До речі, існує опублікована праця, дослідження моєї творчості, 18 сторінок (ПНПУ ім В.Г.Короленка), є книга, що готується до друку, 580 сторінок, і жодної деградації, на яку Ви натякаєте, пане Ляшкевич.
Навпаки!
Переймайтеся ростом авторів ПМ, а про себе подбаю сама.
Ще раз дякую за всі приємності, що я бачила на сайті.

Запитала ще раз думку про переклади авторки першотворів, щойно відповіла Н.Пасічник
"справді задоволена, все гарно)".

.................................................

Мабуть, я мало помічала Вашу творчість))).
У Вас є широке поле і автори, цікаво буде іноді споглядати їхній ріст на Вашому сайті.
Прозорість моїх текстів неабияк зросла, я прикрашала собою сайт кілька років.
Тепер ми посміхнемося один одному і попрощаємося.

Щодо "по голові", то не до мене...
То з друзяками своїми за кавою, на яку й мене один із них у Львів запрошував, та я не відгукнулася... розмовляйте.
Мені Ваша критика і хвала абсолютно байдужа.
Чесно: я жалкую, що раніше не пішла із сайту.
Вже не заманите ніяким пундиком, а материнська пісня у мені звучить голосніше за какофонію сайту.

Саме так. Мої вірші перепостом ідуть в інші країни).
Я прикрашаю, час теперішній.
Краса і талант - від Бога.
Прощавайте!
Надумаєте вибачитися, то не соромтеся.

Отака вона тепер чужа поезія........
Читаю Веру Павлову, посміхаюся, креативна...

http://modernpoetry.ru/main/vera-pavlova-stihi-iz-zhurnalnyh-publikaciy-raznyh-let

Щодо мемуарів, та адміністрації в особі Ляшкевича, то не переймайтеся, не згадаю.

http://maysterni.com/publication.php?id=109193

переклад мій набув іншого вигляду, варто показати

полусвободный перевод

стопка писем банальных развеявших сплин
лабиринтами комнат плутаешь один
словно с перечня бед согрешений причин
имена испарились лишив отголосья
я не рядом но сладостно тянется мрак
и часы подпевают негромко " тик... так"
и меняется минус на плюс и под такт
исчезает значение "до" или "после"
твой анфас и Медведицы звездная ткань
телефонных бесед снегопад и герань
существует ли грань между режь не порань
безразлично ведь общий удел нам ниспослан
2015
..........................................................................................
першотвір Наталі Пасічник
і листи у яких не буває новин
і кімнати якими блукаєш один
ніби в довгому списку образ і провин
не знаходиш знайомих імен або чисел
так далеко від мене і солодко так
і годинник мугикає: «тік» або «так»
обертаючи мінус на плюс а відтак
вже немає різниці між «до» і «опісля»
і обличчя твоє у сузір’ї ковша
і розмов телефонних осіння іржа
а чия ти межа і чи є тут межа –
неважливо – ми разом – нічого не бійся

Ось, шановна Світлано-Майє, для цього і ставимо різні питання, щоби наші автори могли під іншим кутом поглянути на "звичне" для себе...
Але постійно зростати дуже важко, найчастіше після стількох там років високої літературної праці приходить помста, напевно, саме з боку простору букв і звуків у вигляді авторського регресу (див. Юнну Моріц і інших). Тому з буквами і звуками маємо бути усе точнішими. Та й ідеї, як виявилося, "фонять" і вібрують, почасти вкрай небезпечно...

Перш, ніж Юнну Моріц лікувати від "авторського регресу", варто лікарям дорости до неї.
Помста? Кумедно. Талановита людина під захистям Творця.
Я залишаю сайт із почуттям глибокої вдячності і впевненості, що мені тут нічого сіяти...

У Вас на сайті є чимало авторів, котрим цікава ця стаття.
Мене Вам більше не "заполучить"))))))))
зі святом!
Гарного настрою.
Прощаємося. І не коментуємо.

Cвітлано! Генійко!
Ви ніяк не можете розпрощатися з ПМ?
Невже це так важко зробити?
Прощаєтесь і відразу ж публікуєтуся!
Щодо поетичних перекладів Ваших скажу, що головний Ваш недолік - невміння визначали головні, опорні слова...Наприклад, в останньому перекладі з'явився "экслибрис". А він тут при чім?
Звичайно, я міг би й промовчати, як мовчу, бачачи інші хохми в ПМ... Одначе Ви прощаєтеся, написати щось на Вашій сторінці не можна. Тож хочу побажати успіхів творчих! Творче життя не вичерпується поза сторінками ПМ.
Всіляких гараздів!