
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2021.03.07
15:30
Спочатку вродився я,
А згодом - опукла Єва.
Усілися у каяк,
Чіпляючись за дерева.
На весла сильніш наліг,
І рушив, вперед, на Трою.
А з неба дивився Біг
А згодом - опукла Єва.
Усілися у каяк,
Чіпляючись за дерева.
На весла сильніш наліг,
І рушив, вперед, на Трою.
А з неба дивився Біг
2021.03.07
11:51
Небесный Отец нас всех знает
и рад бы начать диалог
с любым, кто Его принимает,
любя, как единственный Бог.
2.
Являясь для нас, не шагает –
за тучкой по небу плывет,
до капли Себя уменьшая,
и рад бы начать диалог
с любым, кто Его принимает,
любя, как единственный Бог.
2.
Являясь для нас, не шагает –
за тучкой по небу плывет,
до капли Себя уменьшая,
2021.03.07
11:37
Все тайны мира прячут за словами…
В золе костра схоронен первый слог,
Но я всего лишь, я - сыночек мамин
От головы седой - до самих ног.
И нам стыдиться незачем, доколе:
Родить - Родимый - Родина, при нас…
И предка зов в литературном поле,
На пас
В золе костра схоронен первый слог,
Но я всего лишь, я - сыночек мамин
От головы седой - до самих ног.
И нам стыдиться незачем, доколе:
Родить - Родимый - Родина, при нас…
И предка зов в литературном поле,
На пас
2021.03.07
11:28
Опікшись, дую на холодну воду,
пливу, буває, проти течії,
подорожую, маю врожаї...
Життя – це гра за правилами моди,
але, на жаль, і зверху, і зі споду
у кожного ці правила свої.
***
пливу, буває, проти течії,
подорожую, маю врожаї...
Життя – це гра за правилами моди,
але, на жаль, і зверху, і зі споду
у кожного ці правила свої.
***
2021.03.07
11:01
Матуся, бабця, роду оберіг -
усмішка добра, хусточка картата.
І туляться до неї з року в рік -
дорослі діти й милі онучата.
Накриє стіл, чекатиме гостей
на пироги, ватрушки і не тільки.
Глибока мудрість осяйних очей,
усмішка добра, хусточка картата.
І туляться до неї з року в рік -
дорослі діти й милі онучата.
Накриє стіл, чекатиме гостей
на пироги, ватрушки і не тільки.
Глибока мудрість осяйних очей,
2021.03.07
10:17
Скидали мов дрова
палили слов’янськії гени
а душі кружляли
над холодом змучених тіл
і снігом грудневим
лягала зима на рамена
де горе закрило
палили слов’янськії гени
а душі кружляли
над холодом змучених тіл
і снігом грудневим
лягала зима на рамена
де горе закрило
2021.03.07
09:20
Ненадійно жили – не хотілося злота, розваг.
Не пекло, не таїлось остигле кохання у грудях.
Запеклася любов – відступили зневіра і страх,
Зажадалося тільки ще трохи повірити людям.
І нехай би тоді нахилився здивовано світ
Над моєю задумою, нібито
Не пекло, не таїлось остигле кохання у грудях.
Запеклася любов – відступили зневіра і страх,
Зажадалося тільки ще трохи повірити людям.
І нехай би тоді нахилився здивовано світ
Над моєю задумою, нібито
2021.03.07
08:00
Я – яра. Я – яскрава.
Готуюсь весну завагітнити.
Май мене, маю. Ти маєш право
заграву на стегнах помітити.
Я – самка. Я – самотинка.
Між фраків строкатих стривожилась.
Хочу від кращого з вас – дитинку.
Готуюсь весну завагітнити.
Май мене, маю. Ти маєш право
заграву на стегнах помітити.
Я – самка. Я – самотинка.
Між фраків строкатих стривожилась.
Хочу від кращого з вас – дитинку.
2021.03.07
06:12
Поведу дорогою кульбаб
я тебе за руку, моя доне,
у житті багато буде зваб,
що готує для людини доля.
