Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Людмила Калиновська (1968)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ксенія Озерна, [ 2013-06-12 09:24:48 ],

Як усе було, з мого погляду..
На ПМ з'явилася нова авторка, з "Хресною дорогою"... Так, зразу були підозри - викладений для загалу конфлікт з Юхницею, а ще.... постійні висловлюванння у третій особі про адміна сайту ПМ, кажуть він такий і такий... не звертає уваги, не надає прав.... Мені б задуматися.... Та усе вирішила "Хресна дорога", оголені почуття Попелюшки, як матері... Тому, думаю, і я часом "ляпну" зайве, ну і що...
Так от, приглядалася якийсь час, бачила різкі випади Санатора у бік Нечуйвітра... Але і це для мене не послужило уроком (треба ж навчитися ще і на власній шкурі)... "Хресна дорога" ж ішла дуже довго... Тепер думаю... А чому Юхниця видалив "Хресну дорогу"? Може, як таку, що не відповідає справжнім поглядам Санатора і Попелюшки????? бо саме у Страстну П'ятницю, коли ми тут на ПМ ще "обожнювали" Попелюшку, вона до зубів "гризлася" на іншому сайті з однією із авторів на "Анумо, віршувать".. І її не зупила Страстна П'ятниця. Та усе це стало відомим набагато пізніше....
А поки що - ми прийняли щиро і Попелюшку, і Санатора у свою пеемівську родину, надали права, статуси, можливості, неоодноразово звертаючись до адміна сайту ПМ із проханнями...
А їм, Попелюшці і Санатору, залишалося лише зробити висновки з попередніх сутичок на інших сайтах і ВЧАСНО ЗУПИНИТИСЯ. Бо саме невміння зупинятися на досягнутому і ПРИСЛУХАТИСЯ ДО ДУМКИ ІНШИХ і спричинило конфлікт.
Усе могло бути по-іншому... Почався дизайн сторінок Лесі Українки... Ми з Лесею Низовою дружно допомагали, підтримували, хвалили.. Так, дизайн у вигляді вишивки, з присутністю тексту вірша на майстернях, міг би і бути... Якби на цьому зупинитися і не продовжувати нашпиговувати сторінку Лесі Українки непотребом і тим більше таким, що є недозволеним у використанні. Мене ж ніхто нічого попередньо не питав - ставили перед фактом, а я уже про фактично створене питала у адміна - можна чи не можна. Спочатку, навіть про Марафон і вставлену там рекламу санаторіїв Ляшкевич сказав, нехай буде...
Та кофлікт несподівано почався на сторінках Низового. Перший дизайн з обговоренням був несподіванкою для Лесі Низової. Але ж Леся - вихована людина, дочекалася, коли усі висловлять свою думку і чемно подякувала... Тоді ж я і уперше підтримала Василя Юдова, а не Санатора і висловила незгоду із чорним кольором... З'являється другий дизайн на чорному тлі, знову з обговоренням на сторінці Санатора... Ніхто з авторів туди уже не йде, бо бачили, що дискусія із Санатором неможлива... В той же ж час на сторінці Низового, ми, автори, із поваги до Лесі Низової чемно дякуємо і Санатору... Бо знаємо, що в той же ж час Леся Низова веде телефонні переговори про те, щоб більше не було дизайну на чорному тлі. Попелюшка обіцяє. Але тут же, без узгодження із Лесею, кидає третього вірша із дизайном на чорному тлі.
Леся Низова телефонує мені:
- Оксан, що робити, вони (Попелюшка і Санатор) мене не слухають... Я їх прошу і прошу припинити, а вони ні в яку.

І справді, дивлюся, що Санатор уперто відстоює чорне тло, пише якісь пояснення, кидає зсилки на якісь сайти, фільм про голодомор і все інше. Бачу, він не відступить від своєї думки і не припинить. Телефоную Ляшкевичу, допоможіть. Відповідає, нехай Леся напише офіційно і я приберу сторінки Низового зі сторінок Санатора. В той час не витримує Люда Калиновська, я підтримую Люду і пишу коментар-пояснення, чому... І тоді ж пишу звернення на сторінці Санатора до адміну про видалення сторінок Низового, бо Леся, доведена до краю численними телефонними переговорами, уже фізично не могла того зробити.

