ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.03.30
12:20
Коронавірус… Маски, рукавички,
Санітарія, антисептик, відстань…
Вакцин немає. Ліки із аптечки
Не допоможуть… Спорожніле місто
Затихає. І до біса звички…
Завмерло все… З уяви виринає
Руда чаклунка в білій сорочині,
Санітарія, антисептик, відстань…
Вакцин немає. Ліки із аптечки
Не допоможуть… Спорожніле місто
Затихає. І до біса звички…
Завмерло все… З уяви виринає
Руда чаклунка в білій сорочині,
2020.03.30
10:10
В усіх обрядах світу будь святим.
Не зневажай святих обрядів світу.
Якщо кохаєш – я твій побратим.
Коли зненавидів – спіймай і бійся вбити.
Хтось – представник яскравих модних риз.
Хтось – кутюр’є своїх тонких задумок.
І поки світ не покотився вни
Не зневажай святих обрядів світу.
Якщо кохаєш – я твій побратим.
Коли зненавидів – спіймай і бійся вбити.
Хтось – представник яскравих модних риз.
Хтось – кутюр’є своїх тонких задумок.
І поки світ не покотився вни
2020.03.30
09:37
Неня не відрізнялася відмінним здоров’ям. Та й і хто його мав з наших батьків, яким довелося пережити війну, Голодомор, повоєнну розруху, каторжну працю в колгоспах та на числених ударних будівництвах. Частина нашого суспільства сиділа за гратами як ворог
2020.03.30
09:28
Розквітає морелеве диво,
Наче вкрили дерева сніги.
Ми з тобою, кохана, щасливі
Дай напитися губ до жаги.
Найвідчутніша спрага кохання
Хай з роками вона не мине.
Я тонкого торкаюся стану,
Наче вкрили дерева сніги.
Ми з тобою, кохана, щасливі
Дай напитися губ до жаги.
Найвідчутніша спрага кохання
Хай з роками вона не мине.
Я тонкого торкаюся стану,
2020.03.30
09:08
Уся компанія моя –
як не лелека, то синиця...
І де ті циніки взялися,
якщо усі такі як я?
Із далини усе одно,
кого послати до Ереба,
коли чорніюче гузно,
як не лелека, то синиця...
І де ті циніки взялися,
якщо усі такі як я?
Із далини усе одно,
кого послати до Ереба,
коли чорніюче гузно,
2020.03.30
04:30
Мережать хмари пелехаті
Небес високих широчінь,
А вітер ширить аромати
Теплом розбуджених цвітінь.
Краса сліпучо білосніжна
Покрила землю й небеса, –
І породила в думах ніжні
Та милозвучні словеса.
Небес високих широчінь,
А вітер ширить аромати
Теплом розбуджених цвітінь.
Краса сліпучо білосніжна
Покрила землю й небеса, –
І породила в думах ніжні
Та милозвучні словеса.
2020.03.29
23:39
Не володіть – підвладним буть волію,
Без роздумів сповняти задуми твої,
Бо ти для мене життєдайна нива,
Дарована бозна за віщо Небесами.
Мовчазною любов’ю звіряюся тобі
І не чекаю відгуку словами.
Ну, що слова, як ти в одвіт
Обдарувала аж двома си
Без роздумів сповняти задуми твої,
Бо ти для мене життєдайна нива,
Дарована бозна за віщо Небесами.
Мовчазною любов’ю звіряюся тобі
І не чекаю відгуку словами.
Ну, що слова, як ти в одвіт
Обдарувала аж двома си
2020.03.29
23:17
Вийшла моя нова книжка "Олика і Радзивілли". (Київ, видавництво «Український пріоритет», 168 стор.; тверда обкладинка, маловідомі та невідомі світлини, якісне поліграфічне виконання).
Науково-популярне видання. Друкуються мої вже опубліковані матеріал
Науково-популярне видання. Друкуються мої вже опубліковані матеріал
2020.03.29
22:39
Ти не знаєш хто мічений смертю цілований хто
Втаємничено бродить король той у чорній короні
І сидить і регоче сп‘янілий диявол на троні
Смерть ховає пробірки у полах старого пальто
Що лишається світу? - лише споглядати та жити
Заховати обличчя,
Втаємничено бродить король той у чорній короні
І сидить і регоче сп‘янілий диявол на троні
Смерть ховає пробірки у полах старого пальто
Що лишається світу? - лише споглядати та жити
Заховати обличчя,
2020.03.29
19:20
Руїна блимає з імли,
Хоча про неї геть забули.
Та не завадить, хоч коли,
Нагадувати про минуле.
Минув без користі урок,
Граблі присутні і донині.
Коли стрибаєш до зірок,
Хоча про неї геть забули.
Та не завадить, хоч коли,
Нагадувати про минуле.
Минув без користі урок,
Граблі присутні і донині.
Коли стрибаєш до зірок,
2020.03.29
18:12
Сонечко із неба уже добре гріє,
На землі травичка гарно зеленіє.
У таку погоду в хаті ми не всидим,
Тож пішли раненько до лісу із дідом.
Іти недалечко – проминули поле,
Вже й дерева голі товпляться навколо.
