Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Юрій Сидорів (1960 - 2020)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-05-14 22:43:33 ],
на сторінці поезії     "Польоти"   Сидорів Юрій

Це я дав читачам перепочити, бо урок з англійської вийшов би надто довгим.
І муляло-свербіло швидше згорнути експеримент.
Але якщо він доречний, то можна буде продовжити. Бачу, що читачі не сварять.
Головне - знати правильну транскрипцію. І не спотворювати слів на свій лад.

Вождь всесвітнього пролетаріату, як пишуть усякі бонч-бруєвичі, володів півтора десятками мов. А приїхав до Лондону, заговорив - і його навіть вантажники не зрозуміли.

Дякую за увагу і за пораду,
Ю. С.
Коментатор Надія Тарасюк, [ 2019-05-16 17:36:09 ],
на сторінці поезії     "Польоти"   Сидорів Юрій

Цікаво!!! Дякую авторові!
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2019-05-26 09:49:37 ],
на сторінці поезії     "Тріада"   Сидорів Юрій

....іронія більш ніж зрозуміла...
десантами мандрують автори, чогось шукають, щось приносять на розкладки...то там, то сям книжкові виставки...
Що у книгах, альманахах?
Чи сучасний дизайн обкладинок? Про наповнення варто писати з особливим шармом...
Хотілось попрохати Вас здійснити огляд тих видань. І знайомих авторів ПМ, і більш яскравих.
Ваша колонка на ПМ на часі.
Може, щойновипечені книги потребують не банального огляду, а чесного погляду-аналізу щодо вагомості, цікавизни, неповторності чи навпаки...
Отже...хто зголоситься дати пану Юрієві свої доробки - пишіть.
Звісно, якщо він не відмовиться.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-05-26 15:49:56 ],
на сторінці поезії     "Тріада"   Сидорів Юрій

Ці доробки поряд на сайті, вони тут.
На цікаве і гідне читацької уваги відгукаюся. На мильні опери (не я приніс цю дефініцію на сайт - хай дарують мені автори "миловарень" натяк на неї) - частіше за все - ні.
Однакові метафори, систематично повторювані прикметники та монохромність поетичного дизайну відбивають будь-яке бажання просякати їхнім скромним багатством.

Це мене протягом декади на сайті не було. Міг би і відгукнутися. Я і відгукнувся - щоправда, на найкраще. Ваше серед них. Воно навіть очолює даний перелік.

Дякую,
Ю. С,
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2019-05-26 15:57:12 ],
на сторінці поезії     "Тріада"   Сидорів Юрій

Гм ))
По-моєму, краще вже персональні ночви, ніж каюта в круїзному лайнері, набитому такою публікою ))
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-05-26 16:07:09 ],
на сторінці поезії     "Тріада"   Сидорів Юрій

Інакше не пізнати, якщо не зсередини, що воно таке:
незвідане, відкрите-сотні разів чуте-відоме, казкове, з усіма філософськими частинами-елементами etc.
Але в аспекті прагматичності - то однозначно тільки ночви.
Не можу не погодитися.

Дякую,
Ю. С.
Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-05-26 17:28:32 ],
на сторінці поезії     "Тріада"   Сидорів Юрій

Колчаки граматичних широт!
Магнетичних довгот олександри!
Йду служить у поезії флот,
Полечу в літераторські мандри.

Досі юнга, хоч вік мій - під сто,
За чорнило - свята оковита.
А Пегасик ворушить хвостом,
Хоче в лоба поцілить копитом.

Все йому не до шмиги, не так,
У вітрилах не вітер, а гази...
Знов сатира спіймала на гак,
Щуці в пащу потрапив карасик.

У кущі горбоконик утік,
Розгуділися гумору оси.
Ну й жалькі! Переходжу на крик:
- Досить мандрів! Й поезії... досить.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-05-26 18:46:38 ],
на сторінці поезії     "Тріада"   Сидорів Юрій

В цілому моє ставлення до пародій толерантне.
Таке от дописування, яке презентується Вами, іноді може бути доречним. Як оце зараз.

Мене тривожить (бо були певні підстави - і вони не зникли) інше. А саме - наслідки, тенденції, звички.
Уявімо, що я написав вірш. У стилі, мені притаманному.
Я зважив усі "за" і "проти". Кількість тих чи інших засобів художнього відображення - теж.
І от є цілісний твір - смішний чи ні, комусь приємний чи ні. Але він є моїм.
В ньому мої метафори, моє інше художньо-поетичне оздоблення. Деякі з них певною мірою унікальні.
А далі - пішло-поїхало.
Я їх можу бачити у низці творів якогось з читачів.
Вони йому сподобалися. І він їх експлуатує.
І я його розумію.
Вони ж належать не мені, а мовній культурі.
То нехай. Хіба шкода?
Мені було досить одного разу. Тому читачу-автору хочеться більшого. І вони виникатимуть і далі.