Будуть пересуди і суди,
буде щастя і відверте й чисте.
А я хочу, щоб сьогодні ти
в пам'ять квітів заплела намисто.
я тебе за руку, моя доне,
у житті багато буде зваб,
що готує для людини доля.
Будуть пересуди і суди,
буде щастя і відверте й чисте.
А я хочу, щоб сьогодні ти
в пам'ять квітів заплела намисто.
2021.03.07
01:17
Північ снує павутини безсоння,
В кожній калюжі відбитки зірок.
Березень взяв Україну в долоні
І до весни робить впевнено крок.
Соки нуртують в глибоких коріннях
І піднімаються вгору, до віт.
Скоро у борозни кинуть насіння
В кожній калюжі відбитки зірок.
Березень взяв Україну в долоні
І до весни робить впевнено крок.
Соки нуртують в глибоких коріннях
І піднімаються вгору, до віт.
Скоро у борозни кинуть насіння
2021.03.07
01:11
В Болгарії є свято Мерцишори,
У березневий перший день весни,
Яка розквітне й забуяє скоро,
І збудуться брунькові зимні сни.
Бо з-під землі вже дивляться несміло
Мізинчики тюльпанів ще малі.
Весна вже творить неминуче діло,
У березневий перший день весни,
Яка розквітне й забуяє скоро,
І збудуться брунькові зимні сни.
Бо з-під землі вже дивляться несміло
Мізинчики тюльпанів ще малі.
Весна вже творить неминуче діло,
2021.03.07
00:58
Уміючи замріяно літати,
Зриваюся зажурено в піке, –
Здобутки множу і рахую втрати,
Неначе п’ю солодке чи гірке.
Усякого судилося сьорбнути
Мені в нестримній круговерті літ,
Бо мучив жаль єство, як екзекутор,
А радість вперто кликала в політ.
Зриваюся зажурено в піке, –
Здобутки множу і рахую втрати,
Неначе п’ю солодке чи гірке.
Усякого судилося сьорбнути
Мені в нестримній круговерті літ,
Бо мучив жаль єство, як екзекутор,
А радість вперто кликала в політ.
2021.03.06
22:29
«Вже будильника он трель!
Вилізаймо із постель!
Не чекатиме нікого
міжпланетний корабель!
Все готово: два лимони,
довгий шнур від телефону,
компас, хліба скільки треба,
Вилізаймо із постель!
Не чекатиме нікого
міжпланетний корабель!
Все готово: два лимони,
довгий шнур від телефону,
компас, хліба скільки треба,
2021.03.06
21:06
Випий, Ладо, весна,
Що блищала в бурулі оцій,
І проста, і складна...
Ніби складаний ніж у руці!..
Випий нині, ота,
Без якої знебарвлено світ,
Схизматично-свята
Гріхопаднице, пломінь і лід!
Що блищала в бурулі оцій,
І проста, і складна...
Ніби складаний ніж у руці!..
Випий нині, ота,
Без якої знебарвлено світ,
Схизматично-свята
Гріхопаднице, пломінь і лід!
2021.03.06
21:05
Весна у білій сукні.
Вдягнулася мерщій!
Під снігом лиш відчутні
грайливі хвилі мрій.
У мрії березневі
покличе всіх жінок!
До кожної оселі
Вдягнулася мерщій!
Під снігом лиш відчутні
грайливі хвилі мрій.
У мрії березневі
покличе всіх жінок!
До кожної оселі
2021.03.06
20:43
Молодість – як вино, старість – як похмілля.
Коли, врешті, осягаєш сенс життя, виявляється, що жити вже пізно.
Молоді вірять, що переживуть свої проблеми, старшим зрозуміло, що проблеми переживуть їх.
Красива молодість, мудра старість... А межи н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2017.01.26
2016.04.07
2015.11.30
2015.11.24
2015.10.31
2015.07.17
2015.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Галантний Маньєрист /
Головні поетичні огляди
Поетичні баталії - чоловіки vs жінки
Тема десята, містична
Г. М.
