Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Святослав Синявський

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-01 19:39:59 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Повертаючись, до теє клятої "стезі" Слово це є церковнословянське. Спочатку воно попало в російську мову. Ще в 30-40 роках ХХ століття його в українській мові як і в словниках українських не було і близько. З'являється це слово в пору сумнозвісного "зближення" російської та української мов, коли з української насильно витиралися питомо українські слова натомість зявлялися різні покручі-кальки російських слів та фразеолоґізмів. Ваші посилання на словник під ред. пана Русанівського, пані Оксано, некоректні лише з одної причини - якраз цей саме пан і був у аванґарді того русифікаторства. Сумно, що такі словники перевидаються в Україні і стають арґументами в наших диспутах. Взагалі то варто все ж читати твори Антоненка Давидовича, Караванського з його чудовим словником синонімів української мови. І в той же час апелювання до русифікаторської літератури не робить нікому честі, особливо авторам, які прагнуть вдосконалюватися.
До речі, ні в словнику Шумлянського, Іваницького, ні в етимолоґічному словнику Фасмера слова "стезя" в українській мові немає. Це стосовно авторитетності джерел.

З повагою до всіх учасників диспуту.
Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-02 13:36:20 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Мирославо,
трішечки почуття гумору Вам не завадить. Брутальність моя щодо слова "стезя" була абсолютна гумористичною. Я цілком толерую це слово. Моя позиція така: залучай будь-яке слово аби воно було виправдане стилістично, а міняти слово стежка на стезю ("По стезі між дерев") і говорити що це синоніми вважаю неправильним, бо таке слово введено в словники української мови в період її нищення. В цьому власне мій акцент. Я не проти використання діалектизмів, сам охоче ними користуюся. Люблю іншомовні слова, з пошаною ставлюся до російської мови, залюбки нею користуюся при нагоді (дуже люблю імітувати петербуржський акцент).
Апострофи іноді лінуюся ставити, коли пишу швидко, бо потрібно перемикатися на латинську клаву. Літеру "ґ" ставлю виключно за правилами так, як мене навчили мої київські вчителі.
Ця літера ставиться у всіх, за рідкісними винятками, словах іншомовного походження, де в оригіналах слів є g літеру h передає наша літера г. Сподіваюся Ви маєте знати це нехитре правило.

В розумінні чистоти української мови, на мою думку, потрібно опиратися на думки тих фахівців чий авторитет є дуже високим: такими вважаю Антоненка Давидовича, Григорія Кочура,Святослав Караванський,Микола Лукаш, Євген Плужник(до речі, його словник Ділової української мови пережив усі лихоліття і є актуальним до сих пір).

А псевдотлумачні словники (великі та малі) рано чи пізно потрібно буде викинути на смітник...

З подякою за спілкування,
Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-03 10:10:41 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Мирославо,
я стараюся не робити висновки лише на основі використання одного джерела, хоч би яке воно й не було авторитетне. Крім Фасмера я використав ще словник Іваницького, Шумлянського (не думаю що Ви його маєте). Цінність цього словника в тому, що він зафіксував і досить повно різницю між українською та російською лексикою станом на 1918 рік. Так от "стезю" той словник ще "не бачить" українським словом. Тепер стосовно походження слів (що від чого) Мені видається сумнівним походження "стежки" від "стезі", позаяк стезя є староболгарським словом (македонський діалект) і походить як і українське чи староруське "стежа (ка)" від якогось більш давнішого праслов'янського. Стосовно спільної лексики в російській та українській мовах, то вона справді суттєва, але різниця лексичного складу цих мов складає - 32 відсотки. В той же час така ріхниця між українською та польською становить лише 18 відсотків. З білоруською у нас не співпадань лише 14 відсотків. В російської та болгарської - 17 відсотків неспівпадань. Отака то заплутана історія з братськими мовами.
Стосовно подальших запозичень, то не хотілося б щоб українська мова повторювала неґативну практику англійської, коли залучається все підряд і у великій кількості, що робить мову складною для сприйняття її носіями. Правило запозичення мусить бути простим - слово приходить у мову разом з поняттям. Подивіться скільки в українській мові німецьких запозичень, які сприймаються як суто українські: балка, ліхтар, фарба, дах, ротор, лемент, ґвалт, ґенделик і т.п.

До речі, про анґлійські запозичення. Десь в середині 90 я був співавтором англо-українсько-російського словника "Ви вже їх знаєте". Цей словник налічує 3500 англійських слів, які носії української та російської мови знають як "Отче Наш". На жаль той словник так і не був виданий :-(
Отакі то пиріжки, любі малята...:х)))
Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-03 11:59:38 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Мирославо,
ніяк не ставлюся, бо не читав цієї роботи. А стосовно останніх слів вельмишановного Метра Огієнка, то якось же такі "робітники пера" як Свидницький, Леся Українка, Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський, Микола Філянський, Павло Тичина, Михайличенко, Семенко, Чупринка обходилися без вищеназваних словників.

А як ми обходимося без словника Миколи Лукаша, якого за стільки років незалежності так і не видали? Як ми обходимося без словника Євгена Плужника, якого так після 30-тих і не перевидавали? Як ми обходимося без звукового орфоепічного словника Миколи Погрібного, який за роки незалежності став бібліоґрафічним раритетом?
Натомість чуємо як на українському радіо та телебаченні спотворюється усталена милозвучна українська вимова, на догоду "діяшпорній" та "вулинській" вимові (канал СТБ - абсолютний лідер цієї тенденції)
Натомість видається-перевидається словник під ред. Русанівського, на який так полюбляє посилатися молоді пагони "робітників пера"

Як Ви, пані Мирославо, ставитеся до вищезгаданого?

З пошануванням,
Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-03 16:49:44 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Мирославо,
не треба тішити себе ілюзіями, що українці в масі своїй заговорять "правильною" українською мовою. За підрахунками прикладних лінґвістів в кожній мовній популяції не більше 2 відсотків мовців володіють мовним стандартом. Ми нічим не ліпші англіців, німців чи росіян. Але ц не гірші...:х)))
Тому, завдання не таке вже й заскладне поповнити ряди цих жалюгідних 2 відсотків українських носіїв Українського Мовного Стандарту.

Я маю навіть рецепта як цього досягти. По-перше оволодіти правильною вимовою за допомогою звукового орфоепічного словника Миколи Погрібного;
По-друге збагатити свою лексику та фразеолоґію за допомогою гарних українських авторів - мій короткий список такий: Микола Лукаш(один тільки переклад Декамерону чого вартий), Валерій Шевчук, Григір Тютюнник.
По-третє, важкі місця слововжитку подолати за допомогою авторитетів цієї справи Бориса Антоненка-Давидовича та Святослава Караванського.

Ось до речі посилання на купу статей вельмишановного Метра:

http://www.maidan.org.ua/wiki/index.php/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

Бажаю успіхів,
Мирославо
Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-04 13:32:52 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-05 07:39:52 ],
на сторінці поезії     "На руку сон"   Збиток Зеньо

1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20