ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2020.10.24 10:27
За вікном знов накрапує мжичка,
осінь вабить стриптизом в дібровах
та лягає на згоране личко
листопадна хандра тимчасова.

Надвечір'я морозивом тане
в піднебесній креманці блискучій.
Ти звикаєш без мене коханий,

Микола Соболь
2020.10.24 07:09
Кручі дніпрові не стануть горами,
сяде за обрій сонечко зморене,
у прохолоді прокидається гай,
іде ніч до тебе, лише зачекай.

Хмари бундючні рожевим налиті,
десь цвіркунець заливається в скиті,
воду із річки п’є місячне сяйво,

Сергій Губерначук
2020.10.24 06:52
Я намагаюся тебе плекати так,
щоб жодної пилинки не лягало
на це пальто, на цей старий піджак,
і щоб здавалось завжди віку мало.

Я намагатимусь тебе доберегти,
допоки сам існую на планеті,
щоб міг ти взяти пісню й увійти

Ігор Шоха
2020.10.23 21:51
Мариться поезія природи,
поки ще у пам’яті жива
на свої капризи і дива –
то негода, то ясна погода...
та не цим забита голова:
на любов уже немає моди,
нині на елегії жнива.

Тетяна Левицька
2020.10.23 21:44
Спочатку день був сонячним, чудесним!
Марі на гойдалці гойдали весни,
вона злітала високо угору,
окрилена, весела в добру пору.
А після йшла обніжком понад полем,
всміхаючись деревам ясночолим,
зривала звіробій і беладонну,
чебрець, бесмертник

Оксана Логоша
2020.10.23 20:14
Застібнула на гудзик небо,
Заховала від нього очі.
Не люблю я науки точні,
Я люблю тихий дощ і кеди.

Небо плаває у калюжі,
І гойдає похмуру днину.
Я люблю розглядать картини.

Марія Дем'янюк
2020.10.23 19:31
В небовиду очі сині,
Вії - пагони зі світлом,
Лист берізки в павутинні
Розмовляє тихо з вітром.

Осінь в золотій хустині,
Сяють сонечком долоні:
Вишиває жовтим нині

Микола Дудар
2020.10.23 19:26
Я не люблю столичного метро…
Я не люблю аннати апостату…
Коли моє прискіпливе нутро
Ведуть без відома мене на страту…

Я не люблю віншованих похвал…
Я не люблю драпіжок серед люду
Коли з екрану чеше самопал

Олександр Бобошко Заколотний
2020.10.23 16:43
Хрусь та хрусь під ногами жолуді.
А не жарко уже у затінку!
Я вітаю Вас, пане Жовтню!
Як торік вітав і позаторік.

Ще не час на всю зиму в лігво,
хоч і Сонце доволі низько.
…Сивий Седнів. Альтанка Глібова.

Ірина Вовк
2020.10.23 15:51
Над серцем палаючим тричі свіча засльозиться –
Над серцем палаючим зблисне одвічний вогонь…
Над серцем палаючим зоряно світ змерехтиться
І питиме сяйво із чистих небесних долонь…

Над серцем палаючим, серцем, що повне любові,
Над димом їдким, що о

Олександр Панін
2020.10.23 13:13
За мотивами
польських танго.

Polish tango: Mieczysaw Fogg –
Jeste bez serca, 1937

***

Борис Костиря
2020.10.23 12:25
Вицвілі фотографії осені
Наповнюють нас жовтогарячим смутком,
Фіолетовою ностальгією,
Перепрілим спокоєм,
Холодною вранішньою сонливістю.
Ці фотографії перетворяться
На сухий порох,
Від них нічого не лишиться,

Петро Скоропис
2020.10.23 12:20
Єврейська пташино, вороно,
куди тобі сиру шматок?
Не карканням, щойно оброниш,
терзати укляклий лісок? "

"Ні! Вільсі чужий, або вербі,
яким довжина – основне,
сир з місяцем схожий в ущербі.

Олександр Сушко
2020.10.23 09:31
Течуть слова...любов...душа...шарман,
Перо в руках митця, неначе віник.
Мені не допікає графоман,
Лише хахол,, байдужий до країни.

Прокиньтесь, люди! Йде до нас орда!
На часі не любов, а тема інша.
Та за слова сховалась пустота,

Сергій Губерначук
2020.10.23 07:51
Лінощі велета, ніби вулкана, що спить,
ніби кита, що на хвилі розлігся роками,
схожі на Всесвіт, в якого живіт буркотить:
зовнішньо – спокій, а внутрішньо – сповненість нами.

Велетень ти у таланті своєму й думках.
Палець об палець удариш лише перед

Микола Соболь
2020.10.23 06:44
Спи, дитинко, цвинтар – це твій дім.
Грошенят на ліки бракувало…
Мама й тато заробляють мало,
але річ тут зовсім не у тім.

Підіймаю із землі буклет,
Щирі грають усмішки на лицях,
заклик: урятуємо столицю!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Олександр Панін
2020.01.12

Писака Писав
2019.11.07

Ігор Якименко
2019.07.12

Сергій Губерначук
2019.07.07

Зоя Войтович
2019.04.04

Костянтин Головко
2018.09.05

Томаш Кучерук
2018.06.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич / Поеми / Кінець Древності, епос

 Кінець Древності, епос. Зміст
 Художник - Девід Робертс - Храм в Абу-Симбел. www.kemet.ru


'Кінець Древності'






Володимир
Ляшкевич



Готуючи шухляду письмового стола до нового літературного вантажу, виносиш кудись попереднє наповнення. І, схоже, Net саме те місце, куди навіть потрібно додавати, і де напій може досягнути своєї нормальної зрілості, і різний паперовий супровід не згубиться...