***
Ти заміжня, щаслива, і щодня
все лине по найкращому із русел:
улюблене, улюблені, і риси
любові не тьмяніють! А душа
вбирає знову й знову відчуття
кохання іншого, немов зі світу,
де тільки сниться нинішнє життя...
Тема дев'ята, літературна
Д. ПМ
Не жінкам!
Пиши лише рядки магічних слів,
аж доки не потане туга днів -
пиши себе собі собою, - не жінкам,
бо їм це - як безодні фіміам,
бо все в співмірності – і хто б хотів
знести донизу з високості храм,
купляючи так чи інакше крам.
Тема восьма, ілюзорна
Галантний Маньєрист
Не всі жінки темні крижинки )
Хай все менше жінок, за якими нутром тремчу,
і бентежать діоптрії досвіду ті ще речі
на поличках тонких і крилатих колись плечей,
що й не хочеться далі, аніж за одеж парчу,
тільки хмелю в крові, і з усохлого глузду течі, -
знаю, глибше, у кожної, світиться Божий слід,
і, буває, що в блиску Його ані попіл не чутно,
ні лід.
Тема сьома, релігійна
Галантний Маньєрист
VІІ. Тільки крізь вас
Так сяє сідничок світильник у стрінгах,
і небо в медових зринає стежинках!
Ти яра і світла, ще поки, місцями,
як жаль, що затьмариться все це роками.
О юні тому нас і ваблять доріжки,
що це чоловіку не просто там ніжки!
І вище це значно за флірт і нестями -
крізь ваше єство стаємо ми богами.
2015
Відповідь:
Марґо Ґейко
:(
Кохання у вірності прагне жіноцтво.
Без вірності брага життя буде оцтом.
Але популярно стає між митцями,
у мандри рушати чужими «місцями».
Аж раптом додому - тому що з доріжки
звернула дружина і ріжуться ріжки.
У пошуки мужа пішла манівцями,
і там заблукала сама - до нестями.
.....................
Тема шоста, містерійна
Даймон Пеем
VІ. Кольорові кульки
Вони лиш вітряні барвисті кульки -
зігріті спраглим чоловічим сонцем,
злітають високо і звуться щастям.
Та мить одна і вихолола кулька -
стрибай, лети, тягнися чи стелися,
лише б вона реалій не торкнулась,
не спорожніла, видихнувши все! -
таке колись задихано-прекрасне…
Відповідь:
Тетяна Роса
: ))
Вони лиш мильні райдужні бульки –
творіння ніжної жіночої руки,
що вміло заколочує піну.
Та булька завжди думає про ціни
своїх веселок, надуває щоки,
бо самовпевнена нівроку.
Тож бережи, аби не здулось диво,
бо поки є – допоки і щаслива… : )))
.....................
Тема п'ята, фаталістична
V.Дамська опінія
Що чоловіче їм, зрештою, речення -
раціо досвіду, зважене судження,
дотик до подиху духу латентного,
вічне питання бажання відчутного,
тембру мелодія, ждана прелюдія,
муки розлуки нового Овідія?..
Чи, як завжди́, тільки словосполучення
для перекручення "Цезаре-Фідія"... (
Відповідь:
Весняна Карамель
Марно шукати посутнє в відсутньому,
Попит на ринку складе пропозиція,
Розмір спіднички - угоди довершення,
Кожному привиду привід для зречення.
Всяк чоловікові мантія мариться,
Присуд невинності - ложе Офелії,
Манять у нетрі спокусливі гірки
То Клеопатри, то Скарлет О'Хари...
***
Опінія дам - фаталізм Ніагари)
.....................
Тема четверта, сенсова
ІV.Про всяк випадок ...
Даймон Пеем
Жінка - хоча і вінець безпорадності
(зветься жіночою це таємницею) -
гонором і темпераменту глицею
звана із дріб’язку правити складнощі.
