ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Козинець (2012) / Проза

 Благо_дать
- У тебе колись народжувались вірші посеред ночі, і ти не міг заснути, бо виливав їх на папір?
- Ні, я завжди писав тільки музику… Різну музику, і якщо відверто, то нікому її не давав слухати.
- Хм, а можеш зараз дати послухати мені?
- Тобі справді це цікаво?
- Ну звісно! Давай, не соромся. Ти ж талантище!
- Та яке там талантище! Така ж звичайна людина, як і всі.

- Знаєш, ніколи б не подумав… але ота третя мелодія реально така… як ти. Ну правда! Я часто думаю, чому нас не чують? Їм що, вуха позакладало чи очі позатуляло?
- Там просто все за гроші. От і все. А талант ти чи не талант – не головне. Ти ж сам знаєш. От ти, наприклад. Пишеш вірші, співаєш… І що?
- Ну… У мене є грамоти з різних конкурсів, дипломи…
- І що?
- А що?
- І це все? А як же збірки поезій, автограф-сесії; «велика сцена», фанати, гонорари, ванни шампанського, смайли на камеру і постійна посмішка на людях?…
- Та мені це не дуже й потрібно…
- Правда?
- Правда!
- Ех ти! Не розумію я тебе!
- А ти б хотів щоб твоя музика звучала на радіо?
- Звісно б хотів!
- Так ти ж мені сам сказав, що ти – не талант, а звичайнісінька людина, яких сотні, сот-ні!!!
- Та йди ти… Причепився до мене: хотів-не хотів. Хотів!
- То давай запишемо пісні на диск і розішлемо по радіостанціям?
- Не хочу. Все одно скажуть «не формат».
- Ну ти ще не ходив.
- Я знаю.
- Не ходив. А давай!?
- Ні!!!!!!!
- Значить завтра йдемо?
- Ще раз ні! Все. Лягай спати!
- Нууууууууу, давай, да-вай!
- Спи вже! Ти на годинник дивився?
- Так, тільки третя… сорок…
- Ого, мені завтра на пари і на роботу, а ти мені тут голову морочиш: талант, талант! Такі як ми – це зайві проблеми, які час від часу про себе нагадують і довбуть кілька днів по тім’ячку, так, як ти оце мене зараз…
- Проблема кажеш?
- Так, проблема, пусте місце, нещасна молодь!
- Не вірю. Краще дійсно поспи! А я пройдусь, розвіюсь трохи… І ти знаєш, я думаю, що це – благо!
- Ага, Благ-off. ...вимикач. Доречі, вимкни світло!
- Ага. вимикаю. Добраніч! Значить проблема кажеш…
- Ти ще тут? Шуруй вже гуляти, якщо не спиться!!!!!!
- А скажи мені, чи можна з проблеми зробити благо?..
- Я спати хочу! І не мені це вирішувати! Йди вже!
- А я думаю, що можна…
- Давай це питання залишимо відкритим, і потім договоримо, а зараз краще не думай про це…
- Добре. Добраніч.
- Добра!!!!!
- Я вже йду, тільки скажу останнє: я вважаю, що все – у наших руках! Але ти спи, просто знай це! Просто знай …це…

2011





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-23 19:59:49
Переглядів сторінки твору 1749
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.725 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.375 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2022.07.30 22:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2012-02-23 21:22:30 ]
бачу, це ти сам із собою поговорив)))))
одне цікаво: чому музику показують, а не слухають)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Козинець (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-23 21:38:18 ]
а діалог реально фактично з собою