Що стосується віртуальної книжечки, що перед вами, то вона збирає деякі як реальні, так і не підтверджені явними доказами події від Атлантиди (... - 45000 років до Р.Х.) до часів Мойсея (біля 1320 - 1200 років до Р.Х.). Матеріали філософічні і не розраховані на широкі верстви читача.

З повагою,

автор.



Коли би смерть несла кінець всьому,
то для недолюдків була б вона
закінченням щасливим.
                        Раз померши,

вони би позбувалися одразу,
із тілом і душею вкупі, сонму
своїх пороків, та коли насправді
вже вияснилося - душа безсмертна,
то, певно і для неї не існує
притулку іншого та порятунку
од бід окрім єдиного - зробитись
ще ліпшою, даладнішою більш.

Якщо душа безсмертна, то вона
турботи потребує на часи
не тільки нинішні, які ми звем
життям своїм, але і на майбутнє.

Отож, як не піклуються душею,
надалі будемо таке вважати
страшною небезпекою.
Ось так...

Можливо в когось бачення інакше?

Гадаю, розповідь для вас була
цікавою, і є про що згадати?

На лицях учнів награна покора,
кивають Аристоклу головами,
мовляв, аякже, буде що згадати,
та не сьогодні, - бо невдовзі вечір,
чого ж тут гомоніти про сумне.

Домовилися видно між собою.
Жадають відпочинку і розваг.

Учитель згідний: - На сьогодні досить.
І вмить, немов крізь прорвану загату
в долину з гір кидається потік,
зірвались юнаки й мужі поважні.
Наставнику вклонившись, заспішили
строкатим юрбищем стежками саду,
махаючи руками й язиками,
покваплюючись на нову виставу,
яку привезли щойно із Афін.
- Говорять, там гарненькі танцівниці.
- А ще кумедності про Аристокла!
- Він голий буде стрибати! - Не брешеш?
- Клянусь, учора бачив тренування!
- Нехай не думає, що наймудріший...
- Він чує нас, замовкніть ідіоти!

Наставник посміхається їм вслід,
так радісно вбираючим життя.
Він любить їх, як любить це повітря -
промінням ткане з трав і евкаліптів,
морської безконечності й свободи,
і незабутого повік блаженства
від осягання величі краси
залишеного на людей Творіння.

“Ось чаша з моїм серцем, о як терпко!
І чаша з Правдою. Терези, прошу,
замріть, не коливайтеся!
                        О, серце

моєї матері, о серце мого
народження! що було в мене завжди,
там, на землі, не свідчи проти мене!
Не будь же супротивником ти перед
Божественною Владою, не тяж
супроти мене, не розповідай:
“Ось що робив насправді, він вчинив це...”
Не накликай на мене зла!
                                О Ваги!

Замріть, не коливайтеся!
                            О, Боже…”




Зміст:

Частина I: 'Дім Сонця'

Глави:             Бену (Фенікс)
                        Круг Тота (Зодіакальні Сузір'я)
                        Змія

Частина II : 'Уасет' (Фіви)

Глави:             Палац
                        Сади
                        Єдем
                        Син Хапу
                        Са
                        Святилище Амона

Частина III : 'Сходини Сходу'

Глави:             Розставання
                        Харемху (Великий Сфінкс)
                        Он (Геліополь)
                        - Менес

                        - Унефер
                        Витоки
                        Велике море
                        Арвад
                        Долина Оронту

Частина IV : 'Міжріччя'

Глави:             Мітані
                        Ефрат
                        Вавилон
                        Харан
                        Тадухепу (Нефертіті)

Частина V : 'Повернення'

Глави:             Повчання
                        Атлант
                        Тір

Частина VІ : 'Ехнатон'

Глави:             Он
                        Столиця
                        Менес

Частина VІІ : 'Ахатетон'

Глави:             Ахет
                        Перніт
                        Шему
                        Хамсин

Частина VІІІ : 'Нефертіті'

Глави:             Семнехкара
                        Тутанхамон
                        Цариця

Частина ІХ : 'Мойсей'

Глави:             Са
                        Раі
                        Епілог

                       

ВСІ ПРИМІТКИ.

 Художник - Девід Робертс - Ваді Кардассі, Нубія.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-23 17:28:02
Переглядів сторінки твору 6355
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.065 / 5.5  (5.161 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.060 / 5.5  (5.160 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЕПОС
РОМАН У ВІРШАХ
Автор востаннє на сайті 2020.10.21 16:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-12-05 21:52:46 ]
Ну й ну! Беруся все перечитати, добре б цю річ знайти в одному файлі, щоб надовго не зависати в Ін-ті, а спокійно почитати на своєму компі в зручний час

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-12-09 15:34:14 ]
То що, зачекати трохи? Гаразд.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2010-09-22 22:52:38 ]
Ви, як завжди, на висоті - текст глибокодумний. Поки що почуваюся наче у нічному густому лісі. Але надіюся знайти потрібну стежину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-22 23:04:50 ]
Дякую за увагу, важко буде з того лісу вийти, бо в інтернеті таки лише демо-версія, хоча і обширна. Більш завершене знову у шухляді... :)