І хай типові всі риси характеру,
і у майбутнє не складно вдивлятися -
щастя тому, хто перестрахуватися
смугою зміг для спасенного чартеру.
Відповідь:
Ольга Бражник
Так прикрашати чоло безпорадністю,
щоб володіти його таємницями,
щоб годувати борщем із яглицею,
щоб не звертати уваги на складнощі,
не проявляти упертість характеру,
і потихенько у небо вдивлятися
в прагненні м"яко на хмарці валятися
й тицяти дулі пілотові чартеру.
Відповідь:
Весняна Карамель
Не бездоганна й пелюстка трояндова -
Donna_парфюм_де_гламур_вже_зів'янула.
І не спасеться у косах розплетених
Той, хто у список закоханих внесений.
Па пелюсткове, у танці розбуджене,
Скрипкою плаче, тілом розчулене.
З нотного дріб'язку музики вервиця,
Жінка з характером щастям обернеться.
Тема третя, естетична
ІІІ. "Краса його сивин" ...
Даймон Пеем
Його веде змагання із богами,
Її - бажання упокорити його,
Він – цінить затишок і мить нестями,
Вона – круїзи і букетики всього.
Вкладаючи бажання у бажання,
які повинен розгадати він,
вона, тому, завжди лиш запитання, -
без нього, без Володаря причин.
(Де відповідь - печаль його сивин...)
Відповідь:
Ольга Бражник
І си́віє, бо марить все новими,
В азарті не помітивши того,
Що поки він спокутує провини -
Вона, вже не шукаючи причини,
У колісницю запрягла його.
.........................................................
І поки він "з богами на двобій" –
Шестериком таких вже колісниця
(як мінімум) підхоплена і мчиться,
Вона лиш заправляє вміло в ній...
(А він - то лівий задній пристяжний) :)
.........................................................
Тема друга, етична
ІІ. "Її портрет у рамі золотій" ...
Даймон Пеем
Кожна із них – це вершина приємності,
інше усе - чоловічі скаредності!
І, взагалі, не вдавай надто мудрого,
доки питання не знімеш посудного!
І без дурниць, наче в іншому знаєшся -
тільки одне – як у ній ти кохаєшся!
А не узрів її царської сутності -
Все, ти навіки у лоні осудності…
Відповідь:
Мрія Поета
Кожен із них – Фудзіяма надійності,
Міці, талантів, любові та вірності.
Що їм той посуд?! на крилах корозія!
Їжа посланців Олімпу – амброзія.
Леви у любощах, в побуті – ангели,
Годі й бажати і нікуди прагнути!
Нам залишається знати, як Отче наш:
В жінці – нещастя, бо жінка – це збочення.
Відповідь:
Любов Бенедишин
Кожна із нас - надвершина Таємності!
Щоб осягнути це - мало писемності.
Жінку читати - не блок із новинами
Переглядати очима невинними.
Жінка - природна - у гніві і в милості.
Легко - про сутність - в любові і ситості.
Вбийте в собі царювати_охочого,
Всі-бо ви родом із лона жіночого.
.................................
Тема перша, філософічна
І. "Найвища Помічниця чоловікові? Аякже ж…"
Даймон Пеем
В найважливі́шому ми не справлялися?
Але нівроку жилося - до шлюбощів,
муки із жінкою більше, не радощів,
досить було би і щиро кохатися,
і з тим Призначенням - сам лиш і маєшся,
ну ж бо яка у цім Поміч од ближньої?!
"Дай", "забезпеч", "начаруй" - аж до нижньої…
Марно ТАКОГО ребра ми позбулися...
..................................
Відповідь:
Гренуіль де Маре
Найважливішого ви й не второпали
(певно, наркоз попустив не одразу вас):
Не «помічниця», як вчулося зопалу,
«Се є цариця твоя» - було сказано!..
Відповідь:
Сін Семілья
Кажеш "даремно", а згадуєш марево,
Як милувався духмяними косами.
