Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Мирослав Артимович (1949)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-01 12:33:20 ],
на сторінці твору     "***"  

Гарно написано, з гумором...
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-05 20:37:57 ],
на сторінці твору     "***"  

Хоч я й не прихильник апунктуаційності, зміст вірша по суті мені дуже близький. Поетично...
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-06 22:46:19 ],
на сторінці твору     "***"  

Якщо маємо таких бойових жінок, є надія, що й чоловіки стануть рішучішими. Відчуваю унісон поглядів і почуттів.
Не будьмо байдужі!
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-06 23:48:18 ],
на сторінці твору     "***"  

"Жовто-синя Голубка, що круки в кільце оточили,
Розірве його вщент і для лету розправить знов крила!" - НЕОДМІННО!!!




Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-07 21:22:34 ],
на сторінці твору     "***"  

Я син Івана, зізнаюсь,
і, знать, причетний теж до свята.
Хоч чарку вип'ю, - не нап'юсь,
бо поважаю тата.
Така традиція у нас:
на кожні іменини
гірку п'ють, звісно, а не квас,
в застіллі у родини!
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-07 21:39:28 ],
на сторінці твору     "***"  

Лиху навалу слово, звісно, знищить,
лиш стрій ракет не варто було нищить
й давати привід східному сусіду
гірку пілюлю пхать нам до обіду.

Дай Боже нам прийти до ідеалу
і позабути про оту навалу,
яка у власнім оці стовбура не бачить,
а у чужому - й волосинки стачить...

Будьмо!
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-08 08:29:59 ],
на сторінці твору     "***"  

Є таке поняття, як "критична маса". Не хотілося б, щоб вона вибухнула, але якийсь розв'язок мусить бути. Сподіватимемось - розумний.
Дякую за спілкування.
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-08 22:36:01 ],
на сторінці твору     "***"  

Поетично, образно, милозвучно... (Лиш "олеандра" -це олеандр чи щось інше?)
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-11 22:25:04 ],
на сторінці твору     "***"  

Гарно, поетично. Лише, дотримуючись клаузул і рими, мені читається, як:

ріка солодкої знемоги
чар зілля бісове стебло
кохання чар без остороги –
нестримне вогняне русло

Для роздумів. Удачі!
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-16 09:03:17 ],
на сторінці твору     "***"  

Нема на то ради. Але наразі пиймо нектар літа. Смачного!)))
Дякую, Олено, за відвідини.
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-16 10:39:32 ],
на сторінці твору     "***"  

Хотілося б, щоб так і було. Дякую, друже!
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-16 12:46:16 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, радий чути!
Чудовий початок нового вірша!
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-16 20:12:42 ],
на сторінці твору     "***"  

Не знаю, Маріє,чи Ви маєте можливість, напитись літа на дачі, але Ваш коментар свідчить, що Ви мене розумієте.
Дякую за візит і враження.
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-16 20:15:40 ],
на сторінці твору     "***"  

Тішуся, що Ви відчули цей літній настрій. Зичу і Вам, Олено, якнайдовше купатися в розкошах літа.
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-16 20:42:25 ],
на сторінці твору     "***"  

Я по-іншому починаю ставитися до апунктуаційної поезії. Щось в тому є. І Ваш вірш мене утверджує у метаморфозі моїх вражень. Дякую за відчуття яблуневої таїни.
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-22 18:00:36 ],
на сторінці твору     "***"  

Така КРАСА!!!( Бракує слів...)-
Патара знову у Майстерні.
Хто б сумніватися посмів:
крокує до зірок - крізь терни?!

З поверненням!
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-24 10:49:39 ],
на сторінці твору     "***"  

Ось і Ви, Наталю, знайшли для себе сенс життя. А дехто вважає, що такі пошуки - марна справа. Може, не там шукають...
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-26 18:26:55 ],
на сторінці твору     "***"  

"кожна нота твоя – наче смужка від серця відтята" - і кожен рядок вірша теж...
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-27 22:16:50 ],
на сторінці твору     "***"  

У ритмі дощу... Поетично...
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-28 22:58:34 ],
на сторінці твору     "***"  

У відлунні відлунь більш не буде відлуння прощання,
тільки очі в очах і жагучий сердець унісон,
і мелодія слів, що хмелять: « Моя зіронько рання…»,
І це буде реальність. - Не казка, не мрія, не сон…
1   2   3   4   5   6   ...   28