ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
* * *
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
Балада про Вітер (до дня партизанської слави)
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Мiсячний удар i мiсячна засмага
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Вигаданий тобою Бог
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг

Юлія Щербатюк
2024.06.05 19:51
Лицемірство
Лукавості дволика суть.
Попри усі її принади,
Себе проявить... Не збагнуть,
Як може вабити, що зрадить.

Облудність - ницості сльота,
Натури, що іржа сточила.
І вже не перестане та

Володимир Каразуб
2024.06.05 18:16
Сонет тонкостанних
Позбудься струн, уяви, усього
Що у тобі тремтливе й тонкостанне,
Хай небо світлочоле темним стане,
І стоколірні сни до одного.
Хай хмари в'ються зморені кругом,
І місяць бляклий більше чверті тане,
Твоя епоха тонкошкірих ранить,
І обпікає вибухлий

Козак Дума
2024.06.05 08:28
На побачення
До моря, на побачення, іду,
занурюся у бірюзові хвилі,
немов по Гетсиманському саду,
у гребені полину посивілі…

Загайливо униз отак, згори
спускаюся із берега крутого.
У променях іскряться кольори,

Микола Соболь
2024.06.05 07:56
Старосілля*
Пливли ікони Старосільських хат,
тонули обереги родоводу,
ховав Дніпро древнє село під воду,
рукоплескав ЦеКа електорат.
На димарі їм слав прокльони крук,
допоки води не покрили хату:
«Чекайте, смерди, прийде ще розплата!» –
і танув над водою його

Віктор Кучерук
2024.06.05 06:17
* * *
Сонце гріє й світить
Дужче, ніж завжди,
І засмагле літо
Кличе до води.
Бо прогріта річка
Так в спекотний час,
Що кипить водичка
Для зраділих нас.

Артур Курдіновський
2024.06.05 00:46
Шосте вересня. Костянтинівка
Шосте вересня. Костянтинівка.
Долі. Мрії. Бажання. Думки.
Чорний вибух. Дим. Будьте прокляті!
На віки!

Костянтинівка... Костянтинівка...
Мирний риночок у вихідний.
Буде ворогу віддзеркаленням

Борис Костиря
2024.06.04 23:06
Проростає трава на могилах...
Проростає трава на могилах.
Проростає крізь біль і красу.
Проростає на долах і схилах
Та печаль, що прийшла завчасу.

Проростає скорбота на скронях,
Проростає спокута в руках.
Проростають надія, мов сонях,

Іван Потьомкін
2024.06.04 13:25
***
Радиш тримати такт із тими,
Хто годен лише осуду й зневаги.
Та про який там такт мова може йти,
Коли з-за такту, немов шуліка на курчат,
Він кидається з несусвітніми прокляттями
На ошелешену од несподіванки невинну душу.
…Ні, видно, не судилось доро

Микола Соболь
2024.06.04 10:10
Потім яке вже ніколи не настане
Мовчить журавель над криницею,
вітер гуляє селом,
діти хворіють столицею,
з дому злітають гуртом.
Зрідка прилинуть до матері,
трохи вдихнути тепла,
місто впіймало їх ятером,
мойра окутала зла

Віктор Кучерук
2024.06.04 05:02
* * *
Без історії роду
Важко нам обійтись, -
Перерив я до споду
Всі архіви колись.
Тільки жодної вістки
В установах нема
Ні про прадідів, звісно,
Чи бабусь, зокрема.

Артур Курдіновський
2024.06.04 00:38
Самотність
Не зруйнував. Не зрадив. Не порушив.
Але жорстоко ставить до стіни
Самотність, що впивається у душу,
Самотність, що вгризається у сни.

Неначе сулема отруйним паром
Все нищить, замітаючи сліди.
Рішучий видих. Щастя - незабаром...

Ілахім Поет
2024.06.04 00:24
Вчитися ніколи не пізно
Вже слова стали зайвими - отже і дим
Біля губ в'ється, мов балерина по сцені.
Хоть повірити важко – я теж молодим
Був колись, та давно… мабуть, ще в плейстоцені.

Де солодкою посмішка вчора була,
Щось, я бачу, дедалі кислішає міна.
Ти брехати н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Мені сьогодні легко на душі...
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-20 02:38:42
Переглядів сторінки твору 16004
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 16:16:47 ]
Якщо торкатися ритміки, то якось так ніби точніше:
"У небі знов курличуть журавлі", але і далі є серйозні відхилення від бажаного, неначе ви, навмисно збивали розміреність?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 17:52:59 ]
Шановна, Редакція Майстерень, "якщо торкатися ритміки" вірша то вона 10-11-10-11 (і це повторюються в кожному стовпці). Розміреність змінюється... Але якщо натрапити на хвилю мелодії вірша - цього не відчувається. Скажімо, такі переходи мало відчутні.
Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 18:48:14 ]
Якщо я Вас не обтяжу моїм проханням, то мені дуже хотілось би дізнатись від Вас, чим об'єктивно обумовлена така віршова форма, у якій такий віршовий розмір як ямб поступається місцем хорею, а потім знову нагадує про свої права на це місце.
Мені як читачу важко перелаштовуватись.
Але, може, я дечого не розумію?
І воно дійсно об'єктивне? І таким повинно бути? А я такий читач, якому про це погано відомо?

