Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Людмила Калиновська (1968)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Людмила Калиновська, [ 2013-05-29 22:34:14 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Людмила Калиновська, [ 2013-05-29 23:00:29 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Людмила Калиновська, [ 2013-05-29 23:20:45 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Людмила Калиновська, [ 2013-06-07 06:22:22 ],
на сторінці поезії     "Осінній ноктюрн"   Калиновська Людмила

Коментатор Людмила Калиновська, [ 2013-06-11 16:42:09 ],
на сторінці поезії     "Пожежа."   Івченко Юлія

Мила, добра Юлечко! подібні речі були і у мене... я не знаю, як би я ТОДІ вчинила без підтримки друзів, рідних, просто знайомих... але я витримала! я знайшла в собі сили витримати все: біль, страх, нічні кошмари, що снилися щоночі. просто одного разу я склала долоні і... прочитала "отче наш", тієї ж ночі мені наснився... Бог. Я не глибоко віруюча людина. Просто я булв щира у своїй молитві. І мабуть-таки я тієї ночі померла, бо прихід з так званого сну чи то вже була кома... був фізично відчутний: спочатку я відчула як мене хтось чи щось вдарило в п’яти, потім в коліні і в груди, а потім в голову, в лоба... Я підірвалася з постелі! А Він говорив зі мною увесь цей час, говорив довго, аж поки МИ з НИМ обоє летіли чорним тунелем до освітленого входу... говорив про те, насамперед, що у мене є донька і мені дуже рано ТУДИ... говорив довго, я й не пам’ятаю вже тепер про що. Пам’ятаю, що прийшла в себе з мокрим від сліз обличчям. Я - плакала... Згодом, я побачила іконку, малесеньку таку як календарик... Там був ВІН. Саме з таким обличчям, як мені наснився. Усміхненим, лагідним, привітним! І я зрозуміла, що це був ЗНАК! ЗНАК на ЖИТТЯ! Знак того, що я просто не маю права померти!
Коментатор Людмила Калиновська, [ 2013-06-11 17:01:27 ],
на сторінці поезії     "Пожежа."   Івченко Юлія

Коментатор Людмила Калиновська, [ 2013-06-11 20:27:13 ],
на сторінці поезії     "Пожежа."   Івченко Юлія

А тепер Ви, Валю, послухайте мене: про те, що існує мудрість народна - "На вору и шапка горит!" Ви мабуть знаєте цю мудрість... але тут же й пишете:
"Ви подумали, що я ставила свічку за упокій живих людей і раджу це робити іншим?" і "Юлечко, згодом видаліть попереднього мого коментаря, він тут явно зайвий. Я рада, що Ви оговталися і знову з нами!"
...а я саме так і подумала, Валю! Бо мені це радили! І не раз! ...Але я знаю, що за це буває потім. Розказували... Тому я ніколи цього не робила. Я просто відпускала все це від себе. За вітром. У дощ, коли плакала і просила Бога помилувати кривдників за діла їхні, бо не відали вони, коли таке робили, що творЯть... Валю, Ви не щира. Ви вовк у овечій шкурі. Ви гієна, що чекає на трупи... Моя Вам порада - видаляйтеся звідси і сидіть на своєму особистому сайті. Чи мені зараз підключити Юхницю, Гонту..? без питань, Валю!
"На круги своя" - теж знаєте цей вислів. Стережіться, шановна чи ні, мною чи іншими, - про своє я знаю: у Вас же дітки є? так? Чи не боїтесь Ви кари Божої для своїх дітей? Карма - це невиліковне на покоління. І на не одне!
1   ...   26   27   28   29   30   31   32