ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2022.12.04 01:56
Диктатура вбиває культуру. Російські ракети нищать пам’ять про російських поетів. Найгірше – коли небезпечний злочинець береться забезпечувати безпеку. Переобтяжені турботами про ближнього дбають, насамперед, про себе. Зрілі політики невдовзі

Тетяна Левицька
2022.12.03 23:09
Дихає пластиком хата,
тишу чатує пітьма,
дума нахабна, затята
з розуму зводить дарма.

Б'є час від часу годинник,
краще б хто стрілки зламав!
Ні, не шукаю я винних —

Олександр Сушко
2022.12.03 13:19
Душа - слово, придумане жерцями. Щоб можна було "косити" бабло з марновірних вірян. Якщо цього слова не буде, тоді розсипається усе інше. Бо на що тоді ловити капловухих аколітів? Якщо душі не існує, то не існує й безсмертного життя.. А раз так, тоді

Віктор Михайлович Насипаний
2022.12.03 13:16
До батьків питання в Олі:
– Хлопці всі без тями.
За гарненькою у школі
Ходять табунами.
А якщо ти скромна, мудра,
Краще всіх навчаюсь.
То виходить на сміх курям.
Ті не помічають!

Віктор Кучерук
2022.12.03 06:54
Мої ровесниці, мов айстри,
Цвітуть до пізньої пори,
Хоч потьмяніли від напастей
Життєвих ніжні кольори.
Щоб віддалити трохи горе
Невідворотних холодів, –
Про вас піклуються майори,
Межи посохлих паничів.

Володимир Невесенко
2022.12.02 20:19
Я роки рахував не літами, а зимами.
Нині в спомин сягаю, як в річку стрімку.
І минуле зринає картинами зримими, –
як багато прожито всього на віку.

Проминає життя чорно-білими кадрами,
все в тих спогадах, наче у давнім кіно...
Он по річці кр

Володимир Невесенко
2022.12.02 14:30
Розвіявсь туман.
Проясняється світ.
Старенька – одна біля тину.
Всміхається сонце ласкаво з-за віт,
і гріє худу її спину.

Розкрилився віттям кошлатий дубок,
тріпоче листва, як ганчір’я.

Козак Дума
2022.12.02 13:51
Через пів року реабілітації стан лівої ноги Андрія значно поліпшився, але говорити про повне відновлення її функцій ще не доводилося. Хоча від тих драматичних подій на кукурудзяному полі та подальшої надскладної хірургічної операції минуло майже півтора р

Козак Дума
2022.12.02 13:51
Через пів року реабілітації стан лівої ноги Андрія значно поліпшився, але говорити про повне відновлення її функцій ще не доводилося. Хоча від тих драматичних подій на кукурудзяному полі та подальшої надскладної хірургічної операції минуло майже півтора р

Віктор Михайлович Насипаний
2022.12.02 12:37
Підбіга до бабці чемно
Внук малий Андрійко.
Каже тихо: - Я, напевно,
Проковтнув копійку.

Бабця бідна аж присіла.
Що тут мудрувати?
Треба якось швидко, вміло

Тетяна Левицька
2022.12.02 10:46
Повертайсь, чоловіче, у час лихоліть!
На поталу не кидай згорьовану матір,
що сама у біді відчайдушно стоїть
на руїнах розбитої ворогом хати.

В небезпеці родина, щоб там не було,
є до кого голівку свою прихилити.
Хоч зневірився в людях, утратив жи

Іван Потьомкін
2022.12.02 10:06
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мере

Ярослав Чорногуз
2022.12.02 07:22
Дитсадок був — Івасик Телесик --
Цегли битої купа між паль.
Чий то скімлить загублений песик,
А в очах квітне квітка — Печаль?

Що за крила в траві розпростерті? -
Бачиш оком розгубленим ти.
Нашим діткам - “солодкі цукерки”

Микола Соболь
2022.12.02 04:52
Полилися відтінки зимові
у пастельно-холодних тонах.
Час не статися нашій розмові.
Не вертайся до мене у снах.
Нехай грудень штовхає у груди,
щоб не стрілися ми на землі.
Оминеться. І все у нас буде.
Хай малює морозом на склі

Віктор Кучерук
2022.12.02 00:34
Нечувано люта навала
Показує сутність свою, –
В онуки дитинство украла
І старість розтяла мою.
Нелегко звикати до втрати
Того, що учора було, –
Як світла немає в кімнаті,
Відразу зникає й тепло.

Євген Федчук
2022.12.01 17:49
Ти питаєш мене, брате, як то воно сталось,
Що Хмель мусив замиритись, коли вже, здавалось,
Страшний голод панів-ляхів в Жванці доконає?
Хтось орду за те татарську кляне-проклинає.
Та, скажу тобі, Хмельницький винен сам у тому.
Розкажу, як було діло –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Юрій Гундарєв
2022.09.01

Самослав Желіба
2022.05.01

Алекс Чеська
2022.04.12

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Радченко Рудий Гриб Рудольф
2022.03.12

Сібіл Нотт
2022.03.09

Саша Серга
2022.02.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 "А Никсону понравилось..."


