ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.13
10:55
Тінохрінь
Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:
Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,
Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:
Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,
2024.05.13
10:45
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.
2024.05.13
01:24
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.
Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.
Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
2024.05.12
23:39
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.
І, розтікаючись між тим
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.
І, розтікаючись між тим
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим
2024.05.12
21:14
Невже це й справді
Я тонкосльозим став од старості?
Тільки-но сирена розлуниться
Своїм протяжним воєм,
Я тонкосльозим став од старості?
Тільки-но сирена розлуниться
Своїм протяжним воєм,
2024.05.12
16:33
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т
2024.05.12
16:32
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)
Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.
(20.12.1939 - 16.12.2002)
Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.
2024.05.12
13:29
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.
На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.
На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
2024.05.12
09:46
Від самого початку війни Олексій Юков очолює групу «Плацдарм», яка забирає з лінії фронту тіла загиблих. Ця сумна цифра становить вже понад півтори тисячі тіл. Нерідко доводиться збирати рештки рук і ніг, кістки…
За цей час Олексій оглянув сотні тіл. Інк
За цей час Олексій оглянув сотні тіл. Інк
2024.05.12
07:42
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде по плану,
От колега - ух! Вот єто да-а-а!
Він піїт від бога! Знаменитий!
Знає все і навіть трохи бі...
Його музи люблять оковиту,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде по плану,
От колега - ух! Вот єто да-а-а!
Він піїт від бога! Знаменитий!
Знає все і навіть трохи бі...
Його музи люблять оковиту,
2024.05.12
06:30
У читальні тихій залі
І в місцях гучних зібрань,
Певно, звідую немало
Ще оцих німих страждань.
Бо від вечора до рання,
Ось уже тривалий час, –
Я пишу лиш про кохання,
Що єднати має нас.
І в місцях гучних зібрань,
Певно, звідую немало
Ще оцих німих страждань.
Бо від вечора до рання,
Ось уже тривалий час, –
Я пишу лиш про кохання,
Що єднати має нас.
2024.05.11
22:46
Мовчуни підступні!
Ви крізь сморід трупний
Нюхаєте квіти.
Як же легко жити!
Вам позаздрять трутні,
Мовчуни підступні!
Тихі русофіли!
Ви крізь сморід трупний
Нюхаєте квіти.
Як же легко жити!
Вам позаздрять трутні,
Мовчуни підступні!
Тихі русофіли!
2024.05.11
20:58
Прив’яже шибка небо швидко, як осу.
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.
В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.
В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у
2024.05.11
13:21
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся
2024.05.11
06:12
Травень шукає притулку,
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.
2024.05.11
05:31
Погаснуть заграви багряні
Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ольга Воленька (1975) /
Проза
ДОРОГАЯ ИРИНА
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ДОРОГАЯ ИРИНА
«Дорогая Ирина,
наберись терпения и сигарет, что бы дочитать моё письмо.
В этом мире женственных мужчин,
Выслушай меня, моя подруга,
Есть, возможно, тысяча причин,
Сделать нам счастливыми друг друга.
Номер скорой помощи сейчас «103» с мобильного бесплатно. Но не спеши, я недавно проходила медосмотр и с головой у меня полный порядок.
Да, я предлагаю тебе союз двух янь. Ты и я. Спросишь, долго ли я думала? Нет, не долго. И ты говорила, что долго думать мне не идет. Вот мой бизнес-жизни план и плюсы нашего союза.
У твоих детей будет разнообразное трехразовое питание. Не «потом», «возьмите сами» и «на выходных», а полноценные завтрак, обед и ужин. А у моего сына появятся старшие брат и сестра. И он прекратит разговаривать с игрушечными солдатиками и строить отношения с виртуальными Симпсонами.
Теперь жилплощадь. Наши четыре и три, поменяем на три, три и одну. Одна три – детям, вторая три – ты, я и мой кабинет, а один… Но об этом позже.
Уборку я беру на себя. Потому что, уборка, Ира, это не получасовое растыкивание вещей куда угодно «что б не мозолили глаза», а планомерное их упорядочение, с целью быстрого нахождения и удобства при использовании. Кстати, гладить буду тоже я. Оказывается, это надо делать.
Сведем наших домашних животных. Может тогда твоя кошка перестанет нянчить плюшевых зайцев, а мой кот… хотя, простим ему его маленькие кошачьи радости.
Свой рабочий день я сокращу до минимума. Буду ходить на работу, дабы не утратить навыков по нанесению макияжа. И вообще, смысл там сидеть за такую грустную зарплату. Тем более ты зарабатываешь хорошо. Будем откладывать деньги на отпуск. Я потом расскажу тебе, что такое «копилка».
