ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.14
10:00
Василий Куролесов
Я свято верю, что собака -
последний Ангел на Земле.
Когда затянет душу мраком -
Я свято верю, что собака -
последний Ангел на Земле.
Когда затянет душу мраком -
2024.05.14
05:55
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?
2024.05.14
04:53
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.
2024.05.14
01:31
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.
Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.
Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах
2024.05.14
00:51
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества».
Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими.
Російські цінності дочекаються свого базарного дня.
Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм
2024.05.14
00:12
Це кохання – мистецтво і таїнство, наш обряд…
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.
Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.
Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап
2024.05.13
23:32
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його
2024.05.13
17:53
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим
2024.05.13
10:55
Тінохрінь
Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:
Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,
Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:
Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,
2024.05.13
10:45
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.
2024.05.13
01:24
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.
Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.
Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
2024.05.12
23:39
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.
І, розтікаючись між тим
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.
І, розтікаючись між тим
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим
2024.05.12
21:14
Невже це й справді
Я тонкосльозим став од старості?
Тільки-но сирена розлуниться
Своїм протяжним воєм,
Я тонкосльозим став од старості?
Тільки-но сирена розлуниться
Своїм протяжним воєм,
2024.05.12
16:33
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т
2024.05.12
16:32
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)
Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.
(20.12.1939 - 16.12.2002)
Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.
2024.05.12
13:29
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.
На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.
На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мірко Трасун /
Проза
"Фінанси". студентська драма
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Фінанси". студентська драма
Кімната студентського гуртожитку. Студент 1. Студентка 1.
Студент 1: Ти мене кохаєш?
Студентка 1: Кохаю!
Студент 1: І я тебе кохаю.
Студентка 1: Любий, пробач, але більше за тебе я кохаю „Фінанси”. Прости мене, якщо можеш. Що я тільки не робила, але не можу їх викинути ні з голови, ні з серця. Ти не сердишся?
Студент 1: Як ти могла! Невірна! Водити мене як сліпого! Як ти могла заплямувати наше кохання зрадою!
Студентка 1: Я люблю „Фінанси”!
Студент 1: О ні!
Студентка 1: Так! Тільки „Фінанси” є моєю справжньою єдиною і чистою любов’ю, я так довго чекала цього ніжного відчуття, і пронесу його повз усе своє життя.
Студент 1: Невірна! Згадай наші ночі!
Студентка 1: О, якби ти знав, як я потім жорстоко каралася, що згаяла свій час на такого самолюбного нікчему, а не віддалася „Фінансам”!
Студент 1: Брешеш!
Студентка 1: З благоговійним трепетом в долонях я гортала Опарінський підручник, і кожна сторінка, кожен рядок дарували мені істинну насолоду високого щастя і безмежної радості.
Студент 1: Я б зрозумів, коли б між нами став інший, хлопець, чоловік, але коли між нами стає ця книжка...
Студентка 1: Більше, дурнику! Більше, ніж ця книжка. Зрозумій, що книжка – це лише євангеліє від Опаріна, є від Худолій, Поддєрьогіна, Кушніра...
Студент 1: Божевільна, я тобі цього не подарую! (рве підручник)
Студентка 1: О ні! (заступається за решту) Порви мене, та не чіпай „Фінанси”! Ґвалт! Рятуйте „Фінанси”!
(вбігають 3 студентки та викидають студента 1)
Студентка 2: Сестро, твоя любов до „Фінансів” урятувала цінні конспекти.
Студентка 3: Сестро, ми саме йшли до тебе підготуватися до завтрашнього свята ініціації.
Студентка 4: Так, саме завтра спливає півроку нашого життя, осяяного „Фінансами”.
Студентка 1: Фінанси!
Студентка 2: ... це сукупність економічних відносин...
Студентка 3: ...з приводу обміну, розподілу і перерозподілу...
Студентка 4: ... офіційного і тіньового валового національного продукту...
Студентка 1: ... у тому числі національного доходу...
Студентка 2: ... а також у деяких випадках національного багатства...
Студентка 3: ... між суб’єктами фінансових відносин...
Студентка 4: ... юридичними, фізичними особами і державою.
Усі: Ура!
(стук у двері) з-за дверей: Пустіть, свої.
Студентка 2: Впустить?
Студентка 1: А може, то мій фраєр недолугий...
Студентка 3: (до дверей) А що таке фінанси?
з-за дверей: фінанси – це ... сукупність відносин...
Студентка 4: (до дверей) Ідіть учіть, салаги.
