ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2022.07.07 06:22
Горобина ніч минула
І безсоння відійшло, –
Перед досвітом заснуле,
Снами тішиться село.
Лиш мені чомусь не спиться
На світанні з усіма,
Хоч вже й духу громовиці
Поміж хмарами нема.

Сергій Губерначук
2022.07.06 22:25
Ступає Цар Господь убогою землею,
скаравши всіх і всяк за первородний гріх…
Ятрять і кров, і плоть, і всі церкви з єлею…
Позаду розпач-плач. Тепер – самотній сміх!!!

Регоче Сам Творець над власними думками!
І Хто ще є над Ним? Бо звідки ж доля ця?.

Іван Потьомкін
2022.07.06 13:11
Я сина вчив мовчати біля моря.
Не говорив йому: “Дивись,
Он Кара-Даг напруживсь аж до тріщин,
Щоб море до плюскоту найтоншого вловить”.
Не говорив:
“Дивись, як зависа над морем Кара-Даг.
Мовби збирається забрати клаптик суші,
Колись так необачно да

Микола Дудар
2022.07.06 08:33
Переселю свій тенор у сопрано…
Від цього ж не закінчиться життя?
Приходить ніч, а слідом свіжий ранок
І кожен з нас вгрузяє в забуття…

Це якщо я, чи ви… чи зовсім інші…
Каприз на те й існує, що каприз…
Проціджуються вистраждані вірші

Віктор Кучерук
2022.07.06 07:31
Позолочений сонечком обрій
Розчиняється в сутінках синіх, –
Підкотилось під серце недобре
Щось таке невідоме донині.
Вечоріє небачено швидко
І минає в могильній мовчанці, –
Заяложена мухами шибка
Не вилискує весело глянцем.

Микола Соболь
2022.07.06 06:31
Мовчать світанки, ніби оніміли.
І небо не розродиться дощем.
Вишукуючи уцілілі цілі,
летять ракети гаспида бичем.
Усе живе паде відразу мертвим.
Шматує плоть гартована шрапнель.
Людина все вигадує для смерті
та руйнування створених осель.

Шон Маклех
2022.07.06 01:05
А знаєш, Всесвіт нагадує яблуко,
Що висіло на гілці дерева-порожнечі,
І полетіло-зірвалось:
Летить досі з минулого в майбутнє,
А я слухаю тупіт копит
Коли пишу кострубаті верлібри
Та фіалкові елегії про кімерійців-блукальців,
Що як зорі – ні дому,

Микола Дудар
2022.07.05 11:55
Тримаюсь, не чіпай… А ти забудь. До себе:
Та боронь Боже, край… та скільки того неба
А хто-небудь зітре? Cлова вам не розсада
Не голосом арен… ой не сміши досада
Встарілий стиль, хіба, шматочками осилим
Іржа, забув? труба… усе своє під килим…
Таке ж

Іван Потьомкін
2022.07.05 11:10
Якщо захворію,
лікарям докучати не стану,
звертаюсь до друзів
(не вважайте, що, може, звихнувсь):
постеліть мені степ, завісьте вікна туманом,
в узголів’ї поставте
зорю осяйну.
Я ходив напролом.

Микола Соболь
2022.07.05 09:03
Допоки мізки промивала клізма
дядьки сурйозні, певно, із обкома
на трьох ділили благо комунізма
і піонерку, що завжди готова.
Вона була підкована ідейно,
у комсомол чекаючи посвяти
уся наука цінностей сімейних –
вождям комуни треба догоджати.

Ярослав Чорногуз
2022.07.05 08:40
Миті щастя в яві знов є --
Висі золотавий шлях.
Все наповнено любов’ю
У моїм, твоїм життях.

Ніби з рання до смеркання,
Мов троянда чарівна,
Усміхається кохання,

Віктор Кучерук
2022.07.05 05:20
Затоплює сонячне сяйво
Опівдні навколишній світ, –
Над жовтими нивами жайвір
Здійнявся в співучий політ.
Засліплений світлом, вглядаюсь
В обпечену ніжно блакить, –
Лиш синь невимовно безкрая
На обширах неба лежить.

Тетяна Левицька
2022.07.04 23:13
У місті тиша, як в селі,
Та не літають журавлі
І солов'я не чути.
Вишневі зорі вдалині,
Чомусь нагадують мені,
Сюїти незабутні.

Вертає думка повсякчас,

Володимир Бойко
2022.07.04 16:20
Зайнялася трава,
Спалахнули дров
І згоріла москва.

Здичавілий шойгу
Дременув у тайгу
І замерз у снігу.

Ніна Виноградська
2022.07.04 14:15
Поранені, нескорені, побиті
І зрадою, й підступністю русні.
Що танками по зеленавім житі
Й смертями в цій неназваній війні.