И последнее. Почему? Быть с мужчинами, которых мы с тобой любим, у нас или у них, возможности нет. Жить по расчету я пробовала три раза. А, да, точно четыре, вечно забываю Серёженьку. Поэтому, остается третий, но не запасной вариант. Любовно-расчетный. Почему не с мужчиной? Ира, а есть ли они? Разве можно считать таковыми тех двоих, канувших в Лету? Или тех, угощавших нас (нас!) пивом, причем за наши же деньги? Или до сих пор не определившегося между умной и красивой? Или группу исчезнувших после первого свидания, испугавшись нашей самостоятельности и независимости? А та парочка с преждевременной эякуляцией? А влюблённые в себя мачо? А большие животы? А небритые подмышки? А носки?
Короче, выбор очевиден.
Но, как говорит моя мама «для здоровья», некоторые из них ещё пригодятся. Собственно для этого (помнишь?) мы и оставили однокомнатную квартирку. У них же дома вечно жена-стерва, теща-змея, дети – цветы жизни, или же любимая мамочка»
Я перечитала письмо ещё раз. Представила Иркину заинтересованность в начале, пепел в области декольте в середине текста и открытый рот в конце письма. Дописала посткриптум. И отправила всё Ирке на электронку.
«PS: Надеюсь, у тебя хватит здравого смысла мне отказать. Иначе, пропал весь наш мир»
Теперь я представила, как Ирка смеется, и заулыбалась сама. А что? Мы сами делаем себе настроение.
21.08.2010 год
наберись терпения и сигарет, что бы дочитать моё письмо.
В этом мире женственных мужчин,
Выслушай меня, моя подруга,
Есть, возможно, тысяча причин,
Сделать нам счастливыми друг друга.
Номер скорой помощи сейчас «103» с мобильного бесплатно. Но не спеши, я недавно проходила медосмотр и с головой у меня полный порядок.
Да, я предлагаю тебе союз двух янь. Ты и я. Спросишь, долго ли я думала? Нет, не долго. И ты говорила, что долго думать мне не идет. Вот мой бизнес-жизни план и плюсы нашего союза.
У твоих детей будет разнообразное трехразовое питание. Не «потом», «возьмите сами» и «на выходных», а полноценные завтрак, обед и ужин. А у моего сына появятся старшие брат и сестра. И он прекратит разговаривать с игрушечными солдатиками и строить отношения с виртуальными Симпсонами.
Теперь жилплощадь. Наши четыре и три, поменяем на три, три и одну. Одна три – детям, вторая три – ты, я и мой кабинет, а один… Но об этом позже.
Уборку я беру на себя. Потому что, уборка, Ира, это не получасовое растыкивание вещей куда угодно «что б не мозолили глаза», а планомерное их упорядочение, с целью быстрого нахождения и удобства при использовании. Кстати, гладить буду тоже я. Оказывается, это надо делать.
Сведем наших домашних животных. Может тогда твоя кошка перестанет нянчить плюшевых зайцев, а мой кот… хотя, простим ему его маленькие кошачьи радости.
Свой рабочий день я сокращу до минимума. Буду ходить на работу, дабы не утратить навыков по нанесению макияжа. И вообще, смысл там сидеть за такую грустную зарплату. Тем более ты зарабатываешь хорошо. Будем откладывать деньги на отпуск. Я потом расскажу тебе, что такое «копилка».
И последнее. Почему? Быть с мужчинами, которых мы с тобой любим, у нас или у них, возможности нет. Жить по расчету я пробовала три раза. А, да, точно четыре, вечно забываю Серёженьку. Поэтому, остается третий, но не запасной вариант. Любовно-расчетный. Почему не с мужчиной? Ира, а есть ли они? Разве можно считать таковыми тех двоих, канувших в Лету? Или тех, угощавших нас (нас!) пивом, причем за наши же деньги? Или до сих пор не определившегося между умной и красивой? Или группу исчезнувших после первого свидания, испугавшись нашей самостоятельности и независимости? А та парочка с преждевременной эякуляцией? А влюблённые в себя мачо? А большие животы? А небритые подмышки? А носки?
Короче, выбор очевиден.
Но, как говорит моя мама «для здоровья», некоторые из них ещё пригодятся. Собственно для этого (помнишь?) мы и оставили однокомнатную квартирку. У них же дома вечно жена-стерва, теща-змея, дети – цветы жизни, или же любимая мамочка»
Я перечитала письмо ещё раз. Представила Иркину заинтересованность в начале, пепел в области декольте в середине текста и открытый рот в конце письма. Дописала посткриптум. И отправила всё Ирке на электронку.
«PS: Надеюсь, у тебя хватит здравого смысла мне отказать. Иначе, пропал весь наш мир»
Теперь я представила, как Ирка смеется, и заулыбалась сама. А что? Мы сами делаем себе настроение.
21.08.2010 год
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію