ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.28
23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
2024.04.28
18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
2024.04.28
18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
2024.04.28
16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
2024.04.28
16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
2024.04.28
16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
2024.04.28
14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.15
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Тарасівський (1975) /
Проза
Мысль
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мысль
Бывает, прямо с утра - а встал ты затемно, как всегда, прыг-скок ножками на коврике, мах-мах ручками, тыгдым-тыгдым на кухню кофеек варить (тише, дурак, спят еще все) - ну да, ну да, кошачьим льющимся шажочком вдоль стеночки на кухоньку шмыг, кофе, новости, книжечка - и тут БАЦ!
Озаряет тебя мысль, и не мысль, а мыслищща, откровение в пять слов - и вся правда в них, и такие эти пять слов точные, ни дать ни взять, и в таком порядке - ну, филигрань-финифть, 32 карата, антик марэ, глубочайший риспект.
А тут чайничек закипел, кофеечек в турочку забросить, смакуя мыслищщу и осторожно касаясь кончиками каких-то маленьких, неважных, пережеванных мыслей тех самых ее заветных пяти слов: а ну, а что, если вот это слово сюда? Неееет, милый мой, не трожь, а насыпь-ка ты лучше себе сахару в чашку. Опачки, сахарница пуста - в ящик, пакет сахару тащим наружу - в сахарницу его! Ёпта, просыпал кругом, где-то тут веничек...
А тут за окном розовое - мать моя женщина, рассвет сегодня небывалый, ну и пусть, что такое уже тыщщу раз видано-фотано, а ну-мо, а ну-мо мне телефончик. Щелк, щелк, щелк! - да уж, на большом мониторе не то будет, разбавится пиксель, разжижится цвет, поплывет картинка, но вот это вот за окном - умереть - не встать, а на дисплее телефона - мммммм...
Ой, кофе убежал. Тэкс, щас мы его тряпочкой... Нету тряпочки. Кончилась вчера тряпочка. И не куплена. Ай-ай-ай, как нехорошо... А ведь у меня мыслищща - ой, так я вам скажу без всякого вранья, что такую мысль надо сразу золотыми буквами на скрижали. В пантеон ее! В глобальные эфиры! Как там оно? Щас, щас, подотру кофе, сяду за стол, раскрою ноут - и моментально запишу.
Трам-тарарам! Время-то уже - ой-ё-ёй!!! Та-да-да, та-даааа! Встаем, в школу, чмок, зубы, кофе, чмок, жетоны, портфели, ногти, зубы, кофе, бегом-бегом-бегом, чмок, метро, двери закрываются, не прислоняемся, не впервой, едем-едем-едем, боже ж мой, какой Днепр, привет-привет, ага, день начался, ну, да, давай... Что-то я забыл как будто? Ах, да, щас, антик марэ, пять слов, да, конечно, давай, до завтра...
...Упал как попало, уснул озабоченно, но зато коротко, затемно вскочил, прыг-скок ножками на коврике, мах-мах ручками, тыгдым-тыгдым на кухню кофеек варить (тише, дурак, спят еще все) - ну да, кошачьим шажочком шмыг на кухоньку, кофе, новости, книжечка - и тут БАЦ!
...Пять слов. Вся правда. Финифть-филигрань. Ничего не помню. Итить-колотить. Твою дивизию! Это ж раз в жизни. Это Нобель. Пулитцер. Грэмми c мечами, крестами, розовыми бантами и дубовыми листьями. Это ж...
А тут и чайничек закипел.
2017
Озаряет тебя мысль, и не мысль, а мыслищща, откровение в пять слов - и вся правда в них, и такие эти пять слов точные, ни дать ни взять, и в таком порядке - ну, филигрань-финифть, 32 карата, антик марэ, глубочайший риспект.
А тут чайничек закипел, кофеечек в турочку забросить, смакуя мыслищщу и осторожно касаясь кончиками каких-то маленьких, неважных, пережеванных мыслей тех самых ее заветных пяти слов: а ну, а что, если вот это слово сюда? Неееет, милый мой, не трожь, а насыпь-ка ты лучше себе сахару в чашку. Опачки, сахарница пуста - в ящик, пакет сахару тащим наружу - в сахарницу его! Ёпта, просыпал кругом, где-то тут веничек...
А тут за окном розовое - мать моя женщина, рассвет сегодня небывалый, ну и пусть, что такое уже тыщщу раз видано-фотано, а ну-мо, а ну-мо мне телефончик. Щелк, щелк, щелк! - да уж, на большом мониторе не то будет, разбавится пиксель, разжижится цвет, поплывет картинка, но вот это вот за окном - умереть - не встать, а на дисплее телефона - мммммм...
Ой, кофе убежал. Тэкс, щас мы его тряпочкой... Нету тряпочки. Кончилась вчера тряпочка. И не куплена. Ай-ай-ай, как нехорошо... А ведь у меня мыслищща - ой, так я вам скажу без всякого вранья, что такую мысль надо сразу золотыми буквами на скрижали. В пантеон ее! В глобальные эфиры! Как там оно? Щас, щас, подотру кофе, сяду за стол, раскрою ноут - и моментально запишу.
Трам-тарарам! Время-то уже - ой-ё-ёй!!! Та-да-да, та-даааа! Встаем, в школу, чмок, зубы, кофе, чмок, жетоны, портфели, ногти, зубы, кофе, бегом-бегом-бегом, чмок, метро, двери закрываются, не прислоняемся, не впервой, едем-едем-едем, боже ж мой, какой Днепр, привет-привет, ага, день начался, ну, да, давай... Что-то я забыл как будто? Ах, да, щас, антик марэ, пять слов, да, конечно, давай, до завтра...
...Упал как попало, уснул озабоченно, но зато коротко, затемно вскочил, прыг-скок ножками на коврике, мах-мах ручками, тыгдым-тыгдым на кухню кофеек варить (тише, дурак, спят еще все) - ну да, кошачьим шажочком шмыг на кухоньку, кофе, новости, книжечка - и тут БАЦ!
...Пять слов. Вся правда. Финифть-филигрань. Ничего не помню. Итить-колотить. Твою дивизию! Это ж раз в жизни. Это Нобель. Пулитцер. Грэмми c мечами, крестами, розовыми бантами и дубовыми листьями. Это ж...
А тут и чайничек закипел.
2017
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : П'ять слівДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.112 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.112 seconds