Першим коханням чи лютою карою,
Радістю, примхою, липою, просом, - о
Ким не була лиш! А ким ще попросиш-бо...
Ребра, мій милий, рахують по осені.
Відповідь:
Мрія Поета
З «дійсно Величним» ухекався, хлопчику?
Важко, мабуть, зізнаватися в слабкості?
Це ж не у зраді чи скоєнні злочину,
Що ж ти на жінку киваєш ображено?
Чом не спитаєш, які в неї враження
Від носія і ребрового донора?
Ноша твоя – не підстава для гонору.
Буде для кого, знайдуться і ласощі...
Відповідь:
Ксенія Озерна
о, не втечеш, коли ти вже ошлюблений,
весь у глазурі - шукав_то за здобою -
здобиччю став, біля жінки - оздобою,
скільки таких, як і ти, вже загублено
будь ти хуаном, жуаном чи містером,
жінка вправніше орудує міксером
вмить і окрутить, і спінить, й зіб'є
(в міру, та все ж уважай, бо це боляче),
о, ще шепочеш про марність призначення???...
ЖІНКА І МАТИ - "я" - й це лиш і знáчиме!
Відповідь:
Любов Бенедишин
В найважливішому, певно б, справлялися.
(Мали б канапу, й канапку із шинкою.)
Та, якби Бог не вдостоїв вас жінкою,
З ким, перепрошую, ви би кохалися?
Прагнете Свого, і дійсно Великого.
(Велич - одна. А дрібниць - тільки тисяча).
Жінка - з ребра, тож і вправна, і мисляча.
Їй - поміч нащо? Кохати - покликана.
..................................
А ще: • Поединок поэтов: мужчины vs женщины.
(Тут будуть, можливо, відповіді і нові теми)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поетичні баталії - чоловіки vs жінки
Тільки вірші!

Тема десята, містична
Г. М.
***
Ти заміжня, щаслива, і щодня
все лине по найкращому із русел:
улюблене, улюблені, і риси
любові не тьмяніють! А душа
вбирає знову й знову відчуття
кохання іншого, немов зі світу,
де тільки сниться нинішнє життя...
Тема дев'ята, літературна
Д. ПМ
Не жінкам!
Пиши лише рядки магічних слів,
аж доки не потане туга днів -
пиши себе собі собою, - не жінкам,
бо їм це - як безодні фіміам,
бо все в співмірності – і хто б хотів
знести донизу з високості храм,
купляючи так чи інакше крам.
Тема восьма, ілюзорна
Галантний Маньєрист
Не всі жінки темні крижинки )
Хай все менше жінок, за якими нутром тремчу,
і бентежать діоптрії досвіду ті ще речі
на поличках тонких і крилатих колись плечей,
що й не хочеться далі, аніж за одеж парчу,
тільки хмелю в крові, і з усохлого глузду течі, -
знаю, глибше, у кожної, світиться Божий слід,
і, буває, що в блиску Його ані попіл не чутно,
ні лід.
Тема сьома, релігійна
Галантний Маньєрист
VІІ. Тільки крізь вас
Так сяє сідничок світильник у стрінгах,
і небо в медових зринає стежинках!
Ти яра і світла, ще поки, місцями,
як жаль, що затьмариться все це роками.
О юні тому нас і ваблять доріжки,
що це чоловіку не просто там ніжки!
І вище це значно за флірт і нестями -
крізь ваше єство стаємо ми богами.
2015
Відповідь:
Марґо Ґейко
:(
Кохання у вірності прагне жіноцтво.
Без вірності брага життя буде оцтом.
Але популярно стає між митцями,
у мандри рушати чужими «місцями».
Аж раптом додому - тому що з доріжки
звернула дружина і ріжуться ріжки.
У пошуки мужа пішла манівцями,
і там заблукала сама - до нестями.
.....................
Тема шоста, містерійна
Даймон Пеем
VІ. Кольорові кульки
Вони лиш вітряні барвисті кульки -
зігріті спраглим чоловічим сонцем,
злітають високо і звуться щастям.
