ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика

 Зважаємо у нашому критичному коментуванні і на ефект Даннінга-Крюґера
Образ твору Ефект Даннінга-Крюґера, або Чому профани не розуміють своєї некомпетентності

Індивіди, від природи позбавлені почуття гумору, полюбляють розповідати анекдоти. Водії, ледь здатні триматись у своїй смузі, обожнюють вчити інших керувати автомобілем. Менеджери без фундаментальних уявлень про сферу, в якій працюють, дозволяють собі викликати на килим фахівців і картати за помилки та нерозуміння суті роботи. Чому ж вони при цьому не помічають власної кричущої некомпетентності?

Це пов’язано з ефектом Даннінга-Крюґера, який полягає в тому, що люди із невисоким рівнем інтелекту, недостатньою кваліфікаційною підготовкою та вузьким кругозором не мають здібностей для того, щоб зрозуміти: рішення, які вони приймають, — помилкові, а талантів, якими вони себе наділяють, у них немає.

Ось чому вони вважають, що мають рацію у всіх своїх діях і краще за інших розуміють ситуацію.

Згодом таке світовідчуття набуває в обмеженої людини рис психологічного захисту. Вона приймає рішення відстоювати свою позицію, бо відчуває: як тільки я допущу думку, що дію неправильно, мене відразу потіснять із насидженого місця більш талановиті індивіди.

Натомість у талановитих людей спостерігається зворотний ефект: вони добре розуміють, наскільки складними є закони реальності та наскільки широким є поле знань, які у перспективі можна опанувати. І це приводить їх до заниження власних здібностей та недооцінки своєї ролі в суспільстві. «Я знаю, що нічого не знаю», — казав мудрець Сократ, який вів більш аніж скромне життя і постійно терпів нападки дурнів, упевнених у своїй правоті. Чи здатен хтось із обмежених людей зізнатися собі в необізнаності? Схоже, що ні.

Такий ефект був теоретично передбаченим, а потім експериментально підтвердженим (у 1999-му році) працівниками кафедри психології Корнелльського університету (США) Девідом Даннінгом (David Dunning) і Джастіном Крюґером (Justin Kruger).

Теоретичною основою для їхньої гіпотези були спостереження великих учених і мислителів.

«Невігластво частіше народжує впевненість, аніж знання» – Чарльз Дарвін.

«Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчуває впевненість, — дурні, а ті, хто володіє хоч якимись уявою та розумінням, сповнені сумнівів і нерішучості» – Бертран Рассел.

Практичним джерелом натхнення, хоч як це дивно, став злочин, причому з елементом курйозу. Авторів зацікавив випадок зі злодієм Макартуром Вілером, який, перш ніж відправитись пограбувати два банки, намазав собі обличчя лимонним соком, бо подумав, що цей сік протидіє відображенню в камерах відеоспостереження.

Психологи захопилися глибиною некомпетентності людини, яка навіть не намагалася перевірити правильність свого уявлення, хоча помилка загрожувала їй в’язницею.

Зібравши в одному залі людей із різних сфер діяльності та з абсолютно різними рівнями знань, автори експерименту попросили їх спочатку заповнити анкету, вказавши рівень своєї компетентності у сфері, в якій вони працюють, а потім відповісти на запитання, які допомагають визначити дійсний рівень професіоналізму.

За результатами тестів було складено графік, на якому демонструвалося відношення реальних знань людей до їхньої впевненості в тому, що вони добре розуміються на своїй сфері діяльності.

Графік мав вигляд недосконалої параболи. У лівій частині, де були представлені відповіді найменш компетентних учасників, вона досягала апогею — стовідсоткових значень їхньої упевненості у власних знаннях. Потім лінія стрімко падала: згідно з відповідями переважної більшості людей, які непогано розбиралися у своїй справі, їхні оцінки власних умінь і досвіду були дуже низькими.