Але виникає звичка користуватися чиїмось, аніж працювати над своїм. І якщо воно [чиєсь] справді унікальне, то воно у подальшому і впізнаване. І звичка стає шкідливою, а явище - негідним. Бо все ж відбувається, так би мовити, на людях. Природно, якщо вони бачать.

У даному випадку проявів цього явища я не бачу.
А змальований мною приклад нехай буде абстрактним, але і зрозумілим.

Тож дякую.
Ю. С.
Вітаю Вас зі збіркою, з презентацією, з фотосесією на ФБ. І з ювілеєм - не менше :))
Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-05-26 19:17:21 ],
на сторінці поезії     "Тріада"   Сидорів Юрій

Дякую. Розумному досить. Інколи читаю чиїсь творіння і не відчуваю нічого. Ну не торкає мене навіть майстерне слово чи потужна тема. А чому? Бо слабо.
З Вашими творіннями історія інша. Хочеться діалогу. І це добре. Особливо, коли пересідаю на сатиричного Пегаса.
Тому не переймайтеся, коли читач, який до того ж уміє віршувати, йде частину дороги в ногу з Вашою музою. Прикро, коли не шукають альтернативу чи не поглиблююють тему.
Врешті, усі ми розбіжимося по своїх парцелах і засядемо увічнювати потужне, не спираючись на плечі титанів.
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2019-05-26 21:05:15 ],
на сторінці поезії     "Тріада"   Сидорів Юрій



Зранку написала отаке, видалила.
Підняли тему цікаву, Юрію... підбирання образів, слів... паразитування на чужій творчості.
пародисти вигулькують, перекручують фабули, авттори не заморочуються пошуками свіжих тем.
Є книги, поезія відомих...
Розмай...
За руку не вловиш...
На вигадували, скаже жевжик...
Бачила переписування чужих віршів, за мотивами...
поновлю тут допис свій...

"Ти моє джерело натхнення..."


Пробігаю поглядом і.............стрічаю одні образи......
звісно, слів не арештовували, мотиви можуть бути спільними, на мою думку, таки за мотивами...чи під враженням.
Чи ні?

еринії... іуди... столиця... травнева гроза... підмітання... Донбас, Луганськ, міни, снаряди.......ніж.....колобок...калачі.....
Отак співпало........
Тополина юга... У моїй книзі поезія "Сонячна юга". Слово красиве, саме те.

Дрон свіжий образ. Хай авторів не насилують читачі, музи, друзі.



Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

Тиша

Тихий київський ранок, гроза відгриміла вночі,
Пахне листом зеленим, людва поспішає на працю...
на Донбасі війна, чорт із кров'ю пече калачі.
Трупи з раю везуть, а води по коліна у шанцях.

Голубіють думки, небеса і широкий Дніпро,
Тополина юга обмітає травневу нірвану.
Читачі, друзі, музи писати насилують про
Золоту пастораль. Я ж роз'ятрюю стріляні рани.

Встряг у землю снаряд, нерозірвана міна мовчить,
Дрон у лапах несе подарунок від лютої смерті.
Вибух! Крики! Жура... маскувальну посічено сіть:
Перебито крило...друг упав...о мій ангеле! Де ти???

У ериній бенкет. - Хочу помсти! - вигукує ніж,
А голодне жало у правиці виписує петлі...
Хай столиця живе без тривоги і дбає про гріш
І не бачить своїх у крові охоронців у пеклі.

22.05.2019 р.


Світлана-Майя Залізняк...
оновила вірш на сторінці
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1831429783584851&set=a.136243329770180&type=3&theater


Косять буйну траву...
І ніхто не спитає – навіщо.
Там і сям – стовбурці... Пронеслася травнева гроза.
Шкутильгає бабуся Мінерва... Утупиться віщо,
Пробубнить шепеляво:«...не буду ні проти, ні за»...

Розцвітає жасмин – і зарано, і пахко, і пишно.
Підміта дітлашня біля лави агітки й бички...
І смердить учорашнє – мов риба стара з попелища.
І майбутнє циганить «зелені» з лихої руки...

У сусіда – ремонт.
Скреготить... піднімається... пада...
Хочуть всі перемін. І міняється шило на ми...
І Георгій застиг на іконі: прохромлює гада...
І гадаєш собі.
І вкриваєш набуте крильми.

