ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.09 00:20
Які слова солодкі та чудові:
"Абняцца, паміріцца і прастіть"!
Запрошую вас, пані та панове,
До Харкова, де чорна - кожна мить.

В моєму місті бомби та ракети -
Залізна безперервність. Вічний струм.
Тут дуже важко пишуться сонети

Віктор Михайлович Насипаний
2024.06.08 21:14
Біля дошки став Микита.
Треба в реченні одному
Відшукати хлопцю швидко
Однорідні члени в ньому.

Він зітхав, чесав за вухом,
Бурмотів про школу, втому,
Бо не знав ні сном, ні духом,

Микола Соболь
2024.06.08 20:17
Джумалумба пригорок не більше,
до вершин Парнасу лізуть всі,
чупакабра наплодила віршів
й дожирає руцями мюслі.
Хоч тваринка пише примітивно,
базгранину видає за хист
так воно не надто, друзі, дивно
гицель - поетичний аноніст.

Юрій Гундарєв
2024.06.08 19:02
БАНАЛЬНА ДРАМА ДІЯ ДРУГА Та сама кімната. На обшарпаному диванчику сидять Сатир і Сенсей. СЕНСЕЙ. А чого ти мовчиш про цю драму? САТИР. Ти маєш на увазі «Тріо письменничів»?.. СЕНСЕЙ. Так-так - «поетичів»! САТИР. Та я ж її не читав. Без окул

Борис Костиря
2024.06.08 16:15
Я розгубився у джунглях
нескоримих питань,
вічних викликів буття.
Вони нагадують
хаотичний порив думок,
клубок суперечностей,
із яких неможливо вийти,
мене дряпають чагарники,

Володимир Каразуб
2024.06.08 11:07
Життя переходить в грозу за плечима,
За спинами поглядів, що розвертаються в профіль,
Кривавий чорнозем, закидує пензель в картину,
І зганяє вгорі темні хмари вітрів художник.
Він міркує про час, він вслухається у водоспади,
У те, як гойдається маятн

Марія Дем'янюк
2024.06.08 10:03
Гайдельберг на долоні.
Ночі сумливобезсонні
Тихо вмостились на крівлі
І сповивали будівлі.
Дзеркало, манкей та річка.
В хвилі пірнула нічка.
Сон чи реальність...Не знаю.
Смуток в каштани вплітаю.

Іван Потьомкін
2024.06.08 08:44
По закінченні філфаку Київського університету мою дипломну працю за рекомендацією Лідії Булаховської, доньки славнозвісного мовознавця, взяли в збірник наукових статей і запропонували стати аспірантом Інституту літератури. Через деякий час завідуючий

Світлана Пирогова
2024.06.08 07:42
Дід Петро і баба Люба
Гратись в схованки почали.
Не повірите, ви, люди,
То мабуть, відьмівські чари.

Дід, як спить, то баба нишком
Самогон жене завзято.
Вранці тихо, ніби мишка,

Микола Соболь
2024.06.08 07:03
Чекає ранок сонячного вітру,
на повні груди дихає земля,
Аврора примиряє небу митру,
під неповторний танець журавля,
наповнене чарівності Полісся,
у повній тиші чути Божий глас…
Куди там до краси природи місту?
У цьому я увірився не раз.

Віктор Кучерук
2024.06.08 06:49
І не маниш, і не кличеш,
І не ждеш на мене теж, –
Лиш смієшся таємничо
Та спокою не даєш.
Бо з думок іти не хочеш
І вриваєшся у сни
Або голосом співочим,
Або поглядом ясним.

Ілахім Поет
2024.06.08 00:53
Ніч… Засинають Стокгольм, Копенгаген і Осло.
Ритм уповільнили Лондон, Варшава та Рим.

Знаю, все знаю… Ти справді давно вже доросла.
Я взагалі відрекомендуватись старим
Інколи можу… Такі вже у мене приколи.
І якщо справді багатство – це наші роки,

Артур Курдіновський
2024.06.08 00:36
Сиджу у кріслі. Зібрані валізи.
Куди мені? Питання всіх питань!
Гармонія сумного вокалізу -
Останній подих марних сподівань.

З надією пірнаючи в минуле,
Де восени не бачив сірих злив,
Я намагався так, щоб всі почули,

Віктор Кучерук
2024.06.07 16:42
Сонце радісно блискоче,
В небі плещеться блакить, –
Я від світла мружу очі,
Тінь шукаючи щомить.
Спекотливе літо душні
Дні дарує щедро так,
Що засмаг і непорушно
Сад причаєно закляк.

