ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.18 05:41
– Крок у небо.
– А далі що?
– Тиша.
Більше такої не буде ніде.
І тільки вітер купол колише,
навіть двигун літака не гуде –
тиша.
Тут горизонти зовсім інакші,

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Юдов (1965) / Публіцистика

 "Мирна війна" Концепція




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-08-12 22:46:36
Переглядів сторінки твору 3226
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.855 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.180 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2019.08.15 18:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-12 22:50:21 ]
Дякую за публікацію)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-08-13 11:24:31 ]
Як на мене, то підставою війни з українцями є не стільки утаємнені плани чужинців, як недолуга наша влада, яка не доросла до державної відповідальності, тож і поведінка її така ж недолуга, дрібна і зажерлива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-13 13:16:04 ]
У світі не існує недолугих влад. У світі є конкретні люди, які користуються владними структурами для зничтоження інституту влади, виконуючи свідомо, або несвідомо, роль загарбника. І є ошукані лозунгами особи, які замість того, щоб очищати владу від конкретних запроданців, розхитують структури влади взагалі, тим самим залишаючи свою територію беззахисною.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-08-13 18:30:26 ]
Якщо центральні владні структури не у повній мірі або спотворено виконують свої функції - це симптоми недолугості не окремих людей у владі, а цілих структур, бо суть їх настільки перекреслена і знівельована тими "державниками", що потребує не тільки заміни одних людей на інших, а й реформування владних структур, бо відновити довіру дуже важко, наприклад, до тієї ж судової системи у тому вигляді, в якому вона зараз знаходиться.Чисто теоретично, звичайно, так: влада - це спосіб самоорганізації країни, розподілений на окремі гілки. Але, якщо коріння гниє, то і гілки не будуть здоровими. Ви кажете про окремих запроданців. Наведіть хоча б один приклад судового рішення супроти побажань влади. Я таких не знаю. Ну хіба що за великі гроші і там, де це не особливо зачіпає інтереси наших поводирів. Ці структури самі себе очищають від того чесного, що могло би служити народу. Моралі нема, Бога дозволили, а його не бояться, ним маніпулюють. Роботи непочатий край і у першу чергу із себе. Але з нашим менталітетом, це процес довготривалий і під великим питанням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-13 22:10:29 ]
Ви не правильно розміщуєте коріння. Коріння державотворення не вгорі владних структур, а якраз внизу, у цінностях суспільства. Міф про те, що реформувавши ліжка у борделі всі повії стануть дівами Маріями, актуальний для показухи якого-небудь дійства саме серед лозунгів, а не дійства.
Якщо у суспільстві є нормою порядності давати і брати хабарі, то при чому тут влада, яка відзеркалює норми і бажання суспільства? Створіть найідеальніші системи влади, узаконьте найзаконніші антикорупційні закони, а у головах носіїв культури залишаться неписані норми (це ви називаєте менталітетом) які матимуть пріоритети в житті. (будуть давати хабарі, щоб не давати хабарі...)
Тут потрібна культурна революція, яка призведе до кровопролиття і тим самим послабить державу, бо будуть винищуватися носії культури, мешканці території держави. Звичайно таку революцію завжди будуть підтримувати потенційні загарбники.
На тепер єдиний вихід - розсаджувати норми моралі і порядності саме внизу, там де коріння. А гнилі гілки самі відпадуть з часом, відродивши нові пагони. Хто цим повинен займатися - влада? І чи треба для такого доброго діла рватися до владних структур?
Цим потрібно займатися прогресивним носіям культури - журналістам, літераторам, громадським діячам. Натомість вони вмостилися в центрі на гнилих гілках владнимх структур і розхитують ці гіляки, щоб зламати. Це приведе до того, що звільниться місце мід сонцем для гілок іншого чужого дерева... А своє згниє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-08-14 22:17:12 ]
Пане Василю, чи я не так висловився, чи Ви мене не так зрозуміли, але ніхто і не розміщує коріння на рівні гілок. Коріння – це ми, пересічні українці, і наші, як Ви кажете, цінності.
Але коріння хворе, тож і говорити про здорове гілля не варто. Нема однозначних рецептів, як його лікувати – як зміцнити людську мораль, духовність відокремити від сурогату, цінності від підміни насправді, а не у вигляді галочок «виконано!». Хіба можна сподіватися, що слово сумління внизу переважить негативний вплив від численних прикладів неправедного судочинства, корупції, безкарності і т. д.? Я маю сумніви. Одних носіїв культури для місії очищення суспільства замало. Потрібні приклади моральності серед політиків, бізнесу, відомих загалу людей і чим більше їх буде, цих світочів, на древі держави, тим скоріше визріє позитивна маса змін, що поверне нашим цінностям їх справжність, змінить усіх нас на краще. Потрібно багато ще чого. Вічне питання «Что делать?» не має планових відповідей, але роздуми, до яких воно спонукає, корисні у будь-якому разі. Я не заперечую Ваші погляди і ідею Вашого твору. Просто маю своє бачення і висловлюю його, можливо, трохи сумбурно, бо тема удосконалення людини, а через неї всієї громади, тривожила не один філософський розум світового рівня і нам, мислителям місцевого масштабу, вона не повинна здаватися такою, з якою легко розібратися. Ваш твір набагато ширший того, про що я пишу. Але не варто обговорювати усі проблемні питання відразу, бо це поверхнево і займає багато місця. Єдине, про що б я ще висловився, це ліжка у борделі. Їх заміна ніщо не вирішує, як і заміна одних жриць кохання на інших. Але трансформація структури розпусти у структури культури і виховання(наприклад інститут благородних дівиць) у корні змінює їх суспільну користь і цінність. Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-14 22:44:32 ]
Дякую. Згоден з вашими думками.