ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.29
11:37
ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
2024.04.29
07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
2024.04.29
07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
2024.04.29
07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
2024.04.29
05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
2024.04.28
23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
2024.04.28
18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
2024.04.28
18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
2024.04.28
16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
2024.04.28
16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
2024.04.28
16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
2024.04.28
14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.15
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Булат (1980) /
Проза
Любов і релігії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Любов і релігії
В кожній з релігій є досить чітка установка "Бог це Любов". Яка б то не була релігія будь-то християнство, мусульманство, сатанинство і т.д. завжди є верховне(ні) божество(а), яке ототожнюється з Любовю в широкому її понятті. Любов як захист від негод природи, життєвих негараздів, смерті або навпаки в пошуках її. Любов, як відчуття власної та/або людської значимості. Любов, як інструмент отримання насолоди від життя через призму своїх і/або чужих цінностей. Любов, як поєднання духовного та фізичного світів людини. Саме за її відсутності в умовах болі, страху, ненависті людство кожний раз створювало нову релігію/віру в пошуках саме Її. І кожний раз віруюча людина надіялась, що її новий Бог/Боги дадуть їй Любов. Бог завжди був втіленням, духовним відображенням того почуття яке шукала людина по відношенню до себе та навколишнього світу. Але кожен раз за новою вірою стояв новий пророк чи творець релігії, віросповідання або політики і створював її з ціллю відображення бачення своєї картини світу, своїх уподобань, виправдання та піднесення існування саме свого буття обмежуючи їх основними канонами. Канони і будова релігій та віросповідань різняться від однієї крайності до іншої, як власне і різниться наш світ в своїй свободі різноманіття культур і природи. І в цьому нема нічого поганого. Тому що саме на цьому різноманітті і створюється безкінечно Прекрасне, як реалізація Любові в цьому світі. Погане в тому, що кожен раз шукаючи Любов, людина обмежувала себе і свободи інших Богом(ами) та їх намісниками для висвітлення свого світогляду. Віруючий вкладав в нього(них) свій обмежений світогляд, або ще гірше, ототожнював себе або інших з Богом. Через це/ці обмеження виникали ідоли та їх наслідувачі що реалізовували ввесь набір «надлюдських» понять та почуттів. В залежності від чистоти творця релігії та служителів, її, як інструмент, могли використовувати і використовують для досягнення й інших цілей ніж втілення Любові. Як показує історія саме через підміну понять(любов, влада, секс, гроші, фізичні блага) релігій, віросповідань та вподобань проводилися (проводяться) війни, вмирали і вбивали мільйони. Вмирали, сліпо вірячи, що вони досягли чи досягнуть любові в лиці свого Бога(ів). Вірячи в те, що жертва яку вони платять чи цінна яку отримують, є цінною Любові. Віра - страшна сила.
До того моменту поки люди не зрозуміють, що треба вірити в Любов (те що за гроші не купиш), а не в її інтерпретації та замінники. І саме головне, що треба робити все, щоб Її, в цьому світі фізичному, як в власне і в іншому, духовному, отримувати шляхом взаємообміну. Тільки тоді ця страшна сила віри стане на службі Любові, а не її(його) служителів. Любов це єдине почуття яке об’єднує духовне і фізичне. Це єдина цінність, яку людина і її духовний світ, отримують в момент зачаття та здатні перенести через поріг смерті. Саме за допомогою Любові з води робиться прекрасне вино, а з повітря печеться смачний хліб і для того щоб їх зробити не потрібно бути тільки Богом або тільки Ісусом. Саме за допомогою Любові вирішуються конфлікти і знаходиться взаєморозуміння і для цього не потрібно бути тільки Царем (намісником Бога на землі) або тільки українцем.
P.S. Про себе. Українець, народжений на Вінниччині та хрещений при народжені. З таким же успіхом, міг родитися в Криму та бути мусульманином.
До того моменту поки люди не зрозуміють, що треба вірити в Любов (те що за гроші не купиш), а не в її інтерпретації та замінники. І саме головне, що треба робити все, щоб Її, в цьому світі фізичному, як в власне і в іншому, духовному, отримувати шляхом взаємообміну. Тільки тоді ця страшна сила віри стане на службі Любові, а не її(його) служителів. Любов це єдине почуття яке об’єднує духовне і фізичне. Це єдина цінність, яку людина і її духовний світ, отримують в момент зачаття та здатні перенести через поріг смерті. Саме за допомогою Любові з води робиться прекрасне вино, а з повітря печеться смачний хліб і для того щоб їх зробити не потрібно бути тільки Богом або тільки Ісусом. Саме за допомогою Любові вирішуються конфлікти і знаходиться взаєморозуміння і для цього не потрібно бути тільки Царем (намісником Бога на землі) або тільки українцем.
P.S. Про себе. Українець, народжений на Вінниччині та хрещений при народжені. З таким же успіхом, міг родитися в Криму та бути мусульманином.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію