ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.06.02 10:49
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Віктор Кучерук
2024.06.02 05:18
* * *
Молодецька бравада
І постава струнка
Залишились позаду,
Як і сила в руках.
Поховала їх старість,
Але, бачу, зате,
Що з’явилася скнарість
І зневіра росте.

Ілахім Поет
2024.06.02 00:43
Очi кольору горiха
Ці очі кольору горіха
І губи з присмаком гріха -
Моя єдина в світі втіха.
Хай кажуть, що у ній пиха,
Що легковажна егоїстка.
Що бути з нею – то дурня.
І треба розгубити мізки,
Щоб так терзатися щодня.

Артур Курдіновський
2024.06.02 00:34
Від травня до серпня
Натхненно чекаючи світлого літа
Удвох, саме так, як в часи стародавні,
Життя розпочавши, чому б не сидіти
На парковій лавці у травні?

Тримавшись за руки, плекати надію...
Коли ледь за двадцять - це дуже можливо!
Ось сонце за обрієм вже червоніє...

Борис Костиря
2024.06.01 22:45
Пустеля
В пустелі на порепаній землі
Іду спокійно і шукаю смислів,
Яких не знайдеш у густій ріллі.
Шалена спека розтопила мислі.

У цій пустелі у самотині
Чи станеш ти іще одним пророком,
Який розтане десь у далині,

Леся Горова
2024.06.01 22:01
"До" і "після"
В слова раніш банальні "до" і "після"
Вернувся зразу початковий зміст,
Як тільки дикий смерч війни пронісся
Над сивим ранком зціпенілих міст .

У "до" залишив кожен того ранку
Все надбання раніш прожитих літ-
Хто захід свій, хто щемну мить с

Козак Дума
2024.06.01 20:41
Не гірше?
Лишити нині владу казнокраду –
оте не гірше за оксюморон
чи дати вдруге шанс тому, хто зрадив,
або убивці ще один патрон?

Ісая Мирянин
2024.06.01 15:03
Сумна балада про підступи тульського пряника, або Як я став патріотом української випічки
Коли життя земного половину
Спокійно перетнув я без турбот,
Зустрів раптово знижечку на ціну

Рашистського я джерела скорбот –
То пряник був із яблучним начинням,
Якого разом кинув я у рот.

Юрій Гундарєв
2024.06.01 09:22
А-БЕТ-КА
Візьму абетку - літер країна.
Які - головні? Які - командири?
Звичайно, У - моя Україна.
Звичайно, М - буква Мами і Миру.

БЕТ

Знову лунає сирени набат -

Віктор Кучерук
2024.06.01 05:23
* * *
Душа закохана світліє
І молодіє від надій,
Що не пустими будуть мрії
В незмінній вірності своїй.
Вони, рожеві та блакитні,
Хмільні й цілющі, як бальзам, -
Тебе охоплюють помітно
Своїм гарячим почуттям.

Артур Курдіновський
2024.06.01 00:17
Прошу, не помирай! (квартон)
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.

Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -

Ілахім Поет
2024.06.01 00:04
Нічого особистого
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в

Влад Лиманець
2024.05.31 18:18
Chaos.
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті

Світлана Пирогова
2024.05.31 10:49
Червня полуничний смак
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.

Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,

Володимир Каразуб
2024.05.31 09:13
Чернетка ІІІ
Обмовитись словом; не більше рукостискань.

Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань

З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.

Найкраще не знати яким він насправді був.

Микола Соболь
2024.05.31 05:53
Самоствердження
Коли я чую: великий русский язык,
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****
Може, щастя… А може, ліхтарня,
де проміння холодне невпинно…
Чи воскресла любов, чи янтарна
дочекалася дня для гостини?

Ми накрили столи калиново,
а розсипану сіль – у багаття…
На загублені дні та підкови
не накинулись вірші в лататті.

Хлібнобарвно. Відгранено кусень
і вогонь без ядучого диму.
Відпочиньте тепер, сажотруси -
тільки небо у небо пливтиме.

Ох, виводити долі абетку
нам судилось, як військо з касарні!
Що довіку освітить чернетки?
Може, щастя… А може, ліхтарня…

2013р.

