ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Проза

 **

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-07 19:28:38
Переглядів сторінки твору 9698
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0.885 / 6  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0.870 / 6  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-07 21:31:44 ]
Ви шо, В.Ночі! Яке опудало, якщо писати про вояків УПА?! Але треба писати так, що українці москалів побили, так що у Москві та Красній площі перемогу святкують..А ще - в усіх негараздах українців винні москалі, особливо ті, що НКВД... А про те, що українці теж служили в цих каральних органах і часто брат убивав брата - мовчіть -- не надрукують... Не пишіть також про "стребків", коли односельчани на Західній Україні вистежували, вистрілювали своїх же -- вояків УПА. Пишіть, що все гидоцтво робили тільки росіяни!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 21:40:13 ]
я вже бачу тенденцію - давайте без відхилення в горизонт...
мені цікаво егоїстично конкретно про мій текст: добре, погано, гламурно, тупо, що змінити, ні - все норм... Якось так. Я власне для цього повернулася на ПМ, а оці веселі "стінка на стінку" - не моє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2018-01-08 13:28:47 ]
Попросив водія зупинитись, купив всі букети, навіть не торгуючись. -це якась стандартна фантазія, щось думаю, що це варант "лицар на білому коні". о, фільма "Красунечка", да, там вроді кода така.
чесно вірив, що закінчиш тим, що вона ходитиме в парк ночами, типу "сласна розкіш приниження" - ще думав, о, бля, не тільки мене смак зраджує.
там з віком якесь неузгодження - ій 40, да? дітей немає, норм. але - чого до тих гвалтівників - вони мені в сини годяться. ну і це "стара кошолка" - з хуя лі, якщо вона дуже приваблива зовнішньо, принаймні тоді була?
і початок - тобто, я вірно розумію, вона два роки до цього психотерапевта ходить, аж тоді розповідає цю історію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 14:43:53 ]
так, є в мене, як і в кожної середньостатистичної кобітки, такі от фантазії про відра квітів... хоча, зізнаюсь, гарну авторську біжутерію оцінила б значно вище)))
з віком все норм, бо особисто я всіх, хто молодший мене років на 15, сприймаю за дітей. Тому жінці спокійно могло бути і 35, а їм по 16-20. Якщо є така потреба - можна і уточнити.
Про "сласну розкіш приниження" - навіть уявити собі таке не можу навіть на рівні теорії, бо тяжію до домінантності. Безваріантно))
Про "стара кошолка" - ох, що тут казати... елементарний автобіографічний приклад: періодично до мене в неті пробують клеїтися всякі пісюни, причому вік варіюється від 20 до 50+. Я ігнорю, або, якщо вже замахує, то баню чи попередньо відписую: сорі, не цікавить. То часами власне і отримую такі "листи". Погоджуюсь, я не юна, але... є таке у деяких нижчого рівня розвитку самців - бажання принизити. А гвалтівники хіба не були вершками соціуму.
і початок - ні, починається з ближче кінця і далі іде розшифровка і згадка першого візиту. Розказала зразу. Але, якщо це туманно, то може і варто щось уточнити в тексті. Тому мерсю за зауваги)

мене тут більше дивує, що коментують суто чоловіки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2018-01-08 17:01:09 ]
сласну розкіш приниження - це дещо іронічне обігрування цитати з Забужко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-01-07 21:44:59 ]
Якби хтось у мене спитав, то сюжет є вигаданим: переважають стандартні елементи (на еротичну тематику), поєднані у дещо нестандартний спосіб... Просто я в цю історію не повірив.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 21:49:51 ]
мені цінна ваша думка, дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-01-07 21:51:08 ]
тільки жінки вміють так "обісрати" ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 22:05:41 ]
Місяць був правий...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 22:07:09 ]
га? шо? де?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 22:16:31 ]
Оксано, щодо скорочення чи відкидання чогось там зайвого -
це проста редакторська робота. Редактору за це зарплатню платять


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 15:16:40 ]
Шан. пані Оксано, дякую за оповідання. Воно приголомшливе. Від початку до самого кінця. Жодного зайвого рядочка. Надзвичайно добре передано палітру емоцій героїв. Я переживала біль разом з Роксаною, страждала з чоловіком, дратувалася з психологом і венерологом. Теж хотілося жіночку трохи струсити і заткнути. Ледь стримала сльози в другій половині, а вкінці навіть розлютилася. Скажіть, що це не документальний сюжет, прошу! Бідна жінка, бідний лікар, Господи помилуй. Це ж який психоз має бути, щоб так боятися бути щасливою, бути взагалі?!
P.S. Я не читала коментарі інших відвідувачів, отже це моє перше враження. І не буду читати, нехай воно залишиться. Сильний текст, ще раз дякую! З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 15:19:46 ]
ні, це не документально...
принаймні не такою канвою і так чорно
дякую вам за враження! за перше ЖІНОЧЕ враження від цього тексту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 16:17:47 ]
Це оповідання жіноче і для жінок. В ньому добре виписані різні чоловічі характери, серед них жодного позитивного, як на мене. Недарма є уточнення щодо «не торгувався», та інші нюанси. Може заради тільки цього уточнення Ви і вписали букети квітів? Підозрюю, що це не проста банальна вставка. У мене психолог теж викликає неоднозначні почуття, як і його клієнтка, чи то пацієнтка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 16:15:44 ]
Сильний твір. Вражає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 18:16:13 ]
Дякую...