Ну а далі ви були усі свідками баталій... Пішла в хід важка артилерія...
...і маємо те, що маємо!
Коментатор Ксенія Озерна, [ 2013-06-12 09:49:54 ],

Не можу не сказати і про інше... Вчора зранку заходжу на сторінку Попелюшки (без реєстрації, звісно, бо заблокована), щоб глянути чи ще до сих пір є сторінка Лесі Українки там, де б вона не повинна бути… Є! Дивлюся нижче на коментарі (вибач, Лесю, але пишу так, як воно відчулося) навіть для мене, особи, яка в курсі подій і в тому числі тих, що за межами ПМ --- Леся Низова дійсно замовляла дизайн Санатору!!!!(а мені ж казала що ні, що усе було несподіванкою). Дзвоню Лесі, зайди туди і туди, почитай…
Значить, що ми бачимо, - вірш Лесі Українки, з вишивкою, на сторінці Попелюшки, під низом коментар Лесі Низової: «Валю, дякую за створення такої рубрики», ну а далі коментар Санатора, про те, що він би «попрацював із творами Низового, звертайтеся, Лесю». Леся відповідає: «Звернуся». Далі щось докидає Попелюшка… Все, більш нічого…
Леся Низова прочитала раз, другий, тоді каже:
- Оксан..стоп…коментарі такі були…але не в тому місці… Викладено вірш Лесі Українки, а як я могла написати: «Валю, дякую за створення такої рубрики». Це ж не рубрика, це пробний дизайн сторінки Лесі Українки…

Дата викладу 5.05. А дизайн сторінок Низового по часу пізніше… Усе логічно збоку…
Починаємо згадувати, що де було… Так, ми усі знаємо, що Валентина створювала різні рубрики на власній сторінці і запрошувала авторів їх переглянути. От тоді то Леся Низова і подякувала за створення котроїсь із рубрик. Що робить Попелюшка? – видаляє (переставляє місцями з дизайном Л.У.) свій власний твір, ставить пробний дизайн сторінки Лесі Українки, видаляє (чи переносить, міняє місцями…) зайві коментарі інших авторів, залишає Лесин відгук, до нього додається коментар Санатора, а ми уже знаємо, що Санатор уміє переносити коментарі так, ніби вони там і були,
і ВСЕ… Для того, хто не посвячений у деталі можна кидати зсилку на цю сторінку і доводити, що усе відбувалося на замовлення і за згодою Лесі Низової. І хто ж звертатиме увагу, що іде мова про якусь рубрику, що Леся відповіла «Звернуся», що аж ніяк не означає «уже звернулася».

Висновки робіть самі…
А сторінка з підтасованими коментарями і твором знаходиться зараз в архіві Поетичних Майстерень…
Коментатор Ксенія Озерна, [ 2013-06-12 11:02:45 ],

Валю, а то не занадто, ототожнювати себе із богами.
Чи ви хочете нам усім довести, що ви, так само як Ісус Христос абсолютно безгрішна!!!! і страждаєте тут безневинно??????

Валентина Попелюшка
2013.06.12 10:28
***
Сочиться за раною рана,
Збулися кривавії сни...
Ще вчора кричали: "Осанна!",
Сьогодні - "Розпни!!!"

