ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.07
01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.
Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.
Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,
2024.05.06
14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.
Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.
Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,
2024.05.06
09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.
Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.
Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені
2024.05.06
09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)
Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.
В очах твоїх я бачу щастя,
Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.
В очах твоїх я бачу щастя,
2024.05.06
06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…
2024.05.06
02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!
Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!
Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка
2024.05.06
00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч
2024.05.05
20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
2024.05.05
20:09
П'ять речень
Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч
2024.05.05
18:39
Пасха
Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти.
Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
2024.05.05
13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
2024.05.05
10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
2024.05.05
02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
2024.05.05
00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
2024.05.04
13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
2024.05.04
12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Данчак Надія Мартинова (1948) /
Публіцистика
Фізики- лірики
В 65-70 роках були надзвичайно популярні КВНи. Вони проводилися в школах, в інститутах, на заводах, транслювалися по телебаченні. Це була всенародна гра на всій території Радянського Союзу.
Стрімко розвивалася космонавтика, авіація, наука, радіофізика, література,
музика, кіно. Проводилися олімпіади, конкурси, пісенні та спортивні змагання. Це був стрибок розвитку країни після війни, тоталітаризму, сталінізму і т.п. Відкривалася ніша нового життя країни . Народ відходив душею і тілом від тих страшних лихоліть голоду та смерті. Радість наповняла життя людей, давала надію на щасливе майбуття.
Я вдячна своїм дорогим батькам, які були дуже прогресивні в світогляді, на той час і прививали любов до літератури, музики, живопису, техніки, науки. Вони дали мені таку силу волі, що я долала усі перешкоди йдучи до наміченої цілі. Я хотіла учитися, пізнавати все нове, особливо в фізиці.
В ті роки фізика, космонавтика були так популярні, що студентів – фізиків, які грали в КВН, називали “фізики – лірики”.
Коли я училася в Харківському інституті радіоелектроніки, та працювала
в науковому інституті Радіофізики та Електроніки АН УРСР я була в захваті від тої атмосфери, від тих диспутів, семінарів, лекцій, наукових та технічних розробок, відкриттів. В цей період побудували перший в світі радіотелескоп УТР – 2, з такими можливостями , які не перевершені і сьогодні.
В 80-ті роки, якась сіра хмара накрила, придушила дух свободи, радості життя. Стали розмовляти пошепки, закрили популярні телепередачі, люди знову оглядалися. На той час, на новітній розробці радіоприймачів “ГАММА”, ми слухали голос “з-за бугра”, в наушниках, закрившись в лабораторії, тихо обговорювали події, які були в світі, в країні.
Життя йшло вперед, приносило нові враження, турботи, радості, зміни в особистому житті, в житті колективу.
У відрядженнях я побувала в різних містах країни. В захваті була від Риги, Мінська, Ленінграда, Москви, Львова, Єревана, Новосибірська. У відрядженні в Баку була свідком шокованої ситуації, коли на комплексі “ПОСТ”, за приборами, чергував обкурений, неадекватний лейтенант. В цей час, за 3 – 5 кілометрів, у місті Сумгаїт, йшла страшна різня на міжнаціональній основі. Вилетіти з Баку було надзвичайно важко.
Афганістан, це теж страшна сторінка нашого життя.
Вся наша висока поезія була, спасти своє дитя, щоб в армію не забрали.
Радість прийшла, коли хвиля свіжого повітря, підняла народ.
Дала щасливі, радісні слова, друге життя, нові почуття - це “Перестройка.
Народ радів, сміявся, почався новий літературний бум, період нового натхнення.В секторах виписували до 10 різних періодичних видань. Приходили за час до роботи вели дискусії, читали, спорили.
Переказували, аналізували. Це було так ново і прогресивно.
Була мрія, що будемо жити ми в достатку і добрі, бо роботящі і розумні ми.
З яким азартом працювали ми для щастя країни і своєї сім’ї.
Мріяли, що наука буде фінансуватися та розвиватися. Будували грандіозні плани на модернізацію, на нові розробки, на серійне виробництво.
Але коли кажуть: ”дурень думкою багатий”, то це, в даному разі, є
злодіяння проти народу. Бо бездарні ці політики пустили під укіс щасливе життя народу.
І закрутило все у вирі,
Пішов розбрат,
Розбій, переворот,
Життя перевернулося на оборот.
Так загуділо, замело,
Із цепі зірвалося, заколотилося,
Безумством віддалося,
І в прірву кинуло народ.
І пішов народ страждати,
Та не знав, за кого голос свій віддати?
За ту купку крикунів,
Маразматиків і дикунів.
Так порушилась гармонія життя,
І щасливе, тепле, світле майбуття,
Все у прірві крутиться, у вирі,
Стогін, плач народу та регіт банди “світської породи”.
Як би народу, простому люду, стало краще жити, то хай, про нас кажуть:
“ Щирий хохол”, хай, їм мільйонерам та мілліардерам, де вони в дідька взялися, обікрали весь народ чи намалювали собі мільйони, хай живуть, радіють, коли народу сито і тепло. АЛЕ, народ страждає, вимирає.
Заперечиш : “ Нас було 50, з хвостиком,
А стало 40, з хвостиком.
Де ж 10, без хвостів? “
То як, щасливо ми живемо? Але нам жити треба:
“Як що, не можеш ти стояти,
То повзи, дерися, вибирайся,
Але ніколи не здавайся,
Вставай і випрямляйся,
Ні перед ким не прогинайся,
І коли кинуть вам в лице:
“То ви там фізики чи лірики?”