Ідем по стежині, слухаємо пташок,
Які й н
На землі травичка гарно зеленіє.
У таку погоду в хаті ми не всидим,
Тож пішли раненько до лісу із дідом.
Іти недалечко – проминули поле,
Вже й дерева голі товпляться навколо.
Ідем по стежині, слухаємо пташок,
Які й н
2020.03.29
16:44
Уривок з містичної поеми «Предтечі»
Виривай залишки совісті
із корінням,
інакше…
«Техніка виживання у Темних Світах»
Виривай залишки совісті
із корінням,
інакше…
«Техніка виживання у Темних Світах»
2020.03.29
13:00
Бабця плачучи прийшла
ввечері до хати.
Дід питає:"Де була?
Трястя твою матір!
Де була?" - Заладив дід,
баба неохоче:
"Я зомліла, а сусід
ввечері до хати.
Дід питає:"Де була?
Трястя твою матір!
Де була?" - Заладив дід,
баба неохоче:
"Я зомліла, а сусід
2020.03.29
12:46
Думками в буремному знову Донбасі.
Здригається стеля від частих атак.
У розпачі, болі зростає хлопчак.
(У нього це коїться все на очах)
Та тільки розмови про мир не на часі.
Шість років не має від влади підтримки.
В Авдіївку вкотре приходить весн
Здригається стеля від частих атак.
У розпачі, болі зростає хлопчак.
(У нього це коїться все на очах)
Та тільки розмови про мир не на часі.
Шість років не має від влади підтримки.
В Авдіївку вкотре приходить весн
2020.03.29
10:21
Лютий
Як же дружина хотіла цю дитину! Як мріяла про неї! Скільки сил було витрачено на те, аби виносити довгоочікуване щастя. Тричі вагітність закінчувалася викиднем. Ми моталися від клініки до клініки, витрушуючи останні копійки на те, аби отримати бо
2020.03.29
09:56
Кохання варте найтепліших слів.
Бо так воліє не юрби, а тиші.
Ти відчував, як серце серцем дише?
Коли п’янкий розмай дві долі сплів.
Іскриться світла промінь за вікном,
Їм все одно захід чи схід це сонця.
Бо люд живе у правил оболонці,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо так воліє не юрби, а тиші.
Ти відчував, як серце серцем дише?
Коли п’янкий розмай дві долі сплів.
Іскриться світла промінь за вікном,
Їм все одно захід чи схід це сонця.
Бо люд живе у правил оболонці,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
2019.11.28
2019.07.07
2019.06.11
2018.02.17
2017.11.19
2017.10.11
2017.10.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
Свiтлана Костюк - сприймаю кожен день - Ukr-to-Eng
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Свiтлана Костюк - сприймаю кожен день - Ukr-to-Eng
Translation:
each day is like the last one
as regards
the sifting through my soul
a mallow and a star
I gather ruthless moments
in my heart
and blazing
in the maple wind
which swings too far
and my horizon swings
with him as well
as if a cradle
lost with someone
I don’t know
and I am higher
higher can’t be felt
just right enough
for my agility to glow
somehow the flight
lacks silence
for a while
the gravity gets earthy
more and more
by now
I see this autumn gilding
in a pile
it’s losing leaves
the way you’ve lost me
my dear love
that’s what I get
the tattered sail for Fate
the wretchedness and weariness
of native songs
this world
which burns my wings
can’t antedate
then
who is he
for me
the right one
or the wrong
June 19, 2014
Original:
сприймаю кожен день свій як останній
крізь душу сію мальву і зорю
збираю в серці миті невблаганні
горю
кленовий вітер обрій мій колише
немов колиску згублену чиюсь
розгойдуюся вище вище вище
свічусь
чомусь бракує тиші для польоту
земне тяжіння надто вже земне
і губить осінь пізню позолоту
як ти мене
розтріпані у доленьки вітрила
надломлені і втомлені пісні
цей світ яким обпалено вже крила
він хто мені
each day is like the last one
as regards
the sifting through my soul
a mallow and a star
I gather ruthless moments
in my heart
and blazing
in the maple wind
which swings too far
and my horizon swings
with him as well
as if a cradle
lost with someone
I don’t know
and I am higher
higher can’t be felt
just right enough
for my agility to glow
somehow the flight
lacks silence
for a while
the gravity gets earthy
more and more
by now
I see this autumn gilding
in a pile
it’s losing leaves
the way you’ve lost me
my dear love
that’s what I get
the tattered sail for Fate
the wretchedness and weariness
of native songs
this world
which burns my wings
can’t antedate
then
who is he
for me
the right one
or the wrong
June 19, 2014
Original:
сприймаю кожен день свій як останній
крізь душу сію мальву і зорю
збираю в серці миті невблаганні
горю
кленовий вітер обрій мій колише
немов колиску згублену чиюсь
розгойдуюся вище вище вище
свічусь
чомусь бракує тиші для польоту
земне тяжіння надто вже земне
і губить осінь пізню позолоту
як ти мене
розтріпані у доленьки вітрила
надломлені і втомлені пісні
цей світ яким обпалено вже крила
він хто мені
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1228 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1228 seconds