Ще одне, ви постійно пишете, що я і мені подібні хочемо залишитися "білими і пухнастими". Аж ніяк. Кажу про себе - грішна! Усі бачили і читали, що я тут "виписувала"... Але у мене на сторінці і в коментарях ви ніде не знайдете жодних моїх запевнянь, що я свята і безгрішна, тоді ж як ви постійно нахвалюєте сама себе і свої християнські переконання. Я не кидаю на головну сторінку "Смирень від отця...", як це зробив Санатор, бо хто я така, щоб повчати інших....
Далі - у мене немає "віршів на тему"... Тобто віршів відповідно до конфліктної ситуації. Ви ж останнім часом закидали ПМ віршами "в тему". І ось зараз знову... Розумію, що у вас їх є багато, на усі випадки життя... з попередніх сайтів.
Ще одне - я нікому не погрожувала збиранням компроматів і перенесенням їх у соцмережі, як це зробив Санатор, нікого не шантажувала "натисканням кнопок", як це робив Санатор на сторінках Лесі Українки - то дизайн є, то його немає...
Коментатор Софія Кримовська, [ 2013-06-12 12:31:48 ],

Не збиралась вступати у суперечки, сутички тощо. Проте мушу сказати. Мені все одно, хто такі Попелюшка чи Санатор (не люблю псевд). Тим більше не збиралась брати участь у марафоні з нагоди 100-річчя смерті. По-перше, до розуміння Лесі недоросла, по-друге, що то за марафони у роковини смерті…
Та коли мене просила Ксеня Озерна, людина, яку я поважаю, знаю, як дуже сильного автора, то погодилась одразу. Хоч і отримала поштою від Валентини вірші, які суттєво не пасують до мого читання. Прочитала лише на прохання Ксені!!!!!!!!!
Я знала про те, як боліли Лесі оті всі дизайни та суперечки, як мусила вона змінювати логін та пароль, скільки вона переживала через те все!
Лише сьогодні збагнула, як образили Юлю, світлу і дуже талановиту поетку, мене це вразило, так вразило, що й сказати ще не знаю що із того приводу…..
Отже, дизайни.
Як на мене, річ абсолютно зайва для сприйняття твору, особливо, коли заходиш з мобільного і тобі той дизайн загороджує все, що можна загородити. Я на ПМ читаю, а не картинки дивлюсь, тому вважаю ці речі зайвими подразниками очей! Пробачте, сама газету видаю і знаю, як сховати пустишки за картинками. Але для чого ховати за картинками Низового? Абсурд! Щодо Лесі Українки нічого не скажу, такі речі вирішує адмін…. Його й питати про зникнення та з’яви сторінок. Напевне, у нього отримували дозвіл.
Марафон
Напевне, прекрасна ідея, але так ніхто і не сказав, у що обійдеться (дорогу і сама порахувати можу). Все це виглядало, як погана приманка у санаторії Закарпаття та заробляння на поетах. На них не заробиш!!!! (Хоч і такі випадки я знаю в недалекому минулому)
Юля
Юленько, прости їй, бо не відає що робить і якими болями дітям виллється! Будь світлою, як Твої вірші!!!!! Тримайся!!!!!!!!!!!!!!
Коментатор Леся Низова, [ 2013-06-12 13:24:57 ],