То проживеш таке, а потім скажеш – хто ти є!
Нікого не хочу образити, але стає так гірко та боляче на душі:
“А судді Ви, хто є?”
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Фізики- лірики
Життя, життя...
ФІЗИКИ - ЛІРИКИ
В 65-70 роках були надзвичайно популярні КВНи. Вони проводилися в школах, в інститутах, на заводах, транслювалися по телебаченні. Це була всенародна гра на всій території Радянського Союзу.
Стрімко розвивалася космонавтика, авіація, наука, радіофізика, література,
музика, кіно. Проводилися олімпіади, конкурси, пісенні та спортивні змагання. Це був стрибок розвитку країни після війни, тоталітаризму, сталінізму і т.п. Відкривалася ніша нового життя країни . Народ відходив душею і тілом від тих страшних лихоліть голоду та смерті. Радість наповняла життя людей, давала надію на щасливе майбуття.
Я вдячна своїм дорогим батькам, які були дуже прогресивні в світогляді, на той час і прививали любов до літератури, музики, живопису, техніки, науки. Вони дали мені таку силу волі, що я долала усі перешкоди йдучи до наміченої цілі. Я хотіла учитися, пізнавати все нове, особливо в фізиці.
В ті роки фізика, космонавтика були так популярні, що студентів – фізиків, які грали в КВН, називали “фізики – лірики”.
Коли я училася в Харківському інституті радіоелектроніки, та працювала
в науковому інституті Радіофізики та Електроніки АН УРСР я була в захваті від тої атмосфери, від тих диспутів, семінарів, лекцій, наукових та технічних розробок, відкриттів. В цей період побудували перший в світі радіотелескоп УТР – 2, з такими можливостями , які не перевершені і сьогодні.
В 80-ті роки, якась сіра хмара накрила, придушила дух свободи, радості життя. Стали розмовляти пошепки, закрили популярні телепередачі, люди знову оглядалися. На той час, на новітній розробці радіоприймачів “ГАММА”, ми слухали голос “з-за бугра”, в наушниках, закрившись в лабораторії, тихо обговорювали події, які були в світі, в країні.
Життя йшло вперед, приносило нові враження, турботи, радості, зміни в особистому житті, в житті колективу.
У відрядженнях я побувала в різних містах країни. В захваті була від Риги, Мінська, Ленінграда, Москви, Львова, Єревана, Новосибірська. У відрядженні в Баку була свідком шокованої ситуації, коли на комплексі “ПОСТ”, за приборами, чергував обкурений, неадекватний лейтенант. В цей час, за 3 – 5 кілометрів, у місті Сумгаїт, йшла страшна різня на міжнаціональній основі. Вилетіти з Баку було надзвичайно важко.
Афганістан, це теж страшна сторінка нашого життя.
Вся наша висока поезія була, спасти своє дитя, щоб в армію не забрали.
Радість прийшла, коли хвиля свіжого повітря, підняла народ.
Дала щасливі, радісні слова, друге життя, нові почуття - це “Перестройка.
Народ радів, сміявся, почався новий літературний бум, період нового натхнення.В секторах виписували до 10 різних періодичних видань. Приходили за час до роботи вели дискусії, читали, спорили.
Переказували, аналізували. Це було так ново і прогресивно.
Була мрія, що будемо жити ми в достатку і добрі, бо роботящі і розумні ми.
З яким азартом працювали ми для щастя країни і своєї сім’ї.
Мріяли, що наука буде фінансуватися та розвиватися. Будували грандіозні плани на модернізацію, на нові розробки, на серійне виробництво.
Але коли кажуть: ”дурень думкою багатий”, то це, в даному разі, є
злодіяння проти народу. Бо бездарні ці політики пустили під укіс щасливе життя народу.
І закрутило все у вирі,
Пішов розбрат,
Розбій, переворот,
Життя перевернулося на оборот.
Так загуділо, замело,
Із цепі зірвалося, заколотилося,
Безумством віддалося,
І в прірву кинуло народ.
І пішов народ страждати,
Та не знав, за кого голос свій віддати?
За ту купку крикунів,
Маразматиків і дикунів.
Так порушилась гармонія життя,
І щасливе, тепле, світле майбуття,
Все у прірві крутиться, у вирі,
Стогін, плач народу та регіт банди “світської породи”.
Як би народу, простому люду, стало краще жити, то хай, про нас кажуть:
“ Щирий хохол”, хай, їм мільйонерам та мілліардерам, де вони в дідька взялися, обікрали весь народ чи намалювали собі мільйони, хай живуть, радіють, коли народу сито і тепло. АЛЕ, народ страждає, вимирає.
Заперечиш : “ Нас було 50, з хвостиком,
А стало 40, з хвостиком.
Де ж 10, без хвостів? “
То як, щасливо ми живемо? Але нам жити треба:
“Як що, не можеш ти стояти,
То повзи, дерися, вибирайся,
Але ніколи не здавайся,
Вставай і випрямляйся,
Ні перед ким не прогинайся,
І коли кинуть вам в лице:
“То ви там фізики чи лірики?”
То проживеш таке, а потім скажеш – хто ти є!
Нікого не хочу образити, але стає так гірко та боляче на душі:
“А судді Ви, хто є?”
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію