ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.21 00:02
Небеса з діамантів, поля з полуниці
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.

Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Спогади
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Спогади
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Іван Потьомкін
2024.05.20 19:15
***
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...

Микола Соболь
2024.05.20 13:30
А потім був лютий
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.

Олександр Сушко
2024.05.20 12:53
Я - пас!
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.

А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,

Олена Балера
2024.05.20 12:46
***
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.

Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро

Галина Кучеренко
2024.05.20 11:46
Сокіл
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:

- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,

Юрій Гундарєв
2024.05.20 10:29
Юркодар - 106
Лицедій

Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.

Автор: Юрко Дар

Козак Дума
2024.05.20 09:48
Не пусті слова
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…

Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,

Віктор Кучерук
2024.05.20 05:12
* * *
Віком ослаблена пам'ять
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.

Володимир Бойко
2024.05.20 01:53
Зараза
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.

Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,

Артур Курдіновський
2024.05.20 00:49
Малорос (рондель)
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.

Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос

Ілахім Поет
2024.05.20 00:04
Не сестра милосердя, не брат у Христі
биті жаки й калачики терті
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі

для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка

Ілахім Поет
2024.05.19 21:12
Мiсто зустрiчей, мiсто небажаних втрат
Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.

Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії

Світлана Пирогова
2024.05.19 18:28
ГУМОР. Більше не покличуть
Вже сердитий зранку Толя,
На дружину знов кричить.
Не зварила їсти Оля,
Як змія тепер сичить.

В хаті бруду по коліна,
Не помиті тарілки.
Що це в нього за дружина,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 * * *
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-02-05 16:04:15
Переглядів сторінки твору 3178
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наші президенти
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 12:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 18:48:53 ]
Завжди шукаю пласти глибинного змісту - особливо, коли бачу, що прозоре в римуванні письмо. Гарно, коли знаходжу - як оце зараз.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 20:02:32 ]
Рими і зміст - це азбука віршування. Якщо сюди додати оригінальні образи, метафори і т. п. - то вже класика. Але для цього потрібен справжній дар, а не просто вміння римувати. Тому і Поетів мало, а віршарів набагато більше. Але ж це не привід засмучуватися, еге ж? Я особисто не засмучуюся. Дякую за добрі слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 19:04:31 ]
Чудове слово "брех"! Я гадав, що це неологізм, а виявилося, що діалектне слівце... Але все одно - зачарований я цим словом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 20:05:17 ]
Дякую, Сергію, що заглянули. Так, гарне слово. Мені теж подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 20:07:55 ]
Заглянув, бо слівце мені сподобалось! Довелося Ваш вірш повністю прочитати. Непогано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 20:42:06 ]
Усе влучно. Питання лише щодо виритої сокири - хіба вона була закопана? Бойових дій начебто й не було, а хіба припинялася війна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 21:16:10 ]
Дякую. Я мав на увазі війну претендентів під час виборчої кампанії. Всі проти всіх - фейки, образи, компромат... До самої перемоги. Потім почнуть домовлятися. В питаннях спільних інтересів знайдуть порозуміння. Сокиру зариють, але топірці залишать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Махайло Епатюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-05 21:13:44 ]
Обсіли обриси весни
зими удушливі тумани - оце точно в десятку попали, Олександре! Хай йому грець! Вийдеш на вулицю і ковтаєш їх! І коли ці пустобрехи вже переведуться, га?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 21:20:08 ]
А чому вони мають перевестися, якщо ми їх обираємо?... Гірко визнавати, але проблеми країни - це, в першу чергу, проблеми нашого сумління. Справжня весна ще не хутко прийде. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-06 09:10:20 ]
Ми не раби, та всеж таки багато спільного із нами. Цивілізація - пусте, ми залишилися рабами!
Сильний соціальний вірш, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2019-02-06 10:33:26 ]
Дякую, Таню. Я десь у ФБ коментував: "Природа чи Бог створили людину, хитру, жадібну, підступну істоту, але кращої моделі з модулями логічного мислення, на жаль, нема. Хіба що інопланетяни завітають у гості і нам всім разом стане дуже соромно. Але це вже фантастика...". Звичайно, це не ототожнення, бо є чимало людей найвищого морального гатунку, але до рабської психології ці людські вади теж мають відношення. Почни з себе - мабуть, найефективніший спосіб змінити народ, але хто хоче чіпати і рушити з місця себе, коханого і апріорі невинного... Краще іншого потролити, щоб на тлі його, брудного і жалюгідного, виглядати у кращому світлі... Десь так.