Далі подібне явище не спостерігалось.
І питання не в кількості складів, а виключно у цьому рядку вірша, який я з вашого дозволу цитую: "В небі моїм курличуть журавлі".

Я бачив, як Ви розглядали вірші наших колег (мої не варті Вашої уваги - і я на них навіть не натякаю. Вони такі, якими є, і, мабуть, іншими не стануть), і тому мені цікаво набути додаткових знань на одному малесенькому прикладі - такому як Ваш вірш.

З подякою і сподіванням на найкраще,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 19:14:35 ]
Надто обширне запитання... Повністю воно не поміщається, навіть в моїй (світлій) голові.:-) Якщо Вас це не переобтяжить, переформатуйте його, будь-ласка, на простий і зрозумілий лад, не наскільки витонченому знавцеві ювелірних тонкощей цього ремесла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 19:19:45 ]
Ото маю клопіт...
Але ж хочу дізнатись.
Ось дивіться.
Перші два рядка написані п'ятистопним ямбом,
а наступний - хореєм.
Або теж ямбом, але за рахунок спотвореного наголосу у іменнику "небі" і займеннику "моїм".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 19:26:20 ]
У "моїм" наголос правильний, але іменник зливається з цим самим займенником.
В "небімоїм" - ось так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 19:34:11 ]
Тепер дійшло...
Відповім вам жартома:
В моїм небі- мої птахи,
Як хочуть літають.
І на ямба із хореєм
згорда поглядають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 21:23:51 ]
Особливо захоплюює рима "насолоди - насолоди" у другому - як би його назвати... у другій порції бальзаму для душі )

А що таке "пишний аромат", яким дихають вірші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Геніально Неперевершено (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-20 21:28:13 ]
Це неперевершений аромат генія, шановна Мріє)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 21:32:07 ]
"Шанель" № 5 - десь так? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Геніально Неперевершено (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-20 21:41:49 ]
Ми погоджуємося з означенням даного вірша як "бальзаму на душу", запропонованого Мрією якогось Поета. Нам дуже приємно, щойно зачитували хором на засіданні нашого комітету.

Вишукані, неперевершені рими - "душі- журавлі", "ніколи - дороги"... А "насолоди-насолоди" - яка точна рима! це геніально!

Вражають у саме серце рядки "Це келих з щастям по самі вінці",

Окрему увагу хочемо звернути на рядок "У товариськім мило так гурті" - він дуже містичний, одразу хочеться поринути у підсвідомість автора, щоб дізнатися, чи то товариство варить мило, чи з товариства... Але це залишається загадкою.

У вірші, як у жінці, повинна бути загадка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 21:59:55 ]
Мрія з Музом прилітали
Як дві мухи набриджали.
Думали вони джмелі,
Тільки жала в них ... .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 22:02:39 ]
(Ну самі бачити які)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 22:51:22 ]
Все. У нас на ПМ, пане Василю, інколи починається оця фієста, оце нестримне бажання веселитися, особливо, коли надворі і в житті повний атас, адміністрація у ці хвилини ховається, а менади гвалтують поселення за поселенням...
Далі все заспокоюється, аж поки знову не з'являється черговий Діоніс... Найприкріше, що чергові Діонісі до останнього не відають, що вони Діоніси, а менади, що їм знову доведеться зійти з розуму...
Тобто адміністрація із цим ахтунгом повністю безсила. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 22:58:45 ]
"менади гвалтують"? оце фантазія )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 23:06:06 ]
Переглядав Ваші твори, Мріє Поета. Щось у Вас змінилося. Так, ви можете дозволити собі потішатися над кимось... А зміст... Якщо це, звісно, не таємниця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 23:09:38 ]
Василю, я потішаюсь без усякої злості, пам"ятайте це )
А що не так у змісті? Про яку таємницю вам коритить дізнатися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 23:04:49 ]
Спокій, порядок, шановну, розімлілу від нектару й амброзії, громаду... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 23:10:10 ]
це не гвалт, це штучне дихання )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 23:09:40 ]
Не все з Ваших слів зрозумів. Але думаю, що це терпимо.


1   2   3   Переглянути все