Ні для чого, а тому, що звідти прийшла війна, і тому що ніхто не мав можливості питати в кожного окремо: "Чи ви голосували за Гітлера, чи ні"? Нагадайте їй, як сепаратисти вели свої обстріли із жилих районів, щоб туди ж їм приходила відповідь і кількість жертв серед цивільного населення множилась. І нехай (м'яко кажучи) не вдає наївність. Вона зі своєю дочкою живуть, а 10 тисяч українських хлопців -- вже ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-20 11:55:12 ]
Ну да, німцям відмовлено було в праві на горе, незважаючи на те, винні вони були чи ні. Вони мовчки оплакували своїх дітей, поки ми голосили на весь світ за своїми втратами.
От і донеччани і луганчани хай виють мовчки, не зважаючи на те, винні чи ні. Закрийте рота, донбасчани, права на співчуття у вас нема. Ви не українці. Ви - німці.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-02-20 12:24:26 ]
Співчуття є, але Вас не насторожує те, що ці люди не відчувають ніякої провини за те, що сталось, не визнають ніякої своєї відповідальності? Десятиліттями вони жили в Україні, наче окрема держава, глузували з неї (у трамваях -- «Нет денег, плати гривнями»), вибирали тих, хто заважав Україні стати реально (а не на папері) незалежною. Те, що населення Донбасу в більшості своїй не вважає себе ні в чому винним і не бере на себе ніякої відповідальності, факт загальновідомий. Тому й точаться увесь час суперечки, чи дійсно він Україні потрібний, той Донбас, чи він вартий тієї ціни, яка за нього платиться. Для чого публікувати ще раз типову точку зору типової обивательки, яка так нічого й не зрозуміла, крім того, що їй особисто і її дочці було погано? Вона питає: ««А за что меня?». Хоча б за те, що ти мову знала, але, я впевнена, ні разу нею не скористалась. Можливо, це комусь би нагадало про те, що Донбас – частина України, а не філія Росії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-20 13:57:31 ]
Відповідаю не для захисту донбасчан, а задля правди:

- покажіть будь ласка, масові публікації на ПМ, де відображені відчуття біженців, оскільки Ви питаєте "для чого ще раз публікувати типові...";
- поставте в один ряд з донбасчанами всіх українців, що голосували "не за тих"... і внесіть зміни до Конституції, де поки що вказано, що кожен громадянин має право на вільний вибір;
- якщо Ваша думка про те, що хтось має право вбивати людину за те, що вона "знала мову, але не користалась нею", є типовою, тоді нас чекає Нюрнберг;
- судити можна конкретних людей за конкретні вчинки, і ніяк інакше.








Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-02-21 04:23:34 ]
Відповім на перше питання. ПМ – взагалі, мабуть, не є сайтом для політичних дискусій. Я дивуюсь, що нам обом ще не закрили роти. Зате у соціальних мережах (ФБ та інших) роками, від самого початку війни, донбасці висловлюють усе, що думають, як і решта українців. Кожен має можливість, і вони користуються нею вільно й досить агресивно. Я сама не раз спілкувалася з ними у коментарях під різними політичними статтями, так що рівень їхньої політичної свідомості мені добре відомий. Підіть також на youtube, там повно їхніх виступів – біженців і кого завгодно. Як я вже казала, вона висловлює точку зору рядової обивательки з Донбасу, яка випадково потрапила у приціл історії, але яку нічого не цікавить, крім неї самої (і ваги її дочки).
Всі решта питань, вибачте, не варті відповіді, тому що вони не мають сенсу. Ніхто цю жінку не карав, не судив (до чого тут Нюрнберг?), ніхто й не збирається цього робити. Ніхто їй не забороняв голосувати, за кого вона хоче. І мовою ніхто її не може примусити користуватись, так що не спотворюйте мої слова. Просто якби вона хоч трохи користувалась нею або голосувала обдумано, не проти інтересів своєї країни, це показало би, що рівень її свідомості вищий, ніж в інших. Тоді б не було оцього питання: «За що мене?». Я не є кращою за неї. Я на її місці так само би боялась і плакала, і лягала б на землю, і тікала би (тільки в протилежну від Росії сторону). Це все нормальна людська поведінка в таких умовах. Єдине, чого б я не робила, це не питала би – «За що?». Я би розуміла, що свідомо чи просто через збіг обставин опинилась у складі 5-ї колони, яка десятки років діяла проти інтересів власної держави, і усе це – закономірний результат. Може, я би картала себе за те, що не виїхала звідти раніше, якщо мала таку можливіть, а як ні, то й ні. Коли вона вкотре буде проголошувати своє чергове «за що мене?», запитайте її: «А за що розрізали живіт, напхали піску й втопили депутата Рибака і ще двох хлопців (один просто приїхав до своєї дівчини?). За що вивезли в поле й розстріляли подружжя Кулешів? За що Ірину Довгань прив’язали до стовпа, плювали на неї й били ногами?». Ще є десятки таких запитань, але нехай вона відповість хоча б на ці. А ви нам напишіть її відповіді, якщо захочете. А ще краще – дайте нам точку зору матерів та дітей волонтерів, убитих на своїй землі, які також довіку будуть питати «за що?». Закінчую писати на цю тему, доки редакція дійсно не поклала цьому край.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-02-21 05:45:24 ]
Забула додати: є чудові статті Олени Степової, вірші Тетяни Малахової, є грунтовний аналіз цієї війни правозахисницею з Донбасу (на жаль, забула прізвище)...Є багато інших, хто там був або є і все це пережив, чиї погляди -- більш виважені й об'єктивні, які не виходять тільки з того, "як мені було погано".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2019-02-26 12:11:54 ]
ха, німцям. В даному випадку доречніше провести аналогію з кримськими татарами,приміром, чи з чеченцчми _ не можна ж засуджувати тих біженців в Росію і одночасно розуміти ту колаборацію представників тих народів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-21 11:25:36 ]
Вікторіє, саме Ви розпочали під твором політичну дискусію і продовжуєте її.
І, будьте ласкаві, не вказуйте іншим авторам, про що їм краще писати, а які теми обходити стороною. Якщо адміністрація сайту зауважить, що я порушила якісь правила, я дослухаюсь.