Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Жорж Дикий (1961)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Андрій Зланіч, [ 2006-02-03 13:33:48 ],
на сторінці поезії     "№ 1"   Дикий Жорж

Це вже щось цікавеньке.
Пан Ляшкевич, одразу після більш ніж скромного (кількісно) творчого дебюту автора, розтанув в комплімєнтах. І це той непохитний дядько, що вогнем і мечем тішиться з жевріння помираючих віршів. І це той вар*яг, що не шкодує ні старих, ні дітей. Той, хто мовчечки гартує пубертатні віяння дівчатка, що розповіло про свої шкільні захоплення. Той, хто хоч би словєчко подарував хлопакам, що по сорок штук валять :)))))))
І тут такий заангажований паблік рілейшнз. Це щось цікавеньке. Видається, "творча" корупція проростає смарагдовими кущиками ;))))))
Разом з тим, пане Дикий, до Вас все це аж ніяк не відноситься, тим паче у Вас дуже цікавий вектор творчого руху, якщо брати до уваги написане Вами в профайлі.
Знаєте, я вже з нетерпінням чекаю задоволення найзухваліших потреб та найтабуйованіших перверсій, адже вбачаю появу на "Самвидаві" щось на кшталт вербального Олега Куліка. Андеграунд – то така штука. Якщо, звісно, пан Дикий не мав на увазі нідфоспід ;))))))
Коментатор , [ 2006-03-06 15:31:18 ],
на сторінці поезії     "БУВ І ПІШОВ"   Дикий Жорж

Коментатор Олеся Гавришко, [ 2006-03-10 18:36:06 ],
на сторінці поезії     "Про кохання"   Дикий Жорж

Коментатор Дмитро Дроздовський, [ 2006-04-11 18:57:06 ],
на сторінці поезії     "ТЬХУ!"   Дикий Жорж

Ви знаєте, насамперед маю сказати, що всі наші оцінки є дуже суб"єктивними. Я взагалі-то противник такого методу визначення кращих віршів. Це може зробити лише Час, тож наразі можу апелювати лише до перманентних емоційних станів, що викликав Ваш вірш. А також до формального критерію оцінки поезії, який абсолютно не вважаю достатнім та повним. Так-от, вірш мені здався дуже сухим і скамстроленим, не пережитим, штучним. Немає внутрішньої сили, знаковости цієї поезії. Вірш просякнутий безсимволічними привидами, медузами, амебними створіннями. Але в поезії немає її знакової природи, тобто немає того центру (або ж навіть і "центро"), що впадає в душу і все переламує. Назавжди. Вірш, на превеликий жаль, залишає байдужим. Він недостатньо пропущений через власні сивольно-сенсорні системи, недостатньо пережитий. Але я ще раз говорю, що будь-яка оцінка є дуже штучною, бо вона суб"єктивна. І, можливо (скоріше за все!), помилкова. Вірш, на мою думку, немає внутрішньої мелодики, він асистемний, але та асистемність не від ламання стереотипів, а від браку досвіду та почуттів. Через це я поставив досить низький бал за цей вірш. І це, визнаю, тільки моя суб"єктивна думка. Я не прихильник такої гри "в бали", тож бажаю не ставити балів іншим поетам, але Ваш вірш, можливо це було перманентно!?, просто мене дуже засмутив. І мені здалося, що це не поезія. Тож вибачте, ради Бога, за це, але то була моя суб"єктивна оцінка.
Коментатор Дмитро Дроздовський, [ 2006-04-11 19:59:54 ],
на сторінці твору     "Спроба аналізу. Поезія Сергія Жадана"   Дикий Жорж

Стаття, на превеликий жаль, не має логічної доказовості та аргументованості, натомість є велика кількість вивертів. Відчутно, що тією внутрішньою силою, що рухає інтелектуальною думкою статті, є не наукова об"єктивність. Через це стаття є "замальовкою із претензію", не бліьше. Немає чіткого розуміння наукових понять, вжитих у тексті, зокрема, якщо йдеться про модернізм та постмодернізм із усіма стильовими та естетичними домінінтами ("модернізм відкидає поняття Божественного Промислу"???). Та й стиль є досить розхристаним, висновки -необгрунтовані. Наразі рекомендую Авторові почитати щось із богословсько-літературозначого дискурсу, наприклад, Христоса Яннараса.
Отже, бракує наукового апарату, який зміг би допомогти "спробувати" проаналізувати творчість сергія Жадана відповідно до систем модернічтиного чи постмодерністського письма. Наразі така спроба виглядає перехарамарканою і незавершеною.
Коментатор Жорж Дикий, [ 2006-04-11 23:01:46 ],
на сторінці твору     "Спроба аналізу. Поезія Сергія Жадана"   Дикий Жорж