І мабуть, доживеш. І лишишся терпкою, чужою
Серед цих краєвидів, де бути – мудріше за бунт.
Захрипає мій голос: війна... І не випити лою,
І не сходять, мов плями родимі, іуди з трибун...

У столиці казкар вимережує заклики й тези.
Колобок лівий бік припалив у Луганську вночі…
На бальзамі з кульбаб можна жити доволі тверезо –
Між отими, що груди підставлять під кулю і чіп.

Як не хочеш у кров, залишайся в акації пінній.
Як не маєш ножа, відламай від хлібини шматок.
Ну невже зупиню бронебійно-трасуючі... міни?
Наутилусом серце пливе – повз ЧАЕС і АТО...

21 травня 2014
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2019-05-26 21:07:51 ],
на сторінці поезії     "Тріада"   Сидорів Юрій

На розппалювання драчки тут не сподіваюся, до слова прийшлося...
Не можна титанів зобов'язувати тримати на своїх плечах епігонів.
Потужні поети ставали такими лише тому, що власні брили піднімали.
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2019-05-26 21:09:23 ],
на сторінці поезії     "Тріада"   Сидорів Юрій

А негідні..........ох...не наравицця їм ...коли за руку хапають.
Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-05-26 22:00:51 ],
на сторінці поезії     "Тріада"   Сидорів Юрій

Глупство очевидне. Закиди дитячі. А тема відома. Давайте писати власне на...власних сторінках, а не обквецювати сторінки авторів власними творіннями.
Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-05-26 22:05:37 ],
на сторінці поезії     "Тріада"   Сидорів Юрій

Невже п"ятистопний анапест теж приватизовано? Дивно. А я вважав, що Максим Тадейович Рильський дозволив користуватися ним навіть графоманам.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-05-27 07:30:33 ],
на сторінці поезії     "Тріада"   Сидорів Юрій

Питання, назвемо його питанням запозичень, є досить делікатним, і воно потребує переконливих експертних висновків.
Отож доказова база без останніх залишатиметься більше припущенням, аніж безумовним аргументом. Водночас сама наявність цього питання є досить прозорим натяком на те, що воно таки має місце у літературному процесі і певні його прояви примітні та відслідковуються. Воно невигадане.
Якщо виникне потреба у скандалі (нічого кращого не вийде), то збурити його - справа декількох годин і дописів. Матеріалу для нього трішки є :))

Але "нам своє робить" (с). А саме - творити.
Дякую за співучасть у творчому процесі.
Ю. С.
Коментатор Ігор Деркач, [ 2019-05-27 15:21:54 ],
на сторінці поезії     "Тріада"   Сидорів Юрій

На горбоконику я вже тут був, але схоже перевищив швидкість зі своїм транспорантом?
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-05-28 12:19:45 ],
на сторінці поезії     "Тріада"   Сидорів Юрій

Це, мабуть, мій Пегас.
Все, що хотілося від життя (а багато чого не хотілося), я взяв-заробив, а більшого й вищого - ні.
Дякую,
Ю. С.
Коментатор Галина Михайлик, [ 2019-06-30 03:14:19 ],
на сторінці поезії     "Ритурнель"   Сидорів Юрій

Усміхнули! )
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-06-30 07:51:22 ],
на сторінці поезії     "Ритурнель"   Сидорів Юрій

Останній рядок проситься, Юрію, чи так задумано? )))Цікавий вірш, прекрасна рима!
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-06-30 08:21:03 ],
на сторінці поезії     "Ритурнель"   Сидорів Юрій

Може, допроситься - і щось допишеться. Коли-небудь. Ритурнель значно простіший за побудовою, ніж ту, що я обрав собі. Я його поєднав з сонетом. Інакше практично немаж перешкод, щоби писати та й писати.
Можна було би почати наступний або фінальний тривірш зі слова "синель". Канонічна побудова не передбачає римування середньої пісні (рядка). І перейти до розкриття теми синелі. Це теж мануфактура, як і певною мірою поезія.
Нескладне звичне римування з часом приїдається. От і виходять такі от ритурнелі.
Рими - як не намагайся уникнути, але іноді зустрічаються граматичні (однакові частини мови в однаковому відмінку), бо їх повинно бути досить багато.
Поети минулої літературної доби не дуже переймалися цим питанням. Мені хотілося би якомога кращих варіантів.
Тому і заслужив Вашу високу відзнаку :))

Дякую,
Ю. С.
1   ...   69   70   71   72   73   74   75   76   77   ...   83