ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22

І Батюк
2021.10.08

Ольга Олеандра
2021.08.08

Стах Розсоха
2021.07.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Бондар Лівобережна (1962) / Іншомовна поезія

 Душа Психеи

Памяти Марины Цветаевой

Образ твору Она ходила по земле, неся в душе рябины кисти.
Я появилась в декабре. Ни ягод, ни цветов, ни листьев.
Психея. Чистая душа, не защищённая от тела.
От мира грубости дрожа, она любви, любви хотела!

Не плотской, не земной любви, что закрепляет узел брачный.
Она летит в мечтах – лови!!! Живёт, и чувствует – иначе.
Едва очнувшейся от сна, любовь придумывает снова…
А вот зачем она нужна – молчит. Не вымолвит и слова.

Не успокоить, не понять, не дорасти – до этой муки,
А быт по нервам бьёт опять, а быт заламывает руки.
Не понимает ни народ, ни воспалённая держава,
Наотмашь отчужденье бьёт, гвоздём в мозгу впиваясь ржавым.

Мы с ней висим на том гвозде. Над бездной недопониманья.
Здесь, и практически нигде. Неизмеримы расстоянья,
И нет на свете никого, кто обогреет и поможет.
Мечта о праведной звезде – стара. Коль Бог – и тот не может.

Висим – над пропастью своей. Она – давно, а я – на грани.
Но как подумаю о ней… Ушла, оставив только раны.
Опять пронизывает боль всю сущность странную Психеи…
Мы с ней взлетаем над судьбой с верёвкой длинною на шее.

Опять горчат мои стихи, опять никто, никто не нужен…
Так давят: пол, и потолки, и вечный быт – что там на ужин?
Проблемы режут без ножа. Вновь чьи-то пальцы леденеют,
Устав над пропастью – держать. Но верю я, что ты – сумеешь.

ID: 622978
22.11.2015




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-06 23:11:18
Переглядів сторінки твору 3070
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.837 / 5.5  (4.707 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.461 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.01.15 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-07 02:50:40 ]
гадаю - це іншомовна поезія, то і потрібно її перенести у категорію іншомовної.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-04-07 06:16:07 ]
дякую, підправлю. Гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-08 00:37:19 ]
Ира, прекрасный стих. На "распальцовки" и "указания", что Вам делать, и т.п. рекомендую не обращать внимания. Или уж и обращать... Тут есть на что обращать внимание, на сайте. К примеру, как легким движением некой вовсе не случайно тут явившейся руки лепятся из дерьма пули... Или- как по мановению волшебной дирижерской палочки просыпаются некоторые снулые до того на вечные времена, казалось бы, профайлы ("Когда спящий проснется" читали?)))... Вы меня спростите, я Вам расскажу немало сказок на сон грядущий) Ибо- ВЫ ПРОСИТЕ ПЕСЕН- ИХ ЕСТЬ У МЕНЯ))) То, что тут пиарят тупую матерщину на украинском языке, вовсе не озадачило этих вот "чирикал", которые, вижу, озаботились Вашими русскоязычными произведениями. Выше голову, Ирэн!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-08 05:58:09 ]
не варто було стільки слів витрачати, С..., на заспокоєння авторкині: на сайті є правило щодо іншомовних публікацій- в даному випадку москвояичної - то ж не варто скреготати, рвати, метати, "чірікати" - що ж не зрозумілого у вимозі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-04-08 15:49:15 ]
А в чому, власне, проблема? Я ж виправилася. У мене, між іншим, багато друзів у славному місті Івано-Франківську, які сприймають мене такою, як я є.
На Майдані було (і загинуло) багато російськомовних украінців. На війні їх загинуло - не менше. І зараз воюють - не зважаючи на мову. То що, ми тут, між поетами, будемо за це воювати? Облиште, пані. Гарного вам дня, і чудового настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Красько (Л.П./Л.П.) [ 2016-06-07 00:49:52 ]
ой! я я думаю, щого це я так закохалась у Вашу поезію з перших рядків - у нас спільні уподобання :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-06-07 23:58:05 ]
Оленко, вибачте, не одразу побачила ваш коментар. Я ще не дуже добре орієнтуюся на цьому сайті. Красно дякую!
Тепла вам і натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Красько (Л.П./Л.П.) [ 2016-06-08 04:04:42 ]
Навзаєм!