Та мить одна і вихолола кулька -
стрибай, лети, тягнися чи стелися,
лише б вона реалій не торкнулась,
не спорожніла, видихнувши все! -
таке колись задихано-прекрасне…
Відповідь:
Тетяна Роса
: ))
Вони лиш мильні райдужні бульки –
творіння ніжної жіночої руки,
що вміло заколочує піну.
Та булька завжди думає про ціни
своїх веселок, надуває щоки,
бо самовпевнена нівроку.
Тож бережи, аби не здулось диво,
бо поки є – допоки і щаслива… : )))
.....................
Тема п'ята, фаталістична
V.Дамська опінія
Що чоловіче їм, зрештою, речення -
раціо досвіду, зважене судження,
дотик до подиху духу латентного,
вічне питання бажання відчутного,
тембру мелодія, ждана прелюдія,
муки розлуки нового Овідія?..
Чи, як завжди́, тільки словосполучення
для перекручення "Цезаре-Фідія"... (
Відповідь:
Весняна Карамель
Марно шукати посутнє в відсутньому,
Попит на ринку складе пропозиція,
Розмір спіднички - угоди довершення,
Кожному привиду привід для зречення.
Всяк чоловікові мантія мариться,
Присуд невинності - ложе Офелії,
Манять у нетрі спокусливі гірки
То Клеопатри, то Скарлет О'Хари...
***
Опінія дам - фаталізм Ніагари)
.....................
Тема четверта, сенсова
ІV.Про всяк випадок ...
Даймон Пеем
Жінка - хоча і вінець безпорадності
(зветься жіночою це таємницею) -
гонором і темпераменту глицею
звана із дріб’язку правити складнощі.
І хай типові всі риси характеру,
і у майбутнє не складно вдивлятися -
щастя тому, хто перестрахуватися
смугою зміг для спасенного чартеру.
Відповідь:
Ольга Бражник
Так прикрашати чоло безпорадністю,
щоб володіти його таємницями,
щоб годувати борщем із яглицею,
щоб не звертати уваги на складнощі,
не проявляти упертість характеру,
і потихенько у небо вдивлятися
в прагненні м"яко на хмарці валятися
й тицяти дулі пілотові чартеру.
Відповідь:
Весняна Карамель
Не бездоганна й пелюстка трояндова -
Donna_парфюм_де_гламур_вже_зів'янула.
І не спасеться у косах розплетених
Той, хто у список закоханих внесений.
Па пелюсткове, у танці розбуджене,
Скрипкою плаче, тілом розчулене.
З нотного дріб'язку музики вервиця,
Жінка з характером щастям обернеться.
Тема третя, естетична
ІІІ. "Краса його сивин" ...
Даймон Пеем
Його веде змагання із богами,
Її - бажання упокорити його,
Він – цінить затишок і мить нестями,
Вона – круїзи і букетики всього.
Вкладаючи бажання у бажання,
які повинен розгадати він,
вона, тому, завжди лиш запитання, -
без нього, без Володаря причин.
(Де відповідь - печаль його сивин...)
Відповідь:
Ольга Бражник
І си́віє, бо марить все новими,
В азарті не помітивши того,
Що поки він спокутує провини -
Вона, вже не шукаючи причини,
У колісницю запрягла його.
.........................................................
І поки він "з богами на двобій" –
Шестериком таких вже колісниця
(як мінімум) підхоплена і мчиться,
Вона лиш заправляє вміло в ній...
(А він - то лівий задній пристяжний) :)
.........................................................
Тема друга, етична
ІІ. "Її портрет у рамі золотій" ...
Даймон Пеем
Кожна із них – це вершина приємності,
інше усе - чоловічі скаредності!
І, взагалі, не вдавай надто мудрого,
доки питання не знімеш посудного!
І без дурниць, наче в іншому знаєшся -
тільки одне – як у ній ти кохаєшся!