Ближче до кінця крива знову піднімалася: на цьому її відрізку були представлені відповіді справжніх експертів у своїй справі, які не могли не відчувати, що розуміються на ній дуже добре. При цьому впевненість експертів становила на шкалі близько двох третин від переконаності повних профанів у високому рівні своїх умінь і знань.

Як установили Даннінг і Крюґер, профани не тільки переоцінюють свою компетентність, але й демонструють нездатність адекватно оцінити фахівців із високим рівнем кваліфікації в такій самій сфері діяльності.

До того ж профани щиро не вірять, що неправильно відповідають на питання, які стосуються їхньої професійної діяльності, — більшість із них залишилася при своїй думці навіть після того, як їм вказали на помилки та логічно обґрунтували їхню неправоту.

Ефект Даннінга-Крюґера неодноразово підтверджувався іншими дослідниками. Зокрема, його було перевірено опитуваннями студентів відділення акушерства та гінекології Університету Флориди, а також великої кількості терапевтів-практиків.

Те, що для перевірки висновків, зроблених психологами, взялися насамперед за лікарів, насторожує. Але є надія, що сліпці, які виявляються нездатними побачити безодню свого невігластва та сяючі вершини знань, досягнуті іншими людьми, можуть прозріти.

Даннінг і Крюґер запропонували профанам навчальний курс, яким було передбачено не тільки опанування знань, необхідних для їхньої професії, але й формування уявлень про методи, за допомогою яких можна вийти на реальні показники компетентності та визначити рівень професіоналізму — як чужого, так і власного. У результаті профани усвідомлювали рівень своєї колишньої некомпетентності — зокрема й ті, компетентність яких після навчання не підвищувалась.

Оксана Колосовська
для "Народного Оглядача"

