Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Домінік Арфіст
До
ДоДо - допотопний дронт :о)
დოდო

RAIN MAN
...хронічнй соціопат...
...ні на що не претендую...
=візія... ілюзія... поезія=

https://toloka.to/t80376



Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Домінік Арфіст, [ 2018-11-24 01:33:53 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Домінік Арфіст, [ 2018-12-01 18:11:15 ],
на сторінці поезії     "Горацій - ОДА ІІ.14 (з латини)"   Арфіст Домінік

ПЕРЕКЛАД МИКОЛИ ЗЕРОВА

O, як же хутко, Постуме, Постуме,

Спливають роки! Як не годи богам,

А прийдуть зморшки, прийде старість,

Смерть невблаганна тебе настигне.

Дарма Плутона ти гекатомбами

Щодня благаєш немилосердного -

Його ж підземних пут не зірвуть

Велет лихий Геріон* і Тітій**,-

А всі ми, смертні, щедро згодовані

Землі дарами, маєм до хвиль зійти,

Чи скіпетр*** в світі ми носили,

Чи хліборобське тримали рало.

Даремно бою ми уникатимем

І буйно збитих хвиль Адріатики,

Даремно будем в дні осінні

Вітрових змін стерегтись облудних,-

Однак побачим мляво розгойдані

Коціту хвилі і Данаїд-сестер

Безславну долю, смутку повну,

І ненастанну Сізіфа муку;

Однак покинем землю і власний дім.

Дружину вірну, і з усього добра [464]

Самий тобі повік лишиться

Смутку віщун, кипарис жалібний.

А твій наступник, мудро розтратливий,

Добуде Цекуб**** - із-під семи замків

І марно піде плин коштовний,

Гідний найкращих бенкетів жрецьких.
Коментатор Домінік Арфіст, [ 2018-12-14 17:13:26 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Домінік Арфіст, [ 2018-12-14 18:21:39 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Домінік Арфіст, [ 2021-05-20 09:00:14 ],
на сторінці твору     "***"  

Ніколи не був шанувальником блатної фольклорної стихії, як і тих численних представників авторської пісні, що писали у цій манері (за винятком кількох автентичних одеських текстів). Але Висоцького – обожнював (і продовжую!) – з дитинства. Його хтонічний голос, здається, вирвався з клекоту вулканічної лави, а його неймовірної сили чоловіча енергія здатна вихопити з буденності й нудоти політкоректного ерзац-світу і відчути призначений Богом поділ людства на чоловіків і жінок. І навіть його так звані «блатні» тексти завжди іронічні, вдало зрежисовані – демонстрували саме персонаж, і аж ніяк не автора, як це майже завжди буває у такого роду виконавців… Це історії – драматичні, смішні, трагічні – і автор не проживає ці історії (як це у Висоцького у його ліричних текстах), а грається в них, перетворюючи пісню на моно-виставу. Одна з таких «шансонових» пісень – «Дівчина із Наґасакі». Це справжня драматична історія кохання, скоріше, мелодраматична, у дусі німого кіно 20-х років. І тут все залежить від таланту виконавця – скотиться він у вульгарність, чи, навпаки, надасть історії справжнього вогню (врешті, і з Гамлета чи Фауста можна також зробити понуре «мило»). Так от Висоцький виконував її так, що це було «велике німе». У мене сумніву не було, що пісню створив сам Володимир Семенович, і тільки значно пізніше я з’ясував, що автором музики є петербуржець Поль Марсель (справжнє ім’я – Леопольд Іоселевич), хоча існують і інші версії музичного авторства, а текст написала відома радянська поетка Віра Інбер. Це пізніше вона стане адептом сталінського соцреалізму, а тоді, коли пісня була написана (кінець 20-их років), це була справжня неформалка, сподвижниця ідеї поетичного конструктивізму. Взагалі історія Віри надзвичайно цікава: вона походить з відомої одеської єврейської родини, доля якої пов’язана зі славнозвісним Троцьким, і ще багато чого було в житті цієї жінки.
Пісня пішла в народ і, як усякий фольклор, огранювалась упродовж десятиліть. Сучасний канонічний текст вже має певні відмінності з інберівським. Так юнга став капітаном, у дівчини з’явилися «сліди прокази на руках» і «татуйовані знаки», вузькі очі стали карими, додано останню строфу тощо.
Коментатор Домінік Арфіст, [ 2021-05-20 09:00:36 ],
на сторінці твору     "***"  

Ніколи не був шанувальником блатної фольклорної стихії, як і тих численних представників авторської пісні, що писали у цій манері (за винятком кількох автентичних одеських текстів). Але Висоцького – обожнював (і продовжую!) – з дитинства. Його хтонічний голос, здається, вирвався з клекоту вулканічної лави, а його неймовірної сили чоловіча енергія здатна вихопити з буденності й нудоти політкоректного ерзац-світу і відчути призначений Богом поділ людства на чоловіків і жінок. І навіть його так звані «блатні» тексти завжди іронічні, вдало зрежисовані – демонстрували саме персонаж, і аж ніяк не автора, як це майже завжди буває у такого роду виконавців… Це історії – драматичні, смішні, трагічні – і автор не проживає ці історії (як це у Висоцького у його ліричних текстах), а грається в них, перетворюючи пісню на моно-виставу. Одна з таких «шансонових» пісень – «Дівчина із Наґасакі». Це справжня драматична історія кохання, скоріше, мелодраматична, у дусі німого кіно 20-х років. І тут все залежить від таланту виконавця – скотиться він у вульгарність, чи, навпаки, надасть історії справжнього вогню (врешті, і з Гамлета чи Фауста можна також зробити понуре «мило»). Так от Висоцький виконував її так, що це було «велике німе». У мене сумніву не було, що пісню створив сам Володимир Семенович, і тільки значно пізніше я з’ясував, що автором музики є петербуржець Поль Марсель (справжнє ім’я – Леопольд Іоселевич), хоча існують і інші версії музичного авторства, а текст написала відома радянська поетка Віра Інбер. Це пізніше вона стане адептом сталінського соцреалізму, а тоді, коли пісня була написана (кінець 20-их років), це була справжня неформалка, сподвижниця ідеї поетичного конструктивізму. Взагалі історія Віри надзвичайно цікава: вона походить з відомої одеської єврейської родини, доля якої пов’язана зі славнозвісним Троцьким, і ще багато чого було в житті цієї жінки.
Пісня пішла в народ і, як усякий фольклор, огранювалась упродовж десятиліть. Сучасний канонічний текст вже має певні відмінності з інберівським. Так юнга став капітаном, у дівчини з’явилися «сліди прокази на руках» і «татуйовані знаки», вузькі очі стали карими, додано останню строфу тощо.
Коментатор Домінік Арфіст, [ 2022-03-18 20:29:38 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Домінік Арфіст, [ 2023-12-12 16:31:40 ],
на сторінці поезії     "поговори зі мною, Тарасе..."   Арфіст Домінік

Коментатор Домінік Арфіст, [ 2024-02-09 13:02:37 ],
на сторінці поезії     " धर्म "   Арфіст Домінік

Коментатор Домінік Арфіст, [ 2024-03-07 19:57:14 ],
на сторінці твору     "***"  

1   ...   146   147   148   149   150   151