Отій, де плаче нині кожна мати,
Яка чекає вісточки синів.
Міста розбиті і згорілі хати,

Олександр Бобошко Заколотний
2022.07.04 13:49
Війна – це не лише коли «Ура!»,
але й коли і рани, й руйнування,
і, втративши душевну рівновагу,
плетешся ночувати до метра.
А там навколо мармур і граніт.
І трохи менше чути,
як гримить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Алекс Чеська
2022.04.12

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Радченко Рудий Гриб Рудольф
2022.03.12

Сібіл Нотт
2022.03.09

Саша Серга
2022.02.01

Евеліна Гром
2021.11.08

І Батюк
2021.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Проза

 **


Образ твору ...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-07 19:28:38
Переглядів сторінки твору 7557
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0.886 / 6  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0.870 / 6  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.28 12:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-07 21:31:44 ]
Ви шо, В.Ночі! Яке опудало, якщо писати про вояків УПА?! Але треба писати так, що українці москалів побили, так що у Москві та Красній площі перемогу святкують..А ще - в усіх негараздах українців винні москалі, особливо ті, що НКВД... А про те, що українці теж служили в цих каральних органах і часто брат убивав брата - мовчіть -- не надрукують... Не пишіть також про "стребків", коли односельчани на Західній Україні вистежували, вистрілювали своїх же -- вояків УПА. Пишіть, що все гидоцтво робили тільки росіяни!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 21:40:13 ]
я вже бачу тенденцію - давайте без відхилення в горизонт...
мені цікаво егоїстично конкретно про мій текст: добре, погано, гламурно, тупо, що змінити, ні - все норм... Якось так. Я власне для цього повернулася на ПМ, а оці веселі "стінка на стінку" - не моє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2018-01-08 13:28:47 ]
Попросив водія зупинитись, купив всі букети, навіть не торгуючись. -це якась стандартна фантазія, щось думаю, що це варант "лицар на білому коні". о, фільма "Красунечка", да, там вроді кода така.
чесно вірив, що закінчиш тим, що вона ходитиме в парк ночами, типу "сласна розкіш приниження" - ще думав, о, бля, не тільки мене смак зраджує.
там з віком якесь неузгодження - ій 40, да? дітей немає, норм. але - чого до тих гвалтівників - вони мені в сини годяться. ну і це "стара кошолка" - з хуя лі, якщо вона дуже приваблива зовнішньо, принаймні тоді була?
і початок - тобто, я вірно розумію, вона два роки до цього психотерапевта ходить, аж тоді розповідає цю історію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 14:43:53 ]
так, є в мене, як і в кожної середньостатистичної кобітки, такі от фантазії про відра квітів... хоча, зізнаюсь, гарну авторську біжутерію оцінила б значно вище)))
з віком все норм, бо особисто я всіх, хто молодший мене років на 15, сприймаю за дітей. Тому жінці спокійно могло бути і 35, а їм по 16-20. Якщо є така потреба - можна і уточнити.
Про "сласну розкіш приниження" - навіть уявити собі таке не можу навіть на рівні теорії, бо тяжію до домінантності. Безваріантно))
Про "стара кошолка" - ох, що тут казати... елементарний автобіографічний приклад: періодично до мене в неті пробують клеїтися всякі пісюни, причому вік варіюється від 20 до 50+. Я ігнорю, або, якщо вже замахує, то баню чи попередньо відписую: сорі, не цікавить. То часами власне і отримую такі "листи". Погоджуюсь, я не юна, але... є таке у деяких нижчого рівня розвитку самців - бажання принизити. А гвалтівники хіба не були вершками соціуму.
і початок - ні, починається з ближче кінця і далі іде розшифровка і згадка першого візиту. Розказала зразу. Але, якщо це туманно, то може і варто щось уточнити в тексті. Тому мерсю за зауваги)

мене тут більше дивує, що коментують суто чоловіки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2018-01-08 17:01:09 ]
сласну розкіш приниження - це дещо іронічне обігрування цитати з Забужко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-01-07 21:44:59 ]
Якби хтось у мене спитав, то сюжет є вигаданим: переважають стандартні елементи (на еротичну тематику), поєднані у дещо нестандартний спосіб... Просто я в цю історію не повірив.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 21:49:51 ]
мені цінна ваша думка, дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-01-07 21:51:08 ]
тільки жінки вміють так "обісрати" ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 22:05:41 ]
Місяць був правий...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 22:07:09 ]
га? шо? де?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 22:16:31 ]
Оксано, щодо скорочення чи відкидання чогось там зайвого -
це проста редакторська робота. Редактору за це зарплатню платять


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 15:16:40 ]
Шан. пані Оксано, дякую за оповідання. Воно приголомшливе. Від початку до самого кінця. Жодного зайвого рядочка. Надзвичайно добре передано палітру емоцій героїв. Я переживала біль разом з Роксаною, страждала з чоловіком, дратувалася з психологом і венерологом. Теж хотілося жіночку трохи струсити і заткнути. Ледь стримала сльози в другій половині, а вкінці навіть розлютилася. Скажіть, що це не документальний сюжет, прошу! Бідна жінка, бідний лікар, Господи помилуй. Це ж який психоз має бути, щоб так боятися бути щасливою, бути взагалі?!
P.S. Я не читала коментарі інших відвідувачів, отже це моє перше враження. І не буду читати, нехай воно залишиться. Сильний текст, ще раз дякую! З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 15:19:46 ]
ні, це не документально...
принаймні не такою канвою і так чорно
дякую вам за враження! за перше ЖІНОЧЕ враження від цього тексту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 16:17:47 ]
Це оповідання жіноче і для жінок. В ньому добре виписані різні чоловічі характери, серед них жодного позитивного, як на мене. Недарма є уточнення щодо «не торгувався», та інші нюанси. Може заради тільки цього уточнення Ви і вписали букети квітів? Підозрюю, що це не проста банальна вставка. У мене психолог теж викликає неоднозначні почуття, як і його клієнтка, чи то пацієнтка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 16:15:44 ]
Сильний твір. Вражає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 18:16:13 ]
Дякую...