Контекст : Народний Оглядач


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Контекст Народний Оглядач
Дата публікації 2018-01-19 11:35:19
Переглядів сторінки твору 8845
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 16:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-01-19 14:01:37 ]
Дуже гарна і своєчасна стаття, шановна Редакціє! Аби ж самовпевнені і нахабні повчальники на нашому сайті збагнули, що тут і про них мова. І не намагалися вчити тих, хто за них стоїть вище і знає собі ціну, попри закономірність вагання і невпевненості в собі. Дякую! Може ця публікація дасть імпульс і очі отверзуться...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-19 15:06:49 ]
)) Шановний п. Ярославе. Ставимося до всього цього більш аристократично! Тобто - і дещо маньєристично. Це вам завжди вдавалося. Бо інколи манери (якщо не завжди) таки вищі за ту чи ту логістику дій )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-19 15:56:30 ]
Прекрасна стаття. Чудове дослідження. Бажано кожному надіслати в приваті електронною поштою. Аби у людей одразу пропало бажання ставити себе вище інших та ще й оглушливо про це оголошувати на подіумі.
Проблема, яку ця стаття обмалювала у середовищі людей творчих помножується на амбіції. Небажання сприймати критику - це захисна реакція, як правило людини не дуже далекої. Індивид сам себе ставить так високо на творчому п'єдесталі, що не помічає наскільки комічною виглядає ця поза.
А тенденції і справді трішки похитнулися в сторону безоглядної хвальби, оплесків та взаємного прилюдного цілування.
Молоді майстри, які хотіли творчого росту, такими поволі стають без найменших натяжок. Звиклі до критики вони не уявляють як можна творити не маючи ні внутрішнього, ні зовнішнього цензорів. І солодка хвала до них уже не липне. Бо кожне слово піддається сумніву, кожна фраза здається недосконалою, а твір - як думка, яку можна покращити. Одночасно пропадає найменше бажання звернути увагу колеги на очевидну помилку. Це розплата за зростання майстерності.
Парадокс у тому, що це сайт саме для вишколу. Байдуже кого: зрілого майстра чи новачка. Прикро визнавати, але дехто зупинився в рості, не вичищає системні ляпи, сердиться та видаляє пости, де вказується на помилки. І болісно реагує на сатиру.
Кожен обирає сам, чи скористатися досвідом досліду Даннінга-Крюгера, чи знехтувати. Шануймося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-19 20:39:26 ]
Так, безумовно , тематика статті схоже охоплює собою усі сторони спілкування, і на будь-яку тему. Тому і вважаю, що добрі манери є і добрим виходом із будь-якого положення, навіть за повної нашої правоти або абсолютній переконаності в цій правоті. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-19 15:57:39 ]
Актуальна тема піднята у статті, шановна Редакціє Майстерень. Читаєш , приміряєш все це на себе і … нібито починаєш здогадуватися, розуміти про що там йдеться . Якби усвідомлюєш, що хвіст комети - явище більш граціозніше, всеозоріше…але якою ціною , і у якій холоднечі її це доводиться робити. А тут тільки поглядом впрешся у цей розкішний хвіст павича…умить втрачаєш усю придбану такими важкими зусиллями ясність розуму. І тоді ні про що інше вже думати не можеш… Як собі хочете, а це фото - хвостатого павича таки спокуса для ясності розуміння і неабияка.
Однак, коли прибрати жартівливий тон, то результати цих досліджень, міркувань та виводів нагадують проекцією біблійної мудрості (про званих на вечерю) на світську площину. Притча, що в першу чергу адресована книжникам і фарисеям, має певні відношення і до діячів слова, звісно, по мірі глибини піднятих ними тем . А яскравий образ «гробів побілених» є каменем спотикання для усякого піднесеного над Промислом. Тож і наявність ознак кульгавого і збіднілого в літературному процесі має свій сенс та своє призначення у творчому руслі творці творінь.
Ці міркування не ставлять собі за мету перекреслити написане, а , можливо, лише надати йому якогось нового, особливого звучання .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-19 20:44:12 ]
Ну так, шановні колеги з "Народного Оглядача" не випадково подали цей недалекоглядний символ краси в чудесній нашій природі. Не маю сумніву, що краса присутня, але є і хижаки, що користаються цією красою у своїх вищих цілях. Маємо зважати на всі випадки )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-01-19 16:58:54 ]
Про вовка промовка, а він уже тут як тут, забувши, що тільки-що видалив коментар, аж ніскільки не повчальний, а навпаки коректний, «по-чесному» випрошений, але який напевно дещо попсував би його пишний хвіст.
Напевне відкривачам ефекту потрібно вводити певну кореляцію процесу досліджень, перш ніж робити остаточні висновки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-19 18:55:19 ]
Ви праві. Автори залишають на своїх сторінках тільки хвалу. Не липке - видаляється.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-19 20:45:01 ]
Багатоплановість - навіть у коментарях, наше все )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-19 20:54:20 ]
Я ж кажу, треба залишати все. А потім, коли гнів вистигне, повернутися, уважно проаналізувати. І покращити. Якщо є бажання, звісно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-19 21:45:09 ]
Погоджуюсь, але як автор. Якщо все предметно і емоційно не шкідливо, то супер )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-19 21:34:45 ]
Відлітають часи,ми у них, -- безперечно, герої,
І як докір – колишній узятий шалений розбіг.
Так і неба не видно – над нами шатро з руберойду,
Соломинка в руці – не рятунок , а мов оберіг.