Самослав Желіба
2024.06.07 11:52
    Коли йдеться про Отто Вайнінґера, то спершу спадає на думку його характеристика статей. Але на нашу думку значно важливішим і цікавішим є його вчення про сутність і критерії ґеніальности та принципову різницю між ґеніальністю й талантом. У вітчизняній

Юрій Гундарєв
2024.06.07 08:29
У Жмеринці тихій
будинок гостинний -
гратчаста стріха,
на стінах картини
і феєричний стіл...
Песик рудий на заваді
флюїдам недобрих сил,
на ліжку -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Уляна Світанко (1981) / Вірші

 Стелла

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Валерій Хмельницький 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-14 15:21:40
Переглядів сторінки твору 3642
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.802 / 5.38  (4.630 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 4.505 / 5.25  (4.375 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2020.02.13 22:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-17 18:52:57 ]
А якщо, Уляно, спробувати вирівняти дещо на такий манер?

Із піни, попелу і сліз,
сестра двоюрідна Венери,
брала француженок манери,
(і мала) любила над усе Париж.

А він шукав її таку –
пихату Стеллу - по кав’ярнях,
збивав колінця у блуканнях
ліпив грайливо із піску...


"мене й Париж..."? - проблема в тому, що було раніше в третій особі - "він"...
Тоді вирішиться і завершальна частина?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Світанко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-18 12:38:50 ]
Знала, знала, що Ви саме на це зауважите! У прозі легше, є розповідне речення, а є думки чи діалоги і для того відповідні розділові знаки. У поезії ж трішки складніше. Епілогом моєї поезії стали думки-шкодування за минулим ЛГ, ставити лапки якось не хотілося... Часові форми - не поплутані, (я бачила все прекрасно і повторюсь ще раз - знала, на що Ви мені вкажете).Обгрунтую свою думку - майже все написано у минулому, крім (Стелла і до цих пір любить Париж - і змінюватися не хоче і не збирається).
Щодо Вашого варіанту, то виходить "бралА француженок манери", тому залишу "взяла".
Дякую, буду Вас, Володимире, запрошувати до дискусії, аж поки не дочекаюся ще +0,01 бал)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-18 16:10:34 ]
Цікавий вірш, Уляно!

Пропоную ось таку його редакцію:

Із піни, попелу і сліз
сестра двоюрідна Венери
взяла француженок манери:
любов її - Париж, Париж...

А він шукав її: таку –
пихату Стеллу по кав’ярнях,
збивав коліна - і, прегарну,
ліпив грайливо із піску...

Горіхи всюди, карамель,
ріка обгорток з шоколаду -
нема його, як в домі ладу;
один, хоч поряд спить Шанель.

О, мила Любо, із села,
як ти любила, як чекала,
мене й Париж як проклинала,
щодня згоряючи до тла...

Успіху! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Світанко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 00:29:47 ]
Класно, мені сподобалося, та дозволю собі (як автору))) ), не все прийняти...
Дякую, цікава була б пародія з Вашого боку)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-19 14:15:32 ]
приємно, що сподобалось, але шкода, що не все, бо, наприклад, "кав’ярнях - блуканнях" - це майже рима на "-ння" )

щодо пародії - чекатиму натхнення, вдячний за запрошення )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-19 17:07:00 ]
До речі, Уляно, а історія про Стеллу і Париж - це алюзія на літературний, мистецький твір чи якісь історичні паралелі (бачите, я вже готуюсь таким чином до пародії)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Світанко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-20 11:24:59 ]
Це, скоріше всього, алюзія на життя)
Мені була цікава саме Ваша думка стосовно цього твору, адже я в цьому жанрі вперше), така собі проба пера.
Дякую за оцінку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-19 12:22:32 ]
Думаю, що і в "з шоколаду" - достатньо без "з"...
А останню строфу, тоді був би, певно, сенс якось виділити. Можливо, щось на кшталт "після P.S.", "Post P.S." (P.P.S) :) тобто, опісля постскриптум. Бо у вас все таки досить незвична остання строфа. А ми, ж попри все, пробуємо надати всьому цільності, правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Світанко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-20 11:23:58 ]
Правда)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-21 15:13:28 ]
А якщо доведеться читати цей вірш вголос, то як читатимете останній рядок - "пост-пост-скриптум щодня згоратиму дотла"? :)