А не узрів її царської сутності -
Все, ти навіки у лоні осудності…
Відповідь:
Мрія Поета
Кожен із них – Фудзіяма надійності,
Міці, талантів, любові та вірності.
Що їм той посуд?! на крилах корозія!
Їжа посланців Олімпу – амброзія.
Леви у любощах, в побуті – ангели,
Годі й бажати і нікуди прагнути!
Нам залишається знати, як Отче наш:
В жінці – нещастя, бо жінка – це збочення.
Відповідь:
Любов Бенедишин
Кожна із нас - надвершина Таємності!
Щоб осягнути це - мало писемності.
Жінку читати - не блок із новинами
Переглядати очима невинними.
Жінка - природна - у гніві і в милості.
Легко - про сутність - в любові і ситості.
Вбийте в собі царювати_охочого,
Всі-бо ви родом із лона жіночого.
.................................
Тема перша, філософічна
І. "Найвища Помічниця чоловікові? Аякже ж…"
Даймон Пеем
В найважливі́шому ми не справлялися?
Але нівроку жилося - до шлюбощів,
муки із жінкою більше, не радощів,
досить було би і щиро кохатися,
і з тим Призначенням - сам лиш і маєшся,
ну ж бо яка у цім Поміч од ближньої?!
"Дай", "забезпеч", "начаруй" - аж до нижньої…
Марно ТАКОГО ребра ми позбулися...
..................................
Відповідь:
Гренуіль де Маре
Найважливішого ви й не второпали
(певно, наркоз попустив не одразу вас):
Не «помічниця», як вчулося зопалу,
«Се є цариця твоя» - було сказано!..
Відповідь:
Сін Семілья
Кажеш "даремно", а згадуєш марево,
Як милувався духмяними косами.
Першим коханням чи лютою карою,
Радістю, примхою, липою, просом, - о
Ким не була лиш! А ким ще попросиш-бо...
Ребра, мій милий, рахують по осені.
Відповідь:
Мрія Поета
З «дійсно Величним» ухекався, хлопчику?
Важко, мабуть, зізнаватися в слабкості?
Це ж не у зраді чи скоєнні злочину,
Що ж ти на жінку киваєш ображено?
Чом не спитаєш, які в неї враження
Від носія і ребрового донора?
Ноша твоя – не підстава для гонору.
Буде для кого, знайдуться і ласощі...
Відповідь:
Ксенія Озерна
о, не втечеш, коли ти вже ошлюблений,
весь у глазурі - шукав_то за здобою -
здобиччю став, біля жінки - оздобою,
скільки таких, як і ти, вже загублено
будь ти хуаном, жуаном чи містером,
жінка вправніше орудує міксером
вмить і окрутить, і спінить, й зіб'є
(в міру, та все ж уважай, бо це боляче),
о, ще шепочеш про марність призначення???...
ЖІНКА І МАТИ - "я" - й це лиш і знáчиме!
Відповідь:
Любов Бенедишин
В найважливішому, певно б, справлялися.
(Мали б канапу, й канапку із шинкою.)
Та, якби Бог не вдостоїв вас жінкою,
З ким, перепрошую, ви би кохалися?
Прагнете Свого, і дійсно Великого.
(Велич - одна. А дрібниць - тільки тисяча).
Жінка - з ребра, тож і вправна, і мисляча.
Їй - поміч нащо? Кохати - покликана.
..................................
А ще: • Поединок поэтов: мужчины vs женщины.
(Тут будуть, можливо, відповіді і нові теми)
* Можливі різні теми для "одкровень"
** Кращі відповіді з коментарів переноситимуться на публікаційну сторінку
*** Розмір (і той, і той) відповіді повинен відповідати розміру оригіналу "виклику".
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Неправильні пиріжки із пристрастями"
• Перейти на сторінку •
"Chopin's Nocturne No.20 (разом із О.Б.)"
• Перейти на сторінку •
"Chopin's Nocturne No.20 (разом із О.Б.)"
Про публікацію