І навколо хитаються знаки віщунські, як п’яні,
І запізно у вчора; у завтра – не хочеш, а йди.
Ой, це зовсім не те, що промчати гучним автобаном,
Бо потрібні: сніги і піски, щоб позаду – сліди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-19 21:51:59 ]
Ого, цікавезна замальовка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-19 21:55:48 ]
Це уривок із вірша Сергія Гупала "За вікном" (кн."Моя несподівана радість",2017 р.).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-19 21:37:48 ]
На мій погляд, стаття школярством пахне.Все набагато серйозніше.
"Не у школі я вчився читати людей
І ці літерки смішно чорняві..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-19 21:50:47 ]
І на мою думку - є такий відтінок у сенсах. Тому, думаю, дуже важливо, допустимо, уявити собі таке - що всі думки, ідеї, слова завершуються жестом (с). )
Означене - неозначеним, але відчутним. Тобто, така ось символьна частина в розмові. Напевно таке є завжди, ось лише ми не завжди на це зважаємо.
Якось так подумалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-01-19 22:22:56 ]
Коли до тебе звертаються: "елементарно, Ватсон", то це коректність? Отже показують, що вони од тебе на десять голів вищі, а насправді все навпаки, вони себе такою заувагою, таким звертанням опускають нижче плінтуса і зникає будь-яке бажання з ними спілкуватися. Самі пишуть багато і чимало з того - неоковирні дурниці, а їм здається - геніальні вони Шерлоки. Воістину бачать тріску в оці сусіда, і не помічають колоди у своєму.
А інші мають статус любителя, починають повчальний коментар з дрібниць, зі збігів, висмоктаних із пальця, хоч не тямлять, що і збіги приголосних бувають нерідко милозвучні. Коментар треба починати із аналізу образу, змісту вірша чи зачепило за душу? А то, наблатикався у повчаннях любителям і лізе до майстрів. А сам пише - господи, прости, навіть вишуканої лексики слова не відчуває, і преться в критики?!! Та ти на себе подивись хоч раз, хто ти єси? А тебе жаба давить, дратує щира похвала на адресу майстра, яку ти, недоростку, називаєш одобрямсом?! Якщо ти сам не відчуваєш надтонких речей у поезії, з яких ліпиться образ, то куди ти пхаєшся? А якщо перед тобою справді павич, припустімо на мить таке?! То що, треба зробити усе, щоб сяйво його згасло, вискубати все пір"я йому з крил, і себе - драну ворону - поставити на п"єдестал! Що в нас успішно і робиться. Аристократів тут не треба, шановна Редакціє, тут правлять бал літературні шістки і горобці зачухані, які уміють швидко писати - косо, криво, аби живо, аби моє зверху. Так скоро у Вас справді павичів чи інших прекрасних птахів не залишиться на сайті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-20 02:54:07 ]
Ну, шановний Ярославе, це все живі емоції. На які кожен має право, абсолютно кожен - всі сторони .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-01-21 16:28:12 ]
Тоді виникає дедуктивне запитання: для чого видаляти коментар як аргумент, який міг би підкреслити темноту драної ворони і невгасиме сяйво павича?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влад Войтич (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-19 22:41:24 ]
Я тут новачок,опублікував вірша і видалив, бо стало гидко від поверхневого ознайомлення з життям сайту...люди, що тут коїться?...чи я може щиро конструктивну критику не розумію(я не про "камінь у свій город")...на людину налетіли як коршуни, а потім ще святенником, бридким і т.д.обзивають...та тут пиха доходить до маразму...огляньтеся, люди! Поезія - це світ, внутрішній світ автора, ЛГ, а ви руйнуєте світи, дико руйнуєте, це не поради, а шизофренічні напади...Шановна редакціє, обмежуйте бодай на певний період публікацію на головній усіх зарозумілих, грубих, жорстоких панів(пань)...то хоч якась покара буде...бо скоро тут самі круки літатимуть...за емоції і скорописання - вибачте... З пошанівком Владислав


