ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко
2024.05.14 00:51
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм

Ілахім Поет
2024.05.14 00:12
Це кохання – мистецтво і таїнство, наш обряд…
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.

Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап

Іван Потьомкін
2024.05.13 23:32
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його

Ілахім Поет
2024.05.13 17:53
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим

Юрій Гундарєв
2024.05.13 10:55
Тінохрінь

Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:

Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,

Віктор Кучерук
2024.05.13 10:45
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.

Артур Курдіновський
2024.05.13 01:24
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.

Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів

Юлія Щербатюк
2024.05.12 23:39
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.

І, розтікаючись між тим
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим

Іван Потьомкін
2024.05.12 21:14
Невже це й справді

Я тонкосльозим став од старості?

Тільки-но сирена розлуниться

Своїм протяжним воєм,

Євген Федчук
2024.05.12 16:33
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т

Світлана Пирогова
2024.05.12 16:32
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)

Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.

Олександр Сушко
2024.05.12 13:29
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.

На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -

Юрій Гундарєв
2024.05.12 09:46
Від самого початку війни Олексій Юков очолює групу «Плацдарм», яка забирає з лінії фронту тіла загиблих. Ця сумна цифра становить вже понад півтори тисячі тіл. Нерідко доводиться збирати рештки рук і ніг, кістки…
За цей час Олексій оглянув сотні тіл. Інк

Олександр Сушко
2024.05.12 07:42
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде по плану,
От колега - ух! Вот єто да-а-а!

Він піїт від бога! Знаменитий!
Знає все і навіть трохи бі...
Його музи люблять оковиту,

Віктор Кучерук
2024.05.12 06:30
У читальні тихій залі
І в місцях гучних зібрань,
Певно, звідую немало
Ще оцих німих страждань.
Бо від вечора до рання,
Ось уже тривалий час, –
Я пишу лиш про кохання,
Що єднати має нас.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надежда Шевцова / Проза

 Приходите к берегам
Мне снился сон. Мягкий и тихий. Такие сны всегда бывают по утрам. Ощютимые, почти реальные, но всё равно неуловимые. Я уже не сплю, но воображение продолжает рисовать мне обрывочные сюжеты. Первым признаком бодрствования появляются мысли и ассоциации, воспоминания. Их так хочется записать, но встать из теплой кровати в холодную и пустую комнату практически невозможно. И я засыпаю снова.
Просыпаюсь с жуткой головной болью. Похмелье без спиртного определённо бывает только у меня. Лучше уж напиться и проспать всё ночь. Чем трезвой лечь около четырёх и встать к часу дня. Да, алкоголь одно из лучших средств от бессонницы.
Но я не хочу, чтобы она уходила. Мне нравиться сидеть ночью и думать. Я знаю, что ночью мне никто не помешает, не прервёт тихий полёт моих мыслей.
Я люблю в темноте ходить по тихим улицам города, выходить на набережную. Смотреть на море и огни вдалеке. Странно. Море здесь как широкая река. Хотя чего странного - пролив. Днём того берега почти не видно. А ночью, ночью видно и понятно всё. Я вижу огоньки и думаю о том, что люди в домах, на том берегу, тоже видят огни нашего города. И я думаю, что на том берегу тоже есть кто-то, кто сейчас стоит и смотрит через пролив. Может этого человека, как и меня, посетила бессонница. Может он, как и я одинок сейчас. И от этого мне становится тепло на сердце .И я понимаю что не всё так уж плохо в этой жизни. Что тому человеку может тоже очень тяжело. Может, он тоже потерял друзей. Может у него горе .Но он держится .Может он плачет, но возвращается домой спокойный и готовый всем помочь.
И я хочу утешить его, помочь ему, как он помогает другим. Я хочу помочь ему, чтобы он не сломался, как я, чтоб люди не стали ему безразличны, чтобы смех не исчез из его глаз.
И такое одиночество я не променяю ни на что. И того одного человека я не променяю на толпы своих друзей. Которые здесь, на этом берегу, но всё же так далеки.
Но я не могу приходить к морю каждый день. Меня не пускают мама .Нет, я не маленькая, просто она волнуется .Она разрешает уйти, но я понимаю что ей будет одиноко вечером одной . И я нахожу предлог остаться рядом с ней, поговорить о чём-то не значительном .Я люблю маму.
В такие дни я мысленно говорю тому человеку с другого берега
ПРИХОДИ ОБЯЗАТЕЛЬНО...
И я прийду...
И прийдут ещё многие, кому одиноко на Земле. Туда, на другую сторону воды прийдут тысячи одиноких.
И вы сможете стать сильнее, помогая друг другу, И вы сможете разнести свою помощь всем, кто в ней нуждается. И не потерять при этом веры в добро и счастье. Не потерять блеска в глазах.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-31 02:11:22
Переглядів сторінки твору 780
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.289 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.289 / 5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній