ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Таємне послання Леонардо да Вінчі
Мабуть вперше в житті, перегорнувши останню сторінку книги одного з улюблених письменників, мене охопили настільки суперечливі почуття, адже цей, без сумніву, цікавий роман ставить ще більше запитань, на які важко дати однозначні відповіді. А якщо і знайдеться сміливець, який наважиться їх шукати, то всі його спроби домогтися істини виглядатимуть, як абсурд, чи, навіть, божевілля!. З першого погляду у читача складається враження, що перед ним тривіальний детектив. Молода жінка, дружина антиквара, Анна Зейдліц прагне дізнатися причину смерті свого чоловіка, Гвідо, який загинув в автомобільній катастрофі за дуже загадкових обставин. Спочатку Анна підозрює, що чоловік зраджував їй, оскільки в ту фатальну пору з ним у машині була інша жінка. Прийшовши подивитись на місце катастрофи, яка назавжди змінила її життя, охоплена розпачем жінка отримує від поліцейського портфель чоловіка, де знаходить фотоплівку зі знімком старовинного пергаменту із текстом коптською мовою. Незабаром вона розуміє, що з рукописом пов’язана певна таємниця, що здатна змінити світ, оскільки за оригінал їй пропонують один мільйон доларів США!. За нею стежать невідомі люди, її лякає навіть дзвінок телефону у власній квартирі, бо у слухавці погрожують фізичною розправою, якщо вона не віддасть загадкового документу.
У пошуках зниклого пергаменту героїня вирушає до Парижу, де професор Фосіус, викладач компаративістики одного з американських університетів, здійснює, ніби цілком безглуздий, замах на цінну картину Леонардо да Вінчі «Мадонна в гроті», обливши її кислотою…. Яку саме таємницю прагнув передати нащадкам видатний майстер живопису?, чому професора, який зізнався у скоєному злочині запроторюють до психіатричної лікарні, але водночас дуже бояться, щоб він не розповів відому йому істину?, чому за шматок старовинного паперу здатні на вбивство загадкові представники наукової еліти, які заснували таємний орден на острові Лейбетра, розташований десь на півночі Греції?, адже високоповажні священнослужителі Ватикану понад усе бажають першими отримати таємничий пергамент…. Саме так напружено і невгамовно працює натхненна думка читача, заохочена до пошуків відгадки сюжету талановито виписаного майстерним пером Філіпа Ванденберга.
Не варто передчасно розкривати усі таємниці цієї неперевершеної книги і позбавляти насолоди справжніх поціновувачів інтелектуального словесного мистецтва. Приємно вражає якісний, прекрасний переклад російською мовою, над яким працював для харківського видавництва «Книжковий клуб сімейного дозвілля» Олексій Андрейченко.
З певністю можна стверджувати, що кожен хто читатиме саме цей твір Філіпа Ванденберга, робитиме власні висновки залежно від того, як сприйматиме цю суперечливу але надзвичайно вдало написану та перекладену книгу.
13.08.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Таємне послання Леонардо да Вінчі
Відгук на книгу «П’яте Євангеліє» відомого сучасного німецького письменника Філіпа Ванденберга.
Довідка видавництва «Книжковий клуб сімейного дозвілля»: Історик за освітою – один із найавторитетніших біографів Нерона, журналіст за професією – редактор мюнхенського «Плейбоя», письменник за покликанням, автор низки світових бестселерів, Філіп Ванденберг ввійшов в літературу з єгипетською темою. Але він не належить до тих авторів, які здобули світове визнання завдяки одній книзі чи навіть одній темі. Загадки гробниць древніх фараонів, замінили таємниці Церкви – і літературний простір заполонили дискусійні та суперечливі історичні трилери «Сикстинська змова» та «П’яте Євангеліє». Зараз Філіп Ванденберг – автор 30 творів, які заповнили нішу infotainment (інформаційно –розважальна література). Завдяки співпраці автора з 73-ма видавництвами книги перекладено на 34 мови, а їх сумарний тираж у світі становить понад 24 мільйони екземплярів!. Секрет успіху Філіпа Ванденберга в тому, що всі його книги є достовірними, як і те, що одна із його резиденцій – середньовічна «Башта ката» зі справжньою камерою тортур, яка колись була діючою і справжнім привидом…
Мабуть вперше в житті, перегорнувши останню сторінку книги одного з улюблених письменників, мене охопили настільки суперечливі почуття, адже цей, без сумніву, цікавий роман ставить ще більше запитань, на які важко дати однозначні відповіді. А якщо і знайдеться сміливець, який наважиться їх шукати, то всі його спроби домогтися істини виглядатимуть, як абсурд, чи, навіть, божевілля!. З першого погляду у читача складається враження, що перед ним тривіальний детектив. Молода жінка, дружина антиквара, Анна Зейдліц прагне дізнатися причину смерті свого чоловіка, Гвідо, який загинув в автомобільній катастрофі за дуже загадкових обставин. Спочатку Анна підозрює, що чоловік зраджував їй, оскільки в ту фатальну пору з ним у машині була інша жінка. Прийшовши подивитись на місце катастрофи, яка назавжди змінила її життя, охоплена розпачем жінка отримує від поліцейського портфель чоловіка, де знаходить фотоплівку зі знімком старовинного пергаменту із текстом коптською мовою. Незабаром вона розуміє, що з рукописом пов’язана певна таємниця, що здатна змінити світ, оскільки за оригінал їй пропонують один мільйон доларів США!. За нею стежать невідомі люди, її лякає навіть дзвінок телефону у власній квартирі, бо у слухавці погрожують фізичною розправою, якщо вона не віддасть загадкового документу.
У пошуках зниклого пергаменту героїня вирушає до Парижу, де професор Фосіус, викладач компаративістики одного з американських університетів, здійснює, ніби цілком безглуздий, замах на цінну картину Леонардо да Вінчі «Мадонна в гроті», обливши її кислотою…. Яку саме таємницю прагнув передати нащадкам видатний майстер живопису?, чому професора, який зізнався у скоєному злочині запроторюють до психіатричної лікарні, але водночас дуже бояться, щоб він не розповів відому йому істину?, чому за шматок старовинного паперу здатні на вбивство загадкові представники наукової еліти, які заснували таємний орден на острові Лейбетра, розташований десь на півночі Греції?, адже високоповажні священнослужителі Ватикану понад усе бажають першими отримати таємничий пергамент…. Саме так напружено і невгамовно працює натхненна думка читача, заохочена до пошуків відгадки сюжету талановито виписаного майстерним пером Філіпа Ванденберга.
Не варто передчасно розкривати усі таємниці цієї неперевершеної книги і позбавляти насолоди справжніх поціновувачів інтелектуального словесного мистецтва. Приємно вражає якісний, прекрасний переклад російською мовою, над яким працював для харківського видавництва «Книжковий клуб сімейного дозвілля» Олексій Андрейченко.
З певністю можна стверджувати, що кожен хто читатиме саме цей твір Філіпа Ванденберга, робитиме власні висновки залежно від того, як сприйматиме цю суперечливу але надзвичайно вдало написану та перекладену книгу.
13.08.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Прокляття єгипетських гробниць… міф чи реальність?!"
• Перейти на сторінку •
"Занедбана скарбниця нації"
• Перейти на сторінку •
"Занедбана скарбниця нації"
Про публікацію