ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.08 06:42
Я написав таємний звіт
Тому, з ким буде несамотньо.
Дорога на південний схід
Мене покликала сьогодні.

Понад дорогою - паркан
Старий бетонний. Темно-сірий.
За ним - завершений роман,

Віктор Кучерук
2024.05.08 05:07
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

  МАНДРИ В КОСМОСІ (вибрані тексти Поетичних майстерень)

... отже ні ! Мистецтво не відтворює дійсности, ані її не перетворює, як хочуть інші, а лише створює окрему дійсність.

Богдан-Ігор Антонич*

-
Частково підтримуючи поширену сьогодні серед майстрів тезу про те, що римований текст компонується сам собою, варто набрати одну-дві рими та задати тон, а далі... зрештою, в митця виникає враження, що ті слова його використали...
Подібне враження виникло від спілкування з В Хмельницьким на сторінці публікації його «Стриптизерки» в Поетичних майстернях:

ти танцюєш
стриптиз
ти знімаєш
усе
по пілону
вверх-вниз
під акорди
бізе
вигинається
в такт
юне тіло
твоє
і тканиночки
шмат
і тканиночки
шмат
і тканиночки
шмат
на тобі все ще
є

ну а потім
в приват
ти з клієнтом
ідеш
ти знімаєш
усе
але ти не
даєш
але ти не
даєш
але ти не
даєш
все **

Ось моя спрощена логічна схема тлумачення тесту після першого прочитання:
спочатку стриптизерка демострує тіло, «потім в приват» «з клієнтом» «…не – даєш - все». Логічно (стереотипно) оголена жінка «дає» тіло для сексу, або не «дає» тіло для сексу. А «… не – даєш – все»? Я потрактував: як дає не усе, тобто ( в даній ситуації), тіло все ж дає, але... З цієї миті визріває підтекст... Свідомість переходить у простір вищого порядку, зрештою, стається те, для чого такі тексти і створюються.
Але... але... але…Раптом автор сказав: «Я навмисно так несподівано закінчив вірш - несподівано, як під час захоплюючого шоу закінчується музика і одночасно закінчується шоу. Останнє слово вірша - все - воно багатогранне і багатозначне...»
Отже все – фініта , а не – не даєш все (даєш не все)?!
Та текст подано без жодних знаків пунктуації (правомірно, що читач розставляє їх сам), отже, я слухаю те, що мені каже текст, а не так, як коментує автор. От як би там було:
... але ти не
даєш!
Все.

Мистецтво творить окрему дійсність! І виникає (цього разу) непорозуміння... Прекрасне непорозуміння... а, власне, порозуміння тексту і читача, а автор тут ніби – то й ні при чому.

* Стаття «Національне мистецтво», львівський журн. «Карби» початок 30-х. Передрук в журн. «Образотворче мистецтво» 3-4 / 1993р. ст. 51.
** В момент публікації даного матеріалу на сторінках В Хмельницького в Поетичних майстернях розміщено інший варіант цього тексту.
2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-24 14:03:47
Переглядів сторінки твору 2491
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.794 / 5.5  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2022.12.28 19:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-26 13:27:51 ]
Вперше за багато років зустрічаю так досконало розібраний мій текст. Бачу, мені, як автору, вдалося заінтригувати та зацікавити читача, спонукати його до роздумів побудовою стилю та рим - то ж нехай ця загадковість і залишається, хіба ні? Можливо, мені вдалося нарешті зустріти справжнього критика, а не просто читача чи такого ж, як сам, автора? Щиро дякую, таємничий Аноніме!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-03 11:38:18 ]
Я вирішив трохи розвіяти туман і додав епіграф, який багато що (все?) пояснює у вірші. :) Ще раз дякую, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-20 10:58:46 ]
Додав посилання на Вашу статтю в примітках до свого вірша, Ярославе.