Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ретро Лю (1967)
Це лише шкірка від колишнього ЛЮ.
Він вилиняв, як вуж, і щасливо добрався до Едему.
Його нові твори як звісно під його ж іменем Лазірко Юрій :)
Або просто - Л.Ю. :)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-03 17:22:33 ],
на сторінці поезії     "***"   Федюк Тарас

Ото ж таке,
Ваше миле-любе лейдінаство,
так воно є - для мене мова, як "морозилка" - таку я її "заморозив" майже 20 років тому. Тому мені не видно звідтіля, як вона розвивається, тому новоутвори мені деколи не зрозумілі. Раз кажете не суржик - значить воно якось повинно відобразитись у словниках, ні?
Затуркано-янкувато,
Л.Ю. :)
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-03 17:27:03 ],
на сторінці поезії     "***"   Федюк Тарас

Ще ні - не катають. Колись Голівуд теж ставив Тараса Б. Так Джек Пеленс брав участь у фільмі.
Цікава людина була, шкода, що вже відійшов.
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-03 17:47:51 ],
на сторінці поезії     "***"   Федюк Тарас

Справа не у цьому новословоутворенні. Шановний автор не є його творцем, а споживачем.
Просто це слово існує в російській і мені видалось, що це просто - копірка, але мало, що мені може видатись.
Я не проти слова, я проти злиття мов. Хоча відчуваю у суч. укр. текстах все більше янкі впливу.
Навіть російська англомовиться, як губка зараз. Мені би не хотілося колись приїхати на Ненівщину, у Львів і щоби мені там відповіли "как жисть дарагой" або "хав ду ю денькі були"...
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-03 17:54:03 ],
на сторінці поезії     "***"   Федюк Тарас

Юліє,
Геніально - тому що не зрозуміло ? 8-/
That’s kinda weird conclusion…
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-03 18:30:34 ],
на сторінці поезії     "***"   Федюк Тарас

Любонько,
Абсолютно вірно - олів`є ми вже наїлися за союзу.
Звичайно, що "носії" мови мають право на все, що їм забагнеться.
Хоча мені більше подобається французький підхід до розвитку мови, де
існує інкстинкт самозбереження, інакше украінська з часом стане лише книжково-кишеньковою, динозавром.
І так вона в країні на правах попелюшки. А потім Вася з Тамбова скаже - а какая зарніцца ета же діалєкт...
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-03 18:32:16 ],
на сторінці поезії     "***"   Федюк Тарас

разніцца. Ooops.
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-04 22:18:25 ],
на сторінці поезії     "Стус"   Мельник Анатолій

Файно, Анатоліє,
Аби вистарчило сили волі, аби думалось вільно...
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-04 22:30:50 ],
на сторінці поезії     "Свiтом розлiтаюся"   Лазірко Юрій

Привіт Юліє,
Найважча війна - це війна зі собою, бо невідомо чим обернеться перемога, а чим поразка.
Але необхідно час-від-часу примирюватись зі собою і плящина добротного бургундського
може послужити за перемир`я :)
Спокійної ночі,
за вдячністю за відгук,
Л.Ю. :)
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-04 22:40:19 ],
на сторінці поезії     "Поле родить так полинно"   Лазірко Юрій

З приємністю потискаю Вашу,Володимире, руку.
Наразі ще в праці - то не можу відчинити е-мейл - у нас доступи до скриньок заблоковані.
Але першим ділом - перегляну все вдома. Дуже тішуся, що пісня знайшла відгук у Вашому серці.
Ще раз дякую,
з повагою Л.Ю.
(попробую скористатися Вашою порадою, щодо ДеВеДе файла, можливо просто запишу аудіо)
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-04 23:57:17 ],
на сторінці твору     "An ocean in a drop"   Лазірко Юрій

We bring the world inside. The rest is up to God. :)
I’m glad you liked the lips choreography of mine.
Our imagination is brimming with reflections of light and creativity for what we’re children of Sun.
With gratitude,
Iouri :)
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-09 22:22:22 ],
на сторінці твору     "Loopy journey"   Лазірко Юрій

This is the way it is, this is the way it should be.
Thank you,
Julia
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-10 16:08:27 ],
на сторінці твору     "Перше причастя"   Осадко Ганна

