ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.03
10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
2024.05.03
08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
2024.05.03
06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
2024.05.03
05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
2024.05.03
01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
2024.05.02
22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
2024.05.02
19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
2024.05.02
12:35
Велике пошанування до батька й матері,
бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого…
Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою,
навіть якщо живеш милостинею"
Раббі Шимон бар Йохай
Давно це сталось. Тоді, як в І
2024.05.02
11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
2024.05.02
10:26
Літери
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
2024.05.02
10:19
Нотатки дружини письменника
Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч
2024.05.02
08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
2024.05.02
08:05
Голубі троянди
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
2024.05.02
05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
2024.05.02
04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
2024.05.01
17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олексій Ганзенко (1958) /
Проза
Нотатки білоплямистого виростогуба (23)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нотатки білоплямистого виростогуба (23)
Захоплений процесом Івановий кум Саливон розгорнув бурхливу діяльність із просування молодого, перспективного та незаплямованого кандидата в депутати, власне, в самі депутати. Нещадно експлуатуючи подаровані претендентом у народні обранці милиці, Саливон обчовгав із ними всеньке село, аж від Колодрабівки до Загребелля, всіх агітував голосувати виключно за свого та обіцяв, що в разі його перемоги до села нарешті таки підведуть газ від газопроводу Уренгой – Помари – Ужгород та пивопровід від Томашківського пивзаводу. Останнє навряд чи було узгоджено з пошуковцем заповітного верховнорадівського крісла, бо, як розказував мені всезнаючий Крошка, довірені особи кандидата, що навідалися, було, в село неабияк такій дивовижній ініціативі здивувалися, втім (про всяк випадок) категорично заперечувати її не стали.
У власній врем'янці, де Саливониха гнала зазвичай самогонку, Саливон облаштував опорний пункт, громадську приймальну та агітаційний намет укоханого кандидата одночасно, на мотузках для сушіння білизни порозвішував інформаційні матеріали, а кожного, хто проходив повз хату невідчепливо запрошував на просвітницьку бесіду.
З того виходив негаразд, бо саме повз Саливонову хату традиційно гнали на яри пасти сільську череду. Оскільки ж чередник ніяк не міг уникнути відвідання опорного пункту, тире – громадської приймальні та інше, то обезголовлене стадо тут таки розбрідалося по городах із яких не всі господарі поприбирали ще буряки та гарбузи. До того ж деякі, особливо полохливі телята лякалися величезного портрета кандидата, що його Саливон прилаштував на розтяжці понад вулицею, й розбігалися тими ж таки городами якнайдалі. Були скандали, які Саливон утім доволі вправно гасив, обіцяючи постраждалим, що збитки буде компенсовано з фонду кандидата.
Скоро путівець до хати невсипучого ентузіаста виборчої справи почали добряче витолочувати Тойоти, Лексуси та Ленд Крузери численної кандидатової челяді, тоді світло в опорному пункті не гасло, траплялося, й далеко за північ, а вранці сусіди чули, як Саливониха торохтить на обійсті порожніми пляшками, спішно готуючи осердя майбутнього сільського процвітання до нових візитів.
Іван люто заздрив, утім його пропозиція облаштувати на власному подвір'ї опорний пункт і таке інше якого не будь кандидата-конкурента Одарининого розуміння не знайшла. Її аргументація була короткою: "Досить на село й одного дармоїда!"
Отут хоч-не-хоч, а наверне на філософію, тому, гадаю, доречними будуть кілька чергових зразків багатосотлітньої фольклорної спадщини виростогубів:
– Печені голуби не летять до виростоГУБИ.
– Де чорт не зможе, там виростогубиха поможе!
– За двома хрущами поженешся – жодного не впіймаєш!
Далі буде…
У власній врем'янці, де Саливониха гнала зазвичай самогонку, Саливон облаштував опорний пункт, громадську приймальну та агітаційний намет укоханого кандидата одночасно, на мотузках для сушіння білизни порозвішував інформаційні матеріали, а кожного, хто проходив повз хату невідчепливо запрошував на просвітницьку бесіду.
З того виходив негаразд, бо саме повз Саливонову хату традиційно гнали на яри пасти сільську череду. Оскільки ж чередник ніяк не міг уникнути відвідання опорного пункту, тире – громадської приймальні та інше, то обезголовлене стадо тут таки розбрідалося по городах із яких не всі господарі поприбирали ще буряки та гарбузи. До того ж деякі, особливо полохливі телята лякалися величезного портрета кандидата, що його Саливон прилаштував на розтяжці понад вулицею, й розбігалися тими ж таки городами якнайдалі. Були скандали, які Саливон утім доволі вправно гасив, обіцяючи постраждалим, що збитки буде компенсовано з фонду кандидата.
Скоро путівець до хати невсипучого ентузіаста виборчої справи почали добряче витолочувати Тойоти, Лексуси та Ленд Крузери численної кандидатової челяді, тоді світло в опорному пункті не гасло, траплялося, й далеко за північ, а вранці сусіди чули, як Саливониха торохтить на обійсті порожніми пляшками, спішно готуючи осердя майбутнього сільського процвітання до нових візитів.
Іван люто заздрив, утім його пропозиція облаштувати на власному подвір'ї опорний пункт і таке інше якого не будь кандидата-конкурента Одарининого розуміння не знайшла. Її аргументація була короткою: "Досить на село й одного дармоїда!"
Отут хоч-не-хоч, а наверне на філософію, тому, гадаю, доречними будуть кілька чергових зразків багатосотлітньої фольклорної спадщини виростогубів:
– Печені голуби не летять до виростоГУБИ.
– Де чорт не зможе, там виростогубиха поможе!
– За двома хрущами поженешся – жодного не впіймаєш!
Далі буде…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Вересневий романс на чотири руки"
• Перейти на сторінку •
"Нотатки білоплямистого виростогуба (22)"
• Перейти на сторінку •
"Нотатки білоплямистого виростогуба (22)"
Про публікацію