Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Мирослав Артимович (1949)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-02 01:35:06 ],
на сторінці твору     "***"  


Давно не насолоджувався таким вінком сонетів: і зміст, і лексика, і поетичність образів («Він – зілля, що настояне на зорях.», «Вже згіркли всіх бажань моїх меди.», можна ще продовжувати), - захоплюють. Дякую за розкішну поезію!
Лише зверніть увагу на деякі технічні недогляди:
«Моїй душі, ти ніби, сонце сяєш.» - «Моїй душі ти, ніби сонце, сяєш.»;
«Хоч докори лунають звідусюди,/І душать серце, як отруйний газ.» - зайва кома перед «і» (докори лунають… і… душать серце…);
«Воно їй все сторицею віддасть,/Хоч радощів земних не знає тіло…» - пропущена кома перед «хоч».
Як на мене:
рядок «Не упущу я в храм любові гріх.» краще б звучав у варіанті «І не впущу у храм любові гріх» («упускати» – «впускати», за словником: «упускати» -перестаючи тримати що-небудь у руках, давати можливість упасти);
рядки «Сюжет його, аж до нудьги банальний,/Та ставить зависоку він ціну…» мав би звучати «Сюжет його, аж до нудьги банальний,/Та ставить зависоку все ж ціну…» - бо йдеться про те, що «сюжет його… ставить зависоку ціну»;
рядки «Та ніжності моїй не дай зітліти!/Та не дозволь забути про красу,» може варто замість другого «та» поставити «і»?
Проте, автору вирішувати. Може, я вночі вже щось нафантазував?
Натхнення!
P.S. А рядок «Живу з твоїм ім’ям і помираю.» пригадав Симоненкове «Я тоді з твоїм ім'ям вмираю /І в твоєму імені живу», але у нього йшлося про Україну.
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-04 20:17:14 ],
на сторінці твору     "***"  

«На дотик, набосо і, навіть, наголо/Ковтнути всім тілом п"янкого тепла.»,
«Напитися з літа kохання і свят!» - неперевершено, Роксолано! (лише у «наголо» - слід позначити наголос, бо це - словникове слово з подвійним наголосом: на першому і останньому складі).
«Звучати, співати у небі на соло» - може, «Злетіти у небо сопрановим соло…»?

А літо лише починається…
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-05 23:38:18 ],
на сторінці твору     "***"  

Прочитав Вашого вірша, що струменить болем за знущання над УКРАЇНСЬКОЮ мовою в УКРАЇНІ, і не стримався й опублікував свого, але ж написаного ще 2004-го року, за Кучми. Минуло 8 років, а "батьки отечества" нагліють щораз більше...
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-09 01:48:10 ],
на сторінці твору     "***"  

Патаро, дарую етюди про море (див. "Пестощі хвиль")
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-13 21:00:04 ],
на сторінці твору     "***"  

Шановний Іване! Попри майстерну лаконічність чотиривірша, не завадило б позначити наголос у слові "часУ", оскільки, на відміну від "завчасУ" у ньому звиклий наголос на першому складі. Чи не так?
З повагою.
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-13 23:19:37 ],
на сторінці твору     "***"  

Я зберіг акцент на слові "вас" ("Я встретил вас...")- так мені видається змістовно ближче до оригіналу.
"після довгої розлуки" у мене - вставне речення. Хоча можна і з Вами погодитись.
"о дивина!" - це вияв захоплення побаченим. Принаймні, так мені уявилася зустріч.
Усе ж вдячний за таке оперативне реагування.
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-14 08:03:17 ],
на сторінці твору     "***"  

Що ж, як кажуть росіяни, «против лома нет приема». Шкода, що танго так пізно зародилося…
А серйозно – такий глибинний, прискіпливий аналіз мого варіанту перекладу викликає захоплення. Дякую!
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-15 21:54:19 ],
на сторінці твору     "***"  

Я теж цього хотів. Але на жаль...
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-15 23:30:19 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую. Усі мають рацію.
Справді, "Цей вірш - відгук на подразник", експромт і тільки (щоправда і експромпт мав би бути досконалим).
Побажаємо нашій збірній перемоги над командою Англії.
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-16 00:21:41 ],
на сторінці твору     "***"  

Нам, Петаро, лише залишається згадувати, або ...відвідати "На бамбетлі"
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-16 00:22:43 ],
на сторінці твору     "***"  