Студентка 3: Я не знаю, як я раніше жила без „Фінансів”. Приходила після пар до гуртожитку, готовила їсти, вечеряла, прибирала, - і хоч спати лягай, не знала, що й робити. Якісь безглузді дискотеки, цілонічні гулянки не давали розради, але нарешті з початку курсу моє життя набуло сенсу, бо кожна його мить наповнена „Фінансами”, мені так легко, наче я не ходжу, а літаю попід хмарами, але мені було замало пар, і я, сестри мої дорогі, пішла до Вчителя і зізналася йому у своїй пристрасті, і він мене зрозумів, узяв за руку та привів до справжньої оази життя...
Інші: Куди?
Студентка 3: До царства неземної насолоди...
Інші: Куди?
Студентка 3: Туди, де ніколи не заходить сонце...
Інші: Та говори вже.
Студентка 3: До університетської бібліотеки. І там, на дев’ятнадцятому році життя я вперше гірко заплакала. Бо побачила, якими порожніми та сумними вони були. Я неосвічена гаяла свій час, читаючи „Наталі”, „Космо” тощо, хіба могла тоді я знати про „Фінанси України”, „Вісник податкової служби”! Грішная я!
Студентка 1: Не карайся, сестро! Скільки ночей віддала я негіднику, що не знає ні слова з „Фінансів”, але нарешті прийшло розуміння істинного шляху, і я щойно зробила рішучий крок, але як подивлюся на даремно згаяні ночі, і обливається серце кров’ю. Грішная я.
Студентка 2: Ой грішна я си грішна. Хоча я і незаймана, і денно-ночно сиділа по бібліотеках, але пішла я, сестри, хибним шляхом, я віддалася „Обліку”, я постійно студіювала Огійчука, і вже навіть мислила не словами, а проводками: 30-31, 66-64, а найбільше радості мені давало накупити бухгалтерських бланків і заповнювати їх реквізити, як то було файно, коли рахунок сходився з накладною, а накладна - з податковою і товарно-транспортною. А ще мені мати з контори принесла бланки суворої звітності – довіреності, і моїй насолоді не було меж. Але в глибині своєї незайманої душі я відчувала дивний неспокій, і не змогла пояснити його причини. „Облік” мене повністю задовольняв удень, а вночі я без певних причин обливалася гіркими сльозами. Неспокій терзав мою душу, і я нічого не могла вдіяти, аж поки не зустріла нашого Вчителя, він проникливо подивився на мене, що здавалося зазирнув у сутність мого грішного єства і сказав золоті слова, які осяяли моє життя і довік залишаться у моєму серці: „Є дві функції фінансів: розподільча і контролююча”. І з тої миті, сестри, я прозріла, усе стало лагідним і зрозумілим. І в часи психологічного, емоційного неспокою я читаю „Фінанси”, розкривши їх на будь-якій сторінці, і мою душу огортає таке тепло і радість, якому позаздрять буддисти під час медитації. І це зовсім не означає, що я не вчу інших предметів, я належно вчу і облік, і аналіз, і бізнес, і право, але в тому ж уся річ, що вони залишаються просто предметами, які допомагають в тій чи іншій мірі зрозуміти божественну сутність фінансів.
Усі: Фінанси!..
Студент 1: Ти мене кохаєш?
Студентка 1: Кохаю!
Студент 1: І я тебе кохаю.
Студентка 1: Любий, пробач, але більше за тебе я кохаю „Фінанси”. Прости мене, якщо можеш. Що я тільки не робила, але не можу їх викинути ні з голови, ні з серця. Ти не сердишся?
Студент 1: Як ти могла! Невірна! Водити мене як сліпого! Як ти могла заплямувати наше кохання зрадою!
Студентка 1: Я люблю „Фінанси”!
Студент 1: О ні!
Студентка 1: Так! Тільки „Фінанси” є моєю справжньою єдиною і чистою любов’ю, я так довго чекала цього ніжного відчуття, і пронесу його повз усе своє життя.
Студент 1: Невірна! Згадай наші ночі!
Студентка 1: О, якби ти знав, як я потім жорстоко каралася, що згаяла свій час на такого самолюбного нікчему, а не віддалася „Фінансам”!
Студент 1: Брешеш!
Студентка 1: З благоговійним трепетом в долонях я гортала Опарінський підручник, і кожна сторінка, кожен рядок дарували мені істинну насолоду високого щастя і безмежної радості.
Студент 1: Я б зрозумів, коли б між нами став інший, хлопець, чоловік, але коли між нами стає ця книжка...
Студентка 1: Більше, дурнику! Більше, ніж ця книжка. Зрозумій, що книжка – це лише євангеліє від Опаріна, є від Худолій, Поддєрьогіна, Кушніра...