Як цікаво черговий раз зустріти філолога, так? Вміння логічно мислити в нашій гуманітарній школі викорінюють начисто. Навіщо мислити, якщо є авторитети заходу. А вони заявили, що автора більше немає - ви і щасливі. Але це значить, що і вас не має, і я розмовляю з ніким?
В принципі, це дуже близько до істини, бо в поезії той, хто так пише - дійсно близький до поетичного зникнення, з чим і вітаємо:

"Кров’ю засипано сніг на очах.
Б’ється у герці засліплений блазень.
Мудрість і глум, простота і зараза —
Все потопає в крові,
уві снах

Сиплеться старий блакитний конвеєр
Стомлених мрій і роздертих сонетів.
Вийди на грім — і побачиш кашкети
Демонів чорних в солдатських беретах.

Світ зупинивсь, тільки стомлено Бах
Грає без нот на акордах трамвайних.
Чорний Пегас політав по бульварах;
Час у депо зупинився нараз.

Янгол і демон в оркестрі — і поруч.
Більше розколів немає у пеклі.
Рай — то вже пекло, бо зібрано кворум
Сивих мерзотників в саванах берій..."

"Кров’ю засипано сніг на очах" - текст зібраний вами, Дмитром Дроздовським. Цікаво, як ви себе визначаєте?

Дмитро, в поезії експериментуйте і далі, хто проти? - та в аналітиці краще говоріть простіше, без термінів, які тільки для філологічної кафедри і створені, - більше конструктиву, менше не зрозумілих вам наукових понять. Більше життя, а то вірші ваші читати зовсім сумно, а аналітику неймовірно весело. Без середини - де істина.

Що вам сказати, ще, аналітичного, зрозумілого вам, наприклад, про модернізм, в якому допоки бачу основний масив творів Сергія Жадана - ось наприклад, що говорить поет Йосиф Бродський про це:

"Вкруг людей посвистывала вьюга,
Заметая мерзлые пеньки.
И на них, не глядя друг на друга,
Замерзая, сели старики..."

- Не глядя друг на друга! Это то, к чему весь модернизм стремится, да никогда не добивается..." “Никогда не добивается” – дуже влучно про модернізм!
http://www.ukrart.lviv.ua/dialbrodsk7.html

Але для вас, схоже авторитетами є непоети, - тому читайте словники. І помітите одне й те ж саме - МОДЕРНІЗМ — в XIX в. художня ідеологія, а в ХХ в. також і естетика, яка вперше в історії надає перевагу не традиції (античній чи християнській), а цінностям «сучасного» — свободі й індивідуальності. М. претендував на місце ліберальної нео-релігії, в якій чільне місце віддавалося б мистецтву, як формі самовираження особи повної формального новаторства…

Я знаю, вас важко переконати, та й для чого ніби мені сили витрачати? Ви ставите свої ”2” усьому, що суперечить вашим основам, не навчившись самостійним поглядам, але навіщо вам їх так зберігати? поетичні досягнення ваші не дають жодних підстав для цього.
Успіхів!
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-04-12 02:49:24 ],
на сторінці твору     "Спроба аналізу. Поезія Сергія Жадана"   Дикий Жорж

