ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Григоренко (1964) / Проза

 Кто или что такое Бог?

Счастье твоё, и мир твой, и рай твой, и Бог твой - внутри тебя.

Григорий Сковорода

Слово "Бог" утратило свой первоначальный смысл, и люди обуреваемы противоречивыми мыслями и идеями. Бог - это руководящий принцип, лежащий в основе всего сущего. Принцип, лежащий в основе любой вещи, это Дух; а Дух Всемогущ, Вездесущ и Всеведущ. Бог - это единый Разум, прямая и направляющая причина всей суммы добра, которое мы видим перед собой. Бог - единственный источник истинной Любви, скрепляющей все формы воедино. Бог - это внеличный принцип. Бог становится личностью только в том случае, если индивид видит в нем своего любящего Отца-Мать. Бог никогда не был великим существом, восседающем на престоле где-то на "небесах" и судящим людей после их смерти; Бог - это сама Жизнь, и жизнь эта бессмертна. Представление о Боге как о личности - лишь одно из заблуждений невежественного человеческого ума. Бог - не царь и не судья, выносящий безжалостные приговоры. Бог - любящий, бескорыстный Отец-Мать, который, едва завидев вас, протягивает к вам руки и сжимает вас в своих объятиях. Не важно, кто вы, что вы и кем вы были раньше. Если вы целеустремлённо и преданно ищете Его, вы становитесь Его дитям. Если же вы, подобно Блудному Сыну, покинули Отчий кров, но, устав от житейской мишуры и бросив ее на корм свиньям, опять обратили свой взор к дому Отца, вас всегда ждёт радушный прием. Бог устроит праздник в честь вашего возвращения. Стол уже давным-давно накрыт, и ваши братья ни в чем не станут вас упрекать.
Любовь Божья подобна чистому роднику, бьющему из скалы. Его вода, кристально чистая у истока, постепенно мутнеет и загрязняется, и поток, вливающийся в океан, уже ничем не напоминает прозрачной родниковой струи. Но когда ил и грязь оседают на дно океана, на его свободную, радостную поверхность поднимается чистая вода, которая снова возвращается к своему истоку.
Вы можете видеть Бога и разговаривать с Ним в любое время, как со своим отцом, матерью, братом или другом. Бог гораздо ближе любого родственника. Он вернее и дороже любого друга. Бог никогда не сердится, не злится и не печалится. Бог никогда не уничтожает, не обижает и не вредит ни одному из Своих чад, творений и созданий. Если бог приносит зло, значит, это не Бог. Если бог судит, разрушает и лишает своих детей, свои творения и создания добра, значит, такой бог существует только в человеческом воображении; и вам не нужно бояться этого бога. Истинный Бог протягивает к вам руки со словами: "Все, что имею Я, есть ваше". Когда ваш великий поэт говорил, что Бог необходимее дыхания и ближе, чем руки и ноги, он был вдохновлен свыше. Все, кто совершает добро и вершит справедливость, вдохновлены свыше, и все мы, если только захотим, можем получить вдохновение от Бога.
Когда я говорил: "Я - Христос, Единородный Сын Божий", я не хотел этим сказать, что Христос - один и что Он - это я. Я вкладывал в эти слова совершенно другой смысл: для того, чтобы стать Христом, нужно сначала объявить себя Им, а потом прожить Его жизнь. Если же вы объявите себя Христом, но не проживете Его жизнь, вы никогда Им не станете. Вы только вообразите себе, как преобразился бы мир, если бы все люди объявили себя Христами и лет пять или хотя бы один год прожили Его жизнью. Последствия трудно даже себе представить. Именно это видение и посетило меня. Возлюбленные мои, станьте же на мое место и взгляните на вещи моими глазами. Зачем вы заволокли меня кромешной тьмой суеверия? Откройте глаза, расширьте рамки сознания, и вы увидите все в ясном свете! Вы поймете, что нет ни чудес, ни тайн, ни боли, ни уродства, ни вражды, ни смерти; все это придумал сам человек. Когда я сказал: "Поглощена смерть победою"*, я знал, о чем говорил; но для того, чтоб доказать это остальным, я должен был пройти через распятие.
Многие из вас горят желанием помочь всему миру; это дело всей нашей жизни. Были времена, когда нам лишь совместными усилиями удавалось отразить волну сомнений, неверия и предрассудков, захлёстывающую человечество. Можете называть их "силами зла", если вам так больше нравится. Мы знает, что человек сам делает свои мысли "злыми". Но чем больше людей сбрасывает с себя оковы зла, тем ярче разгорается свет добра. Сбрасывая с себя эти оковы, человечество погружается на время в пучину материализма; но материализм не так страшен, как суеверие, мифы и тайны, а потому приближает к цели. Неужели вы думаете, что, ступая по воде, я мысленно погружался в бездонные глубины материальной субстанции? О нет, мой взор был прикован к Божественной Силе, превосходящей все силы глубин вместе взятые.

* 1 Кор. 15:54. См. также Ис. 25:8





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-04 20:27:48
Переглядів сторінки твору 1033
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.654 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.818 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.29 22:28
Автор у цю хвилину відсутній