Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Мара Ноемінь (1950)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-25 23:29:31 ],
на сторінці поезії     "В єдине ніжність і печаль злились"   Фоменко Ольга

Гарно так передана сонячна осінь, шкода тільки, що те що було мертве, ожило і одразу зникає, відліта кудись.
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-25 23:38:30 ],
на сторінці поезії     "Ти знав мене, та не ту"   Кримовська Софія

На тебе давно змалів
цей дім і кімната хвора. - Надзвичайно зачепили Ваші слова, так багато вміщено у два рядки, що аж страшно!
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-25 23:45:03 ],
на сторінці поезії     "Префіксоване єство"   Матевощук Юрій

розрадницю болю, крий боже. - 1.Боже з великої 2. Загублено склад - вибиває ритм.
3 - Обалдєшний вірш, і кавова гуща готує прийдешність
посеред свободи як завше один
хоча не останній, ніколи не перший. - це, і багато іншого, просто валить з ніг!!!
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-25 23:53:16 ],
на сторінці поезії     "Так безкрило минає життя"   Гольдін Сергій

пОразки і крлАми - псують загальне враження
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-26 00:00:21 ],
на сторінці поезії     "Тільки б не оступитись"   Винниченко Галя

Дуже-дуже гарно! Але прядуть нитку, а не хустинку. (Може, --- А вона на хустинку для мами все нитку пряде, або щось подібне) З повагою.
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-26 22:57:03 ],
на сторінці поезії     "Зріз життя"   Ноемінь Мара

Спасибі:)
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-26 23:00:11 ],
на сторінці поезії     "В таку погоду можна тільки пити"   Кримовська Софія

Дуже гарно!

Мій зовсім сивий і сумний піїте,
я, наче ти учора, не права... = просто казково (але з першого прочиту в мене вийшло "Зовсім синій":))
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-26 23:02:43 ],
на сторінці твору     "Ноеминь"   Ноемінь Мара

Большое спасибо, мне очень важен был отзыв!
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-26 23:04:51 ],
на сторінці поезії     "*"   Ель Зоряна

Так наспівно. Особливо сподобалось = голоси в мовчанні гаснуть,
крижаніє час.
зайда-осінь так невчасно
розлучає нас.
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-26 23:07:31 ],
на сторінці твору     "Тінь Пікассо у Харкові"   Гончаренко Марія

Дуже сподобалось! Особливо = прозорію
пронизую простір
встигаю побачить
як земний небокрай
зірницею спалахнув
минулим
зниклим назавжди
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-26 23:13:30 ],
на сторінці поезії     "31.10.2010."   Шешуряк Юлія

Дуже-дуже схвилювало ... = І Христос нам не вчитель, і час нам уже не лікар,
Ми потонемо в суміші прип"яті, пива і коли.
Сумно, але визнання діагнозу - шлях до одужання!
Наснаги Вам!
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-27 23:10:48 ],
на сторінці поезії     "Ти мене надихаєш на сповідь"   Кузан Василь

Заздрю по білому тому адресатові, що має такий необмежений доступ...у вірші:)
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-28 01:35:40 ],
на сторінці поезії     "Доле моя"   Станіславська Адель

Ой! (Дежавуу!:)) І не спиться Вам? ;)
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-28 01:38:44 ],
на сторінці поезії     "Доле моя"   Станіславська Адель

Десь ми в одному клубі засиділись:))
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-28 13:42:09 ],
на сторінці поезії     "Ранні вірші"   Бенедишин Любов

Дуже сумний
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-28 13:42:49 ],
на сторінці поезії     "Ранні вірші"   Бенедишин Любов

і дуже хороший вірш!
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-30 19:24:05 ],
на сторінці поезії     "В таку погоду можна тільки пити"   Ноемінь Мара

Трохи сумно, але так воно й є:)
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-30 19:24:49 ],
на сторінці поезії     "В таку погоду можна тільки пити"   Ноемінь Мара

А смак Книги? ;) Дякую дуже!
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-10-30 19:25:42 ],
на сторінці поезії     "В таку погоду можна тільки пити"   Ноемінь Мара

Дуже вдячна за такий гарний коменар!
Коментатор Мара Ноемінь, [ 2010-11-06 19:25:41 ],
на сторінці поезії     "ПОБІЧНА ДІЯ СОНЕТІВ"   Людвенко Ірина

Вінок сонетів – плетиво хистке.
І назва гарна – щось там про кохання.
Еол і Ерос мають свій наділ.
І туга, туга – лиш на мить те щастя,
котре коханням величати звикли.
Душа страждає, та від спраги гине.
Їй би припасти до живого джерела.
До того, що не зрадить , не зміліє.
І радістю ніколи не збідніє.
В якому вірність – то звичайна аксіома.
Котре у Вічності буде у себе вдома.
Він всіх зове – приходьте! Пийте даром!
Ту воду, що у Вічність приведе!
Він стукає у серце – Чи відчинять?
- Я зголоднів, нелегкий шлях земний.
Накрий стола, відкрий гостинно двері.
- Заходь, прошу, і будемо вечерять вдвох!
1   2