ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.01
17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
2024.05.01
17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
2024.05.01
12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
2024.05.01
10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
2024.05.01
08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
2024.05.01
05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
2024.05.01
05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
2024.05.01
05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
2024.04.30
22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
2024.04.30
13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
2024.04.30
11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
2024.04.30
09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
2024.04.30
09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
2024.04.30
09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
2024.04.30
06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
FEE
Впервые я встретил это слово, читая по-английски одну из басен Эзопа. Обозначало оно гонорар, вознаграждение.
Казалось бы, ничего особенного. Но удивлению моему не было предела. Оказывается, еще в далеком детстве, когда за работу пастушка получал не столько, сколько ожидал, отойдя в сторонку, я произносил именно это слово. И хоть относилось оно не к категории существительных, как в английском, а к междометию, вкладывал я в него тот же смысл, что и взрослые.
Не знал я этого слова и в первый месяц пребывания в Израиле, когда написал рекламную зарисовку об одном хозяине магазина. Обещанные поначалу сто шекелей тот решил отдать мне продуктами питания. Как и в детстве, сделка закончилась тем же “ФИ...”, которое я, к сожалению, не смог выдать ушлому представителю малого бизнеса. Одарив товаром на двадцать пять шекелей, он так ни разу не вышел к прилавку, когда я договаривался с ним о встрече, чтобы получить остальное.
Ладно, думал я, что возьмешь с торгаша, который к тому же, видимо, и не знает слова “гонорар“.
После нескольких неудачных попыток устроиться в газету решил я навсегда распрощаться с журналистикой. Работа в охране, куда вскоре устроился, не оставляла времени на встречу с будущими героями зарисовок и рассказов. И все же непросто было устоять перед доводом жены: “Ну, что тебе стоит черкнуть перышком? С редакцией Бина уже договорилась“.
А события разворачивались так. В одной из ведущих русскоязычных газет открыл я новую рубрику. К счастью, герои зарисовок, зная о моем положении, сами шли ко мне на работу, куда пришлось отнести и мою мнолетнюю кормилицу – пишущую машинку. Ночью школа-интернат безмятежно спала, а я, как бывало в Киеве, выстукивал свой будущий гонорар.
И вот уже одна, вторая публикация. Благодарность героев зарисовок, лестные отзывы редакции. И все же на ”Так держать!” без излишней скромности спрашиваю о гонораре. Ведь моя приятельница наверняка сообщила, что еще совсем недавно я не только получал гонорары, но и как ответственный секретарь республиканского журнала сам выписывал их авторам.
– Понимаешь, – слышу после продолжительной паузы, – у нас новый редактор. Войдет в курс дела, и ты получишь все сполна. А пока что продолжай в том же духе.
Ну что ж, продолжать так продолжать. Вот уже и четыре публикации. А гонорара по-прежнему нет. Звоню уже новому редактору.
– Возьми освобождение от налога.
– На какую сумму?
– На 500 шекелей.
Просиживаю в службе по налогам несколько часов, отправляю письмо в редакцию и с нетерпением жду обещанного гонорара.
А вот и долгожданный чек. Но что это – 50 шекелей?
И теперь уже за традиционным “ФИ...” последовало то, чего нет в английском, и что делает русский язык наверняка самым выразительным, когда речь идет о разочаровании на уровне проклятия.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
FEE
Впервые я встретил это слово, читая по-английски одну из басен Эзопа. Обозначало оно гонорар, вознаграждение.
Казалось бы, ничего особенного. Но удивлению моему не было предела. Оказывается, еще в далеком детстве, когда за работу пастушка получал не столько, сколько ожидал, отойдя в сторонку, я произносил именно это слово. И хоть относилось оно не к категории существительных, как в английском, а к междометию, вкладывал я в него тот же смысл, что и взрослые.
Не знал я этого слова и в первый месяц пребывания в Израиле, когда написал рекламную зарисовку об одном хозяине магазина. Обещанные поначалу сто шекелей тот решил отдать мне продуктами питания. Как и в детстве, сделка закончилась тем же “ФИ...”, которое я, к сожалению, не смог выдать ушлому представителю малого бизнеса. Одарив товаром на двадцать пять шекелей, он так ни разу не вышел к прилавку, когда я договаривался с ним о встрече, чтобы получить остальное.
Ладно, думал я, что возьмешь с торгаша, который к тому же, видимо, и не знает слова “гонорар“.
После нескольких неудачных попыток устроиться в газету решил я навсегда распрощаться с журналистикой. Работа в охране, куда вскоре устроился, не оставляла времени на встречу с будущими героями зарисовок и рассказов. И все же непросто было устоять перед доводом жены: “Ну, что тебе стоит черкнуть перышком? С редакцией Бина уже договорилась“.
А события разворачивались так. В одной из ведущих русскоязычных газет открыл я новую рубрику. К счастью, герои зарисовок, зная о моем положении, сами шли ко мне на работу, куда пришлось отнести и мою мнолетнюю кормилицу – пишущую машинку. Ночью школа-интернат безмятежно спала, а я, как бывало в Киеве, выстукивал свой будущий гонорар.
И вот уже одна, вторая публикация. Благодарность героев зарисовок, лестные отзывы редакции. И все же на ”Так держать!” без излишней скромности спрашиваю о гонораре. Ведь моя приятельница наверняка сообщила, что еще совсем недавно я не только получал гонорары, но и как ответственный секретарь республиканского журнала сам выписывал их авторам.
– Понимаешь, – слышу после продолжительной паузы, – у нас новый редактор. Войдет в курс дела, и ты получишь все сполна. А пока что продолжай в том же духе.
Ну что ж, продолжать так продолжать. Вот уже и четыре публикации. А гонорара по-прежнему нет. Звоню уже новому редактору.
– Возьми освобождение от налога.
– На какую сумму?
– На 500 шекелей.
Просиживаю в службе по налогам несколько часов, отправляю письмо в редакцию и с нетерпением жду обещанного гонорара.
А вот и долгожданный чек. Но что это – 50 шекелей?
И теперь уже за традиционным “ФИ...” последовало то, чего нет в английском, и что делает русский язык наверняка самым выразительным, когда речь идет о разочаровании на уровне проклятия.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"У вічність, як Ісус, вознісся молодим"
• Перейти на сторінку •
"Подяка від злого з природи (з Езопа)"
• Перейти на сторінку •
"Подяка від злого з природи (з Езопа)"
Про публікацію