Художник Ярослав Саландяк.
Я Саландяк – Засвічу свічу .><br /> <br /> </div> <br/> <br /><br /> </table> <br /> <div id=
    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-11-23 15:38:44
Переглядів сторінки твору 5105
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.05.31 08:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-23 16:56:46 ]
Спочатку подумала, що вірш присвячено Людмилі Калиновській. У неї про розсипану сіль.

Калиновий вірш такий вдався)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-23 18:04:31 ]
Ксеніє, до Людмили Калиновської тільки збираюся в гості. Дякую, що завітала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2013-11-23 18:06:47 ]
!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-23 18:27:50 ]
Вітре Ночі, радий візиту! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-11-23 18:18:37 ]
...а може й справді, ліхтарня..? замість щастя...? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-23 18:33:04 ]
Гарно! І мова така багата! Правда, не зовсім розумію зміст. Але це, напевне, через втому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-23 18:33:41 ]
Людмило, саме через таке відчуття так мені написалося. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-11-23 18:59:05 ]
"Хлібнобарвно. Відгранено кусень
і вогонь без ядучого диму.
Відпочиньте тепер, сажотруси -
тільки небо у небо пливтиме."
- вдала строфа! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-23 18:38:55 ]
Катю, вірш побудовано на антитезі. Гадаю, що все зрозумієте. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-23 23:44:05 ]
Нехай таки краще - щастя...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-24 13:41:38 ]
Галино, згоден. Але так буває дуже рідко. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-23 23:51:19 ]
Дотепно,Богдане! Антитеза загострює сприйняття та бачення. Нібито, "край в край". Гарні образи. У мене є такий чудовий вираз антитезою:
"Мы - источник веселья и скорби рудник ,
Мы - вместилище скверны и чистый родник ,
Человек , словно в зеркале мир , - многолик.
Он ничтожен - и он же безмерно велик!!!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-24 13:44:32 ]
Наталіє, дійсно Ваш вираз чудовий! Дякую за відвідини і визначення "край в край".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-24 01:20:41 ]
Вірш, який, гадаю, сьогодні суголосить думкам багатьох із нас. Дякую, пане Богдане!!! Тільки останню строфу, на мою думку, краще було б розпочати так:
"Ох, ВИВОДИТИ долі абетку
НАМ СУДИЛОСЬ, як військо з касарні!".
Уникаємо ненормативного наголосу (вивОдити - не виводИти). Не в образу Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-24 13:48:04 ]
Юрію, дякую за уважність. Полінувався заглянути вчора у словник наголосів, зробив це тільки сьогодні. Ви праві - виправляюся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-24 08:23:26 ]
Я так зрозумів, що світ - Божа "ліхтарня", день - ніч...ми пишемо "вічного" вірша... Виводимо рядки, "як військо з касарні!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-24 13:53:54 ]
Ярославе, дякую за цікаве трактування. Таке розуміння в дусі твоєї шикарної картини! Моя ж ліхтарня більш приземлена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-24 13:52:43 ]
Може, щастя… А може, ліхтарня… Філософія роздумів, вагань, сумнівів і сподівань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-24 14:06:33 ]
Олександре, мій шкільний учитель історії говорив: хто не сумнівається, той деградує. Напевно, мої сумніви ще з того часу. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-24 20:35:48 ]
"Ох, виводити долі абетку
нам судилось, як військо з касарні!" -

ці слова мені зараз асоціюються з нинішньою ситуацією в Україні...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-25 13:31:49 ]
Мирославе, дякую! Ми всі, напевно, підсвідомо тримаємо в голові ситуацію в Україні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-25 11:12:11 ]
Дякую, Богдане! :))Кванти світла отієї "ліxтарні" долетіли і до мене... Світло не залишить нас незважаючи на очевидність нічної темряви, або сутінки чиєїсь душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-25 13:34:23 ]
Василю, у мене йдеться про оманливе світло, але дай нам, Боже, справжнього - на віки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 11:25:43 ]
"Ми накрили столи калиново,
а розсипану сіль – у багаття…" - оптимістично, значить все має бути добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-25 13:38:10 ]
Хай живе оптимізм! Дякую, Яно!