Студент 1: Божевільна, я тобі цього не подарую! (рве підручник)
Студентка 1: О ні! (заступається за решту) Порви мене, та не чіпай „Фінанси”! Ґвалт! Рятуйте „Фінанси”!
(вбігають 3 студентки та викидають студента 1)
Студентка 2: Сестро, твоя любов до „Фінансів” урятувала цінні конспекти.
Студентка 3: Сестро, ми саме йшли до тебе підготуватися до завтрашнього свята ініціації.
Студентка 4: Так, саме завтра спливає півроку нашого життя, осяяного „Фінансами”.
Студентка 1: Фінанси!
Студентка 2: ... це сукупність економічних відносин...
Студентка 3: ...з приводу обміну, розподілу і перерозподілу...
Студентка 4: ... офіційного і тіньового валового національного продукту...
Студентка 1: ... у тому числі національного доходу...
Студентка 2: ... а також у деяких випадках національного багатства...
Студентка 3: ... між суб’єктами фінансових відносин...
Студентка 4: ... юридичними, фізичними особами і державою.
Усі: Ура!
(стук у двері) з-за дверей: Пустіть, свої.
Студентка 2: Впустить?
Студентка 1: А може, то мій фраєр недолугий...
Студентка 3: (до дверей) А що таке фінанси?
з-за дверей: фінанси – це ... сукупність відносин...
Студентка 4: (до дверей) Ідіть учіть, салаги.
Студентка 3: Я не знаю, як я раніше жила без „Фінансів”. Приходила після пар до гуртожитку, готовила їсти, вечеряла, прибирала, - і хоч спати лягай, не знала, що й робити. Якісь безглузді дискотеки, цілонічні гулянки не давали розради, але нарешті з початку курсу моє життя набуло сенсу, бо кожна його мить наповнена „Фінансами”, мені так легко, наче я не ходжу, а літаю попід хмарами, але мені було замало пар, і я, сестри мої дорогі, пішла до Вчителя і зізналася йому у своїй пристрасті, і він мене зрозумів, узяв за руку та привів до справжньої оази життя...
Інші: Куди?
Студентка 3: До царства неземної насолоди...
Інші: Куди?
Студентка 3: Туди, де ніколи не заходить сонце...
Інші: Та говори вже.
Студентка 3: До університетської бібліотеки. І там, на дев’ятнадцятому році життя я вперше гірко заплакала. Бо побачила, якими порожніми та сумними вони були. Я неосвічена гаяла свій час, читаючи „Наталі”, „Космо” тощо, хіба могла тоді я знати про „Фінанси України”, „Вісник податкової служби”! Грішная я!
Студентка 1: Не карайся, сестро! Скільки ночей віддала я негіднику, що не знає ні слова з „Фінансів”, але нарешті прийшло розуміння істинного шляху, і я щойно зробила рішучий крок, але як подивлюся на даремно згаяні ночі, і обливається серце кров’ю. Грішная я.
Студентка 2: Ой грішна я си грішна. Хоча я і незаймана, і денно-ночно сиділа по бібліотеках, але пішла я, сестри, хибним шляхом, я віддалася „Обліку”, я постійно студіювала Огійчука, і вже навіть мислила не словами, а проводками: 30-31, 66-64, а найбільше радості мені давало накупити бухгалтерських бланків і заповнювати їх реквізити, як то було файно, коли рахунок сходився з накладною, а накладна - з податковою і товарно-транспортною. А ще мені мати з контори принесла бланки суворої звітності – довіреності, і моїй насолоді не було меж. Але в глибині своєї незайманої душі я відчувала дивний неспокій, і не змогла пояснити його причини. „Облік” мене повністю задовольняв удень, а вночі я без певних причин обливалася гіркими сльозами. Неспокій терзав мою душу, і я нічого не могла вдіяти, аж поки не зустріла нашого Вчителя, він проникливо подивився на мене, що здавалося зазирнув у сутність мого грішного єства і сказав золоті слова, які осяяли моє життя і довік залишаться у моєму серці: „Є дві функції фінансів: розподільча і контролююча”. І з тої миті, сестри, я прозріла, усе стало лагідним і зрозумілим. І в часи психологічного, емоційного неспокою я читаю „Фінанси”, розкривши їх на будь-якій сторінці, і мою душу огортає таке тепло і радість, якому позаздрять буддисти під час медитації. І це зовсім не означає, що я не вчу інших предметів, я належно вчу і облік, і аналіз, і бізнес, і право, але в тому ж уся річ, що вони залишаються просто предметами, які допомагають в тій чи іншій мірі зрозуміти божественну сутність фінансів.
Усі: Фінанси!..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію