ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам брать копірку
Й по межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам брать копірку
Й по межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.04.15
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галантний Маньєрист /
Критика | Аналітика
Крута ідея, давайте перекладати будь-як!
Переклади російською з української .
Просто цікаво почути коментарі, усе ж таки шановна авторка Світлана-Майя Залізняк хоча і відключила опцію коментування, але надіслала свій вільний переклад на головні сторінки ПМ, тому, є надія, хоч так можна обговорити публікацію?
Світлана Майя Залізняк
***
(полусвободный перевод)
стопка писем банальных развеявших сплин
лабиринтами комнат плутаешь один
в длинном списке обид согршений причин
не находишь знакомых имен важных чисел
я не рядом но сладостно тянется мрак
и часы подпевают негромко " тик... так"
и меняется минус на плюс и под такт
исчезает значение "до" или "после"
твой анфас и Медведицы звездная ткань
телефонных бесед снегопад и герань
существует ли грань между режь не порань
нам не важно мы связаны алою нитью
2015
.........................................
першотвір Наталі Пасічник
і листи у яких не буває новин
і кімнати якими блукаєш один
ніби в довгому списку образ і провин
не знаходиш знайомих імен або чисел
так далеко від мене і солодко так
і годинник мугикає: «тік» або «так»
обертаючи мінус на плюс а відтак
вже немає різниці між «до» і «опісля»
і обличчя твоє у сузір’ї ковша
і розмов телефонних осіння іржа
а чия ти межа і чи є тут межа –
неважливо – ми разом – нічого не бійся
Історія ІІ
Переклади з російської.
А тут вже геть інша сторона тієї ж проблематики адекватного перекладу - цього разу з російської.
Автор оригіналу визначний поет, тому скромному перекладачеві Петрові Скоропису доводиться більш ніж важко.
Утім, ціль перекладу, нмсд, залишається не зовсім зрозумілою, бо яке завдання (не кажучи вже про якість його виконання) втілюється?
Взагалі, напевно, можна говорити про:
1) Внесення в українську мову іншомовного досвіду поетичного мислення в царинах урбанізації і віртуалізації, постмодернізму, тощо... Ціль виглядає актуальною.
2) Перекодування Бродського, проекція його поезії на рівень українського "вишиватництва", в кращому випадку - села й веселого хуторянства, з активним використанням відповідної атрибутики. Ціль дещо туманна...
3)Суто перекладацький сюрреалізм Петра Скорописа - мовляв, поперекладаю, як вмію, можливо навчуся чомусь в ході перекладання... Ціль зрозуміла, але, думаю, що малореальна.
4)Може ще щось, просто захоплення Бродським, але відразу виникатиме питання чи повноцінно розуміє перекладач Бродського? Бо навряд чи можливе захоплення без точного розуміння...
Петро Скоропис
З Іосіфа Бродського
Не легковаж кімнатою, не перегни ковіньку.
Куди тобі сонце, щойно паливши Шипку?
Усі сенси – сей бік дверей, осібно – голоси щастя.
Одвідай вбиральню – і нумо опам’ятайся.
О, сиди собі у кімнаті, не викликай мотора,
бо ирії-просторіні зіткані з коридору
і тлумляться лічильником. У разі появи кралі
в одчаї, та ще нагальнім, провадь її куди далі.
Не легковаж кімнатою; лелій обоюду чулість.
Хіба не в тім зацікавлені стіна і стулець?
То нащо рушати відти, куди плентати поночі
таким, як і доти був, або й поготів у розпачі?
О, сиди собі у кімнаті. Танцюй, смакуй босанову
в пальтечку на голе тіло, туфлях на босу ногу.
Вітальня пахне капустою і мастилом лижним.
Ти написав годі букв. Полиш непочаті іншим.
Не легковаж кімнатою. О, мліти їй, притомніти
і од чутого, і од баченого. І взагалі інкогніто
ерго сум, як указує формі вдогін субстанція.
Сиди собі у кімнаті! На улиці, геж, не Франція.
Не будь тупаком! Будь тим, ким не всяк загадує!
Сиди собі у кімнаті! Ба, у ній і канапа є,
шпалір, що тонує з фізією, з шафою. Й підіпри, як сів,
двері од хроноса, космосу, еросу, раси, вірусів.
<1970>
------------------------------------------------
И. Бродский
Не выходи из комнаты, не совершай ошибку.
Зачем тебе солнце, если ты куришь “Шипку”?
За дверью бессмысленно все, особенно — возглас счастья.
Только в уборную — и сразу же возвращайся.
О, не выходи из комнаты, не вызывай мотора.
Потому что пространство сделано из коридора
и кончается счетчиком. А если войдет живая
милка, пасть разевая, выгони не раздевая.
Не выходи из комнаты; считай, что тебя продуло.
Что интересней на свете стены и стула?
Зачем выходить оттуда, куда вернешься вечером
таким же, каким ты был, тем более — изувеченным?
О, не выходи из комнаты. Танцуй, поймав, боссанову
в пальто на голое тело, в туфлях на босу ногу.
В прихожей пахнет капустой и мазью лыжной.
Ты написал много букв; еще одна будет лишней.
Не выходи из комнаты. О, пускай только комната
догадывается, как ты выглядишь. И вообще инкогнито
эрго сум, как заметила форме в сердцах субстанция.
Не выходи из комнаты! На улице, чай, не Франция.
Не будь дураком! Будь тем, чем другие не были.
Не выходи из комнаты! То есть дай волю мебели,
слейся лицом с обоями. Запрись и забаррикадируйся
шкафом от хроноса, космоса, эроса, расы, вируса.