Не знаю, как другие, а я некоторые факты своей жизни часто связываю с важными событиями в мире или же с какой-то известной личностью. Так вот и Ричард Никсон стал метой моей биографии...
А дело было так. Накануне, кажется, первого приезда в СССР американского президента, в программе пребывания которого было и посещение Украины, наш Политиздат получил задание ЦК Компартии республики подготовить брошюру на украинском, русском и английском языках. Директор вызвал меня, тогда только что назначенного временным исполняющим обязанности заведующего международной редакцией, объяснил всю важность задания и поручил мне написать текст брошюры.
– Не стесняйся и без всяких там докладов заходи, когда возникнут вопросы, – сказал на прощанье Игорь Максимович. – Дело ведь общее.
Я так и делал и вскоре мы, как мне тогда казалось, подружились. Директор был сведущим историком, а к тому же еще и остроумным человеком, и за чашкой кофе с коньяком, затягиваясь ароматной сигаретой (тогда я курил), мы быстро решали многие, казалось бы, неразрешимые вопросы. Брошюра в основном строилась на цифровом материале, а он, к сожалению, в разных источниках был разный. Порой дело доходило до абсурда, когда даже в наших изданиях был тот же разнобой. Что брать за основу, решить мне самому было не под силу.
– Знаешь, – сказал директор, просмотрев мои заготовки, – плюнь на все это. Лучше выйди на улицу и спроси первого встречного. Его ответ и будет первоисточником.
Были трудности и с подбором фотоматериала, так как нужно было знать личность каждого изображенного на фотографии. А вдруг, не дай Бог, – репрессированный или же политически неблагонадежный... Но в конце концов брошюра была слеплена, одобрена главной редакцией и передана в Министерство иностранных дел. И вот тут-то начались мои новые беды...
– Вы, ебаные журналисты, – встретил меня окриком министр, – привыкли обманывать народ в передовицах “Правды” и здесь лепите лапшу на уши. Кому нужен этот бред – “самый большой в мире пролет моста”? Вы хотите, чтобы Никсон попросил убежище в Украине?..
Более четверти часа, стоя на пороге огромного кабинета, я выслушивал перемешанные с отборным матом справедливые упреки, не зная, что и отвечать. Ведь вопросы Г.Г., как его называли подчиненные, были в основном риторические. Наконец, видимо, поняв, что своими филиппиками он только сотрясает воздух, министр перевел дыхание и, указав на место за длиннющим столом рядом с собой, уже спокойно сказал:
– Это к вам не относится. Но в воскресенье я жду не агитку, а брошюру для президента США. Без хвастовства и всяких там превосходных степеней. Вместе с моим заместителем посидите сегодня и завтра и в готовом виде – на стол. А в понедельник брошюра будет рассмотрена на секретариате ЦК. Желаю удачи.
И начались два безумных в моей жизни дня, когда голова, кажется, срывалась с орбиты. Кофе, ликер и сигареты не помогали. Но с Божьей помощью все как-то устроилось. Брошюра была одобрена всеми инстанциями и сдана в типографию. Не стану пересказывать всех перипетий с набором, когда на место исправленной одной ошибки в английском тексте появлялось десять новых, и я вместе с другими редакторами вынужден был стоять ночи напролет бок-о-бок с наборщиками и типографскими корректорами...
Но вот и первая, и вторая, и третья верстки. С нетерпением ждем сигнальный экземпляр. И надо же такому случиться – в этот день жесточайшая ангина свалила меня, хоть на улице под тридцать в тени. Дело в том, что накануне я повез своего крохотного Сашу в Ватутинский парк. И вдруг, когда мы были уже на полпути к трамваю, разразилась гроза. Спасая младенца от проливного дождя, я снял рубаху и прикрыл коляску. Дождь неожиданно перешел в град, лупивший меня по голой спине.
– Привезите мне домой сигнальный, – прошу я сотрудников.
– Не беспокойся, все будет о’кей, – отвечают они, услышав в трубке мой простуженный голос.
Нет никаких сил, чтобы доказать свою правоту, и я прекращаю разговор. Прошла неделя с высокой температурой и кашлем. И вот я в издательстве. Смотрю на доску приказов у самого входа и не верю своим глазам. За допущенные ошибки в английской части сигнального экземпляра, повлекшие за собой дополнительные расходы, я получаю выговор и лишаюсь квартальной премии. Иду к главному редактору, а он выходит из-за стола и, улыбаясь, протягивает руку:
– Поздравляю. Только что позвонили из ЦК: Никсону понравилось.
– И на том спасибо, – ответил я, еще ожидая каких-то изменений в приказе.
Но главный куда-то торопился и снова протянул руку.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-17 19:02:46
Переглядів сторінки твору 1625
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.326 / 6  (5.015 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 5.288 / 6  (5.186 / 5.83)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2022.12.03 21:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-05-18 23:47:29 ]
Сподіваюсь, наказ виправили, і Вашому ЛГ підвищили платню, підвищили його на посаді, виплатили квартальну премію, а гонорар заплатили утричі більший! От кляті совки, вимучили людину! Але ж, як кажуть, через терни до зірок!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-05-19 10:08:52 ]
Якби так... У тому ж Політвидаві за книжку, яку я написав від імені президента Киргизії, заплатили не як літзаписувачу за домовленістю, а як перекладчеві. На запитання, з якої мови переклад, відповіді не було.
Це в минулому, але дещо схоже сталося і в Ізраїлі. Так що від переміни доданків сума не змінилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-05-19 13:50:25 ]
Цікаво, що то за брошура була? Який її зміст?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-05-19 14:43:11 ]
Не варта брошура та уваги,шановний пане Сергію, бо й там було вдосталь хизування й переваг соціалізму.