Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ванда Савранська (1979)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ванда Савранська, [ 2014-10-04 13:31:06 ],
на сторінці поезії     "небо низького росту"   Лазірко Юрій

Коментатор Ванда Савранська, [ 2014-11-25 05:55:00 ],
на сторінці поезії     "Лугань 2,3,4"   Савранська Ванда

Коментатор Ванда Савранська, [ 2014-12-17 13:51:37 ],
на сторінці поезії     "Сафо"   Сокольник Серго

"Композиція" скоріше для кіномана. Тобто, глядача однойменної стрічки. Але не для любителя творчості Сафо, в якій не лише оспівування жіночого еротизму на о.Лесбос. Та ви обрали цю тему і гарно розповіли про неї, і мої "жіночі претензії" скоріше до примітивного нині трактування образу цієї 10-ї музи (за Платоном).
Тому швидко висмикую хоча б з "Вікіпедії": «найчастіше поетеса розповідає про муки і шалене кохання», "з багатьох віршів Сапфо створюється її образ як прекрасної матері і дружини", «для Лесі Українки Сапфо — вчителька, наставниця, вольова та рішуча жінка».

Щодо лексики. Для досконалості звучання не хотілось би спіткатися слухом об «опору хибу». Також франц.«комільфо» ріже слух в античному просторі, та й Сафо не була причиною виникнення цього поняття, найбільш популярного в 19.ст. Зрозуміло, що Ви мали на увазі, але, скоріше, причиною вдала рима (ну не «уфо» ж! ). Цікаво, як ще можна заримувати …
Коментатор Ванда Савранська, [ 2014-12-26 06:57:54 ],
на сторінці поезії     "Він обирає волю"   Обрій Олександр

Коментатор Ванда Савранська, [ 2014-12-26 07:09:57 ],
на сторінці поезії     "До Небесної Сотні"   Кримська Ірина

Коментатор Ванда Савранська, [ 2015-04-13 20:31:20 ],
на сторінці поезії     " * * *"   Цвєтаєва Марина


Учора в очі зазирав,
А нині – погляда на сторону!
Учора до пташок гуляв –
Всі жайвори віднині – ворони.

Розумний – а немов здурів.
Я ж – глупа, плачу, остовпілая.
О, крик жінок усіх часів:
«Мій милий, що тобі зробила я?!»

І сльози їй – вода, і кров –
Вода, – в крові , в сльозах умилася.
Не мати – махуча –Любов:
Не ждати вироку чи милості.

Коханих крáдуть кораблі,
Жене від нас дорога білая…
І стогін по усій землі:
«Мій милий, що тобі зробила я?!»

Учора – біля ніг лежав,
Рівняв з Китайською державою.
Долоні розтулив – упав
Мій світ – копійкою іржавою.

Я дітовбивцею в суді
Стою – немилою, несмілою.
І в пеклі крикну я тобі:
«Мій милий, що тобі зробила я?!»

Скажіть, і ліжко, і стілець:
За що тепер мені каратися?
«Націлувався – і кінець,
Щоб з іншою націлуватися!»

Привчив горіти у вогні,
Штовхнув – у ніч задубенілую!
Ось милий що зробив мені.
Мій милий, що тобі зробила я?

Я стала зрячою ізнов –
Все некоханій відкривається.
Де відступається Любов, –
Смерть - садівниця підкрадається.

Не треба й дерево трясти –
Свій час для яблука дозрілого.
За все, за все мене прости,
Мій милий, – що тобі зробила я!

11.07.2010.
Коментатор Ванда Савранська, [ 2015-04-19 09:31:12 ],
на сторінці твору     "Квіт-тень…"   Кузан Василь

Коментатор Ванда Савранська, [ 2015-04-19 09:41:46 ],
на сторінці поезії     " Сіли лебеді"   Савранська Ванда

Коментатор Ванда Савранська, [ 2015-04-19 12:08:15 ],
на сторінці поезії     "Королева гаю"   Музограй Ланселот

1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20