У мене склалося враження, панове Дмитре та Жорже, що ваші взаємні оцінки в рейтингах починають залежати від коментарів, висловлених на чиюсь адресу. Практика "оцінкових воєн", або швидше біржових ігор, неодноразово доводила, що істина шукається і знаходиться не в зачіпках щодо особистостей, а у здоровій дискусії, де автори висловлювань не вдягають ані затермінологізованої маски, ні хустини з торочками - неодмінного атрибута перекупки на базарі.
"Давайте спробуємо без атомного бомбардування один одного", сказали Ви, Жорже, і тут у коментарі вдаєтесь до того, що в простому "ненауковому" підході називається "виносити сміття з хати". Питання аналізу віршів коментатора та їх оцінки, а також оцінки самого коментатора, коли ваша ласка й спромога, висвітлювати доречніше в коментарях на ВІРШІ або КРИТИКУ, а тут ми про Вашу статтю говоримо. Вам висунули певні аргументи, на них і опонуйте, а то відповідаєте, перепрошую, в стилі: "Сам дурень".
По-перше, про постмодерне усунення автора від творчого процесу Дмитро не говорив. Чого тоді ці слова йому фактично приписані?
По-друге, логіки у ваших висловлюваннях, Жорже, таки часом бракує, і то тоді, коли вдаєтеся в полемічний запал (це і не дивно, і типово). Як, "не навчившись самостійним поглядам", можна "їх так зберігати"? Тобто мати те, чого не маєш?
Мені сподобалась ваша думка про постмодернізм. Він справді як світогляд завершення якоїсь епохи, світогляд ностальгії, нудьги й переситу, існував завжди. Можна сказати, він як один із різновидів ревматизму, коли біль блукає від точки до точки. Позавчора "боліла" Європа, вчора озвалася Україна... Але тоді й модернізм як світогляд бунту, відмови від попередніх цінностей, формальних експериментів, культу мистецтва, - він теж існував вічно... Не варто жахатися ні традицій, ні відмови від них, бо однаково завжди була ротація традицій, це доконаний історичний факт. Язичницька релігія змінилася у нас християнською, християнська - "модерною", та - постмодерною терпимістю до будь-якої "релігії".
Між іншим, модернізм не відкидав ідеї Божественного Промислу. Існує лінія аналогій, що веде від бароко до романтизму, а відтак до модерну. Образ чи ідея Пальця Божого, власне, одна з них, почитайте посібники.
Дмитре, ви вдарилися в мудрствування, незрозумілі
не те що загалові, а й пересічним філологам. Купа термінів не робить думки переконливою. Такою її робить чіткість, доступність і простота вислову. Ви маєте перше, але забули про два останні багатства критика. База "святої філології" в переважній більшості випадків здатна лишень наплодити "ідолів", як називав сприймацькі заблуди один недурний філософ. Свою думку треба мати й відтак її доводити, але завше з оглядом на сприймача. Не гадайте, що література - це резервація інтелектуалів.
Удачі вам, любові й терпіння. Все. Наразі. Наразі... :)
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-04-18 06:48:15 ],
на сторінці твору     "Спроба аналізу. Поезія Сергія Жадана"   Дикий Жорж

Ні. Саме тому я й втрутилася до вашого діалогу. Я вважаю несправедливим як Дмитрову двійку, так і деякі ваші оцінки Дмитрові, Жорже. Саме тому, що ви, по суті, зчепилися вже на грунті особистостей. По-моєму, якщо при читанні наражаєшся на різке неприйняття світогляду автора, оцінки ставити взагалі не варто. А просто визнати, що автор суб'єктивно не сприймається, і при особливому напливі емоцій покоментарити.
Щодо вашої статті, Жорже. Я взагалі дивуюся, що тут оцінювати, крім доброго наміру звернути увагу читацького загалу на Жадана. Невже не видно, що матеріал не готовий і викладений лише конспективно? "Білі нитки", якими шито інформацію, видно навіть із залишків розподілу коментарів на "Укр.центрі", не кажучи вже про напис "далі буде". Яка тут аналітика? Це справді лише думки з приводу, засновок, та ще й з претензією захопити якомога більшу кількість проблем. Ось і в мистецькі напрями вдалися, а по ідеї цю проблему лише анонсували. Не знаю, може, на "Укр.центрі" вже є щось нове, подивлюся. Знаючи вас, Жорже, я б не стала вимагати особливої розбірливості в термінах чи логіки у викладі. Ви закінчували інші "університети" (це алюзія на Остапа Вишню) і говорите, як говорите. З погляду науковця багато що справді викликає сміх, а в когось - і обурення. Але виглядати на святого філолога, що всі розуми поїв, теж не маю ні найменшого бажання. З людьми треба по-людськи спілкуватися, зрозумілою їм мовою. Це останнє зауваження Дмитра стосується.
А коментар про вірш та особу Дроздовського доречний після самого цього вірша. Ми відхилилися від теми, люди добрі. Тема - Жадан. Я так розумію, в контексті літературних напрямів. Розтисніть кулаки, напружте мізки.
1   2   3   4   5   ...   19