<1970>
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Крута ідея, давайте перекладати будь-як!
Історія І
Переклади російською з української .
Просто цікаво почути коментарі, усе ж таки шановна авторка Світлана-Майя Залізняк хоча і відключила опцію коментування, але надіслала свій вільний переклад на головні сторінки ПМ, тому, є надія, хоч так можна обговорити публікацію?
Світлана Майя Залізняк
***
(полусвободный перевод)
стопка писем банальных развеявших сплин
лабиринтами комнат плутаешь один
в длинном списке обид согршений причин
не находишь знакомых имен важных чисел
я не рядом но сладостно тянется мрак
и часы подпевают негромко " тик... так"
и меняется минус на плюс и под такт
исчезает значение "до" или "после"
твой анфас и Медведицы звездная ткань
телефонных бесед снегопад и герань
существует ли грань между режь не порань
нам не важно мы связаны алою нитью
2015
.........................................
першотвір Наталі Пасічник
і листи у яких не буває новин
і кімнати якими блукаєш один
ніби в довгому списку образ і провин
не знаходиш знайомих імен або чисел
так далеко від мене і солодко так
і годинник мугикає: «тік» або «так»
обертаючи мінус на плюс а відтак
вже немає різниці між «до» і «опісля»
і обличчя твоє у сузір’ї ковша
і розмов телефонних осіння іржа
а чия ти межа і чи є тут межа –
неважливо – ми разом – нічого не бійся
Історія ІІ
Переклади з російської.
А тут вже геть інша сторона тієї ж проблематики адекватного перекладу - цього разу з російської.
Автор оригіналу визначний поет, тому скромному перекладачеві Петрові Скоропису доводиться більш ніж важко.
Утім, ціль перекладу, нмсд, залишається не зовсім зрозумілою, бо яке завдання (не кажучи вже про якість його виконання) втілюється?
Взагалі, напевно, можна говорити про:
1) Внесення в українську мову іншомовного досвіду поетичного мислення в царинах урбанізації і віртуалізації, постмодернізму, тощо... Ціль виглядає актуальною.
2) Перекодування Бродського, проекція його поезії на рівень українського "вишиватництва", в кращому випадку - села й веселого хуторянства, з активним використанням відповідної атрибутики. Ціль дещо туманна...
3)Суто перекладацький сюрреалізм Петра Скорописа - мовляв, поперекладаю, як вмію, можливо навчуся чомусь в ході перекладання... Ціль зрозуміла, але, думаю, що малореальна.
4)Може ще щось, просто захоплення Бродським, але відразу виникатиме питання чи повноцінно розуміє перекладач Бродського? Бо навряд чи можливе захоплення без точного розуміння...
Петро Скоропис
З Іосіфа Бродського
Не легковаж кімнатою, не перегни ковіньку.
Куди тобі сонце, щойно паливши Шипку?
Усі сенси – сей бік дверей, осібно – голоси щастя.
Одвідай вбиральню – і нумо опам’ятайся.
О, сиди собі у кімнаті, не викликай мотора,
бо ирії-просторіні зіткані з коридору
і тлумляться лічильником. У разі появи кралі
в одчаї, та ще нагальнім, провадь її куди далі.
Не легковаж кімнатою; лелій обоюду чулість.
Хіба не в тім зацікавлені стіна і стулець?
То нащо рушати відти, куди плентати поночі
таким, як і доти був, або й поготів у розпачі?
О, сиди собі у кімнаті. Танцюй, смакуй босанову
в пальтечку на голе тіло, туфлях на босу ногу.
Вітальня пахне капустою і мастилом лижним.
Ти написав годі букв. Полиш непочаті іншим.
Не легковаж кімнатою. О, мліти їй, притомніти
і од чутого, і од баченого. І взагалі інкогніто
ерго сум, як указує формі вдогін субстанція.
Сиди собі у кімнаті! На улиці, геж, не Франція.
Не будь тупаком! Будь тим, ким не всяк загадує!
Сиди собі у кімнаті! Ба, у ній і канапа є,
шпалір, що тонує з фізією, з шафою. Й підіпри, як сів,
двері од хроноса, космосу, еросу, раси, вірусів.
<1970>
------------------------------------------------
И. Бродский
Не выходи из комнаты, не совершай ошибку.
Зачем тебе солнце, если ты куришь “Шипку”?
За дверью бессмысленно все, особенно — возглас счастья.
Только в уборную — и сразу же возвращайся.
О, не выходи из комнаты, не вызывай мотора.
Потому что пространство сделано из коридора
и кончается счетчиком. А если войдет живая
милка, пасть разевая, выгони не раздевая.
Не выходи из комнаты; считай, что тебя продуло.
Что интересней на свете стены и стула?
Зачем выходить оттуда, куда вернешься вечером
таким же, каким ты был, тем более — изувеченным?
О, не выходи из комнаты. Танцуй, поймав, боссанову
в пальто на голое тело, в туфлях на босу ногу.
В прихожей пахнет капустой и мазью лыжной.
Ты написал много букв; еще одна будет лишней.
Не выходи из комнаты. О, пускай только комната
догадывается, как ты выглядишь. И вообще инкогнито
эрго сум, как заметила форме в сердцах субстанция.
Не выходи из комнаты! На улице, чай, не Франция.
Не будь дураком! Будь тем, чем другие не были.
Не выходи из комнаты! То есть дай волю мебели,
слейся лицом с обоями. Запрись и забаррикадируйся
шкафом от хроноса, космоса, эроса, расы, вируса.
<1970>
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію