ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

Орися Мельничук
2017.01.26

Марія Марі
2016.04.07

Вікторія Фединишин
2015.11.30

Василь Псевдо
2015.11.24

Мира Бандера
2015.10.31

Галина Бордуляк
2015.07.17

Сонцедар Печерник
2015.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Головні поетичні огляди

 Поетичні баталії - чоловіки vs жінки

Тільки вірші!

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-12 10:09:43
Переглядів сторінки твору 33425
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.144 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.18 15:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-03-12 10:11:49 ]

Чоловічий виклик )
Найвища Помічниця? Аякже ж…
В найважливі́шому ми не справлялися?
Але нівроку жилося - до шлюбощів!
Муки із жінкою більше ніж радостей!
Певно достатньо було б лиш кохатися…
З дійсно Величним – своїм – сам і маєшся!
Ну ж бо яка у цім Поміч від ближньої?!!
Дай, забезпеч, начаруй - аж до нижньої…
Марно такого ребра ми позбулися!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 12:27:11 ]


Найважливішого ви й не второпали
(певно, наркоз попустив не одразу вас):
Не «помічниця», як вчулося зопалу,
«Се є цариця твоя» - було сказано…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-12 20:03:40 ]


В найважливішому, певно б, справлялися.
(Мали б канапу, й канапку із шинкою.)
Та, якби Бог не вдостоїв вас жінкою,
З ким, перепрошую, ви би кохалися?

Прагнете Свого, і дійсно Великого.
(Велич - одна. А дрібниць - тільки тисяча).
Жінка - з ребра, тож і вправна, і мисляча.
Їй - поміч нащо? Кохати - покликана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 07:45:01 ]


о, не втечеш, коли ти вже ошлюблений,
весь у глазурі - шукав_бо за здобою
здобиччю став, біля жінки - оздобою
скільки таких, як і ти, вже загублено
будь ти хуаном, жуаном чи містером
жінка вправніше орудує міксером
вмить і окрутить, і спінить, і... вб'є
(морально, та все ж уважай, бо це боляче)
ти щось шепочеш про марність призначення???...
я - ЖІНКА І МАТИ - і все тут, і тільки оце в житті знáчиме


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 13:05:53 ]


Кажеш "даремно", а згадуєш марево,
Як милувався духмяними косами,
Першим коханням чи лютою карою,
Радістю, примхою, липою, просом, - о!
Ким не була лиш! А ким ще попросиш-бо...
Ребра, мій милий, рахують по осені.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 16:56:11 ]


З «дійсно Величним» ухекався, хлопчику?
Важко, мабуть, зізнаватися в слабкості?
Це ж не у зраді чи скоєнні злочину,
Що ж ти на жінку киваєш ображено?
Чом не спитаєш, які в неї враження
Від носія і ребрового донора?
Ноша твоя – не підстава для гонору.
Буде для кого, знайдуться і ласощі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-03-12 17:21:17 ]
Чоловічий виклик )
Темка №2

Кожна із них – це вершина приємності,
інше усе - чоловічі скаредності!
І, взагалі, не вдавай з себе мудрого –
доки питання не знімеш посудного!
І без дурниць, наче в іншому знаєшся -
тільки одне – як у ній ти кохаєшся!
Ще й не узрів її царської сутності?
Все, ти навіки у сані підсудності… (



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 17:42:33 ]
міжреберна аритмія –
вкраплення насолоди
плоті нічні візерунки
тіні едемського саду
пряні зела чаклунки
смак яблук&зорепаду

втамовуй словами любові
жінку (спокуси праєву)
не шкодуй золотавих поезій
цілунків
жаги єлею

інкрустуй міжсезоння розлуки
галактиками_словами
єднай береги серпанків
перевеслом снів між нами


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 21:07:09 ]
Кожен із них – Фудзіяма надійності,
Міці, талантів, любові та вірності.
Що їм той посуд?! на крилах корозія!
Їжа посланців Олімпу – амброзія.
Леви у любощах, в побуті – ангели,
Годі й бажати і нікуди прагнути!
Нам залишається знати, як Отче наш:
В жінці – нещастя, бо жінка – це збочення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-13 14:45:32 ]


Кожна із нас - надвершина Таємності!
Щоб осягнути це - мало писемності.
Жінку читати - не блок із новинами
Переглядати очима невинними.
Жінка - природна - у гніві і в милості.
Легко - про сутність - в любові і ситості.
Вбийте в собі царювати_охочого,
Всі-бо ви родом із лона жіночого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-03-13 22:31:40 ]
Ну, раз прекрасні дами не викликають нас, то ми викликаємо (як завше) їх )

Третя темка
Печаль його сивин


Його веде змагання із богами,
Її - бажання упокорити його,
Він – цінить затишок і хіть_нестями,
Вона – круїзи і потрохи усього.
........................................
Вкладаючи бажання у бажання,
які повинен здійснювати він,
вона, насправді, - вічне запитання, -
без нього, без Володаря причин.
(Ах відповідь, печаль його сивин...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-03-14 21:58:09 ]

Ну просили - то майте:)

І сивіє, бо марить все новими,
В азарті не помітивши того,
Що поки він спокутує провини -
Вона, вже не шукаючи причини,
У колісницю запрягла його.
…………………………………

І поки він – з богами на двобій –
Шестериком таких та колісниця
(як мінімум) запряжена, і мчиться,
Вона лиш заправляє вміло в ній.
(А він - то лівий задній пристяжний:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-04-01 17:16:55 ]

Тема четверта, сенсова
ІV.Про всяк випадок ...

Жінка - хоча і вінець безпорадності
(зветься жіночою це таємницею) -
гонором і темпераменту глицею
звана із дріб’язку правити складнощі.
І хай типові всі риси характеру,
і у майбутнє не складно вдивлятися -
щастя тому, хто перестрахуватися
смугою зміг для спасенного чартеру!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-01 19:26:25 ]
у таємницях завжди є родзинка
/фарба з брюнетки робить блондинку/

вірші і квіти прикрасять вітальню
скупість хай в’яне за межами спальні
чартерне щастя страхується в кузні
ділять майбутнє - як яблуко друзі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 11:05:30 ]
Ну якось не серйозно, люба Терцинко, не той розмір, не та експресія, немає диспуту (хіба, що він виникає вже в ліжку? Тоді ой...) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-04-13 22:57:12 ]
Так прикрашати чоло безпорадністю,
щоб володіти його таємницями,
щоб годувати борщем із яглицею,
щоб не звертати уваги на складнощі,
не проявляти упертість характеру,
і потихенько у небо вдивлятися
в прагненні м"яко на хмарці валятися
й тицяти дулі пілотові чартеру:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 11:08:50 ]

О, а тут жодних зауважень. Переношу вашу відповідь, Олю, в контекст "диспуту"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-12 17:08:36 ]
Не бездоганна й пелюстка трояндова -
Donna_парфюм_де_гламур_вже_зів'янула.
І не спасеться у косах розплетених
Той, хто у список закоханих внесений.
Па пелюсткове, у танці розбуджене,
Скрипкою плаче, тілом розчулене.
З нотного дріб'язку музики вервиця,
Жінка з характером щастям обернеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-06 23:13:56 ]
Жінка - це вінець природи!

Заховалась в таємницях.

Не сира зелена глиця -

Лиш краса душі і тіла.

Заболіло - не відчула.

Обманулась - не заплаче.

І на рейс "життя-кохання"

Поспішить. Така вже вдача!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 11:07:24 ]
Знову ж таки, дорога Тетянко,не той розмір, себто пропонується на цій сторінці вести розмову в одному форматі...