Не думаю що я фанатик, просто внук і правнук роду священичого.
Є Суд Праведний і всі ми за свої вчиники колись відповімо, а дехто відповідає і зараз.
Не бачу нічого злого у Господній Карі, на бачу нічого огидного у традиціях відправи Служби Божої.
Не подобається - смердить, не треба себе силувати і вдавати глибоко віруючу людину, є стільки вір,церков і конфецій - вибирай.
Бог єси Праведник, а не Жебракодавець і на Його Любов та Ласку потрібно ще заслужити - мусимо бути покірними, бо таким був Ісус. Хто не богобоязливий - той не розуміє Закону Божого, саме дотримання Його Заповідей і є Богобоязливість. А думати, що Бог - це Одвічна Любов і щоби я не вчинив(ла) - він і так пробаче - це, пробачте, страусова дупа, коли голова у піску. :)
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-10 16:31:51 ],
на сторінці твору     "Перше причастя"   Осадко Ганна

Я про що й кажу, дівчата, не подобається - потрібно міняти щось - я би до такої церкви просто не пішов. Не вірю, що нема інших церков, де все так, як душа цього просить. Ганю, у нас тут служив о.Віталій - зараз він у Тернополі служить, можу пошукати, де саме - на його служби ноги самі йшли.
Я ось г-к, але ходжу до Православної церкви, а син вже 4-ри роки як прислужник біля священника - йому подобається, як не дивно.
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-10 16:36:24 ],
на сторінці твору     "Перше причастя"   Осадко Ганна

У нас тут теж був один, ще до Отця Віталія - купив собі "тепле місце" - дослужив 2гу службу і бай-бай - громада не прийняла і все - поїхав туди, де купував :)
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-10 16:53:25 ],
на сторінці твору     "Перше причастя"   Осадко Ганна

Біда з г-к, що священників призначають. Там, де я зараз ходжу Православний Храм (КП) - усе вирішує управа парафії (я там "дослужився" до скарбника навіть :) І купити місце - просто неможливо, коли людина прийшла лише за грошима. Інша ще справа - ми не багата парафія - тому священник мусить від понеділка-п`ятниці працювати, як ми всі - бо на церковну платню він не проживе - тому залишаються служити лише люди - прийняті громадою і котрі не приходять на службу, як до праці - а для відправи Подяки Богові.
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-10 17:07:03 ],
на сторінці твору     "Перше причастя"   Осадко Ганна

Хочемо цього ми чи ні - а до храму ходити необхідно - це Дім Божий.
І це правда - якась біда - відразу згадуємо про Нього і біжимо свічку ставити і не дивимось, що смердить чи пахне. Мене моя бабця /мама ставили на коліна - я дякую їм за це, за молитви, котрі навчили, за те, що посіяли в мені Любов і привили - терпіння. Яке було це свято для мене і відчуття важливості - тримати хорогву на Празник і хоча людсок набилося, як івасів... і я млів від запаху з кадила та парафіну - але відчував якусь важливість і, не побоюсь того слова, святість в тім, що мені довірили тримати в моїх 13ть літ.
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-10 17:28:33 ],
на сторінці поезії     "Птах дитинства"   Мельников Володимир

Вітаю Володимире,
Цей вірш ще не є піснею?
Якась непритаманна назва для заходу України "Роща..."
Гммм. Я служив у Чернівцях півроку - був у сержантській "учебці" - Зенітний Дивізіон.
То дещо знаю місто, у мене там родичі мешкають теж.
Приємних марень небом,
Л.Ю. :)
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-10 17:39:08 ],
на сторінці поезії     "Я легка, наче тиша..."   Черезова Варвара

Друга строфа довершеніша першої, Варунь.
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-10 17:57:23 ],
на сторінці твору     "Перше причастя"   Осадко Ганна

Не є можливим щось вдіяти, Володимире - у кожного свій Хрест і йому його нести,
але завершення, кульмінація - це найважливіша точка (відліку). Чи таки дорога йшла разом з Богом чи поруч, чи привела до Нього - вершина одна, як душа, а дно - можливо колись стане небом.
Коментатор Ретро Лю, [ 2009-06-10 18:32:42 ],
на сторінці твору     "Перше причастя"   Осадко Ганна

Як колись писали - "Все починається з малого..."
Так - "все починається з віри". Я вірую, що перейду дорогу - а коли ні - то краще не переходити -
бо будуть збирати кавалками. Тобто віра - це не лише, як сліпе кошеня - а щось, що дає
людині дихати впевнено. А ті, що зодяглися у чорні ряси і почепили хреста і мають лексуса - вони далеко на ньому не доїдуть - але це їхня проблема, дорога, хрест, відступництво, лицемірство, тощо. Кожен наслуховує Бога окремо - головне аби було бажання наслуховувати, а не бачити недоліки інших, вишукувати місця власного дискомфорту і називати чиюсь віру (нехай темну) фанатизмом. Хто є ми такі - забороняти людям заставляти своїх дітей ставати на коліна, бити поклони і т.д. - ніхто.
1   ...   187   188   189   190   191   192   193   194   195   196