Оксанко, дуже вдячна за ці пояснення, бо, знаю, що сама винна в тому, що, не бажаючи в коментарях з"ясовувати всі моменти, пов"язані з так званим "обговоренням" дизайну, хотіла це обговорити з Валентиною приватно. З одного боку, аби не ображати ні її, ні Санатора, бож вони, за їх словами, від усього серця старалися, оскільки прониклися творами Низового, що, зрозуміло, мене розчулило... З іншого, я побачила, що обговорення зайшло в глухий кут. Усі, хто взяв участь у ньому, справді дуже щиро й чесно висловили свої думки... Я стежила за цим і переживала з приводу того, що всі дописувачі, зважаючи на відповіді їм Санатора, почуватимуться некомфортно. А я дуже поважаю цих всіх авторів і поетів. Паралельно я Валентині сказала, що тато вважав символами свого дитинства й батьківщини соняхи, лелек, журавлів... Тобто варіанти моїх друзів, мої слова - і, я думала, дизайн буде Санатором запропонований з урахуванням думок усіх. Бо інакше навіщо виставляти щось для обговорення? І коли зрозуміла, що змін не передбачається, а пауза затягнулася, то я написала коментар, що мені важко тепер одноосібно прийняти рішення, чим фактично свідомо погодилася на те, що є, аби вже скоріше поставити крапку. Погодилася поставити вірш з дизайном на сторінку тата, де він і має бути, якщо це робилося тільки з поваги до Низового. Після цього я дала зрозуміти, що більше нічого обговорювати колективно не треба, тим паче це афішувати, а тим паче знову на сторінці Санатора. З"являється другий вірш з дизайном, і знову для "обговорення", куди, зрозуміло, уже ніхто не йде з пропозиціями, бо навчені першою спробою. На жаль, такий уж маю характер: Санатор старався, Валентина витратила час, я маю сказати слово, мене підтримали дівчата й написали схвальні відгуки... Я вже закрила очі на чорне тло, головне, є сонце, поле тощо. Тим паче і Валя, і Степан переконували мене, що все логічно до текстів. А як поставити вірші з дизайном на сторінку тата? Санатор поштою надіслав якісь скрипти, сказав, як треба робити... Я все зробила, а воно не спрацьовує. Зателефонувала... У результаті розмови "з"ясувалося", що я самостійно не зможу це зробити. Валя сказала, що краще дати їм пароль сторінки Низового, і вони все зроблять. Вагалася, але дала. Поставили. Але чомусь усе одно ці два вірші залишалися паралельно на сторінці Санатора?! Валя висловила бажання особисто попрацювати над дизайном творів тата іншої тематики, не громадянської... Я надіслала поштою два нові вірші, і ми домовилися все узгоджувати телефоном, бе будь-яких афішувань навіть зі сторінки Низового, доки я не дам добро. При цьому я неодноразово сказала Валентині, що нічим не зможу відплатити за таку увагу, що не хочу, аби вони витрачали свій час на цю роботу, що мені незручно, на що мене запевнили, що це для їх власної душі. Я знову була розчулена... Справді щодо третього вірша Валя дотрималася домовленості, попередила, що він уже готовий і я можу подивитися. Хатинка була чудова, і я щиро потім в коментарях це сказала. Щодо чорного тла (знову) Валя так відчула. Добре, я погодилася мовчки, бо дівчина всю ніч працювала. Поети відгукнулися на цей вірш і, зрозуміло, як виховані люди кожен щось сказав про дизайн... Але і цей вірш був продубльований на сторінці Санатора. Для чого? І все з тією ж фразою "для обговорення". На цей момент я вже не відчувала радості від цієї волонтерської роботи. І дуже, на мій погляд, неетична фраза розміщувалася на сторінці Санатора під кожним віршем батька стосовно того, що коментувати мають право тільки ті, хто ознайомився з творчістю Низового хоча б у тому обсязі, який представлений на ПМ. Як це звучить? Ніби з поваги до Низового. Але! Це ж відштовхне будь-кого. Це для мене "вудмежа" послуга. Ні сам Низовий себе ніколи нікому не нав"язував, ні я цього не допущу. Це була неповага до читачів і ставлення мене в незручне становище... Четвертий вірш був про кохання. Його я з Валею не узгоджувала, єдине просила, якщо вона таки надумає з ним щось робити, то тільки не чорне тло і тільки все зі мною узгодити. Мені твердо пообіцяли... Не встигла я доїхати цього ж дня додому з роботи. мені телефонують друзі: вірш про кохання - уже на сторінці Санатора "для обговорення", уже в правій колонці, на ЧОРНОМУ тлі... Одразу зателефонувала Валі дізнатися, чому так сталося. Але чомусь вона до наступного дня не взяла трубку, не перетелефонувала... Мої висновки?...
Подальші події Ксеня вже описала.
Коли свою думку висловила Людмила, на сторінці тата і Санатора розгорнулася серйозна суперечка, яка переростала у щось погане. Я вирішила це одразу припинити і видалила всі коментарі зі сторінки батька під його віршем. Зателефонувала Валі і попросила це зробити на сторінці Санатора. І на цьому б зупинитися всім. Але, обіцяючи мені прибрати скандальні коментарі під віршем Низового, чию творчість вони так поважають, і "розуміючи мене і бажаючи мені тільки добра", Валя, навпаки, приєдналася й підлила масла у вогонь. Мої багаторазові дзвінки Валі, її щоразу обіцянки все зупинити - і на ділі поглиблення конфлікту...
Ну, і зрозуміла я (нарешті!), хто я для них, як вони ставляться до Низового і взагалі все...
...А далі Ксеня, як могла, виклала все...
Чи винна я? Винна! Треба вміти казати НІ, коли тобі нав"язують "добро", від якого стає тільки гірше.
Коментатор Леся Низова, [ 2013-06-12 13:45:22 ],

