Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Анатолій Ткачук (1980)
Вслухаюся, як пальці Хаосу торкаються струн Гармонії, породжуючи Буття...

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Анатолій Ткачук, [ 2011-01-04 14:23:34 ],
на сторінці поезії     "Здається, й ангели вже крила опустили..."   Ткачук Анатолій

Щиро дякую, Іване ))) Старатимусь і надалі ;)
Коментатор Анатолій Ткачук, [ 2011-01-04 14:28:15 ],
на сторінці поезії     "Здається, й ангели вже крила опустили..."   Ткачук Анатолій

Славімо його!
Дякую, Володимире. Так - Ви дуже влучно підмітили, бо це й про хрест та друге народження. Також, мабуть, трохи взято з ідей ніцшевського Заратустри.
Коментатор Анатолій Ткачук, [ 2011-01-04 14:50:24 ],
на сторінці поезії     "Здається, й ангели вже крила опустили..."   Ткачук Анатолій

Юрію, дякую за вітання і коментар )
Не знаю, чи правильно його зрозумів: типу "під лежачий камінь ми завжди устигнем"? =)
Звісно, що тут не йдеться про напряму під поля гумусом, а в значно ширшому розумінні - як один з варіантів тлумачення - в сенсі біблейських "народжених згори" чи індійських просвітлених, котрі помирають для цього світу, усвідомивши своє справжнє, вічне життя. І тлінню, марнотою для них стає не суто тіло, а радше колишній спосіб життя, переймання непотрібною суєтою.
Коментатор Юрій Зозуля, [ 2011-01-04 15:40:39 ],
на сторінці поезії     "Здається, й ангели вже крила опустили..."   Ткачук Анатолій

вів про перевід тліні у ранг добрива; як грубувато і навпростець, то на кшалт:
...раптово скинеш гноєм на поля...
Коментатор Анатолій Ткачук, [ 2011-01-04 18:05:05 ],
на сторінці поезії     "Здається, й ангели вже крила опустили..."   Ткачук Анатолій

Ааа - ну, в тому сенсі, звісно ж, можна думку і в такому напрямку розвивати )))
Проте, коли паросток прокльовується із зерна, забирає з нього усі поживні соки, залишається суха лушпайка - який із неї перегній... Це вже пізніше - зріла рослина обдарує плодами, а після загину дає хороше добриво.
Коментатор Іван Гентош, [ 2011-02-07 12:16:46 ],
на сторінці поезії     "Прорватись..."   Ткачук Анатолій

Цікаво написано, сподобалося, Анатолію! Такий "мобілізуючий" вірш вдався.
Коментатор Анатолій Ткачук, [ 2011-02-07 15:31:22 ],
на сторінці поезії     "Прорватись..."   Ткачук Анатолій

Дякую, Іване. Доводиться час від часу себе мобілізувати, щоб не надто розслаблявся )
Коли дописав повністю - чомусь бачу його у реповому чи хіп-хоповому стилі, хоч, може, зі сторони по-іншому сприймається.
Коментатор Олександр Григоренко, [ 2011-02-07 18:15:06 ],
на сторінці поезії     "Прорватись..."   Ткачук Анатолій

Сподабалось-Вітаю!
Добавити кінцівку,
Потрібна Сила-Сили,
Знайти-самого себе.
Себе МОБІЛІЗУВАТИ.
Мобілізувати Себе, Себе.
На хіта потяне.
Яка думка, твоя?
Коментатор Наталія Крісман, [ 2011-02-07 18:35:30 ],
на сторінці поезії     "Прорватись..."   Ткачук Анатолій

Крізь перешкоди, терня долі
Ідеш, долаючи свій шлях,
І прориваєшся до Волі,
Де майорить Любові стяг...
Толіку, вихід завжди є, як і є заради чого ( і Кого) жити у цім світі!
Коментатор Марія Гончаренко, [ 2011-02-07 18:45:24 ],
на сторінці поезії     "Прорватись..."   Ткачук Анатолій

Добре сказано - "бо тут зупинитися – значить, померти." і в цілому - гарно.
А читається-уявляється він таки у реповому виконанні... то правда, Анатолію.
Коментатор Анатолій Ткачук, [ 2011-02-07 23:59:35 ],
на сторінці поезії     "Прорватись..."   Ткачук Анатолій

Спасибі, Олександре, але гадаю, залишмо Силу Ордену джедаїв =)
Мені подобається така незавершеність - щоби кожен для себе вирішив, чи хоче він жертвувати усім, аби бути собою.
Коментатор Анатолій Ткачук, [ 2011-02-08 00:01:59 ],
на сторінці поезії     "Прорватись..."   Ткачук Анатолій

Дякую, Наталю. Жити завжди є заради чого (кого), і щасливий той, хто це усвідомлює.
Коментатор Анатолій Ткачук, [ 2011-02-08 00:05:24 ],
на сторінці поезії     "Прорватись..."   Ткачук Анатолій

Щиро дякую, Маріє =)
Що ж відправляюся на Фейсбук, пошукаю реперів - може, кому і припаде до душі )))
Коментатор Юля Бро, [ 2011-02-11 15:40:32 ],
на сторінці поезії     "Нічна меса"   Ткачук Анатолій

Толь..фентезійно..навіть готішно-фентезійно)

"ізвідти", здається, пишеться разом.
"В пітьмі" може знищити збіговисько приголосних - "У пітьмі"?
Коментатор Анатолій Ткачук, [ 2011-02-11 15:51:54 ],
на сторінці поезії     "Нічна меса"   Ткачук Анатолій

Дякую, Юль =)
Я так і писав - ізвідти. Але впертий ворд із лінгвою на пару переконували, що я не прав. "Звіди" - є, "ізвідти" - нема. Зате є розмовний варіант "відти".
З пітьмою - подумаю, не хочу ритму ламати голосною.
Як гадаєш - Закалюжжя варто писати з великої, як Задзеркалля? Чи воно тоді стане схожим на якийсь населений пункт /смт. Закалюжжя Перебиківського району/? =)))
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2011-02-11 16:02:19 ],
на сторінці поезії     "Нічна меса"   Ткачук Анатолій

Нічна змова-молитва двох закоханих?.. Таємничо.
Я б залишила "закалюжжя".
І "ізвідти" - все-таки краще, згідна з п.Юлею.
Коментатор Юля Бро, [ 2011-02-11 16:13:38 ],
на сторінці поезії     "Нічна меса"   Ткачук Анатолій

ох, ну і питаннячко із тим з(З?)акалюжжям)) бо ж з малої воно ніби місце із невизначеними характеристиками, як "зверху" "знизу" "збоку" , тоді коли Закалюжжя - це дійсно країна-близнюк Задзеркалля, а отже з’являється натяк на перспективу пригод..:)
Коментатор Анатолій Ткачук, [ 2011-02-11 17:00:31 ],
на сторінці поезії     "Нічна меса"   Ткачук Анатолій

Спасибі, Любо. Мені теж воно якось звучить краще разом. Що ж - переправлю назад як авторський варіант буде - і чхати на ворд. )))
Коментатор Анатолій Ткачук, [ 2011-02-11 17:04:48 ],
на сторінці поезії     "Нічна меса"   Ткачук Анатолій

Мабуть, залишу з малої - з великої воно якось асоціює з якимось колгоспом, чи що )
А читач вседно прочитає, як йому видніше )))
Коментатор Володимир Сірий, [ 2011-05-30 11:46:31 ],
на сторінці поезії     "Astro-Liebe"   Ткачук Анатолій

Прочиталося гарно!Цікаві повороти.Оцінюю.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16