ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.12 05:04
Прозорий сум крізь невблаганні дні
Зненацька сивиною ліг на скроні.
Гілки багряні, жовті та червоні
Ховаються в яскравому вогні.

Знайти б чудову квітку на стерні
Усупереч природному канону!
Мелодію дощу на ксилофоні

Володимир Бойко
2024.06.11 23:47
Знову ділять українців
На своїх і на чужих,
Щоб добити поодинці
І понищити усіх.

І ведуться на приманку
Дурнуваті хохляки,
Московитської шарманки

Іван Потьомкін
2024.06.11 13:43
Стратегом був він та ще яким обачним,
Бо ж без обачності стратегії нема.
Стратегія – це ж не бої кулачні,
А сплав обачності, розважності й ума.
Не про тютюн і люльку думав Сагайдачний
(Таж димом скурював і турок, і татар),
А про Вкраїну, що в н

Олександр Сушко
2024.06.11 10:54
Скільки разів просив своїх друзів: не читайте на ніч моїх творів, не розхитуйте свою психіку та не плачте. Як горохом об стіну: читають і читають. А потім бідкаються, що заснути не можуть, бо правда в моїх опусах страшна, як беззуба стара відьма, хоча в

Світлана Пирогова
2024.06.11 08:47
Старий козел навчав малого:
- У чаті сайту будеш блогер.
Рогами всіх коли до болю,
Копитами топчи по колу,
Бо ти найкращий після мене,
Хоча іще поки зелений.
Отрути більше під віршами,
Налий поетам без підстави.

Микола Соболь
2024.06.11 06:29
Такого на даному ресурсі ще не було, людина, яка вважає себе генієм складає рейтинг поетів за принципом: хто точніше цьомнув у попу той і вище. Це – ганьба! Треба нагадати Юркові, як саме починався його шлях на ПМ спочатку він почав друкуватися російсько

Микола Соболь
2024.06.11 05:58
Полиш анафему на після,
ще день до вечора іде,
дощу не замовкає пісня
і листя робиться руде,
хтось вилив із лихвою міді,
не в моді колір-малахіт,
сідай, зі мною пообідай,
нехай добрішим стане світ.

Віктор Кучерук
2024.06.11 05:32
В соцмережах напоказ
Виставив світлини,
Щоб дізнався швидше клас
Де і з ким я нині.
У далекому селі,
В рідної бабусі, –
Між курей, качок, кролів
Дзиґою кручуся.

Артур Курдіновський
2024.06.11 03:02
Пишу я знову гнівного листа.
Пишу усім, кому лише можливо.
Бо я старий, а хтось там - молодий.
Скажіть мені, хіба це справедливо?

В минулому пригоди залишив.
Кивну я учню головою схвально.
А хтось там пише краще, ніж я сам.

Борис Костиря
2024.06.10 22:33
Пошрамоване тіло ночі
відкрилося свою оголеністю.
Те, що було сховане
за сімома печатками,
явиться таємничим голосом.
Жагуче тіло ночі
відкрите для екстазу.
За його шрамами

Іван Потьомкін
2024.06.10 12:50
Цап пасся над урвищем крутим.
«Друже!- гукає десь ізнизу вовк.-
Який же ти безпечний...
Так же можна зірватися й у прірву».
Цап начебто й не чує.
«Заходиться на вітер, а там же нема сховку!..»
Немов на глум, цап підіймається ще вище.
«Трава густіш

Юрій Гундарєв
2024.06.10 11:50
Для мене Поет і Порядність - слова одного кореня. У мене навіть є однойменний вірш, який планую згодом опублікувати. А тому оголошую про створення літературного гурту з такою назвою «ПОЕТ І ПОРЯДНІСТЬ». Звичайно, це не якийсь офіціоз, а скоріше, літера

Юрій Гундарєв
2024.06.10 09:33
Спостерігав байдужий інтернет,
як катували і паплюжили мене:
накинулися люто, мов шакали,
і - розірвали…

Розсипалась журба розчинна
філософа з дитячими очима:
лише один відчув пекучий біль,

Світлана Пирогова
2024.06.10 08:35
Ожинове цвітіння не ламайте.
Сприймайте цю красу червнену
Сердечним поцілунком із розмаю
Під колом сонця променевим.

Ожинове цвітіння, мов прикраса,
Що згодом ягідкою стане.
Омиє дощ її, краплинок маса,

Артур Курдіновський
2024.06.10 07:22
Він словом нищить бездарів-поетів
Миколу, Олександра та Артура.
З чужого ліжка наш творець сонетів
Питає чемно: "Вірно, дядя Юро?"

Олександр Сушко
2024.06.10 05:33
Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,
Вчувається із хоботів "Курли!".

В ключах рожевощокі слоненята,
У авангарді - моцні товстуни.
А, мо', усе покинути до ката,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Менський (1970) / Вірші

 Моє щастя




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-16 11:59:37
Переглядів сторінки твору 2592
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.900 / 5.5  (5.065 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.466 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.04.18 15:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 12:37:54 ]
Бути комусь потрібному - найважливіше!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-16 19:27:28 ]
Дійсно так. Дякую, Ксеніє, за розуміння та відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 17:59:08 ]
Творче щастя і людське щастя. Завзяттттття - !
Супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-16 19:29:36 ]
Дякую, Михайле, що заходите на мою сторінку. Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 18:22:38 ]
Нещодавно була передача /позавчора/ про паломників, що йдуть горами Тібету. Останні 52 кілометри до мети вони вимірюють відстань своїм тілом - лягають на землю - капцями на руках перед собою роблять позначку - підіймаються- підходять зо два кроки до відміряної лінії і знову ті самі дії - лицем до землі...
Обвішані лахами, своїм крамом, замурзані - йдуть. І немає ніяких умов до комфортного життя - ні теплої води, ні сухого одягу чи якогось транспорту. Гори - гори - гори - каміння - сніг - вітер - вітер і дорога до святого місця. Та вони щасливі, бо йдуть і знають заради чого це все.

Я подумала, що їхнє щастя - мир у серці, злагода із самим собою. Їм і так добре, без усяких благ цивілізації.

Мені сподобався ваш вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-16 19:34:57 ]
Цікаву історію Ви оповіли. 52 кілометри? Непросте випробування. А щастя, дійсно,- мир у серці. Радий, Терцино, такому розлугому та познавальному коментарю. Всього найкращого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 19:24:24 ]
Бути потрібним - щастя:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-16 19:36:00 ]
Саме так, Тетяно, я і важаю. Дякую, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 21:22:55 ]
Світ на тому й тримається, що є ця взаємопотрібність.
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-17 13:06:04 ]
Дякую, Володимире, за коментар.