Коментатор Юлія Івченко, [ 2013-06-12 14:05:23 ],

Оскільки мова пішла і про мене, то маю пояснити мешканцям ПМ, як бачила ситуацію я. Зараз уже рідко заходжу на сайт , бо не маю на те часу. Шукаю тут людей добрих, світлих, близьких мені по духу, бо обожнюю вірші. Одного разу на Фейсбуці прочитала чийсь коментар: « Боже, до чого докотилося ПМ» і посилання . Зайшла на сторінку Лесі Українки, а там МАРАФОН і реклама санаторіїв. Думаю :» геть із глузду з»їхали.» Марафон –це ж кудись бігти…. Куди? Марафон до смерті. Думаю, ну назвали б :Зустріч на честь Лесі Українки- « О не журися за тіло…!» , чи «Леся Українка – втілення краси українського слова.». Та думала, що там видніше, і все узгоджено з адміністрацією сайту. Насторожило те, що не було ніякої конкретики, як , наприклад ,при зустрічах у Софії Кримовської. Але потайки мріяла зіграти Мавку, бо, мабуть усе життя її граю, бо Леся для мене –це одна з найулюбленіших поетес. Думала, хай там як, а цього року поїдемо… Валя запропонувала мені зіграти Мавку, та й знаю усю «Лісову пісню» напам»ять . Написала , що потрібен же і Лукаш, та відповіді не було. Чоловік у мене оглянув сторінку. Засміявся. Каже : « От ще наївна, та люди гроші заробляють…»
Я не знаю Вас , Валю, добре, то не маю права судити. Знаю Ксенію Озерну, яка мої вірші без коментарів не лишала. Знаю Людмилу Калиновську, яка є старожилицею сайту, і навчала мене, що таке графоманство. Я їй за те вдячна, бо вчилася мислити образами. Знаю творчість Івана Низового. Книги « Під жайворами та журавлями», « Спіймані сюжети», « А Марківська –як маківка», а ще радіопередачі про нього та фільми « Моя земля, моя душа», « Автограф» розтоплять не те що людське серце, камінь розплавлять. Вперше донька його несе титанічну працю до сайту, старається, душею боліє за свого покійного тата, а ви і так ті опущені крила-руки втинаєте.
Та можна ж було усе зробити по-чесному, по-доброму? Та, хоч вірш той свій про гарну людину можна було розмістити не тоді, коли я прийшла з чорним лихом , з новим віршем…. Бог Вам суддя , Валю. Скіль б ви на тих нещасних поетах заробили?
« Слово, моя ти єдиная зброя!»
Л. Українка.
Дякую всі ПМівцям за добрі слова, які вкотре поставлять мене на ноги, дякую, і прошу вибачення, що видалила коментарі під віршем « Пожежа».
Коментатор Інна Ковальчук, [ 2013-06-13 21:49:38 ],
на сторінці поезії     " ***"   Калиновська Людмила

Коментатор Іван Гентош, [ 2013-06-13 22:19:08 ],
на сторінці поезії     " ***"   Калиновська Людмила

1   ...   54   55   56   57   58   59   60   61   62   ...   70