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-19 22:55:12 ]
Ну от, знову пристрасті! ) Зрозуміло, без пристрасті - ніяк.
Але давайте спробуємо мякше це все виражати, бо, насправді, все зводиться до краси композиції, де ми всі гол.герої )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влад Войтич (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-19 22:59:43 ]
та супроти вас ніяких претензій, а от короновані тут розпоясалися!...крізь пиху і самрмилування, повірте, не сприймається і їхня поезія, хоча цілком достойна...якби не...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-19 23:20:37 ]
Можливо це плата за непрості труди - оця загостреність. Я мав нагоду спілкуватися із композиторами - це капець, важко з ними про музику. Мав нагоду спілкуватися з деякими корифеями укр.поезії - важко з ними про поезію. Говорив з метрами архітектури - взагалі не сприймають поглядів )
Наче є тут якась незборима трагічність ремесла... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-20 00:44:51 ]
незборима трагічність ремесла… можливо це пов’язане з тим , що добре розвинена інтуїція митців породжує підсвідоме розчарування від усвідомлення того факту, що проектування Істини на багатогранність таланту все ще продовжує залишатися тільки ЇЇ проекцією. А в усій своїй повноті Вона так і залишається для них недосяжною. Щось на зразок на розчарування піфагорійців безсилістю десяткового наближення для вираження повноти ірраціонального.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-20 02:52:01 ]
Напевно щось таке має місце. Хоча, зазвичай у митців дійсно високого рівня йдеться не про проекції, а вже про точність співзвучностей, глибину і якість резонансів, і з кожним рівнем угори - це все цікавіше й цікавіше.
Вочевидь, когось можуть дратувати неточності нижчих співзвучностей. Проте, це цілком природно на відповідних рівнях... Тому сам стан роздратування - це таки проблеми митця високого рівня, а отже, схоже, стан падіння?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-24 01:05:53 ]
Пригадався фільм італійського режисера Джузеппе Торнаторе «Легенда про піаніста». Особливий стан творчості, про який один із авторів ПМ писав: я – музика.

Можливо , стан роздратування – умиротворення … це таки похідна від якості стосунків, у якій перебувають митець і мистецтво. Коли, скажімо, поет розчиняється у світі Поезії, то чи здатний він ( перебуваючи у цьому піднесеному стані) відчувати внутрішній дискомфорт або намагатися створювати його для інших ? Навпаки, бажаючим привласнити собі «золоту рибку» - дається інший керунок - падіння. А високі кривляння та повчання … це вже як наслідок.
Але це лише такі міркування, не більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-19 23:59:41 ]
А раз я тут з якогось дива про композиторів заговорив, то ось випадково надибав на сторінках авторів ПМ, зокрема, у Гейко Марго "Мистецтво аналізу полягає у вмінні грати на багатоманітності можливих прочитань партитури, яка записується мовленням в регістрах мови.
Лакан"
Оригінально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-01-21 23:25:35 ]
Та ну? Двадцять років одгарцював на естраді. Написав і заспівав безліч пісень. Бачив п"яних музикантів, невправних співаків, лабухів хутірцевих усяких. І відмінних майстрів своєї справи. Артистів з великої букви.
Дар оповіда чи співака співзвучний дару поета. Всі вони намагаються передати зміст твору. І якщо немає майстерності - все летить шкереберть. І навпаки - найбезглуздіша пісня викликає захват публіки, якщо до справи береться Майстер.
До чого веду: потрібно вчитися писати чисто. Постійно. Чому в музшколі дозволяється бити лінійкою по лобі неука, а на Поетичних майстернях це не вітається? А, ЗДОГАДАВСЯ: ТРЕБА БРАТИ ЗА НАУКУ ГРОШІ. І БАГАТО. За позитивний коментар - штраф, за оплески - бан, за видалення критичних коментарів - примусити написати вінок сонетів. За спротив і матюбки - корону сонетів. І на додачу примусити кожного дописувача писати сатиру на самого себе, а не мучити сатириків.
Звісно, тоді стане зле усім. Полетить останнє пір'я з голих гусаків, кролі потікають у лози. Але стане тихо.
Гарна картинка?
Митці, як дбайливі батьки будуть захищати своїх невдатних пуцьвіріньків до останнього патрона.
І буде хвала, і буде мед, і будуть бурхливі оплески. І все стане на круги своя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-21 21:00:13 ]

Депресія, в т.ч. і літераторська, і лікування )

Необхідна умова для здоров"я - усмішка, добра усмішка )



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-23 22:17:51 ]
Зовсім не вважаю цього шановного гуру абсолютно бездоганним у поясненнях, багато чого не говориться.
Але нашим українським "нерідновірам" чи "рідновірам" бажано це все інколи слухати. Тоді й агресії буде значно менше, а адекватності, напевно, більше.