Вибачте, помилка при наборі імені.
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-19 09:02:31 ],
на сторінці твору     "***"  

Дуже поетично. Відчувається магічна сила старовинної ікони.
Лише, як на мене, декілька зауваг:
- чуда не ідуть, а стаються, тому, може, «А чуда стаються..! А чуда стаються й збуваються! «;
- не зовсім зрозуміло «По нерукотворних сюжетах ПОСУХА і рваними//
волокнами - венами світиться суть неземна.»;
- сусаллю покривають, тому, може, «і це не покриє сусаль…», чи «і цього не скриє сусаль…»;
- як кажуть росіяни: «недостаток образования», так і в мене: не знаю, що означає «мандорла» і в словниках не знайшов.
Натхнення!
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-19 09:09:52 ],
на сторінці твору     "***"  

«А чуда стаються..! А чуда стаються, збуваються!"
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-19 14:00:28 ],
на сторінці твору     "***"  

Ось вона, чорна жіноча заздрість...:))
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-19 15:58:03 ],
на сторінці твору     "***"  

Нова редакція - ОК. Лиш машинально:
-у "волокнами -вен" дефіс зайвий;
-"загоє" - було ж добре:"загоїть".
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-22 17:24:21 ],
на сторінці твору     "***"  

Чудесний вірш для дітей! Сьогодні ж прочитаю його перед сном своєму найменшенькому внукові ( 2,5 роки). Лише не знаю, чи правильно він зрозуміє фразу "кіт із мишею у листі…")))
Дякую!
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-23 10:07:21 ],
на сторінці твору     "***"  

По-літньому сонячно від Вашого вірша, Роксолано. Дуже настроєво зранку пірнути у таку співочу лірику!
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-06-27 19:37:19 ],
на сторінці твору     "***"  

Я не мовчу. І давно. Мені набридло споглядати те, що коїться в нашій країні і з нашою країною. Кажуть, мовчання теж спротив. Можливо, але не зараз і не у цій ситуації...
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-01 00:29:25 ],
на сторінці твору     "***"  

1.Найперше прошу вибачення, що вчасно не відреагував на ваші коментарі: був поза межами доступу до інтернету.
2. Шановний Гаррі! А «плоть від плоті…»?. Плоть – «тіло (організм людини або тварини в цілому)». А те, від чого народжуються діти, хіба не є організмом?
3. Стосовно «а ти не поспішав іти чомусь…». Визначені терміни спливли, а внук… роздумував.
4. Стосовно кличного відмінка слова «малюк».
Цей вірш, а точніше – пісню, я написав увечері напередодні охрещення внука, як кажуть, -на одному подиху. Причому слова писалися уже під майже готову мелодію, що теж народилася спонтанно. На сімейному торжестві (після охрещення) ця пісня-посвята була виконана мною під гітару і зафіксована в родинному відеоархіві у варіанті, представленому в ПМ..
Згодом, коли готувалася до друку моя друга збірка поезій, до якої увійшов і цей цей вір-посвята, я свідомо, знаючи про огріхи у кличному відмінку слова «малюк»( бо ж граматично правильне звертання, і Вам «якось не теє…»), зберіг опублікований у ПМ варіант. Не хотілося повторяти звернення «малий» попередньої строфи. Але пильне око «строгого Гаррі» зауважило ґанж, і він виліз на світ, як шило з мішка. Тепер є 2 варіанти:
а) залишитися в історії невігласом наголошення ( з попередніх публікацій в ПМ) і кличного відмінка ;
б) змінити (чи замінити) цей кличний відмінок, правда, поки-що, не знаю як.
Допоможіть! Якщо хтось запропонує вдалий варіант, - відповідна доля гонорару ваша..:)
4. Мій наймолодший онук Маркіянчик, якому присвячена посвята (до речі, в мене їх троє: Ян, Марко і Маркіян; тобто – Марк-і-Ян і Маркіян), теж (наразі) не дотримується правил кличного відмінка, бо звертається до мене «дюсь», тобто «дідусь». Але я йому вже розповів про «народний контроль», тож думаю, він зробить правильні висновки.
Щиро дякую всім за коментарі!
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-01 01:21:15 ],
на сторінці твору     "***"  

А що це, Патаро, за настрій напередодні святої неділі? І, як наслідок,протестують незадіяні розділові знаки.
Чи не так?
1   2   3   4   5   ...   28